Лише у цифровому форматі
Сила пісень Початкового товариства
Авторка живе у штаті Айдахо, США.
Досвід моєї доньки в будинку для літніх людей допоміг мені усвідомити, що музика Початкового товариства може благословляти життя кожної людини.
Коли мене вперше покликали музичним керівником Початкового товариства, я була збентежена. Хоча я грала на фортепіано і співала під час групових виступів, я ніколи в житті не диригувала співом. Протягом першого місяця мого покликання я боялася тієї частини неділі, тому що не відчувала себе здатною його виконувати.
У той час моя 21-річна донька КеннаДі працювала в будинку для літніх людей Відділу у справах ветеранів (VA). КеннаДі любить співати, і вона часто робила це на роботі. Вона співала пісні з фільмів, коли мешканці обідали. Вона також співала затверджені пісні військових підрозділів, у яких вони служили, і виконувала прохання під час обіду (зокрема християнський гімн, якого вона спочатку не знала, але вивчила для одного мешканця будинку).
Одна мешканка прожила життя, сповнене насильства. Вона була агресивною і не дозволила б доглядачам її годувати, купати чи одягати. Вона відмовлялася від прийому ліків і медичного огляду будь-якого характеру. Одного разу, діючи за натхненням, моя донька заспівала свої пісні Початкового товариства зі Збірника дитячих пісень. Жінка відразу заспокоїлася. В її очах промайнув вогник, який свідчив, що вона щось пригадала. Працівники виявили, що з цією жінкою можна домовлятися, доки КеннаДі співає пісні Початкового товариства. Вони могли одягнути, викупати, нагодувати її та дати їй ліки майже без зусиль або опору з її боку. КеннаДі навіть навчила деяких пісень Початкового товариства інших співробітників, щоб вони могли допомогти цій жінці, коли КеннаДі не працювала.
Почувши розповіді моєї дочки, я зрозуміла ще одну причину, чому покликання музичного керівника Початкового товариства є таким важливим. Моє ставлення змінилося, коли я глибше зрозуміла, що музика, особливо духовна, може бути єдиним, що допомагає дітям подолати їхні найважчі життєві випробування. Я поставила собі за мету навчити дітей якомога більше пісень про Ісуса Христа. Діти можуть не пам’ятати жодного виступу в Початковому товаристві чи на причасних зборах, вони можуть не пам’ятати конкретних уроків, а деякі згодом можуть зійти зі шляху завітів, але вони, найімовірніше, будуть пам’ятати вивчені пісні і те, що вони відчували завдяки цим пісням. Як у випадку з цією жінкою — вона пам’ятала ці пісні навіть тоді, коли не пам’ятала своєї родини! Я прошу, зрозумійте, наскільки важливе це покликання!