Розділ 2
Наш Спаситель, Ісус Христос
“Нехай найважливішим для вас, зараз і в усі часи, буде знання про те, що Ісус є Христос, Син живого Бога, Який прийшов у світ, щоб покласти Своє життя, аби ми могли жити. Це істина, і вона є основоположною. На ній будується наша віра”.
З життя Джозефа Філдінга Сміта
Як апостол, Президент Джозеф Філдінг Сміт був вірний своєму покликанню бути одним з особливих свідків імені Христа у всьому світі (див. УЗ 107:23). Він сказав: “Я намагаюся любити Його, нашого Викупителя, більше за все інше. Це мій обов’язок. Я подорожую всією цією країною як один з Його особливих свідків. Я не міг би бути особливим свідком Ісуса Христа, якби не мав абсолютного й точного знання про те, що Він є Сином Бога і Викупителем світу”1.
Як батько, Президент Сміт ставився до свого обов’язку свідчити про Спасителя з подібною відданістю. 18 липня 1948 року він надіслав листа своїм синам Дугласу і Мілтону, які служили місіонерами повного дня. Він написав:
“Інколи я сиджу і міркую, а також коли читаю Писання, я думаю про місію нашого Господа, про те, що Він зробив для мене, і коли ці почуття сходять на мене, я кажу собі: “Я не можу бути невірним Йому”. Він полюбив мене досконалою любов’ю, як і всіх людей, а особливо тих, хто служить Йому, і я повинен любити Його усією любов’ю, на яку спроможний, навіть якщо вона не є досконалою, а вона такою і не має бути. Це дивовижно! Я не жив у дні нашого Спасителя; Він не являвся мені особисто. Я не бачив Його. Він і Його Батько не вважали за потрібне обдарувати мене таким великим благословенням, як це. Але в ньому й немає потреби. Я відчував Його присутність. Я знаю, що Святий Дух просвітив мій розум і у такий спосіб відкрив Його мені, що я полюбив Свого Викупителя. Я сподіваюся і відчуваю, що це істина, краще, ніж будь-що інше у цьому житті. Я не міг би отримати цього знання в інший спосіб. Я хочу бути вірним Йому. Я знаю, що Він помер за мене, за вас і за все людство, щоб ми могли жити знов, пройшовши воскресіння. Я знаю, що Він помер, щоб я міг отримати прощення за свої безглузді вчинки, свої гріхи і очиститися від них. Якою ж дивовижною є ця любов! Як можу я, знаючи це, не любити Його, мого Викупителя. Я хочу, щоб мої хлопчики, які служать на місії, мали такі самі почуття. Я хочу, щоб мої діти і мої внуки відчували те саме, і ніколи не збивалися зі шляху істини і праведності”2.
Один з синів Президента Сміта розповідав:
“Будучи дітьми, ми часто чули, як він казав: “Якби тільки люди у світі розуміли випробування, нещастя, гріхи, які наш Господь узяв на Себе заради нас”. Щоразу, як він казав про це, на його очах виступали сльози.
“[Одного разу], коли ми з батьком сиділи наодинці в його робочому кабінеті, я помітив, що він глибоко замислився. Я не насмілювався порушити тишу, але зрештою він сказав: “О, мій сину, як би я хотів, аби ти був зі мною минулого четверга, коли я зустрівся з моїми Братами у храмі. Якби ти чув, як вони свідчили про свою любов до Господа і Спасителя, Ісуса Христа!” А потім він опустив свою голову і по його обличчю потекли сльози, крапаючи на його сорочку. Тоді, після довгої паузи, майже не підіймаючи голови, а похитуючи нею взад і вперед, він сказав: “О, як же я люблю мого Господа і Спасителя, Ісуса Христа!”3
Учення Джозефа Філдінга Сміта
1
Ісус Христос є Єдинонародженим Сином Бога і Спасителем світу.
Дозвольте мені сказати з усією прямотою й переконливістю, на які я спроможний, що ми віримо в Христа. Ми приймаємо Його беззастережно як Сина Бога і Спасителя світу4.
Ми знаємо, що спасіння приходить у Христі; що Він був Першонародженим Сином Вічного Батька; що Його було обрано і висвячено наперед на нараді на небесах виконати нескінченну й вічну спокуту; що Він народився у світ як Син Бога; і що через євангелію Він приніс знання про життя й безсмертя.
