Смерть Елайзи Янг Роджерс Віртлін

Елайза Янг Роджерс Віртлін, дружина старійшини Джозефа Б. Віртліна з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, померла 16 серпня 2006 р. з причин, притаманних її [похилому] віку.

Старійшина Віртлін так сказав про свою вічну супутницю на нещодавній суботній післяобідній сесії генеральної конференції (див. с. 28): “Вона була моєю силою і радістю. Завдяки їй я став кращою людиною, чоловіком і батьком… Я завдячую дружині більшим, ніж, мабуть, можу виразити. Не знаю, чи був колись ідеальний шлюб, та як на мене, наш був близьким до нього… Як Елайза була моєю найбільшою радістю, так її смерть—мій найбільший смуток”.

Елайза Роджерс, наймолодша з чотирьох дітей, народилася 22 червня 1919 р. у Солт-Лейк-Сіті. 26 травня 1941 р. її та старійшину Віртліна одружив в Солт-Лейкському храмі Девід О. Маккей, тоді радник у Першому Президентстві. Старійшину Віртліна було покликано бути апостолом у 1986 р.

Сестра Віртлін є прямим потомком піонерів Юти. Її батько, Орсон Медсен Роджерс, був онуком Орелії Спенсер Роджерс, першого президента Початкового товариства, організованого в Юті в 1878 р. Її мати, Берніс Янг, була онучкою Джозефа Янга, брата Президента Бригама Янга.

Закінчивши Університет Юти зі ступенем бізнесового педагога, сестра Віртлін працювала секретарем в Управлінні університету, доки не народила першу дитину. Пізніше вона допомагала чоловікові з секретарською роботою вдома, у той час як він керував сімейним бізнесом.

Віртліни є батьками сімох дочок і одного сина. Усі їхні діти навчалися в початковій школі ім. Юінти, неповній середній школі ім. Рузвельта та Східній середній школі—у тих самих школах, де свого часу навчалася сама сестра Віртлін. Коли її діти ходили до школи, вона брала активну участь в роботі АБВ (Асоціації батьків і вчителів), а також як член оперного клубу викладала в класі “Юні цінувальники опери”.

Вона нечасто подорожувала, поки її діти були малі, і вперше ступила на борт літака, коли їй було вже за 50. З того часу, подорожуючи у церковних справах зі своїм чоловіком, вона відвідала багато країн . Віртліни жили в Німеччині протягом п’яти років, де вони глибоко полюбили цю країну та її народ.

Служачи в допоміжних організаціях Церкви, вона відчувала глибоке зворушення щоразу, коли відкривалася можливість допомогти сім’ям, що страждали від хвороб або мали інші потреби. Їх філософією було те, що найкраще місце для служіння—це те, де ти зараз є, і вона використовувала кожну нагоду віддавати людям частку себе.

На особливому місці в її домі стоїть старовинне крісло, яке сестрі Віртлін подарувала її матір. Вона часто сиділа в цьому кріслі і читала Писання та іншу літературу, щоби черпати спокій, підбадьорення та насолоду. Сестра Віртлін також полюбляла теніс, в’язання та прогулянки. Вона та її чоловік також з радістю спілкувалися з їхніми 8-ма дітьми, 46 онуками та 49 правнуками.