“Чого навчив мене про служіння буханець хліба”, Ліягона, черв. 2024.
Голоси святих останніх днів
Чого навчив мене про служіння буханець хліба
Що я дам на вечерю своїй дочці, що б відповідало її дієті?
Моя подруга Венді неймовірно смачно готує. З того дня, коли вона оселилася на вулиці, де живе наша сім’я, вона завжди пригощала нас. У неї завжди було пояснення: “Це не поміщається в моєму холодильнику” або “Я приготувала надто багато!” Незалежно від її пояснення, коли вона приносить нам щось, я завжди чую послання: “Я вас люблю”.
Я відчула її любов до нашої сім’ї з особливою силою після одного дуже важкого дня. У однієї моєї дитини нещодавно виявили розлад харчової поведінки, і все, пов’язане з їжею, ускладнилося й додало стресу в нашому домі.
Одного вечора ми з дочкою були на прийомі у лікарів, які її лікують. Під час консультації вони склали для неї план харчування, і мене попросили планувати й готувати три прийоми їжі й три перекуси кожного дня. Ці прийоми їжі й перекуси мали відповідати певним критеріям дієти, щоб допомогти дочці набрати вагу.
Для мене це було дуже складним завданням. Я не дуже добре готую, тож, отримавши такі детальні настанови й передбачаючи, як я буду вмовляти свою дитину, яка не має апетиту, з’їсти так багато їжі, мало не довело мене до сліз. Поки ми їхали додому, у мене не виходила з голови одна думка: “У мене немає нічого потрібного, щоб дати їй для перекусу цього вечора”.
Прибувши додому, я зайшла у двері й відразу ж відчула запах чогось смачненького. Там, на кухонному столі, лежав буханець бананового хліба, який принесла Венді, поки мене не було. До його складу входить борошно, фрукти й жири — усе необхідне для перекусу на вечір! А ще краще те, що моя дочка їла його з апетитом.
Коли я пізніше подзвонила Венді й подякувала за хліб, я не розповіла їй про нашу ситуацію. Вона, можливо, дивувалася, чому я була настільки схвильована, дякуючи за подарунок. Венді не знала про наші труднощі. Вона просто спекла “надто багато” бананового хліба й не хотіла, щоб він зачерствів.
Через кілька місяців, коли я слухала подкаст про те, як нам дотримуватися своїх завітів, я думала над тим, а що ж насправді означає бути людиною, яка дотримується завітів. Тоді мені відразу пригадався банановий хліб, який подарувала Венді.
Коли Венді за покликом серця принесла нам того дня хліб, вона сумувала з тими, хто сумує, і співчувала тим, хто потребує співчуття (див. Мосія 18:9), навіть не знаючи нашої ситуації. І це мало велике значення.