Розділ 26
Підготовка до пришестя нашого Господа
“Готуйте дорогу Господу й рівняйте стежки Йому, бо година Його пришестя вже близько” (УЗ 133:17).
З життя Джозефа Філдінга Сміта
Одного разу Президент Джозеф Філдінг Сміт розповів групі святих, що він “молиться про кінець світу”. Він сказав: “Якби він настав завтра, то я був би радий”. У відповідь на ці слова якась жінка відповіла достатньо голосно, щоб почули інші. “О, я сподіваюсь, що він ще не настане”,—сказала вона.
Розповідаючи пізніше про цей випадок, Президент Сміт навчав:
“Хіба ви не хочете, щоб настав кінець світу?
Більшість людей про кінець світу мають хибне уявлення. …
“…Коли прийде Христос, настане кінець світу. … Більше не буде ні війни, ні сум’яття, ні заздрості, ні брехні; не буде злочестивості. Тоді люди навчаться любити Господа й виконувати Його заповіді, а якщо не будуть—їх тут не буде. Оце і є кінець світу, це і є те, про що молився Спаситель, коли Його учні підійшли до Нього і сказали: “Навчи нас молитися”. І що Він зробив? Він навчав їх: “Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі”. [Див. Лука 11:1–2].
Це те, про що я молюсь. Господь молився про кінець світу, і я також молюсь про це”1.
У своїх проповідях і письмових зверненнях Президент Сміт часто цитував пророцтва із Писань про останні дні, про роль Джозефа Сміта у підготуванні дороги для Господа і про пришестя на землю Спасителя у славі. Свої глибокі почуття стосовно цих пророцтв він висловив у молитві освячення Огденського храму, шт. Юта:
“Як Ти знаєш, о Боже наш, ми живемо в останні дні, коли даються ознаки часів; коли Ти прискорюєш Свою роботу в цей час; і коли ми вже почули голос того, хто кличе у пустині: “Готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому” [див. Матвій 3:3]. …
О Батьку наш, ми так палко бажаємо, щоб настав той день, коли прийде Князь миру, коли земля буде спочивати і праведність знову буде на її лиці; і це наша молитва, вимовлена зі смиренним і скрушеним серцем, про те, щоб ми витерпіли той день і були знайдені гідними жити з Ним, Кого було призначено бути Царем над царями і Господом над панами, Кому належить і слава, і шана, і влада тепер і навіки”2.
“Ми так палко бажаємо, щоб настав той день, коли прийде Князь миру”.
Учення Джозефа Філдінга Сміта
1
Пришестя Господа вже близько.
Ми швидко наближуємося до того великого дня Господнього, того часу “оновлення”, коли Він прийде у хмарах небесних, щоб помститися всім безбожним та підготувати землю до панування миру для всіх тих, хто бажає жити в Його законі [див. Дії 3:19–20]3.
Багато чого відбулося, … аби вказати вірним членам Церкви на той факт, що пришестя Господа вже близько. Євангелія була відновлена. Церква була організована. Чоловікам було дано священство. Були відкриті через одкровення різні розподіли—від самого початку, і їхні ключі та повноваження були надані Церкві. Ізраїль збирався і продовжує збиратися на землі Сіону. Юдеї повертаються в Єрусалим. Євангелія проповідується в усьому світі як свідчення для кожного народу. Будуються храми, у них виконуються обряди як для померлих, так і для живих. Серця дітей повернулися до їхніх батьків, і діти шукають [інформацію про] своїх померлих. Завіти, які Господь обіцяв укласти з Ізраїлем в останні дні, відкрито через одкровення, і тисячі із зібраного Ізраїля уклали їх. Отже, робота Господа рухається вперед, і все це є ознаками близького пришестя нашого Господа. …
Слова пророків швидко здійснюються, але це відбувається настільки природно, що більшість з нас цього не помічає.
