Розділ 21
Проголошення євангелії світу
“Ми скуштували плоди євангелії і знаємо, що вони є хорошими, і ми бажаємо, щоб усі люди отримали ці самі благословення і Того Самого Духа, Якого було так рясно пролито на нас”.
З життя Джозефа Філдінга Сміта
Джозеф Філдінг Сміт і його дружина, Луї, не здивувалися, коли отримали листа, підписаного Президентом Лоренцо Сноу, в якому Джозеф покликався служити місіонером повного дня. У у той ранній період існування Церкви одружені чоловіки часто служили вдалині від дому. Тож, коли 17 березня 1899 року прийшов цей лист, приблизно за місяць до їхньої першої шлюбної річниці, Джозеф і Луї прийняли цю нагоду з вірою й мужністю, і в той же час з сумом через думку про дворічну розлуку.
Старійшина Сміт служив в Англії приблизно за 7600 км від дому. Він і Луї часто надсилали одне одному листи—листи сповнені любові й свідчень. В одному з перших листів старійшини Сміта він писав: “Я знаю, що робота, яку мене було покликано виконувати, є роботою Бога, інакше я б не залишився тут і хвилини, ні, я б навіть не поїхав з дому. Але я знаю, що наше щастя залежить від моєї вірності, поки я тут. Я повинен з бажанням виконувати цю роботу здебільшого через любов до людства, бо наш Спаситель спромігся постраждати за нас. … Я в руках нашого Небесного Батька і Він охоронятиме й захищатиме мене, якщо я виконуватимему Його волю. І Він буде з тобою, поки мене немає, і охоронятиме й захищатиме тебе в усьому”1.
Старійшина Сміт і його напарники-місіонери були відданими слугами Господа. В одному листі до Луї він зазначив, що разом з іншими місіонерами він щомісяця роздавав по 10000 памфлетів або брошур і стукав у двері близько 4000 домівок. Втім, свою доповідь він завершив сумним спостереженням: “Не думаю, що з сотні брошур прочитували більш однієї-двох з них”2. Коли старійшина Сміт був в Англії, дуже мало людей сприймали послання про відновлену євангелію. За два роки його служіння “він не навернув жодної людини, не мав можливості виконати жодного хрищення, хоча він конфірмував одного наверненого”3. Не маючи можливості бачити великі результати від його праці, його втішало знання про те, що він виконував волю Господа і допомагав у підготовці людей, які могли прийняти євангелію пізніше у своєму житті.
Протягом близько двох тижнів його місії старійшина Сміт перебував у лікарні з чотирма іншими місіонерами. П’ять старійшин хворіли на віспу, тому їх ізолювали, щоб запобігти поширенню хвороби. Хоча старійшина Сміт називав цей карантин “ув’язненням”, він та інші старійшини використали цей час якнайкраще. Вони навіть ділилися євангелією з персоналом лікарні. Наприкінці карантину старійшина Сміт написав такі слова у своєму щоденнику: “Ми потоваришували з медсестрами та іншими людьми, які відвідували нас під час “ув’язнення”. Ми багато разів говорили з ними про євангелію, а також залишили їм книги. Коли ми залишали лікарню, то заспівали пару гімнів, що, серед іншого, справило враження на тих, хто слухав їх, бо на очах у них були сльози. Думаю, що в лікарні ми справили хороше враження, особливо на медсестер, які визнали, що ми не були такими, якими вони нас вважали, і що тепер вони завжди захищатимуть нас”4.
Старійшина Сміт завершив свою місію в червні 1901 року. Через сімдесят років він повернувся до Англії як Президент Церкви, щоб головувати на територіальній конференції. До того часу насіння, посіяне ним та іншими, пустило паростки і розрослося. Він тішився, коли бачив, як багато британських святих приходили на збори5. Він сказав: “Кілька колів Сіону, храм, освячений Господу, значна кількість будинків приходів і колів та надзвичайно успішна місіонерська робота—все це свідчить про той факт, що Церква у Великобританії стає зрілою”. І він додав, що цей прогрес у Великобританії був прикладом того, що відбуватиметься в усьому світі. Він проголосив, що євангелію призначено для всіх людей, і що “до Другого пришестя Сина Людини Церкву буде встановлено повсюдно, в усіх країнах, навіть у кінцях землі”6.
