Святі Писання: сила Бога для нашого спасіння

Старійшина Роберт Д. Хейлз

З Кворуму Дванадцятьох Апостолів

Священні літописи свідчать про Спасителя і ведуть нас до Нього.

Святі Писання є словом Бога, яке Він дав нам для нашого спасіння. Вони є життєво важливими для отримання свідчення про Ісуса Христа і Його євангелію. У ці останні дні ми маємо такі, дані нам Богом, Писання: Старий Завіт, Новий Завіт, Книгу Мормона, Учення і Завіти і Дорогоцінну Перлину. Ці священні літописи свідчать про Спасителя і ведуть нас до Нього. Саме тому великі пророки, такі як Енош, з вірою волали до Господа, щоб Писання було збережено.

Давайте відкриємо разом обкладинку Книги Мормона. Подивіться на титульну сторінку. Ми читаємо, що її “написан[о] як заповідь,… духом пророцтва і одкровення”. Її було “здобуто даром і силою Бога”, і її переклад зроблений “даром Божим”—Святим Духом. Вона висвітлює “які великі справи Господь зробив” і надав нам, щоб ми “мали змогу знати завіти Господа”—щоб нас не було “знехтуван[о] назавжди”. Найголовніше, її написано, щоб переконати нас, “що Ісус є Христос, Бог Вічний”.

Знов перегорнемо сторінку, до “Вступу”. Тут ми дізнаємося, що цей пророчий літопис—книга “Святого Писання, порівнена з Біблією”. Вона містить “повноту вічної євангелії,… окреслює план спасіння і розповідає [нам], що саме [нам] треба робити, щоб досягти миру в цьому житті і вічного спасіння в житті прийдешньому”. Вона обіцяє кожному з нас, що “всі, хто прийде до [Спасителя] і будуть виконувати закони і обряди Його євангелії, можуть бути спасенними”.

Якою є життєво важлива роль цієї священної книги у наш час? Яким є її послання щодо мети усіх Писань?

На першій сторінці 1-ї книги Нефія, найпершої книги в Книзі Мормона, ми дізнаємося, що близько 600 років до Р.Х., Легій отримав повеління Бога забрати свою сім’ю і втекти у пустиню. Вони відійшли не дуже далеко, як Господь повелів йому послати синів назад. Навіщо? Щоб здобути Писання, пластини з латуні, які були настільки важливими, що сини Легія ризикували своїм життям і втратили все своє світське майно, щоб викупити їх! Зрештою, завдяки допомозі Господа й вірі Нефія, пластини дивним чином потрапили до їхніх рук. Коли Нефій і його брати повернулися, їхній батько Легій зрадів. Він почав досліджувати Святі Писання “від самого початку” і переконався, “що вони корисні; так, а точніше великої цінності … бо [Легій і його нащадки зможуть] зберегти заповіді Господа для [їхніх] дітей”¹.

І дійсно, пластини з латуні були літописом предків Легія, і містили їхню мову, генеалогію і, найголовніше, євангелію, якої навчали святі пророки Бога. Досліджуючи пластини, Легій пізнав те, що всі ми пізнаємо завдяки вивченню Писань:

Хто ми.
Ким ми можемо стати.
Пророцтва для нас і для наших нащадків.
Заповіді, закони, обряди й завіти, яких нам слід дотримуватись, щоб здобути вічне життя.
І те, як нам слід жити, щоб витерпіти до кінця і повернутися до нашого Небесного Батька з честю.

Ці істини є настільки життєво важливими, що Небесний Батько дав Легію і Нефію видіння, в яких слово Бога було яскраво символізовано жезлом із заліза. Батько і син дізналися, що триматися за цей міцний, непохитний, абсолютно надійний дороговказ—це єдиний спосіб залишитися на тісній і вузькій путі, що веде до нашого Спасителя.

В кількох розділах Книги Мормона описується, як Легій і Нефій застосовують цей урок—досліджують Писання і наводять цитати з них. Вочевидь вони прагнули, щоб їхні сім’ї і ми розуміли важливість Писань, і в особливості пророцтв Ісаї щодо Відновлення євангелії і явлення їхнього літопису—Книги Мормона—у наш час.

