Учення Президентів
Розділ 9: Свідки Книги Мормона


Розділ 9

Свідки Книги Мормона

“Мені здається, що жоден член цієї Церкви ніколи не буде задоволений, доки він не перечитає Книгу Мормона знову і знову і не дослідить її глибоко, щоб мати змогу свідчити, що вона насправді є свідченням, на якому перебуває натхнення Всемогутнього”.

З життя Джозефа Філдінга Сміта

Президент Джозеф Філдінг Сміт служив істориком і літописцем Церкви з березня 1921 року по лютий 1970 року. На цій посаді він допомагав знаходити оригінали документів, які мають історичне значення для Церкви. Одним з цих документів було рукописне свідчення, підписане Девідом Уітмером, одним з трьох свідків Книги Мормона. Президент Сміт також мав привілей працювати з рукописним свідченням Олівера Каудері, ще одним з Трьох свідків Книги Мормона. Зробивши з цих двох документів рукописні копії, Президент Сміт принаймні двічі зачитував їх під час публічних виступів—одного разу у березні 1939 року, а іншого разу в жовтні 1956 року під час генеральної конференції Церкви.

Хоча Президент Сміт відчував, що ці рукописні свідчення були достатньо важливими, щоб ділитися ними, частіше він говорив про інше свідчення щодо Книги Мормона: своє власне, яке він отримав задовго до того, як почав працювати у Відділі історії Церкви. Він сказав: “Я почав читати Книгу Мормона ще до того, як досяг віку диякона, і з того часу я завжди читав її і знаю, що вона істинна”1. “Я читав її багато, багато разів,—казав він святим останніх днів.—Але ще не достатньо багато. В ній ще є істини, які я все ще можу шукати і знаходити, бо я ще не опанував її, але знаю, що вона є істинною”2.

Ділячись цими свідченнями про Книгу Мормона, Президент Сміт мав на меті заохочувати інших здобувати свої власні свідчення. Він проголосив: “Я свідчу вам, що через одкровення, яке я отримав, Господь дуже чітко відкрив мені, і багато з вас, хто присутні тут, також можуть про це свідчити, що ці речі є істинними, і що це привілей будь-якої щирої людини, яка намагатиметься читати в дусі молитви, і бажатиме знати істинна ця книга чи ні; і вона отримає це свідчення відповідно до обіцяння, даного Моронієм, який запечатав цей літопис, щоб він з’явився у Розподіл повноти часів”3.

Учення Джозефа Філдінга Сміта

1

Книга Мормона є священним літописом, в якому міститься вічна євангелія і свідчення про Ісуса Христа.

Книга Мормона—це священна історія давніх жителів Американського континенту, і в ній містяться провіщення їхніх пророків, дані їм заповіді Господа та історія й доля тих стародавніх народів. Вона представляє собою книгу Писань Америки і є такою ж священною й натхненною, як і Біблія, в якій містяться священні літописи єврейського народу на східній півкулі4.

Нефійські пророки у молитві щиро просили зберегти їхні літописи, щоб вони були явлені й промовляли, ніби з мертвих, аби свідчити залишку Легія, а також єврею й іновірцю, що Бог відкрив їм повноту Євангелії. Вони палко бажали, щоб у ці останні дні люди могли бути приведені до покаяння і віри в Бога через свідчення, дане багато століть тому цим нефійським пророком. Насправді ми дізнаємося з Книги Мормона, що це головна мета Книги Мормона, про що і говориться у багатьох її уривках. …

… Господь чітко пояснив нефійським пророкам, що їхню історію і пророцтва буде збережено, аби їх було явлено в останні дні як свідчення про Ісуса Христа, і аби установити серед людей Його євангелію. Нефій пророкував іновірцям і євреям наших днів та залишив їм своє дуже сильне й проникливе свідчення. (2 Нефій 33:3). Мороній зробив те саме. (Мороній 10:24–34)5.