Старійшина Джозеф Філдінг Сміт у 1910 році, невдовзі після того, як його було висвячено на апостола
Учення Джозефа Філдінга Сміта
1
Ми одні маємо повноту відновленої євангелії і бажаємо, щоб всі люди отримали це саме благословення.
У Своїй безмежній мудрості і заради того, щоб виконати укладені з пророками давнини завіти і дані їм обіцяння, Господь відновив у ці останні дні повноту вічної євангелії. Ця євангелія є планом спасіння. Її було висвячено і встановлено під час нарад вічності ще до заснування цієї землі, і її було знову відкрито в наші дні задля спасіння і благословення всіх дітей нашого Батька повсюди. …
Приблизно шістсот років до Христа—тобто Його народження на землі—великий пророк Нефій сказав своєму народові: “… бо один Бог і один Пастир над усією землею.
І прийде час, коли Він явиться усім народам. …” (1 Нефій 13:41–42).
Цей обіцяний день вже почався. Це час, який призначено для проповідування євангелії в усьому світі, і для розбудови царства Господа в кожній країні. В кожній країні є хороші й праведні люди, які відгукнуться на істину; які прийдуть в Церкву; і які стануть світлом, щоб вести людей їхньої країни. …
… Євангелія належить всім людям і Господь очікує від тих, хто отримав її, що вони будуть жити за її істинами і розповідати про них тим, хто живе в їхній країні і розмовляє їхньою мовою.
Отже зараз, у дусі любові й братерства, ми запрошуємо всіх людей всюди прислухатися до слів вічного життя, які відкрито у ці дні через Пророка Джозефа Сміта і його товаришів.
Ми запрошуємо інших дітей нашого Батька прийти до Христа і вдосконалюватися в Ньому і відринути від себе “всю безбожність”. (див. Мороній 10:32).
Ми запрошуємо їх вірити в Христа і в Його євангелію, прийти в Його Церкву і бути одним з Його святими.
Ми скуштували плоди євангелії і знаємо, що вони є хорошими, і ми бажаємо, щоб усі люди отримали ці самі благословення і Того самого Духа, Якого було так рясно пролито на нас7.
Я розумію, що серед усіх релігійних течій, груп і деномінацій є хороші й щирі люди, і що вони отримають благословення і нагороду за все добре, що вони роблять. Але факт залишається фактом: ми одні маємо повноту тих законів і обрядів, завдяки яким люди підготуються отримати повноту винагороди в небесному домі. Отже ми кажемо добрим і благородним, праведним і відданим людям повсюди: зберігайте все хороше, що ви маєте; припадіть до кожного істинного принципу, який ви зараз маєте; але прийдіть і скуштуйте від більшого світла й знання, які Бог, Котрий є Той Самий учора, сьогодні й навіки, знову проливає на Свій народ8.
Я молюся, щоб цілі Господа на землі, як ті, що стосуються Церкви, так і ті, що стосуються світу, могли швидко звершитися; щоб Він благословив Своїх вірних святих; і щоб безліч людей, які прагнуть істини, і чиї серця праві перед Господом, могли стати з нами спадкоємцями повноти благословень відновленої євангелії9.
2
Всі члени Церкви мають відповідальність використовувати свою силу, енергію, засоби і вплив, щоб проголошувати євангелію.
Ми чули, що всі ми є місіонерами. … Всі ми отримали це завдання, хоча і не через рукопокладання; ми не отримали особливого покликання; нас не покликали індивідуально, щоб виконувати місіонерську роботу, але як члени Церкви, які зобов’язалися просувати вперед євангелію Ісуса Христа, ми стали місіонерами. Це є частиною відповідальності кожного члена Церкви10.
З серцем, сповненим любові до всіх людей, я прошу членів Церкви вивчати євангелію, жити за нею і використовувати свою силу, енергію та засоби, щоб проголошувати її світу. Ми отримали завдання від Господа. Він дав божественний наказ. Він наказав нам вирушати з невтомною старанністю і нести іншим Його дітям ті спасительні істини, які було відкрито Пророку Джозефу Сміту11.
Наша місія, я маю на увазі наскільки це в наших силах, зцілювати, приводити до покаяння стількох дітей нашого Небесного Батька, скількох ми тільки зможемо. … Це обов’язок, який Господь поклав на Церкву і, зокрема, на кворуми священства Церкви, але цей обов’язок стосується кожної душі12.
