Наближаючи до Нього
Священство завдяки впливу Духа пересуває людей ближче до Бога через висвячення, обряди і очищення єства людей.
Багато років тому наша молода сім’я переїхала до будинку, який був на той час верхом досягнення у нашій місцевості, бо з нього відкривався вид на гори на сході. Одного ранку у понеділок, коли я закінчував одягатися і вже був на порозі, щоб вирушити на роботу, до мене підійшов наш шестирічний син Крейг, ведучи за руку свого чотирирічного брата Ендрю. Крейг глянув на мене з рішучістю і промовив: “Тату, вчора у Початковому товаристві вчителька сказала нам, що якщо у нас є священство, ми можемо пересувати гори. Я розповів про це Енді, але він не вірить мені. Тату, у тебе є священство, чи не так?” Тоді, розвернувшись своїм маленьким тілом і показуючи у вікно, він знов подивився на мене і сказав: “Бачиш отам ті гори? Покажи йому, тату!”
Ця подія принесла приємний досвід. Я був дуже вдячний за те, що мої маленькі сини почали процес пізнання щодо священства, який триватиме все життя.
Хоча Господь дійсно навчав тих, кому дарував священство, що завдяки вірі гори пересуватимуться1, і є записані приклади цього2, я сподіваюся внести більше розуміння у той аспект учення про священство, який пересуває людей ближче до Бога, даючи їм можливість стати подібними до Нього і жити вічно у Його присутності. Це вчення стосується і синів, і дочок Бога. Отже, я молюся, щоб сказане мною було корисним як для одних так і для інших.
У 1823 році ангел Мороній явився до Джозефа Сміта і процитував кілька уривків з Писань, включаючи наступні слова з Малахії: “Ось, я відкрию вам священство рукою Іллі-пророка”3. У цьому першому записаному посиланні на священство в цьому розподілі передбачався процес, який мав розгорнутися протягом наступних десятиліть.
У 1829 році Іван Христитель відновив священство Ааронове4, а невдовзі після цього Петро, Яків та Іван відновили священство Мелхиседекове5.
У 1836 році Мойсей і Еліяс відновили ключі збирання Ізраїлю і розподілу євангелії Авраама6, а потім Ілля відновив ключі запечатування. Одкровення завершується словами Іллі до пророка Джозефа: “Отже, ключі цього розподілу ввірено у ваші руки”7.
Маючи всі повноваження священства, чини і ключі знов на землі, Господь у 1841 році наголосив пророку на важливості побудови храмів, де Він міг би дати Своїм дітям обряди священства, завдяки яким Його сини і дочки були б готові повернутися у Його присутність8.
Він проголосив: “Нехай цей дім буде збудовано…, щоб у ньому Я міг явити Мої обряди Моєму народові.
Бо я волію відкрити … те, що стосується розподілу повноти часів”9.
Раніше у Кертленді Господь навчав пророка Джозефа стосовно клятви і завіту священства, пояснюючи умови, за яких будуть здійснюватись обіцяні благословення10. У Наву Він збільшив розуміння щодо вічного масштабу і сили священства11, яким благословляє усіх Своїх вірних дітей у цьому житті чи в житті прийдешньому12. Хоча священство надається гідним синам Бога, Його дочки також є частиною Його народу, якому Він відкриває Свої обряди священства. І обіцяне благословення про “усе, що має … Батько”13 є доступним і для чоловіків, і для жінок, які вірять в Ісуса Христа, отримують обряди і витерплять у вірі до кінця. “Отже, у обрядах [священства Мелхиседекового] явлена сила божественності”14.
Найвищий з обрядів храму, отримують лише чоловік і жінка, коли їх запечатують одне до одного, створюючи вічну сім’ю. Завдяки цьому та всім іншим обрядам священства, сім’ї на землі отримуватимуть благословення15. Цей обряд запечатування є настільки важливим для цілей Господа, що Він обіцяв відданим людям, які не зі своєї вини не змогли отримати запечатування під час земного життя, дати це благословення у житті прийдешньому16. Жодне інше вчення з усієї релігії не може бути кращим підтвердженням того, що Бог рівною мірою любить Своїх синів і дочок.