Ми з абсолютною впевненістю віримо, що Христос прийшов викупити людей від фізичної й духовної смерті, яка прийшла у світ через падіння Адама, і що Він узяв на Себе гріхи всіх людей за умови покаяння. …
Ми віримо, що саме благодаттю ми спасенні після всього, що ми можемо зробити [див. 2 Нефій 25:23], і що будуючи на фундаменті спокути Христа, всі люди повинні виконувати своє спасіння зі страхом і тремтінням перед Господом [див. Филип’янам 2:12; Мормон 9:27]5.
Різниця між нашим Спасителем і рештою з нас полягає у тому, що наші батьки смертні, а отже підвладні смерті. У нашого Спасителя не було смертного батька, і тому смерть була підвладною Йому. Він мав владу покласти Своє життя і прийняти його знову [див. Іван 10:17–18], а ми не маємо влади покласти своє життя і прийняти його знову. Саме через спокуту Ісуса Христа ми здобуваємо вічне життя, через воскресіння мертвих і послушність принципам євангелії6.
Він дійсно є єдинонародженим Сином Бога, і завдяки Його благодаті, і благодаті Його Батька, Він викупив нас від гріха за умови нашого покаяння. Ми знаємо, що Він воскрес з мертвих, що Він піднявся на висоту, полонених набрав [див. Псалми 67:19], і став автором спасіння для всіх, хто повірить, хто покається у своїх гріхах і прийме Його, як Викупителя світу [див. Євреям 5:9]. Святі останніх днів не сумніваються в цьому7.
У той час як люди можуть складати плани, приймати теорії, впроваджувати ексцентричні традиції та збирати багато дивних вчень і навчати їм, одне вчення залишається фундаментальним і від нього ми не можемо відійти: все зосереджено на Господі, Ісусі Христі, Викупителі світу, і навколо Нього. Ми приймаємо Його як Єдинонародженого від Батька у плоті, єдиного, Хто перебував у плоті, і Чий Батько був безсмертним. Завдяки Своєму праву первородства і умовам, які супроводжують Його прихід на землю, Він став Викупителем людей; і через пролиття Його крові ми маємо привілей повернутися в присутність нашого Батька за умови, що покаємося і приймемо великий план викуплення, автором якого є Він8.
Ми свідчимо, що євангелія Ісуса Христа є планом спасіння; і що через спокутну жертву нашого Господа всі люди піднімуться у безсмерті, щоб Він судив їх згідно з вчинками, зробленими у плоті; і що ті, хто вірить у повноту євангельського закону і виконує його, також піднімуться у вічне життя в царстві нашого Батька9.
2
Ми стаємо синами і дочками Ісуса Христа через Його Спокуту і через наші завіти бути послушними Йому.
Наш Небесний Батько є Батьком Ісуса Христа, як в дусі, так і в плоті. Наш Спаситель є Першонародженим у дусі, Єдинонародженим у плоті10.
Він [Ісус Христос] є нашим Старшим Братом і Батько вшанував Його, надавши повноту повноваження й влади, як члену великого Президентства, що складається з Батька, Сина і Святого Духа11.
В наших Писаннях нас навчають, що Ісус Христос є і Батьком, і Сином. Проста істина полягає у тому, що Він є Сином Бога по народженню, як у дусі, так і в плоті. Він є Батьком, завдяки роботі, яку Він виконав12.
Спаситель стає нашим Батьком у тому сенсі, в якому цей термін використано в Писаннях, бо Він пропонує нам життя, вічне життя, через спокуту, яку Він здійснив для нас. У чудових настановах, даних царем Веніямином ми знаходимо такі слова: “І ось, через той завіт, який ви склали, вас будуть називати дітьми Христа, Його синами, і Його дочками; бо знайте, цього дня Він духовно народив вас; бо ви кажете, що ваші серця змінилися через віру в Його ім’я; отже ви народилися від Нього і стали Його синами і Його дочками”. [Мосія 5:7; див. також вірші 8–11].
Отже, ми стаємо дітьми, синами і дочками Ісуса Христа, через наші завіти слухняності Йому. Завдяки Його божественному повноваженню і жертві на хресті, ми стаємо духовно народженими синами і дочками, а Він є нашим Батьком13.