Серед нас є дуже багато чесних душ, які ніколи не використовували можливості, або ніколи не намагалися шукати, щоб знайти ці славетні істини, які було явлено через одкровення Господа. Вони не замислюються про це, вони живуть серед нас, ми товаришуємо і щодня спілкуємося з ними. Вони вважають нас досить приємними людьми, але дивними щодо наших релігійних поглядів, і тому вони не звертають увагу на нашу віру, а тому ця велична місіонерська робота, яка зараз виконується в колах Сіону, полягає у збиранні врожаю чесних, вірних душ прямо тут, серед тих, хто раніше ніколи не використовував цієї можливості почути євангелію, яку, як я вважаю, вони мали13.
“Кожна людина, яка отримує світло євангелії, стає світлом і дороговказом для всіх тих, кого вона спроможна навчати”.
Ми, хто отримав істину вічної євангелії, не повинні задовольнятися нічим, крім найкращого, а найкращим є повнота царства Батька; і заради цього, я сподіваюся й молюсь, ми житимемо і подаватимемо приклад праведності всім людям, щоб жоден не спотикався, щоб жоден не хитався, щоб жоден не звернув зі шляху праведності через те, що ми можемо зробити чи сказати14.
Існує вплив, який випромінює не лише окрема людина, але й Церква. Я вважаю, що наш успіх у світі значною мірою залежить від позиції святих. Якби ми були цілком об’єднані в думках, у справах і вчинках; якби ми любили слово істини, якби ми дотримувалися його так, як хотів би від нас Господь, тоді вплив усіх громад [зібрань] святих останніх днів в усіх цих суспільствах був би непереборним. Більше чесних чоловіків і жінок було б навернено, бо Дух Господа йшов би попереду нас, щоб підготувати шлях. … Якби вони, цей народ, дотримувалися заповідей Господа, то мали б силу, спроможність і вплив, які б зруйнували опір і підготували людей до отримання світла вічної євангелії; і коли нам не вдається зробити це, ми беремо на себе відповідальність, яка є жахливою за своїми наслідками.
Як себе відчуватиму я або ви, коли нас покличуть до судного престолу, і хтось вкаже на мене або на вас і скаже: “Якби не вчинки цієї людини або групи людей, я б отримав істину, але мене було засліплено, бо вони, говорячи, що мають світло, не жили за ним”15.
Господь каже, якщо ми будемо працювати всі наші дні і приведемо тільки одну душу, якою великою буде наша радість з нею [див. УЗ 18:15]; з іншого боку яким великим буде наш смуток і наше засудження, якщо своїми вчинками ми відведемо одну душу від цієї істини16.
Святі останніх днів, де б вони не були, є і мають бути світлом для світу. Євангелія—це світло, яке пробивається крізь пітьму, і кожна людина, яка отримує світло євангелії, стає світлом і дороговказом для всіх тих, кого вона спроможна навчати.
Ваш обов’язок …—бути у житті свідками істини і божественності цієї роботи. Ми сподіваємося, що ви житимете за євангелією і домагатиметеся свого власного спасіння, і що інші люди, бачачи ваші добрі діла, зможуть прославляти нашого Небесного Батька [див. Матвій 5:16]17.
3
Церкві потрібно більше місіонерів, які б виконували Господню роботу.
Нам потрібні місіонери. … Поле—широке; жниво велике; а робітників мало [див. Лука 10:2]. Також ниви вже білі і готові для жнив [див. УЗ 4:4]. …
… Наші місіонери ідуть вперед. Ніяка сила не може зупинити їх. Такі намагання мали місце. З самого початку докладалися великі зусилля у цьому, коли було лише кілька місіонерів, але просування цієї роботи не можна було зупинити. Її не можна зупинити і зараз. Вона має і буде просуватися вперед, щоб жителі землі могли отримати можливість покаятися у своїх гріхах і здобути відпущення своїх гріхів та прийти в Церкву і в царство Бога до того, як це останнє знищення не зійде на злочестивих, бо так їм було обіцяно. …
І ці місіонери, переважно молоді люди, які не знають шляхів світу, ідуть вперед з цим посланням спасіння і бентежать великих і могутніх, бо вони мають істину. Вони проголошують цю євангелію; чесні й щирі слухають її, каються у своїх гріхах і приходять в Церкву18.
Ми сподіваємося побачити день, коли кожен гідний і підготовлений молодий чоловік, святий останніх днів, матиме привілей вершити Господню роботу і бути свідком істини в країнах землі.