Йоіл обіцяв, що Господь виллє Духа Свого на кожне тіло: сини і дочки будуть пророкувати, старим будуть снитися сини, а юнаки будуть бачити видіння [див. Йоіл 3:1–2]. …
Серед ознак останніх днів було збільшення обізнаності. Даниїлу було наказано: “… заховай ці слова, і запечатай цю книгу [пророцтв] аж до часу кінця. [І в той день] [б]агато хто дослідять її,—сказав він,—і так розмножиться знання”. (Даниїл 12:4). Чи ж не “досліджують її” люди сьогодні, як ніколи раніше в історії світу? …
Чи не збільшилося знання? Чи був коли-небудь в історії світу час, коли б так багато знань було вилито на людей? Проте, як це не сумно казати, правий був Павло, сказавши, що люди “завжди вчаться, та ніколи не можуть прийти до пізнання правди”. (2 Тимофію 3:7). …
Чи не доходили до нас чутки про війни? [Див. УЗ 45:26]. Чи не було війн, таких, яких світ ще ніколи до цього не бачив? Що, хіба сьогодні немає потрясінь між народами і хіба їхні правителі не в тривозі? Хіба царства не були повалені і великі зміни не відбулися серед народів? Уся земля у потрясінні. Щодня повідомляють про землетруси, що стаються в різних місцях [див. УЗ 45:33]. …
І при всьому цьому старий світ йде собі далі, займаючись своїми справами, жодною мірою не звертаючи увагу на все, що сказав Господь, і на всі ознаки та підказки, які було дано. Люди закам’яніли своїми серцями і кажуть, “що Христос затримує Своє пришестя до кінця землі”. (УЗ 45:26)4.
Недавно мене запитали, чи можу я сказати, коли прийде Господь. Я відповів: “Так!”, і тепер я відповідаю: “Так!” Я знаю, коли Він прийде. Він прийде завтра. Він Сам сказав про це. Дозвольте мені прочитати це:
“Ось, нинішнє названо “сьогодні” аж до пришестя Сина Людини, і це істинно є днем жертвування і днем для обкладання десятиною Мого народу; бо того, кого обкладають десятиною, не буде спалено при Його пришесті”.
Тут ціла проповідь про десятину.
“Бо після сьогодення приходить спалення—кажучи це мовою Господа—бо істинно Я кажу, завтра всі гордовиті і ті, що чинять злочестиво, будуть наче стерня; і Я спалю їх, бо Я є Господь Саваот; і Я не пощажу нікого, хто залишиться у Вавилоні” [УЗ 64:23–24].
Тому-то я й кажу, що Господь прийде завтра. Тож давайте готуватись5.
“Ми швидко наближуємося до того великого дня Господнього, того часу “оновлення”, коли Він прийде у хмарах небесних”.
2
Коли прийде Христос, відбудеться суд.
Притча, за допомогою якої Господь навчав про пшеницю і кукіль, стосується останніх днів. Як розповідається в цій притчі, сіяч посіяв на своєму полі добре насіння, але, поки він спав, прийшов ворог його та й насіяв між пшеницею кукіль на тому полі. Коли рослини підросли, раби захотіли піти й повиполювати кукіль, та Господь наказав їм не робити цього, а дати пшениці і куколю рости й далі разом, аж до жнив, інакше вони, знищуючи кукіль, вирвали б і ще ніжні стеблини пшениці. А потім, у кінці жнив, вони мали піти та й зібрати пшеницю і пов’язати у снопки кукіль, щоб спалити його. Пояснюючи цю притчу, Господь сказав Своїм учням, що “жнива—кінець світу, а женці—Анголи”. [Див. Матвій 13:24–30, 36–43; УЗ 86]6.
Кукіль і пшениця ростуть разом, і росли вони на тому ж самому полі упродовж усіх цих років, та наближається день, і він вже поруч, коли пшениця буде зібрана, а кукіль також зберуть, щоб спалити, і буде розділення—праведних від злочестивих, і кожному з нас слід виконувати заповіді Господа, каятися у своїх гріхах, повернутися до праведності, якщо наше серце потребує покаяння7.
Зміцнюйте і підсилюйте членів Церкви у вірі в Бога; це нам дуже потрібно. Так багато факторів впливає на те, щоб роз’єднати нас, це стосується саме членів Церкви, і наближається один з тих днів у близькому майбутньому, коли пшениця буде відділена від куколю, і ми будемо або пшеницею, або куколем. Ми будемо або з одного боку, або з іншого8.