Книга Мормона описує, як починаючи від самої сім’ї Легія, кілька цивілізацій з повагою ставились до Писань або нехтували ними. Господь повелів Легію покинути Єрусалим, оскільки той мав бути захопленим вавилонянами, і здійснити мандрівку через море до обіцяної землі на кораблі, збудованому за одкровенням Бога. Але діти Легія розділилися на два протилежні табори. Ті, хто пішли за праведним Нефієм—нефійці—відділились від ламанійців, взявши з собою Писання, і “їхні душі були освітлені світлом вічного [Божого] слова”².

Однак Ламан і Лемуїл—і їхні нащадки ламанійці—відкинули Писання і ходили у темряві невігластва, суперечок і нищення. Близько 400 року після Р.Х. нефійці також відкинули слово Бога, виродилися у зневірі й були знищені—таким був кінець нефійської цивілізації, що проіснувала майже 1000 років.

Книга Етера стисло описує історію цивілізації яредійців, які покинули Старий світ за часів Вавилонської башти, близько 2200 року до Р.Х. Господь скеровував їхню подорож через море на збудованих за одкровенням барках. Коли яредійці були праведними, вони отримували благословення, а коли відкидали слово Господа і відмовлялись покаятися, Дух Господа припиняв боротися з ними. Зрештою, вони відійшли від шляхів Господа і знищили одне одного близько 600 року до Р.Х., тим самим поклавши кінець майже 1600-річному існуванню яредійської цивілізації.

Легій прибув до обіцяної землі приблизно в той час, коли яредійці зазнали знищення. Кількома роками пізніше ще одна цивілізація—Мулек і його послідовники, також прибули до обіцяної землі. Вони знайшли, як написано, останнього живого яредійця—царя на ім’я Коріантумр. Мулекійці не привезли з собою Писань, тож майже 400 роками пізніше, коли Мосія і Нефійці знайшли їх, мова мулекійців була викривленою, і вони втратили віру у свого Творця. Вони не знали ким вони є. Коли мулекійці дізналися, що Господь послав нефійців з пластинами з латуні, на яких містилися Писання юдеїв, вони зраділи і приєдналися до нефійської цивілізації.

Доля цих цивілізацій, що описана у Писаннях, є свідченням для всього світу: якщо ми не маємо слова Бога, або якщо не дотримуємось і не прислухаємося до слова Бога, то блукатимемо невідомими шляхами і загубимось як окремі люди, як сім’ї і як нації.

Водночас з голосами тих, хто волає із праху, пророки Господа на землі волають до нас сьогодні— вивчайте Писання! Припадіть до них, ходіть за ними, живіть за ними, бенкетуйте ними, радійте їм. Не вагайтеся. Вони є “силою Бога на спасіння”³, яка веде нас до нашого Спасителя, Ісуса Христа.

Якби Спаситель був сьогодні у плоті серед нас, Він навчав би нас з Писань так само, як робив це під час Свого земного служіння. У синагозі в Назареті “подали Йому книгу пророка Ісаї… І почав Він до них говорити: “Сьогодні збулося Писання, яке ви почули!”⁴ Пізніше, коли саддукеї та фарисеї поставили складне запитання, “Ісус же промовив у відповідь їм: “Помиляєтесь ви, не знавши Писання, ні Божої сили”⁵. Після Його воскресіння, по дорозі в Еммаус, Його учні “говорили один одному: “Чи не палало нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і коли виясняв нам Писання?”⁶ Він закликав своїх учнів тоді і зараз: “Дослідіть но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя,—вони ж свідчать про Мене”⁷—свідчення, проголошене Святим Духом, бо “силою Святого Духа ви можете пізнати правду про все”⁸.

Брати і сестри, я свідчу, що Писання “зберіга[л]ися і схороня[л]ися [для нас] рукою Господа … для мудрої цілі Своєї”⁹. Легій пророкував: “Ці пластини з латуні ніколи не загинуть; і також ніколи більше вони не потьмяніють від часу”¹⁰. Господь уклав завіт з Еношем, що Він зберігатиме і явить Писання “у Його належний час”¹¹. Пророк Мороній писав про Книгу Мормона, що цей літопис “написаний і запечатаний, і схований під захист Господа, щоб його не було знищено”¹². Писання, які ми маємо, містять пророцтва і обіцяння, і вони здійснилися у наш час.

