Як Товариство допомоги благословило ваше життя?
Оскільки Товариство допомоги встановлено небесами, воно благословляє не тільки жінок, але сім’ї й Церкву.
Згадуючи своє життя, один чоловік нещодавно поділився зі мною цією зворушливою історією: “Коли я зростав, мій батько не був активним у Церкві. Він намагався подолати алкогольну залежність, і в часи свого найгіршого настрою він ставав грубим і причепливим. Зазвичай він не заперечував, щоб мама служила в приході. Вона служила в Початковому товаристві 38 років і протягом більшої частини цього періоду служила в Товаристві молодих жінок. Вона несла важкий тягар. Її шлюб був нещасливим, і тепер я знаю, що час від часу вона втрачала духовні сили, але тоді я не здогадувався про це.
Пізніше я усвідомив, що сестри з нашого приходу були її силою. Вона не була провідником в Товаристві допомоги, але завжди відвідувала збори і любила своїх друзів із цього товариства. Вони ніколи не були для мене жінками з Товариства допомоги; вони були просто маминими сестрами. Вони піклувалися про неї і любили її. У неї не було рідних сестер, а всі її діти були хлопчиками. В нашому приході вона знайшла сестер, яких хотіла мати і які їй були потрібні. Я знаю, що з ними вона ділилася тими своїми почуттями, які більше ніде не змогла б висловити. В той час ні в чому з цих речей я не бачив ознак Товариства допомоги, але тепер я розумію, що то було саме воно”1.
Спогади цього сина про Товариство допомоги торкнулися мого серця. Так, членами Товариства допомоги є жінки, але Товариство допомоги благословляє не лише жінок, воно благословляє кожного з нас.
Яким чином Товариство допомоги благословило ваше життя?
Я запитала про це Президента Хінклі. Він відповів: “Товариство допомоги благословило близько семи поколінь моєї сім’ї, а також сім’ї моєї дорогої дружини. З ранніх днів Церкви наших матерів і дочок навчали про їхні обов’язки перед тими, хто в біді. Їх навчали, як найкраще вести домашнє господарство, заохочували до духовного розвитку і вказували, як повною мірою реалізувати їхній жіночий потенціал. Більшість з цього відбувалося в Товаристві допомоги, а потім запроваджувалося вдома, щоб благословити життя кожного з членів моєї сім’ї”2.
У мене є власні приємні спогади про те, як я гралася під бабусиними п’яльцями в той час, коли вона разом із сестрами Товариства допомоги займалася шиттям. Я була малою, але знала, що справою Товариства допомоги є благословляти життя інших. Мої мама й бабуся виховували мене на любові до Товариства допомоги. Я люблю Товариство допомоги, яке, мені здається, завжди було в моєму житті. Воно допомогло мені дізнатись про Спасителя і зміцнило мою любов до Нього й до Небесного Батька. Те, що я належу до Товариства допомоги, надало мені багато можливостей навчатися, любити, служити і бути сповненою любові Господа в своєму житті по мірі того, як я докладала зусиль, щоб виконувати завіти, застосовувати милосердя й зміцнювати свою сім’ю.
Отже, я знову запитую, скількома способами Товариство допомоги благословило ваше життя?
Під час візиту до Центру підготовки місіонерів в Бразилії я попросила місіонерів: “Розкажіть мені, що ви знаєте про Товариство допомоги.” Один старійшина сказав: “Запіканки!” Інший додав: “Мої мама і сестра належать до нього”. Нарешті один з місіонерів проголосив: “Це—Господня організація для жінок”. Він був правий, але скажу більше—Товариство допомоги є “головною частиною євангелії”3.
1842 рік був вкрай важким для Пророка Джозефа Сміта. Колишні друзі повернулися проти нього. Інші вороги хотіли вигнати його з Наву й зупинити зростання Церкви. Того ж року він заснував Товариство допомоги “для піклування про бідних і нужденних, а також для спасіння душ”4. Президент Д. Рубен Кларк молодший відзначив, що під час цих випробувань Джозеф Сміт “звернувся до сестер за розрадою й духовною підтримкою, яких він так потребував у той сумний час”5. Ця думка схвильовує і упокорює: пророк Бога шукає розради серед своїх сестер—жінок, котрим він дав девіз “Милосердя ніколи не минає” 6. Мені це нагадує про жінок, що оплакували Спасителя на Голгофі.