Нефій, один з перших пророків ізраїльських переселенців, провістив близько шестисот років до Р.Х., що коли літописи, в яких міститься історія його народу, будуть явлені з праху, це станеться в той день, коли люди будуть “заперечу[вати] силу Бога, Святого Ізраїля”, і казатимуть: “Прислухайтеся до нас, і почуйте ви наше повчання; тож знайте, що немає Бога сьогодні, бо Господь і Викупитель зробив Свою справу, і передав Свою владу людям”. [2 Нефій 28:5]. Знову, багато серед них казатимуть, коли їм покажуть нову книгу Писань, в якій міститься історія людей цього, західного світу: “Біблія! Біблія! Ми вже маємо одну Біблію, і ніякої більше Біблії не може бути”. [2 Нефій 29:3].

… Ця нова книга Писань мала бути свідченням не лише про Христа, і містити вічну Євангелію, але й мала бути свідченням для єврейських Писань—Біблії; і ці два літописи—відповідно до пророцтв Нефія, його батька, а також Йосипа, сина Ізраїля—мали зростися разом, свідчачи про вічну євангелію [див. 2 Нефій 3:11–13; 29:10–14]. Як таке свідчення, ці літописи стоять сьогодні, свідчачи про істину, на осуд всіх тих, хто відкидає вчення, що містяться в них6.

Я знаю, що Джозеф Сміт переклав Книгу Мормона даром і силою Бога, і що її було явлено, “щоб переконати Юдея й Іновірця, що Ісус є Христос, Бог Вічний, Який являється до всіх народів”. [Титульна сторінка Книги Мормона]7.

2

Згідно з законом про свідків, Господь покликав особливих свідків, щоб свідчити про Книгу Мормона.

Існує закон, який з визначеністю стверджено в Писаннях і який управляє свідченням і призначенням свідків. Господь завжди дотримується цього закону, даруючи Своєму народові нове одкровення8.

В усі віки цей закон [закон свідків] був чітким і непорушним. Якби у нас були досконалі літописи всіх віків, ми побачили б, що завжди, коли Господь встановлював розподіл, було більше одного свідка, який свідчив від Його імені. У посланні до Коринтян Павло казав: “Кожна справа хай станеться вироком двох чи трьох свідків”. [2 Коринтянам 13:1]9.

Щодо появи Книги Мормона, Господь сказав, що Він вибере свідків. Має бути три особливі свідки, які повинні свідчити світу, і Він сказав:

“І ніхто більше не побачить її, за винятком декількох, згідно з волею Бога, щоб давати свідчення про Його слово дітям людським; бо Господь Бог сказав, що слова вірних мусять говорити так, нібито вони йдуть від мертвих.

Отже, Господь Бог продовжить відкривати слова книги; і вустами стількох свідків, скільки Він вважатиме за доцільне, Він установить Своє слово; і горе буде тому, хто зрікається слова Бога!” (2 Неф. 27:13–14)10.

Joseph Smith and two of the Three Witnesses kneel in the forest while an angel stands before them holding the opened gold plates.

У присутності Джозефа Сміта ангел показав золоті пластини Оліверу Каудері і Девіду Уітмеру, двом з Трьох свідків. Пізніше ангел показав пластини Мартіну Гаррісу, третьому свідку.

Трьома чоловіками, покликаними служити особливими свідками того, що Книгу Мормона було явлено силою Бога, були Олівер Каудері, Девід Уітмер і Мартін Гарріс. … Вони трудилися разом із Джозефом Смітом над встановленням цієї дивовижної роботи у цьому розподілі. …

Вони свідчили про те, що їх відвідав ангел з присутності Господа, котрий поклав перед ними літопис із золота, з якого було перекладено Книгу Мормона, і він навчав їх. Вони дивилися на гравіювання на пластинах, коли пластини одна за одною перегортали перед ними, і вони чули голос Бога, Який проголосив їм з небес, що цей переклад було зроблено даром і силою Бога, і Він наказав їм свідчити про це всьому світу. Ці три свідки, незважаючи на випробування, переслідування та життєві негаразди, завжди залишалися вірними своєму свідченню про те, що вони бачили пластини в присутності ангела, і чули голос Бога, Який звертався до них з небес.

