“Чи був у мене час послужити своєму одногрупнику?”, Ліягона, черв. 2024.
Голоси святих останніх днів
Чи був у мене час послужити своєму одногрупнику?
Я вважав, що не мав часу допомагати, але Господь благословив мене за мою жертву.
Ілюстрація Лі Монтгомері / IllustrationX
У 1998 році я почав навчатися в Андському університеті. Я дуже хотів здобути університетський ступінь із високим середнім балом. Але заняття з кримінології були складними, і мені було важко увійти в ритм університетського навчання. Крім того, я багато часу присвячував служінню радника в єпископаті свого приходу, а вночі працював, щоб забезпечувати свою сім’ю.
Сумніви й тривоги зруйнували мої надії того першого року навчання, оскільки мій бал був набагато нижчим за середній показник у групі. Після закінчення навчального року я зі ще більшим запалом молився Богові, просячи допомоги в розумінні кожної теорії, принципу й процедури.
На другому курсі я познайомився з одногрупником, на якого раніше не звертав уваги. Його звали Аргеніс. Я дізнався, що й він мене раніше не помічав, і навіть не бачив, бо був незрячим. Одного дня він підійшов до мене зі своїм ціпком та брайлівським планшетом і попросив про допомогу. Він сказав, що у мене хороший голос і що йому необхідно, аби я зробив аудіозапис записаних лекцій, щоб він міг їх слухати.
Він просив інших, але вони відмовилися. Ті, хто допомагали йому в минулому році, не хотіли допомагати в цьому. З огляду на мій напружений графік життя й погані оцінки я теж хотів відмовитися.
І хоча я формально не погодився виконати його прохання, утім невдовзі я читав і перечитував лекції, щоб записати їх для Аргеніса. З часом ми потоваришували, і я почав ділитися з ним євангелією Ісуса Христа. Я навіть подарував йому Книгу Мормона, надруковану шрифтом Брайля. Він дякував мені за допомогу, але так і не захотів більше дізнатися про Церкву.
Однак я продовжував читати й записувати на аудіо лекції, а згодом помітив, що середній бал моїх оцінок почав покращуватися. Навіть мої одногрупники помітили, що я став навчатися краще й швидше сприймати матеріал.
Через вісім років після того, як я закінчив університет, Аргеніс також його закінчив. Він не зацікавився Церквою, але він допоміг мені зрозуміти, що “коли ви служите вашим ближнім, то ви тільки служите вашому Богові” (Мосія 2:17). Він також допоміг мені побачити, що коли я служу іншим, Бог благословляє мене і покращує мої здібності.