Зараз у нас є багато відданих і зрілих подружніх пар і ми можемо використовувати набагато більшу їх кількість у цій великій місіонерській справі, і ми сподіваємося, що ті, хто є гідним і підготовленим, впорядкують свої справи і відгукнуться на покликання проповідувати євангелію і прийнятним чином виконуватимуть свої обов’язки.
У нас також є молоді сестри, яких ми можемо задіювати в цій роботі, хоча вони не мають такої ж відповідальності, яку мають брати, і щодо сестер, то ми більше переймаємося тим, щоб вони увійшли в належні шлюбні союзи у храмах Господа.
Ми запрошуємо членів Церкви надавати фінансову підтримку місіонерській роботі і щедро жертвувати свої кошти для поширення євангелії.
Ми висловлюємо похвалу тим, хто так доблесно служить, виконуючи місіонерську роботу. Джозеф Сміт сказав: “Після всього, що було сказано, найвеличніший і найважливіший обов’язок—це проповідувати євангелію”19.
“Ми висловлюємо похвалу тим, хто так доблесно служить, виконуючи місіонерську роботу”.
4
Ми маємо проповідувати вчення про спасіння, як вони записані в Писаннях: просто і ясно, і так, як скеровує Дух.
На початку цього розподілу Господь сказав тим, кого було покликано на Його служіння: “Щоб кожна людина могла говорити в ім’я Господа Бога, саме Спасителя світу; … щоб повноту Моєї євангелії могло бути проголошено слабкими й простими до кінців землі, і перед царями та правителями”. (УЗ 1:20, 23).
Тим, кого покликано “йти, щоб проповідувати” Його євангелію, і всім “старійшин[ам], священик[ам] і вчител[ям]” цієї церкви Він сказав, що вони “мають навчати принципам Моєї євангелії, які є в Біблії і Книзі Мормона”, та інших Писаннях, “як буде їх спрямовано Духом”. (Див. УЗ 42:11–13).
Як представників Господа нас не покликано і не вповноважено навчати філософіям світу або сумнівним теоріям нашої епохи науки. Наша місія—проповідувати вчення про спасіння в простоті і ясності так, як їх відкрито і записано в Писаннях.
Вказавши нам навчати принципам євангелії, які містяться в Головних трудах, так, як спрямовує Дух, Господь після цього зробив величне проголошення, яке дає скерування в усьому навчанні Його євангелії будь-ким в Церкві: “І Дух буде дано вам молитвою віри; і якщо ви не отримаєте Духа, ви не будете навчати”. (УЗ 42:14)20.
5
Євангелія є єдиною надією світу, лише вона принесе мир на землю.
Чи знаєте ви, якою є найвеличніша сила, найпотужніший фактор в усьому світі для встановлення довготривалого миру на землі? Поставивши це запитання, я відповім на нього, або принаймні висловлю свій погляд стосовно цього, нічого не кажучи про інші події у світі. Найвеличнішим фактором в усьому світі є сила Святого Священства і нею володіють святі останніх днів. З самого початку Господь посилав старійшин у світ, наказуючи їм звертатися до людей, кажучи: “Покайтеся, прийдіть в Сіон”. Вірте в Мою євангелію і ви матимете мир.
Мир, звичайно ж, прийде завдяки праведності, завдяки правосуддю, завдяки милості Бога, завдяки силі, яку Він дарує нам і завдяки якій наші серця буде зворушено і ми матимемо любов одне до одного. Нашим обов’язком зараз є проголошувати ці речі серед усіх людей, закликати їх приходити в Сіон, де встановлено стандарт—стандарт миру—і отримувати благословення дому Господа та відчувати вплив Його Святого Духа, Який явлено тут. І я хочу сказати вам, що ми самі, якщо будемо служити Господу, матимемо дивовижну силу, щоб встановлювати мир у світі.