Було і вісім інших свідків, які також бачили пластини, тримали їх в руках і ретельно оглядали гравіювання на них, коли їх показав їм Джозеф Сміт. Їхнє свідчення також дане світу і міститься в кожному примірнику Книги Мормона. Всі ці вісім чоловіків до смерті залишалися вірними цьому свідченню.

Ці дванадцять свідків [у тому числі й Джозеф Сміт], четверо з яких бачили ангелів і мали небесні видіння, а вісім—бачили літопис, коли його показав їм Джозеф Сміт, це всі свідки. Здається, що Господь вважав необхідним проголосити істинність Книги Мормона, як і обіцяв це зробити устами Нефія. “І горе буде тому, хто зрікається слова Бога!” Свідчення цих чоловіків задовольняють закон більше, ніж повною мірою11.

The eight witnesses around Joseph Smith as he shows them the gold plates.

Джозеф Сміт показав золоті пластини Восьми свідкам.

Джозеф Сміт … був один під час Першого видіння, один—коли Мороній приніс йому послання, один—коли він отримав пластини; але після цього він був не один. Господь покликав ще інших свідків. Бабуся Сміт [мати Джозефа Сміта, Люсі Мак Сміт] розповідає з власного досвіду, що Пророк прийшов додому і плакав від радості після того, як свідки побачили пластини під керуванням ангела Бога, оскільки він сказав “Мою ношу знято і я більше не один”12.

3

Три свідки залишалися вірними своїм свідченням про Книгу Мормона.

Всі три [особливі] свідки відійшли від Церкви і залишили її. Олівер Каудері і Мартін Гарріс повернулися зі смиренним бажанням стати членами Церкви і обидва померли її повноправними членами. Девід Уітмер не повернувся до Церкви; однак усі три чоловіки залишалися вірними свідченню, яке вони дали світу і яке міститься в кожному примірнику Книги Мормона13.

Далі наведене свідчення Девіда Уітмера, яке він склав у Річмонді, шт. Міссурі, 19 березня 1881 року, скопійоване з оригінального документа, який було опубліковано в той день у Річмондському виданні Conservator.

“Усім народам, колінам, язикам і людям, до кого дійдуть ці слова—

Людиною на ім’я Джон Мерфі з Поло [округа Колдвелл], Міссурі, було представлено, що у розмові з ним минулого літа я зрікся свого свідчення, як один з трьох свідків про Книгу Мормона—

З цією метою, щоб він міг зрозуміти мене зараз, якщо він не зрозумів тоді, і щоб світ міг знати істину, я бажаю тепер, на схилі своїх літ і у страху перед Богом, раз і назавжди зробити цю публічну заяву для всіх:

“Що, як один з трьох свідків, я ніколи не зрікався цього свідчення або будь-якої його частини, яке весь цей час було опубліковане в тій книзі.

“Ті, хто добре знає мене, бачили, що я завжди залишався вірним тому свідченню. І щоб жодна людина не могла бути введена в оману або сумніватися в моїх теперішніх поглядах з цього приводу, зараз я знову підтверджую істинність всіх моїх заяв, які було зроблено і опубліковано тоді”14.

Зараз дозвольте мені дещо сказати про Мартіна Гарріса. … Залишаючись вірним своєму свідченню про Книгу Мормона, багато років він прожив з образою на Церкву. Але невдовзі після того, як святі прийшли в Юту, деякі наші хороші брати шукали його, знайшли, відігріли його серце і допомогли повернутися. Він приїхав сюди [в Юту], був знову охрищений і жив тут протягом багатьох років, складаючи своє свідчення в поселеннях. Він помер тут і був похований [у Кларкстоні, шт. Юта].

Тепер поговоримо про Олівера Каудері. Як щодо Олівера Каудері, найважливішого з трьох свідків, який так часто був з Джозефом Смітом, коли являлися ангели і відновлювалися ключі? Що сталося з ним? Він залишив Церкву з великою образою, але ніколи не зрікався свідчення. Дехто казав, що він зрікся, але цього не було. Він завжди залишався вірний тому свідченню. …

… Коли святих вигнали з Наву і вони перебували на рівнинах і здавалося, що гірше вже не може й бути (Сідні Рігдон казав, що вони пішли на свою погибель і не було жодної надії для них, а газети писали, що вони не виживуть!), у цих обставинах Олівер Каудері … попросив дозволу повернутися до Церкви. … Його прийняли назад, та коли він готувався служити на місії у Великобританії, то захворів і помер. Він помер у домі Девіда Уітмера, складаючи своє свідчення про істину15.

