Нас покликано чинити добро

Старійшина Рональд А. Разбанд

З Кворуму Дванадцятьох Апостолів

Ми будуємо царство Боже, коли служимо іншим, високо тримаємо свій світоч і відстоюємо релігійну свободу.

Гедеон знав, що вчення є хибним, коли почув його. Він уже чув про нього від царя Ноя і його священників — тих священників, які “заносилися в гордовитості їхніх сердець” і які “утримувалися в їхніх лінощах, і в їхньому ідолопоклонстві, і в їхній розпусті, завдяки податкам, якими цар Ной обкладав свій народ” (Moсія 11:5–6).

Навіть гірше: цар Ной наказав стратити Авінадія і намагався вбити Алму та навернених ним людей (див. Moсія 17; 18:33–34). Аби покласти край такій злочестивості, Гедеон поклявся зупинити царя, якого врятувало лише вторгнення ламанійців (див. Moсія 19:4–8).

Пізніше Гедеон справедливо звинуватив священників Ноя у викраденні 24 ламанійських дочок. Він спостерігав, що пророцтво Авінадія стосовно народу здійснилося, оскільки люди відмовилися покаятися. (Див. Мосія 20:17–22.) Він допоміг визволити народ Лімгія, який перебував у неволі у ламанійців (див. Мосія 22:3–9).

Тепер, у похилому віці Гедеонові знову довелося стикнутися з гордовитістю та злочестивістю, чинячи опір Негорові, який запровадив серед людей орудування священників. Негор “напад[ав] на церкву” і намагався звести людей на манівці. (Див. Aлма 1:3, 7, 12; див. також 2 Нефій 26:29.)

Використовуючи слово Боже як зброю, відважний Гедеон докоряв Негорові за його злочестивість. Розлючений Негор напав на Гедеона і вбив його мечем. (Див. Aлма 1:7–9.) Так закінчилися дні “праведної людини”, яка “вчинила багато добра серед цього народу” (Aлма 1:13).

Останні дні, в які ми живемо, надають багато можливостей наслідувати Гедеона у якості “знаряддя у руках Бога” (Алма 1:8), служачи на “користь” (Мосія 22:4) іншим людям, відстоюючи праведність та чинячи опір усьому, що загрожує нашій свободі поклонятися Богові й служити йому. Діючи за прикладом відданого своїй вірі Гедеона, ми також можемо робити багато добра.

Об’єднуватися в служінні

“Як послідовники [Спасителя] ми прагнемо любити Бога та наших ближніх по всьому світу, — заявляє Перше Президентство. — Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів прагне благословляти інших та допомагати тим, хто в нужді. Господь благословив нас можливістю, ресурсами та надійними партнерами по всьому світу, щоб виконувати цей священний обов’язок”¹.

Я вдячний за безкорисливе служіння, яке члени Церкви здійснюють у храмах та в своїх приходах, філіях і колах. Я також вдячний, що члени Церкви служать у безлічі громадських, освітніх та благодійних організацій і що вони долучаються до тисяч гуманітарних проєктів щороку, присвячуючи мільйони годин волонтерського служіння у майже 200 країнах і територіях².

Один зі способів, у які Церква розширює можливості для служіння у багатьох країнах, — це сайт JustServe.org. Спонсорований Церквою, однак доступний для кожного, хто хоче благословити інших, сайт JustServe.org “повідомляє волонтерів про потреби у волонтерському служінні, які виникають у громаді”, цим “покращуючи якість життя громади”³.

Церква та її члени по всьому світу також об’єднуються з організаціями, які надають служіння. Церква, дякуючи своїм членам, стала “найбільшим донором збору крові для Червоного Хреста у 2022 році”. Крім того, нещодавно Церква пожертвувала Червоному Хресту 8,7 млн. доларів ⁴.

Церква також співпрацює з іншими організаціями, щоб реалізувати проєкти із забезпечення чистою водою та покращення санітарії у місцевостях по всьому світу. У 2022 р. Церква брала участь у 156 таких проєктах⁵. Ми також передаємо пожертвування і співпрацюємо з іншими агенціями, які полегшують життя стражденних дітей Бога⁶.

“Коли ми поєднуємо зусилля, щоб служити нужденним людям, —сказав президент Айрінг, другий радник у Першому Президентстві, — Господь поєднує наші серця”⁷.