Подібно до нефійців за часів царя Веніямина, ми, святі останніх днів, подібним чином узяли на себе ім’я Христа [див. Мосія 5:1–9; 6:1–2]. Кожного тижня під час причасної служби, відповідно до заповіді, ми беремо на себе Його ім’я завжди пам’ятати Його, і саме це нефійці й увійшли в завіт виконувати14.
3
Спаситель відкрив Себе у цьому розподілі і кожен з нас може отримати міцне свідчення про Нього.
Ми приймаємо Ісуса як Викупителя світу. Ми знаємо, … що Він відкрив Себе у цьому розподілі. Ми не залежимо від свідчень … достойних людей давнини, які жили у дні земного життя Спасителя, і спілкувалися з Ним під час Його служіння, і яким Він явився після Свого воскресіння. У нас є свідки, які жили в наші дні, які бачили Його, які знали, що Він живе, і свідчили нам і світу про цей факт. Ми знаємо, що їхні свідчення є істинними. Джозеф Сміт не був залишений на самоті, щоб свідчити у цьому розподілі про місію Ісуса Хриса, бо Господь поставив і інших свідків, які, як і Пророк Джозеф Сміт, бачили Викупителя, отримували від Нього настанови і бачили, як Він сидів на небесах праворуч від Батька в оточенні святих ангелів. Вони свідчили нам, і їхнє свідчення стоятиме проти світу на осуд всім тим, хто не зважав на нього.
Але, як члени Церкви, ми не залежимо від свідчень Джозефа Сміта, Олівера Каудері, Сідні Рігдона чи будь-якої іншої, вже померлої, людини, яка у цьому розподілі отримувала дивовижні одкровення і видіння від Господа, завдяки яким знала, що Ісус живе і є Викупителем світу. Ми маємо особисте свідчення, дане через Духа Господа всім, хто жив за Євангелією. Якщо ми залишалися в гармонії з істиною після того, як нас охристили для відпущення наших гріхів і конфірмували покладанням рук для надання дару Святого Духа, Господь відкрив нам особисто, що ці речі є істинними. Ми не залежимо від свідчення будь-якої іншої людини щодо цього знання, бо знаємо через Духа, що Ісус є Христос, Викупитель світу15.
Якщо і є щось, що приносить радість, мир і задоволення серцю людини більше за будь-що мені відоме, то це міцне свідчення, яке я маю, і яке ви маєте, про те, що Ісус Христос є Сином Бога. Цю істину неможливо змінити. Люди можуть заперечувати її; вони можуть глузувати з неї; вони можуть заявляти, що Він не є Викупителем світу, що Його місія не була істинною або що вона не мала на меті дарувати всім людям відпущення гріхів шляхом пролиття Його крові за умови їхнього покаяння. Вони можуть відмовлятися вірити у воскресіння мертвих або навіть, у те, що Христос Сам воскрес, як проголошено в Писаннях, після того, як Його було вбито Його ворогами; та незважаючи на це, істина продовжуватиме стояти. Він дійсно помер за гріхи світу, Він дійсно здійснив викуплення від смерті, Він дійсно подарував людям можливість покаятися і отримати відпущення гріхів, якщо вони віритимуть і приймуть принципи євангелії і Його місію. Ці істини є фундаментальними, вони стоятимуть вічно; їх не можна знищити, що б люди не казали і не думали16.
Нехай найважливішим для вас, зараз і в усі часи, буде знання про те, що Ісус є Христос, Син живого Бога, Який прийшов у світ, щоб покласти Своє життя, аби ми могли жити. Це істина, і вона є основоположною. На ній будується наша віра17.
4
Ми всі маємо наслідувати взірець життя Ісуса Христа.
Найкращий приклад, який будь-коли подавався людям, був приклад Самого Сина Бога. Його життя було досконалим. Він усе робив добре і міг сказати всім людям: “Слідуй ти за Мною”, [2 Нефій 31:10] і всі ми повинні наслідувати Його життя.