Ми також воліємо, щоб інші дії продовжували виконуватися в цьому напрямку. Ми підтримуємо все, що принесе мир у світ; але давайте не забувати про той факт, що ми, святі останніх днів, якщо об’єднаємося разом і будемо як один служити Господу, і посилатимемо слово вічного життя серед народів, то матимемо, на мою думку, більшу міць для встановлення миру у світі, ніж будь-яка інша сила. Я цілком погоджуюся з висловленою ідеєю про те, що Господь використовує й багатьох інших людей; Його робота не обмежується святими останніх днів, бо Він покликав багатьох на Своє служіння за межами Церкви і обдарував їх силою, надихнув їх виконувати Його роботу. … Однак, мої брати і сестри, давайте не забувати про той факт, що ми є силою на землі, яка чинить добро і поширює істину та встановлює мир серед усіх народів, колін, язиків і людей. … Наша місія була і є [проголошувати]: “Покайтеся ви, бо царство небесне вже поруч”. [Див. УЗ 33:10].
Ми повинні виконувати цю роботу до тих пір, поки не буде зібрано всіх праведних, поки всіх людей не буде попереджено, поки ті, хто слухатиме, не почують, а ті, хто не слухатиме, також не почують, бо Господь проголосив, що не буде жодної душі, яка не почує, ні серця, яке не буде зворушене [див. УЗ 1:2], бо Його слово просуватиметься вперед, чи то через слова його старійшин, чи в інші способи, це не має значення, але в Його належний час Він припинить Свою роботу в праведності; Він встановить Свою істину і прийде, щоб царювати на землі21.
Ми поважаємо інших дітей нашого Батька в усіх релігійних течіях, групах і деномінаціях і нашим єдиним бажанням є побачити, як вони отримають більше світла й знання, які прийшли до нас через одкровення, і стати з нами спадкоємцями величних благословень відновленої євангелії.
Але у нас є план спасіння; ми управляємо євангелією; а євангелія є єдиною надією світу, лише вона принесе мир на землю і виправить помилки, які існують в усіх країнах22.
Ми знаємо, що якщо люди матимуть віру в Христа, покаються у своїх гріхах, укладуть завіт у водах хрищення дотримуватися Його заповідей, а потім отримають Святого Духа через рукопокладання тими, кого покликано і висвячено у це повноваження—і якщо після цього вони дотримуватимуться заповідей—вони матимуть мир у цьому житті і вічне життя у тому світі, що прийде [див. УЗ 59:23]23.
Немає інших ліків проти хвороб світу, окрім євангелії Господа Ісуса Христа. Наша надія на мир, на духовне і земне процвітання й на те, що врешті-решт ми успадкуємо Боже царство засновується лише на відновленій євангелії. Не існує роботи, якою будь-хто з нас може займатися, яка є настільки ж важливою, як і проповідування євангелії і розбудова Церкви і царства Бога на землі24.
Рекомендації для вивчення і навчання
Запитання
-
Подумайте про те, як Джозеф Філдінг Сміт реагував на випробування, будучи місіонером повного дня (див. “З життя Джозефа Філдінга Сміта”). Як його приклад може вплинути на ваше служіння в Церкві?
-
Поміркуйте про благословення, які приходять, якщо скуштувати “плоди євангелії” (частина 1). Подумайте про людей, з ким ви можете поділитися цими “плодами”.
-
Як слова Президента Сміта у частині 2 можуть допомагати нам ділитися євангелією з іншими людьми?
-
Президент Сміт сказав, що Церкві потрібно більше місіонерів повного дня, включаючи “зрілі подружні пари” (частина 3). Що ми можемо робити, щоб допомогти молоді підготуватися до служіння? Що ви можете робити, щоб особисто підготуватися служити?
-
Як наші слова і вчинки можуть передавати простоту і ясність євангелії? (Див. частину 4) . Коли ви відчували, що Святий Дух направляв вас у цих зусиллях?
-
Які вчення у частині 5 особливо надихають вас? Які почуття у вас виникають, коли ви думаєте про те, щоб ділитися “єдиною надією світу, [і що] лише вона принесе мир на землю”?
Відповідні уривки з Писань
Матвій 24:14; Марк 16:15; 1 Нефій 13:37; 2 Нефій 2:6–8; 3 Нефій 12:13–16; УЗ 1:17–24; 4; 50:13–14; 88:81; 133:57–58
Допомога вчителю
Коли хтось один читає вголос з учень Президента Сміта, пропонуйте іншим членам класу “послухати і визначити особливі принципи чи ідеї. Якщо уривок містить незнайомі або важкі для розуміння слова чи фрази, то поясніть їх, перш ніж читати цей уривок. Якщо комусь із групи важко прочитати уривок, то спитайте, хто хоче його прочитати, замість того, щоб читати по черзі” (Навчати—немає покликання величнішого [2000], с. 56).