Священство також має силу змінювати саме наше єство. Як писав Павло: “Всі ті, кого висвячено в це священство, зробилися подібними Сину Божому”17. Ця подібність є не лише у висвяченні та обряді, але також у вдосконаленні серця людини, яке відбувається “по деякім часі”18, коли ми “[піддаємося] натхненню Святого Духа і [скидаємо] з себе оболонку тілесної людини”19. Коли чоловіка висвячують у священство Мелхиседекове, він входить у “чин”20, завдяки якому його може бути очищено через служіння людям, особливо членам власної сім’ї, і благословлено постійним супроводом Святого Духа21.
Говорячи про носіїв священства, Господь наставляв усіх нас, що через неправедність дія небесної сили чи впливу припиняється, тоді як завдяки праведності вона збільшується. Він визначив якості, що “вельми звеличу[ють] душу”, такі як: “переконання, довготерпіння, м’якість, лагідність, любов нелицемірн[а], … доброт[а] і чист[е] знання”22. Потім Він додає наступні слова настанови: “Нехай твоя утроба сповниться милосердям до всіх людей і до родини одновірних, і нехай чеснота прикрашає твої думки безупинно; тоді зміцніє твоя впевненість у присутності Бога; і вчення священства зрошатиме тобі душу, як роса з неба”23.
Важливим є те, що заохочуючи нас сповнитись милосердям до “всіх людей”, Господь додає фразу: “І до родини одновірних”. Чому? Хіба термін “до всіх людей” не включає в себе й родину одновірних? Подумайте, яким буде зміст, якщо усвідомити більш конкретне значення цієї фрази—“до вашої власної родини одновірних”. На жаль, у цій Церкві є окремі люди, які проявляють більше милосердя до тих, хто не належить до їхньої сім’ї, ніж до своєї дружини і дітей, братів і сестер чи батьків. Вони можуть публічно демонструвати удавану доброту, тоді як приватно сіють і зрощують насіння чвар, принижуючи своїх близьких. Цього не повинно бути.
Потім Господь говорить про думки, які прикрашаються—звеличуються і надихаються—чеснотою безупинно. Завдяки таким думкам, ми відчуваємо огиду до гріха24. Завдяки ним ми щиро говоримо “так-так; ні-ні”25. Завдяки ним, ми бачимо добро і потенціал в інших людях, не лякаючись їхніх неминучих недоліків.
Цей вірш завершується чудовою повчальною згадкою про процес зрошення. Щоб краще зрозуміти застосування цих принципів до очищення нашого життя, уявімо дві склянки з водою, однакові ззовні, які ставлять у кімнаті з підвищеним рівнем вологості. Пройде певний час і вода почне конденсуватися на одній зі склянок, оскільки, завдяки попередній підготовці, та має відмінну температуру, чого на початку не видно, а інша склянка залишиться сухою як і була. Сама по собі вологість зможе “проливатися”26 в одну склянку, тоді як в іншу не потрапить нічого. Подібним чином, якості, що вельми звеличують душу: милосердя до інших людей, особливо до членів наших сімей, і думки, прикрашені чеснотою, так змінюють нашу духовну температуру, що це дозволяє вченню священства зрошувати нашу душу.
Отже, священство завдяки впливу Духа пересуває людей ближче до Бога через висвячення, обряди і очищення єства людей, тим самим даючи дітям Бога можливість стати подібними до Нього і жити вічно у Його присутності—це робота набагато славетніша за пересування гір27.
Я завершую, поєднуючи свою молитву зі словами Томаса Келлі:
І коли з небес блакитних,
Проливається роса,
Рясноту всіх трав тендітних
Оживляють небеса.
Хай Господь Твоє учення
Теж проллється з висоти,
Щоб здобуть благословення
Твій з любов’ю труд вести28.
В ім’я Ісуса Христа, амінь.