Яке славетне благословення! Бо, прагнучи спілкуватися з Богом, ми молимося. А прагнучи почути Його голос до нас, ми досліджуємо Писання; бо Його слова було виголошено Його пророками. Тоді Він навчатиме нас, якщо ми прислухатимемось до спонукань Святого Духа.

Якщо останнім часом ви не чули Його голосу, зверненого до вас, відкрийте очі і вуха і поверніться до Писань. Вони духовно рятують нас. Святі поза темрявою “залізної завіси” вижили саме тому, що чули Його голос через Писання. В інших частинах світу, коли члени Церкви не могли протягом певного часу відвідувати Церкву, вони продовжували поклонятися Богові, бо чули Його голос через Писання. У всіх війнах минулого століття і в усіх конфліктах, що точаться сьогодні, святі останніх днів вижили тому, що чули Його голос через Писання. Бо Господь сказав: “Писання будуть дані … на спасіння Моїх власних вибраних; бо вони почують Мій голос, і побачать Мене, і не спатимуть, і витерплять день Мого пришестя; бо їх буде очищено, саме як Я є чистим”¹³.

Більш ніж дві тисячі років тому, Ісая записав слово Бога: “Тепер увійди, напиши на таблиці для них, і в книжці спиши це, і нехай на пізніші часи воно буде і свідком навіки”¹⁴. Цей час зараз. Цьому світові потрібні Писання сьогодні. Перед пришестям Спасителя було необхідним, щоб всі діти Бога навчалися підготовчому закону Мойсея, який дозволяв брати “око за око, і зуб за зуба”¹⁵. Багато хто в цьому світі все ще живе за цим страшним принципом, і докази того оточують нас.

Ми сміливо проголошуємо, що відповідь на терор, знищення і навіть геноцид у ці останні дні знаходиться у Писаннях. Євангелію Старого Завіту було виповнено у Новому Завіті. Пророцтва Біблії здійснилися в Книзі Мормона. Учення і Завіти й Дорогоцінна Перлина свідчать про повноту євангелії, що зараз є на землі.

Від Буття до Малахії і від Мойсея до Авраама пророкувалося, що прийде Спаситель. З книг від Матвія до Одкровення, від Нефія до Моронія, і від Джозефа Сміта до нашого улюбленого живого пророка, Президента Гордона Б. Хінклі, усі пророки свідчили, що Ісус Христос, довгоочікуваний Месія, прийшов і прийде знов. У Ньому “старе скінчилося, і все новим стало”¹⁶. Через Святі Писання, Його нова і вічна євангелія проголошує: “Люби свого ближнього, як самого себе”¹⁷. “Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує”¹⁸. “Від вас вимагається прощати всіх людей”¹⁹. Бо це є євангелія нашого Спасителя, Якого помазано зцілювати скрушених серцем, “проповідувати полоненим визволення, … відпустити на волю помучених”²⁰.

Наприкінці Книги Мормона, Мороній метафорично споглядає останній залишок свого народу. Він знав, що їхнього винищення можливо було уникнути, якби вони не забули святе слово Бога і не втратили Дух Господа. Чи не диво, що Мороній пише особисто до нас, до вас і до мене, благаючи нас отримати благословення Писань?

“І коли ви отримаєте їх, я б хотів закликати вас, щоб ви запитали у Бога, Вічного Батька, в ім’я Христа, чи не істинні вони; і якщо ви питатимете з щирим серцем, із справжнім наміром, маючи віру в Христа, Він явить вам правду про це силою Святого Духа.

І силою Святого Духа ви можете пізнати правду про все”²¹.

Ми живемо у останні дні, брати і сестри, у повноту часів. Нам слід пам’ятати, що ми здатні контролювати те, ким ми є, незалежно від того, яким би складним не був світ. Вірні і віддані, подібно до людей у 1-му Нефії, зможуть протистояти вогняним стрілам супротивника, коли той носитиметься по цій землі²². Незважаючи на всі негаразди в світі, коли Спаситель прийде до Свого храму, як зробив це у Книзі Мормона, вірні і віддані будуть там. Тож хай же ми будемо серед них, про це я молюся, в ім’я Ісуса Христа, амінь.