Товариство допомоги благословляло життя пророків. А як воно благословило ваше життя?
Президент Бойд К. Пекер сказав: “Захист домівки й сім’ї значно міцнішає, коли і дружина, і мати, і дочки належать до Товариства допомоги” 7. Чому? Тому що жінки є серцем сім’ї.
Завдяки тому, що я належу до Товариства допомоги, мене відроджено духовно і зміцнено, мені доручено бути кращою дружиною, матір’ю, а також дочкою Бога. Моє серце зрощується на розумінні євангелії, а також на любові Спасителя й на тому, що Він зробив для мене. Тож я звертаюся до вас, дорогі сестри: приходьте до Товариства допомоги! Воно наповнить ваші домівки любов’ю й милосердям; воно буде підживлювати й зміцнювати вас і ваші сім’ї.
Під час нещодавньої поїздки до Перу я відвідала смиренну сім’ю брата і сестри Моралес. Ця родина сповнена любові. Вони виховують трьох дітей і стали членами Церкви чотири роки тому. Сестра Моралес багато чому навчилася в Товаристві допомоги. Вона займалася пранням і прасуванням, щоб допомогти в фінансовому забезпеченні своєї сім’ї й підтримати свого сина, який служить на місії. Вона доглядала двох сусідських дітей, коли їхні батьки були на роботі. Вона підтримувала свого чоловіка, який страждав від хвороби нирок і мав покликання в кворумі старійшин. Вони разом обговорювали уроки з книги Гебера Дж. Гранта, коли її чоловік готувався навчати в кворумі.
Я запитала її: “Чи маєте Ви покликання візитної вчительки?” Посміхнувшись, вона відповіла: “Так, сестро Паркін. Я відвідую чотирьох сестер. Дві з них неактивні в Церкві, але з любов’ю я поверну їх”.
Виходячи з її будинку, я помітила табличку, що висіла над дверима. На ній від руки було написано: “Чи читали ви сьогодні Писання?” Товариство допомоги благословляє цей дім, цей прихід, це сусідство. А як воно благословило вас?
Важливо, щоб новонавернені сестри належали до Товариства допомоги, це також є важливим для їхніх сімей. Коли мій чоловік служив президентом Англійської Лондонської Південної місії, я познайомилася з багатьма новонаверненими членами Церкви, однією з яких була самотня мати на ім’я Глорія. Приєднавшись до Церкви, вона також приєдналася до Товариства допомоги. Це було безпечне місце, де вона могла розпитати про свою нову віру. Вона слухала, як жінки відверто ділилися досвідом, який надихнув її випробувати слово Бога8. Вона отримала патріарше благословення, відвідала храм і служить в Церкві. Я згадую пораду, яку дав мені Президент Хінклі: “[Жінкам] необхідно знаходитись разом в такому оточенні, в якому б укріплювалася їхня віра”9. Саме таке оточення надає Товариство допомоги.
Я згадала про юних воїнів, коли почула, як син однієї з сестер Товариства допомоги говорив: “Я маю благословення завдяки моїй вірі й прикладу моєї матері. На час, коли я став носієм священства, я вже знав про домашнє вчителювання завдяки зусиллям, які докладала моя мати, служачи візитною вчителькою, а також завдяки прикладу мого батька, як домашнього вчителя… Її віра в священство вплинула на мою віру й зміцнила бажання стати гідним… старійшиною”10.
Брати і сестри, я змінююсь і отримую благословення, я стаю краще завдяки Товариству допомоги. І я вірю, що те ж саме відбуваєтья з усіма нами.
Я молюся про те, щоб матері й дочки докладали більших зусиль в діяльності Товариства допомоги, щоб чоловіки підтримували своїх дружин, а матері й батьки разом готували своїх дочок до вступу в Товариство допомоги; я закликаю провідників священства, щоб вони наглядали як за молодими, так і за літніми дочками Бога в Товаристві допомоги, яке є одним з багатьох чудес відновлення. Якщо ми зробимо ці кроки, то сповнимося почуттям вдячності за цю священну організацію.
Оскільки Товариство допомоги встановлено небесами, воно благословляє не тільки жінок, але сім’ї й Церкву. Я свідчу, що воно є головною частиною відновленої євангелії Господа, оскільки засновано на милосерді—Його чистій любові. Я свідчу про це в ім’я Ісуса Христа, амінь.