Високо піднімати свій світоч

Як учні Христа ми також благословляємо своїх ближніх, коли дотримуємося завітів та наслідуємо Христа у своєму житті. Книга Мормона навчає, що “люди з церкви” повинні не лише обирати праведність, але й робити все можливе, аби їхній праведний голос було почуто, якщо вони хочуть, щоб Господь захищав і давав їм процвітання (див. Aлма 2:3–7; див. також Moсія 29:27). Господь сподівається, що ми будемо ділитися своїми віруваннями та переконаннями і високо піднімати свій світоч. “Знайте, Я є світоч, який ви будете піднімати” (3 Нефій 18:24).

“Ми не можемо добре служити нашому Спасителеві, якщо боїмося людину більше, ніж Бога”, — сказав президент Даллін Х. Оукс, перший радник у Першому Президентстві. Він додав: “Нас покликано встановлювати Господні норми, а не йти за мирськими”⁸.

У навчальних закладах, на роботі, під час гри чи у відпустці, на побаченні або онлайн Господнім учням не буде “соромно взяти на себе імʼя Христа” (Алма 46:21). Своїми словами і своїми ділами ми свідчимо, що Бог живий і що ми наслідуємо Його Сина.

“Наша віра не змінюється від обставин, тобто вона, звичайно ж, не має змінюватися. Віра не є лише для церкви, вона не є лише для дому, вона є не лише для [школи], — зазначав Пол Ламберт, фахівець з релігійного плюралізму, святий останніх днів. — Вона для всього, що ми робимо”⁹.

Ми не знаємо, який вплив наше свідчення, хороший приклад і добрі вчинки можуть справляти на інших людей. Але якщо ми відстоюємо істину й високо тримаємо світоч Спасителя, люди помітять нас, а небеса вболіватимуть за нас.

Відстоювати релігійну свободу

Сьогоденне орудування священників у суспільстві, яке все більше секуляризується і наступає на віруючих людей, мало чим відрізняється від того, що було за часів Книги Мормона. Голос тих, хто чинить опір важливій ролі релігії в публічному та політичному житті, стає гучнішим. Секуляристи й уряд, зокрема багато шкіл та університетів, примушують до аморальної поведінки та проповідують аморальність, атеїзм і моральний релятивізм.

Нападки на релігійну свободу будуть успішними, якщо ми не будемо відстоювати свої релігійні права. “Ми, як Церква, — нещодавно навчав я, — об’єднуємо зусилля з іншими релігіями, захищаючи людей усіх віросповідань та поглядів та їхнє право говорити про свої переконання”¹⁰.

Війна на небесах точилася через свободу волі — наше право вибирати. Аби зберегти свою свободу волі, необхідно, щоб ми старанно захищали свою релігійну свободу.

Яскрава віра релігійної людини зміцнює і захищає сім’ю, громаду і народи. Вона спонукає дотримуватися законів, вселяє повагу до життя і майна та навчає милосердя, чесності й моральності — тих чеснот, без яких неможливе існування справедливого, вільного і цивілізованого суспільства. Нам ніколи не потрібно вибачатися за свою віру.

Наші місіонерські зусилля, вікарна робота у храмах, наші зусилля будувати царство Боже і саме наше щастя вимагають, щоб ми відстоювали свою віру та релігійну свободу. Ми не можемо втратити ту свободу, не втрачаючи інші свободи.

Пророк Джозеф Сміт навчав: “Любов до свободи — ось що надихає мою душу — до світської та релігійної свободи для всього роду людського”¹¹. Релігійна свобода також надихає наші душі, якщо ми дотримуємося поради церковних провідників:

“Будьте в курсі суспільно важливих питань, а потім сміливо і ввічливо висловлюйте свою думку”¹².
“Зрозумійте, що занепад релігійної свободи значною мірою вплине на нашу можливість зміцнюватися в силі та знанні євангелії, отримувати благословення священних обрядів та покладатися на Господа в скеруванні Його Церкви”¹³.
“Підведіться й промовляйте, стверджуючи, що Бог існує і що є абсолютні істини, визначені Його заповідями”¹⁴.
“Оспорю[йте] закони, які порушують нашу свободу жити за нашою вірою”¹⁵.
“Ідіть у світ чинити добро, зміцнювати віру у Всемогутнього Бога і допомагати в приведенні інших людей у щасливіше місце”¹⁶.
Дослідіть джерела на сайті religiousfreedom.ChurchofJesusChrist.org та на сайті religiousfreedomlibrary.org/documents.

Ми будуємо царство Боже, коли служимо іншим, високо тримаємо свій світоч і відстоюємо релігійну свободу. Нехай Господь благословить нас у наших зусиллях чинити добро в своїй сім’ях, громадах і країнах.