За Мною йдіть
Переміна в серці: “чи можете ви відчувати це тепер?”
Старійшина Хейлз навчає, що ми можемо здобути тривале навернення, якщо будемо пам’ятати Господа і Його доброту до нас.
Алма молодший поставив людям у Зарагемлі такі запитання, які спонукали їх замислитися:
“Хіба ви не народжені духовно від Бога? Хіба ви не отримали образ Його у виразі вашого обличчя? Хіба ви не відчули могутню зміну у ваших серцях? …
І ось тоді я кажу вам… чи пережили ви переміну в серці, і чи відчули ви, нібито співаєте пісню викупительної любові, я хочу спитати, чи можете ви відчувати це тепер?” (Алма 5:14, 26).
У дитинстві я відвідував Огденський перший приход у Огдені, шт. Юта, США. Коли мені було років дев’ять, наш єпископ (який був моїм батьком) розпочав присвячену свідченням частину зборів посту і свідчень, запрошуючи кожного з присутніх поділитися своїм свідченням. Збори тривали згідно із запрошенням батька. Майже кожен з присутніх піднімався і свідчив.
Церковна будівля, в якій старійшина Хейлз відвідував Огденський перший приход у дитинстві.
Фотографії люб’язно надані автором
То була для мене знаменна подія. Кожне свідчення було простим, суттєвим і зосередженим на тому, що кожна особа вважала істиною, пов’язаною зі Спасителем та Його євангелією. Наскільки я розумів, кожен відчув значний прояв Духа. Безсумнівно, я відчував Духа й раніше, але в той день Дух був присутній з надзвичайною силою. Мене сповнило могутнє свідчення про істинність євангелії. Минули роки, а я не забув того випадку, коли відчував єдність приходу й любов Спасителя.
Яким би не був наш досвід здобуття підтверджувального свідчення про істинність євангелії Ісуса Христа, нам корисно буде поставити собі запитання: “Чи може[мо] [ми] відчувати це тепер?”, а потім зробити необхідні зміни в курсі, яким прямуємо.
Чи пам’ятаємо ми, що відчували і переживали, коли прийняли євангелію Ісуса Христа і взяли на себе зобов’язання служити Йому й дотримуватися Його заповідей? Чи ми й досі відчуваємо, що “Дух Божий, як полум’я, в серці палає”1. Чи ми досі з ентузіазмом ідемо за Спасителем?
Пам’ятати і каятися
У Книзі Мормона неодноразово звучить порада пам’ятати. Чому? Тому що коли ми пам’ятаємо духовні події та почуття, збільшується ймовірність того, що ми матимемо силу уникати гріха і непохитно триматися взятого зобов’язання залишатися на шляху завітів.
Книга Мормона також з великою силою заохочує нас каятися. Помітивши, що людям потрібно покаятися, Алма пояснив, які благословення прощення можна отримати завдяки Спасителевій Спокуті, та звернувся з таким посланням надії, яке ми можемо застосувати до нас і сьогодні:
“Тож [Спаситель] посилає запрошення всім людям, бо руки милості простерті до них, і Він каже: Покайтеся, і Я прийму вас.
Дійсно, Він каже: Прийдіть до Мене, і ви скуштуєте від плоду дерева життя; так, ви будете їсти і пити хліб і воду життя вільно;
Так, прийдіть до Мене і принесіть діяння праведності, і ви не будете відрубані і вкинуті у вогонь…
Добрий пастир кличе вас; так, і Своїм власним іменем Він вас кличе, яке є іменем Христа” (Aлма 5:33–35, 38).
Любити Бога і ближнього
Алма продовжував навчати, запитуючи в людей, чи вони позбавилися гордовитості й заздрощів (див. Aлма 5:28–29). Він також сказав:
“Чи є серед вас той, хто піднімає на сміх свого брата або хто осипає його утисками?
Горе тому, бо він не готовий, а час, коли він має покаятися, вже поруч, інакше він не може бути спасенним!” (Aлма 5:30–31).
Президент Рассел М. Нельсон навчав нас про наш обов’язок ставитися одне до одного з любов’ю і повагою та уникати осуду й недоброзичливості. Він сказав:
“Як записано в Книзі Мормона… Спаситель запрошує “усіх прийти до Нього і скуштувати від Його доброти; і Він ні від кого не відмовляється, хто приходить до Нього, від чорного і білого, звʼязаного і вільного, чоловічої статі і жіночої… і всі є однаковими для Бога” (2 Нефій 26:33)…
Коли глузливий фарисей попросив [Спасителя] назвати найбільшу заповідь у законі, відповідь Спасителя була самою пам’ятною та короткою. Вона була наповнена істиною, яка веде до радісного життя. Його настанова полягала в тому, щоб спочатку любити Бога всім серцем, а потім любити своїх ближніх як самих себе (див. Матвій 22:35–39)”2.