4

Кожен член Церкви може бути свідком про Книгу Мормона.

Але це не всі свідки, які можуть говорити про божественну місію Джозефа Сміта або про істинність Книги Мормона. У Книзі Мормона є обіцяння, що всі, хто бажає знати, чи істинна вона і чи міститься в ній слово Господа, можуть пізнати, що вона істинна, якщо питатимуть зі щирим серцем, із справжнім наміром, маючи віру в Христа, бо Він відкриє це їм силою Святого Духа [див. Мороній 10:3–5]. Є сотні тисяч тих, хто перевірив це обіцяння, і з усією щирістю може сказати, що вони отримали це знання16.

Я настільки ж сильно переконаний, що ця Книга Мормона, з якої я читав, є словом Бога, і що її було відкрито так, як заявляв про це Джозеф Сміт, як і в тому, що я стою тут, дивлячись у ваші очі. Кожна душа на землі, яка має достатньо розуму, щоб розуміти, може знати цю істину. Як вона може пізнати її? Все, що їй треба зробити, це дотримуватися формули, яку дав Сам Господь, коли проголосив євреям, що ті, хто чинитиме волю Його Батька, довідаються про вчення, чи від Бога воно, чи від Нього Самого [див. Іван 7:17]. Я свідчу всьому світу про те, що ця книга є істинною. …

Я знаю, що свідчення цих [трьох] свідків, записане в кожному примірнику Книги Мормона, є істинним, що вони стояли в присутності ангела Бога, який сказав їм, що літопис, як його було перекладено, є вірним, що їхнє свідчення про те, що Бог звертався до них з небес, закликаючи їх свідчити про той факт, є істинним, і не існує жодної душі, яка не може отримати цього свідчення, якщо вона бажає цього, читаючи цю книгу з молитвою й вірою, та з бажанням пізнати істину, як проголосив Мороній, через одкровення. Вона пізнає істину стосовно відновлення цих Писань, даних давнім жителям цього континенту17.

Мені здається, що жоден член цієї Церкви ніколи не буде задоволений, доки він не перечитає Книгу Мормона знову і знову і не дослідить її глибоко, щоб мати змогу свідчити, що вона насправді є літописом, на якому перебуває натхнення Всемогутнього, і що описана в ній історія є істинною. …

… Жоден член цієї Церкви не може стояти виправданим в присутності Бога, якщо він серйозно і уважно не прочитає Книгу Мормона18.

Коли ви читаєте Книгу Мормона, то знаєте, що читаєте істину. Чому? Тому що Бог скеровував людей записувати про події, як вони відбувалися, і Він дав їм мудрість і натхнення робити це. Тому літописи записувалися людьми, які вірили в Бога. Ці літописи ніколи не потрапляли до рук відступників; натомість, історики записували й говорили так, як їх спонукав Святий Дух, і ми знаємо, що те, про що вони писали, є істинним, бо Господь поставив Свою печатку затвердження на цьому [див. УЗ 17:6]19.

5

Якщо ми продовжуватимемо читати Книгу Мормона щиро і з молитвою, то все більше і більше будемо любити її.

Всі, хто щиро читав Книгу Мормона, були вражені натхненним змістом її сторінок. … Коли людина читає цю книгу щиро і з молитвою, її супроводжує нахнення і відчуття миру, радості й задоволення20.

Hispanic mother and young daughter reading the Book of Mormon.

“Коли людина читає цю книгу щиро і з молитвою, її супроводжує нахнення і відчуття миру, радості й задоволення”.