Настане день, коли у нас вже не буде цього світу. Цей світ буде змінений. У нас буде кращий світ. У нас буде праведний світ, бо коли прийде Христос, Він очистить землю.
Прочитайте, що написано в наших Писаннях. Прочитайте, що Він Сам сказав. Коли Він прийде, то очистить цю землю від всього злочестя, що є на ній; а кажучи про Церкву, Він сказав, що пошле ангелів і вони позбирають з Його царства, яким є Церква, усі спокуси [див. Матвій 13:41]9.
Великий і страшний день Господній не може бути ніяким іншим часом, як тільки пришестям Ісуса Христа, щоб Він встановив Своє царство у силі серед праведних на землі й очистив землю від всього беззаконня. Це не буде день страху, і він не викличе жаху в серцях праведних, а ось великим днем страху й жаху він буде для безбожних. Про це ми дізналися зі слів Самого нашого Спасителя, якими Він навчав Своїх учнів [див. Матвій 24; Джозеф Сміт—Матвій 1]10.
Коли прийде Христос, відбудеться суд. Нам сказано, що будуть розгорнуті книги і мертві будуть суджені за написаним у цих книгах, і серед тих книг буде книга життя [див. Об’явлення 20:12]. Ми побачимо сторінки тієї книги. Ми побачимо самих себе такими, як ми є, і повинні будемо зрозуміти чесним розумінням, що суди, які зійдуть на нас, є справедливими і правильними—чи то ми підемо у Боже царство, … щоб отримати славетні благословення, чи будемо вигнані11.
Я благаю святих останніх днів неухильно й віддано виконувати кожний обов’язок, дотримуючись Господніх заповідей, шануючи священство, щоб ми могли встояти, коли прийде Господь,—щоб чи живими, чи мертвими, це не має значення,—стати причасниками цієї слави12.
3
Щоб підготуватися до пришестя Господа, нам потрібно пильнувати, молитися й привести до ладу свої домівки.
Сьогодні у світі відбувається багато подій, які вказують на те, що великий день Господній все ближче й ближче, коли Викупитель знову явиться, щоб встановити Своє царство у праведності, у підготовці до тисячолітнього правління. А між тим, це обов’язок членів Церкви: прагнути знання і підготуватися—через навчання й віру—до початку того великого і славетного дня13.
Нам не потрібно перейматися тим, в які часи та пори прийде Христос, але нам потрібно пильнувати, молитися та бути готовими14.
Мене іноді дратує, коли дехто з наших старійшин, виступаючи, каже, що Господь прийде, коли ми всі станемо достатньо праведними, щоб зустріти Його. Господь не збирається чекати, поки ми станемо праведними. Коли Він буде готовий прийти, Він прийде,—коли чаша беззаконня буде повна,—і якщо ми тоді не будемо праведними, то це справді для нас буде надто погано, бо нас буде зараховано до безбожних і ми будемо, як та солома, зметені з лиця землі, бо Господь каже, що злочестиві не встоять15.
Що, ми будемо дрімати в повному незнанні чи байдужості до всього, що Господь дав нам як попередження? Я кажу вам: “Тож пильнуйте, бо не знаєте, котрого дня прийде Господь ваш.
Знайте ж це, що коли б знав господар, о котрій сторожі прийде злодій, то він пильнував би, і підкопати свого дому не дав би.
Тому будьте готові й ви,—бо прийде Син Людський тієї години, коли ви не думаєте!” (Матвій 24:42–44).
Прислухаймося ж до цього застереження від Господа й приведемо до ладу наші домівки та підготуємося до пришестя Господа16.
4
Святі останніх днів можуть бути знаряддям в Божих руках, щоб підготувати людей до Господнього пришестя.
Чи не було б надзвичайно дивним, якби Господь прийшов і почав Своє правління миру з того, що мстився б злочестивим, очищуючи землю від гріха, а не відрядив би посланців, щоб вони підготували дорогу перед Ним? Чи ми сподіваємося, що Господь прийде судити світ, не давши йому спершу попередження і не підготувавши засоби для врятування всіх тих, хто покається?