Крім того, слова Алми містять потужне і пряме послання не відвертатися від бідних і нужденних (див. Алма 5:55). Натомість ми маємо допомагати тим, хто опинився в нужді. Це є надзвичайно важливим, якщо ми хочемо утримувати прощення наших гріхів (див. Мосія 4:16–26) та постійно відчувати зміну, яку Спаситель здійснив у наших серцях.
Бути старанними в особистому релігійному поклонінні
Наш земний досвід вимагає, щоб ми ходили у вірі. Іноді ми можемо дратуватися. Члени сім’ї або люди, з якими ми спілкуємося, можуть нас розчаровувати. Ми можемо іноді відчувати втому, слабкість, виснаження і спокуси з усіх боків. Умови в цьому світі можуть викликати думки про те, що дійсно “диявол сміється, і його ангели радіють”, дивлячись на наше становище (3 Нефій 9:2). З огляду на таку ситуацію й труднощі, особливо в ці останні дні, наше палке бажання жити за євангелією може послабитися, якщо ми не будемо старанними.
Однак ми можемо дотримуватися основних практик нашої релігії, аби захистити себе, навіть якщо життя є важким. Без цих особистих релігійних практик нам буде важко зміцнювати свою віру, підтримувати здатність протистояти спокусам і пам’ятати про свій духовний досвід. Вони допомагають нам духовно зростати й не піддаватися тактикам Сатани.
Варто звернути увагу на свідчення двох пророків останніх днів про благословення, які ми отримуємо, якщо в нашому житті присутні ці особисті релігійні практики.
Президент Езра Тефт Бенсон (1899–1994) свідчив:
“Серед найважливішого, що ви можете зробити… це зануритися в Писання. Старанно їх досліджуйте. Бенкетуйте словами Христа. Досліджуйте доктрину. Засвоюйте принципи, що містяться в них. Мало що принесе вам більші дивіденди… Мало що принесе вам більше натхнення…
Коли окремі члени Церкви і сім’ї занурюються регулярно і постійно у вивчення Писань… свідчення зміцняться. Здатність виконувати зобов’язання посилиться. Сім’ї ставатимуть сильнішими. Почнуть надходити особисті одкровення”3.
Під час семінару для провідників на генеральній конференції 2019 року Президент Нельсон сказав: “Наприкінці минулорічної жовтневої конференції я закликав святих регулярно відвідувати храм. Чому? Тому що атаки супротивника стрімко зростають за інтенсивністю і розмаїттям. Необхідність регулярно відвідувати храм є нагальною, як ніколи. Я тоді пообіцяв, і повторю це зараз, що ті, хто регулярно призначає зустріч Господу — відвідує Його святий дім — і приходить на ту зустріч, матимуть чудеса”4
Благословення від переміни серця
Алма заохочував людей у Зарагемлі пам’ятати про неволю тих, хто був до них. Він заохочував їх пам’ятати Господню “милість і довготерпіння” до їхніх батьків та пам’ятати, що Він “визволив їхні душі з пекла” (Aлма 5:6). Серця їхніх батьків було змінено завдяки заслугам, милості й благодаті Ісуса Христа (див. Алма 5:7; див. також 2 Нефій 2:8). На ці благословення можемо претендувати й ми, якщо будемо пам’ятати Господа і Його доброту до нас.
Коли я згадую ті надзвичайні збори посту і свідчень свого дитинства, почуття, які я мав, і зерна свідчення, посіяні в моєму серці Святим Духом, допомагають мені мати бажання бути кращою людиною зараз. Якщо ми дотримуємося настанови Алми, пам’ятаючи свій особистий духовний досвід, з вірою дотримуючись релігійних практик в особистому житті і смиренно обдумуючи все, що Спаситель для нас зробив, ми зміцнюємо здатність шанувати свої завіти і наближатися до Нього.
Доросла молодь збирається на захід в каплиці Огденського першого приходу. Мати старійшини Хейлза (справа, третій ряд, крайня зліва) і батько (справа, другий ряд крайній справа) відвідували захід перед своїм одруженням у жовтні 1949 р.