Я наведу вам приклад з Його життя. Він навчав людей як молитися, а потім сказав: “Істинно, істинно кажу Я вам, ви повинні завжди пильнувати і молитися, щоб вас не спокусив диявол і не забрав у свій полон. І так само, як Я молився серед вас, так і ви будете молитися в Моїй церкві, серед Моїх людей, які каються і христяться в Моє ім’я. Знайте, Я є світло; Я подав приклад для вас. … Отже, тримайте свій світоч: щоб він міг сяяти світові. Знайте, Я є світоч, який ви будете піднімати—те, що ви бачили, як Я роблю. …” [3 Нефій 18:15–16, 24].
Можливо Його найкращу пораду з цього приводу отримали нефійські учні. “Якими людьми повинні ви бути?”—спитав Він, а потім дав таку відповідь: “Істинно Я кажу вам, такими самими, як Я є” [3 Нефій 27:27]18.
Ми повинні вірити у Христа і наслідувати взірець Його життя. Ми повинні охриститися так, як охристився Він. Ми повинні поклонятися Батькові так, як робив це Він. Ми повинні виконувати волю Батька, як виконував її Він. Ми повинні прагнути робити добро і чинити праведність, як робив це Він. Він є нашим Взірцем, великим Прообразом спасіння19.
Коли у вас є проблема і вам потрібно зробити вибір, зробіть його, запитавши себе: “Що б зробив Ісус?” А потім зробіть так, як зробив би Він.
Ви можете відчувати радість від Його присутності, а Його натхнення скеровуватиме вас щодня у вашому житті, якщо ви шукатимете його і житимете гідно його. Любов Ісуса і втішаюча сила Його Святого Духа можуть бути для вас настільки ж реальними, наскільки вони були для дітей, яких Він пригорнув до Себе, коли жив на землі20.
Можу сказати, що ті, хто наслідує Його приклад, стануть подібними до Нього і будуть прославлені з Ним у царстві Його Батька, щоб здобути шану, владу і повноваження. Деяким нефійським учням, які наслідували Його зі щирими намірами в серці, Він сказав: “… Ви будете такими самими, як Я, а Я є Таким Самим, як Батько; і Батько і Я є єдине”. [3 Нефій 28:10]. …
Я молюся, щоб усі ми могли ходити Його слідами і дотримуватися Його заповідей, щоб ми могли бути подібними до Нього. Це моє бажання. Сподіваюся, що це і ваше бажання21.
Рекомендації для вивчення і навчання
Запитання
-
Який вплив, на вашу думку, справили на дітей Президента Сміта його свідчення і висловлювання любові до Спасителя? (Див. “З життя Джозефа Філдінга Сміта”). Подумайте, що ви можете зробити, щоб збільшити вашу любов до Спасителя і поділитися своїм свідченням про Нього.
-
Президент Сміт проголосив, що “все зосереджено на Господі, Ісусі Христі і навколо Нього” (частина 1). Яким чином ця істина може впливати на наше особисте життя? Як вона може впливати на наші домівки?
-
Як вчення в частині 2 допомагають вам зрозуміти ваші стосунки зі Спасителем? Що для вас означає взяти ім’я Христа на себе?
-
Президент Сміт застерігав, що деякі люди будуть заперечувати істини щодо Ісуса Христа і Його Спокути і глузувати з них (див. частину 3). Як ми можемо укріпити наші свідчення, щоб ми могли протистояти таким випробуванням? Як батьки можуть допомагати своїм дітям укріпляти їхні свідчення?
-
Поміркуйте над порадою Президента Сміта запитати себе: “Що б зробив Ісус?” (частина 4). Як конкретно ми можемо наслідувати життя Ісуса Христа? Як ми можемо впливати на життя інших людей, коли наслідуємо Його приклад?
Відповідні уривки з Писань
Іван 14:6; 1 Нефій 10:6; Мосія 3:5–7; Геламан 5:12; 3 Нефій 11:3–7; УЗ 34:1–3; 76:22–24; Джозеф Сміт—Історія 1:17
Допомога вчителю
“[Уникайте] спокуси охопити якомога більше матеріалу. … Ми навчаємо людей, а не викладаємо предмет сам по собі; і … кожний з уроків у посібниках, що я будь-коли бачив, неодмінно містить більше інформації, ніж ми можемо викласти протягом виділеного на це часу” (Джеффрі Р. Холланд, “Навчати і вчитися в Церкві”, Ліягона, черв. 2007, с. 59).