Ной був посланий у світ, щоб попередити його про потоп. Якби люди прислухались, то врятувались би. Мойсей був посланий вести Ізраїль в обіцяну землю, щоб виповнились обіцяння, дані Аврааму. Іван Христитель був посланий підготувати дорогу для приходу Христа. У кожному випадку заклик приходив із відкритих небес. Ісая, Єремія та інші пророки були послані, щоб попередити Ізраїль та Юду ще до того, як на них було послано розсіяння і поневолення. Якби вони послухались, то була б написана інша сторінка історії. У них була нагода почути; вони були попереджені і мали можливість врятуватись, однак від неї вони відмовились.
Господь пообіцяв виявляти такий же інтерес до людства і перед Своїм Другим пришестям17.
Джозеф Сміт був посланий підготувати дорогу для цього Другого пришестя; він проголосив повноту євангелії і дав усім людям засоби, щоб врятуватися від беззаконня і гріха18.
Коли ангел Мороній відвідував юного Джозефа Сміта, він пророкував про Друге пришестя Спасителя (див. Джозеф Сміт—Історія 1:36–41).
Іван у Патмосі у видінні про останні дні бачив “Ангола, що летів серед неба, і мав благовістити вічну Євангелію мешканцям землі, і кожному людові, і племені, і язику, і народові” [Об’явлення 14:6].
Щодо виконання цього обіцяння Джозеф Сміт проголосив, що Мороній, давній пророк на цьому континенті, який тепер воскрешений, навчав його євангелії, даючи настанови стосовно відновлення всього, що стосується приходу Христа. І Господь сказав: “Бо ось, Господь Бог послав ангела, який волає серед неба, кажучи: Готуйте дорогу Господу й рівняйте стежки Йому, бо година Його пришестя вже близько”. [УЗ 133:17].
Приймаючи це як істину, святі останніх днів вірять, що в нашу епоху знову був встановлений зв’язок з небесами і тепер “Євангелія Царства” послана як свідчення світу перед тим, як прийде Христос [див. Матвій 24:14]19.
Святих останніх днів можуть вважати людьми дивними й своєрідними, оскільки вони вірять, що покликані здійснити написане в цьому уривку з Писань [Матвій 24:14], але вони, з усією довірою до сказаного Господом, старанно посилають місіонерів в усі куточки землі. Більш того, коли всі народи почують це послання, як воно було відкрито через одкровення в ці останні дні, тоді ми можемо чекати на пришестя нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа, бо в той день всі народи будуть попереджені посланцями, яких буде послано, як і обіцяв Господь20.
Євангелія—для всіх людей, і Церква буде встановлена скрізь, серед усіх народів, навіть в усіх кінцях землі, до Другого пришестя Сина Людського. …
… Він простягає Свою руку вдруге, щоб зібрати Ізраїль у Церкву, і цього разу Він збере у паству Своїх святих в усіх народах21.
Уривок з молитви освячення Огденського храму, шт. Юта:
О Батьку, пришвидши той день, коли праведні будуть торжествувати; коли правителі народів відкриють свої кордони для проповідування євангелії; коли двері спасіння будуть широко відчинені для порядних, чесних і хороших людей в кожному народі.
Ми молимося про поширення істини; ми молимося про місіонерську справу; ми прагнемо сили і такої кількості [місіонерів], і таких засобів, щоб проповідувати вічні істини більшій кількості Твоїх інших дітей у кожному народі, серед кожного коліна, і які говорять своїми мовами. …
… Це наше бажання—бути знаряддями у Твоїх руках, щоб підготувати людей до пришестя Твого Сина22.
5
Тисячоліття буде періодом миру і часом для виконання Господньої роботи.
Коли Він прийде, праведні будуть радіти, бо настане мир на землі, праведність для людей; і той самий дух миру та радості, який переважав на цьому континенті впродовж двох сотень років [див. 4 Нефій 1:1–22], знову буде відчуватися серед людей і зрештою стане всеохоплюючим, і Христос правитиме як Господь над панами і як Цар над царями впродовж тисячі років. Ми чекаємо на той час23.
Тисячу років буде тривати цей радісний період панування миру і в належний час усі жителі землі будуть приведені до пастви Церкви24.