Коли я читаю [Книгу Мормона], вона все більше й більше справляє на мене враження своєю священністю, посланням, яке міститься в ній на захист місії Господа Ісуса Христа, і євангелією, яку було відновлено у цьому розподілі повноти часів задля спасіння душ. Цей літопис з кожним днем все більше привертає до себе моє серце, коли переді мною розкривається те, як здійснюються пророцтва, проголошені пророками, які зараз промовляють з мертвих і з праху до народів землі, волаючи їм про покаяння і закликаючи їх вірити в Христа21.

Рекомендації для вивчення і навчання

Запитання

  • Президент Сміт сказав, що він ще недостатньо читав Книгу Мормона (див. “З життя Джозефа Філдінга Сміта”). Чого ми можемо навчитися з цих слів?

  • У цьому розділі, в частині 1, містяться деякі вчення Президента Сміта про цілі Книги Мормона. Як ці цілі виповнилися у вашому житті?

  • Хоча Олівер Каудері, Мартін Гарріс і Девід Уітмер залишили Церкву, жоден з них ніколи не зрікався свого свідчення про Книгу Мормона (див. частини 2 і 3). Чому цей факт є важливим, коли ми думаємо про їхні свідчення?

  • Президент Сміт сказав, що всі люди можуть бути свідками Книги Мормона (див. частину 4). Як ви здобули свідчення про цю книгу? Що ви можете робити, щоб ділитися цим свідченням?

  • Про Книгу Мормона Президент Сміт сказав: “Цей літопис з кожним днем все більше привертає до себе моє серце” (частина 5). Чи відбувалося так і у вашому житті? Що може робити людина, щоб зміцнити своє свідчення про Книгу Мормона?

Відповідні уривки з Писань

1 Нефій 6:3–5; 2 Нефій 29:7–8; Кн. Якова 4:1–4; Енош 1:13; УЗ 20:8–12

Допомога вчителю

“Свідчіть завжди, коли б Дух не підказав вам це зробити, а не тільки в кінці уроку. Надавайте можливість тим, кого навчаєте, складати і свої свідчення” (Навчати—немає покликання величнішого [2000], с. 45).

Посилання

  1. In Conference Report, Oct. 1961, 18.

  2. In Conference Report, Oct. 1949, 89; див. також Doctrines of Salvation, ed. Bruce R. McConkie, 3 vols. (1954–1956), 3:231.

  3. In Conference Report, Oct. 1956, 20; див. також Мороній 10:3–5.

  4. “Origin of the First Vision”, Improvement Era, Apr. 1920, 503; див. також Doctrines of Salvation, 3:209.

  5. Church History and Modern Revelation (1953), 1:31–32.

  6. “Predictions in the Bible Concerning the Book of Mormon”, Improvement Era, Sept. 1923, 958–959; див. також Doctrines of Salvation, 3:228–229.

  7. In Conference Report, Oct. 1970, 8.

  8. “Testimonies of the Witnesses to the Book of Mormon”, Improvement Era, Sept. 1927, 950; див. також Doctrines of Salvation, rev. ed., 1:203.

  9. Doctrines of Salvation, rev. ed., 1:203; курсив з оригіналу вилучено.

  10. In Conference Report, Oct. 1956, 19–20.

  11. “Testimonies of the Witnesses to the Book of Mormon”, 952–953; див. також Doctrines of Salvation, 3:229–230.

  12. Doctrines of Salvation, rev. ed., 1:210–211.

  13. “Testimonies of the Witnesses to the Book of Mormon”, 952; див. також Doctrines of Salvation, 3:229–230.

  14. In Conference Report, Oct. 1956, 20.

  15. Doctrines of Salvation, rev. ed., 1:226–228.

  16. “Testimonies of the Witnesses to the Book of Mormon”, 953; див. також Doctrines of Salvation, 3:231.

  17. In Conference Report, Oct. 1949, 89; див. також Doctrines of Salvation, 3:231–232.

  18. In Conference Report, Oct. 1961, 18.

  19. “History and History Recorders”, Utah Genealogical and Historical Magazine, Apr. 1925, 55; див. також Doctrines of Salvation, 2:202.

  20. “Origin of the First Vision”, 503.

  21. In Conference Report, Apr. 1925, 73.