Протягом тисячоліття проповідування євангелії вестиметься набагато ширше та з більшою силою, поки всі мешканці землі не сприймуть її25.
Тисячоліття буде не часом відпочинку, а часом роботи для всіх. Ледарства не знайдеш; будуть застосовуватися кращі методи роботи; не так багато буде йти часу на виконання повсякденних справ і більше часу буде присвячуватися справам Царства. Святі будуть зайняті у храмах, що будуть зведені у всіх куточках землі. Дійсно, вони будуть настільки зайняті цією роботою, що храми працюватимуть майже увесь час26.
Упродовж тисячі років на лиці землі буде смертне життя, бо має бути виконана велика робота для спасіння померлих. Під час цих тисячі років миру велика Господня робота буде виконуватися в храмах, і в цих храмах люди будуть працювати заради тих, хто пішов з життя і хто чекає, щоб отримати ці обряди, які стосуються їхнього спасіння, виконані для них тими, хто все ще буде жити на землі27.
Спасати померлих—це наш обов’язок, і та робота буде й далі тривати впродовж Тисячоліття, поки всі не будуть обдаровані згори і не будуть запечатані—усі, хто має право на це благословення28.
Усі ті, хто помер у Христі, піднімуться з мертвих під час Його пришестя і будуть жити на землі, коли Христос буде на ній впродовж Тисячоліття. Вони не будуть залишатися тут протягом усіх цих тисячі років, але буватимуть серед тих, хто все ще житиме тут у смертному житті. Ці воскрешені святі і Сам Спаситель прийдуть, щоб давати настанови та вказівки; щоб відкривати нам те, що ми повинні знати; давати нам інформацію стосовно роботи у храмах Господніх, щоб ми могли виконувати роботу, яка є необхідною для спасіння гідних людей29.
Через Своїх слуг Господь сказав, що впродовж Тисячоліття ті, хто померли і вже воскресли, будуть особисто відкривати тим, хто ще буде жити смертним життям, усю інформацію, необхідну для виконання роботи за тих, хто пішов із цього життя. І тоді померлі будуть мати привілей повідомляти, що б вони хотіли і мають право отримати. Таким чином, жодна душа не буде знехтувана і робота Господа буде виконана30.
Кожний день свого життя я молюся, щоб Господь пришвидшив Свою роботу. … Я молюся про кінець світу, бо хочу кращого світу. Я хочу, щоб прийшов Христос. Я хочу, щоб панував мир. Я хочу, щоб настав час, коли кожна людина зможе жити у мирі і дусі віри, смирення й молитви31.
Рекомендації для вивчення і навчання
Запитання
-
Як розповідь із підрозділу “З життя Джозефа Філдінга Сміта” вплинула на ваші почуття стосовно кінця світу?
-
Як можуть пророцтва, згадані в частині 1, допомогти нам підготуватися до пришестя Господа?
-
У частині 2 прогляньте учення Президента Сміта стосовно притчі про пшеницю і кукіль. Що ми можемо робити, аби бути серед “пшениці”? Що ми можемо робити, аби допомогти своїм сім’ям та іншим?
-
Як ви вважаєте, що означає “пильнувати і молитися”, коли ми готуємося до пришестя Господа? Що, на вашу думку, означає “привести до ладу свої домівки”? (Див. частину 3).
-
Президент Сміт молився: “Це наше бажання—бути знаряддями у Твоїх руках, щоб підготувати людей до пришестя Твого Сина” (частина 4). Як саме ми можемо допомагати іншим підготуватися до пришестя Господа?
-
Прогляньте частину 5. Чому корисно знати про те, що станеться під час Тисячоліття?
Відповідні уривки з Писань
Псалми 102:16; Ісая 40:3–5; Кн. Якова 5:7–8; УЗ 1:12; 39:20–21; 45:39, 56–59
Допомога вчителю
“Увінчуюча, переконуюча, навертаюча сила в навчанні євангелії виявляється тоді, коли натхненний вчитель каже: “Я знаю силою Святого Духа, через одкровення від Святого Духа для моєї душі, що доктрини, яких я навчаю, є істинними” (Брюс Р. Мак-Конкі, процитовано в Навчати—немає покликання величнішого, [2000], с. 43).