Лише у цифровому форматі
Дай мені світла, щоб я міг безпечно йти у невідоме
З виступу на духовному вечорі в Університеті Бригама Янга–Гаваї, 8 грудня 2023 р. Повну версію виступу можна знайти на сайті speeches.byu.edu.
Ваші наступні кроки цілком можуть вести в невідомість. Але якщо ви “вкладете свою руку в руку Бога”, я знаю, що Його скерування “буде для [вас] краще, ніж світло, і безпечніше, ніж знайома дорога”.
Мої дорогі друзі, мені приємно бути з вами тут, у цьому прекрасному місці, і для мене честь звертатися до вас у цей важливий день у вашому житті.
Коли я роздумував над тим, чим хочу поділитися з вами, я, звичайно ж, навіть не уявляв, що буду ділитися своїми думками в день, коли мене оголосять новим членом Кворуму Дванадцятьох Апостолів. Мені важко навіть це вимовляти. Це покликання надійшло вчора. Минулої ночі я дуже мало спав, як ви можете собі уявити. Тепер я гостро усвідомлюю, що ніколи ще не готував виступ, який би так ідеально пасував до моменту в моєму власному житті. Бог, Який є над усім і для Кого вчорашнє покликання не було несподіванкою (якою б великою воно не було для мене і, звичайно, для всіх, хто добре мене знає), спрямував мене до цих послань, які я підготував для вас. Але в цей момент вони також дуже важливі для мене. І вони будуть мені вкрай потрібні протягом наступних кількох тижнів, місяців і навіть років.
Бути апостолом означає бути особливим свідком Господа Ісуса Христа. Я чітко усвідомлюю, що мені потрібно буде зростати в усіх можливих хороших напрямках, щоб стати таким служителем, яким Спаситель хоче, щоб я був. Моя невідповідність покликанню, мої слабкості і недоліки дуже добре відомі мені, але я маю віру в терпіння мого Батька, благодать Ісуса Христа і настанови Святого Духа.
Хочу поділитися деякими словами, написаними поетесою Мінні Луїзою Хаскінс:
“І я сказала чоловікові, що стояв біля брами року: “Дай мені світла, щоб я могла безпечно йти у невідоме”.
І він відповів: “Вийди в темряву і вклади свою руку в руку Бога”. Це буде для тебе краще, ніж світло, і безпечніше, ніж знайома дорога”.
Тож я пішла, і, знайшовши руку Бога, покрокувала з радістю у ніч.
Ваші наступні кроки цілком можуть вести в невідоме — і справді, у вашому житті буде велика кількість таких порогів, коли багато чого буде невизначеним. Але я знаю: якщо ми “вклад[емо] свою руку в руку Бога”, то, як обіцяно у вірші, Його скерування “буде для [нас] краще, ніж світло, і безпечніше, ніж знайома дорога”.
“Вкладіть свою руку в руку Бога”
Що означає “вкласти свою руку в руку Бога”? Можливо, це означає виявити віру вдови з Сарепти, яка використала свої останні незначні ресурси, щоб нагодувати пророка Іллю. Вона вклала свою руку в руку Бога з дивовижною довірою, і дзбанок її борошна та горнятко олії не вичерпалися, але забезпечили її їжею, щоб прогодувати її та її сина під час голоду (див. 1 Царів 17). Або, можливо, це також можна побачити в непевному, але зрештою смиренному послуху Наамана, начальника війська, який захворів на проказу, і зрештою послухався пророка Єлисея, сім разів скупавшись у річці Йордан, щоб зцілитися (див. 2 Царів 5). Це може нагадати Марію, матір Ісуса, яка прийняла доручення, що повністю змінило її життя, сказавши коротку могутню фразу: “Оце Господня раба” (Лука 1:38).
Дійсно, вкладати свою руку в руку Бога означає постійно прагнути наближатися до нашого Небесного Батька і нашого Спасителя, Ісуса Христа, та відчувати радість Їхньої досконалої любові. Це означає прагнути зрозуміти, що Вони з нами завжди, визнавати Їхню присутність, і те, як вона благословляє наше життя, та відчувати радість і вдячність, які приносить ця підтримка. Це означає “мислити целестіально”, дивлячись вперед на “вранішню зорю”, до якої Бог так терпляче веде нас, і присвячувати себе цій світлій меті. Мої друзі, якщо ми намагаємося йти виключно туди, куди нас веде Бог, і не піддаватися будь-яким іншим впливам, то отримаємо силу дивитися в невідомість нашого майбутнього зі стійкою вірою і непохитною довірою.
“Знайти руку Бога”
Як же ми можемо цього досягти? Як ми можемо знайти руку Бога і, як сказано у вірші, покрокувати “радісно у ніч”? Євангелія Ісуса Христа наповнена світлом, яке може і буде допомагати нам “зна[ходити]йти руку Бога”.
Ісус Христос, наш дорогий Спаситель, є незрівнянним джерелом світла в нашому житті. Він особисто запевнив нас: “Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не буде ходити у темряві той, але матиме світло життя” (Іван 8:12). Світло життя! Це те, Ким Він є. Це те, що Він нам пропонує. Завдяки Його світлу ми дійсно можемо вибирати надію і радість посеред бентежних штормів життя. Якщо ви відчули це, то пізнаєте диво Його світла, здатного пронизати будь-яку темряву.
Скористатися перевагами цього маяка світла у своєму житті означає відкрити для себе те, що Президент Рассел М. Нельсон назвав радістю щоденного покаяння. Він сказав нам, що “покаяння — це чудовий дар. Це процес, якого ніколи не слід боятися. Це — дар для нас, який слід прийняти з радістю і користуватися ним, застосовуючи щодня, оскільки ми прагнемо ставати більш схожими на нашого Спасителя”. Кожного разу, коли ми повертаємося до Бога після того, як відхилилися від курсу, то звільняємо себе від пут гріха і нещастя, якими нас хоче сильно обплутати супротивник. Ми можемо навчитися радіти можливості щоденно — і навіть постійно — каятися і робити це зі щирою вдячністю.
Писання — це ще одне дорогоцінне джерело світла в нашому житті. Нідерландський художник Вінсент Ван Гог якось написав у листі до свого брата: “Ти не знаєш, як мені подобається Біблія; я читаю її щодня, але мені хотілося б знати її напам’ять і дивитися на життя у світлі цієї фрази: “Для моєї ноги Твоє слово — світильник, то світло для стежки моєї”. Коли я дивлюся на складну красу його картин, а особливо, як він намалював завитки світла, то уявляю, що у своєму мистецтві він зображував світ через призму бажання дивитися на життя через світло Божого слова.
Чи освітлюють і формують слова Писань те, як ви дивитеся на світ? Можливо, ви вже досягли такого рівня близькості до слова Бога, а можливо — ні. Де б ви не перебували у вашому особистому вивченні Писань, я закликаю вас продовжувати шукати і навчатися. Нам ніколи не пізно відкрити своє серце для Писань і осявати свій шлях їхнім світлом. Президент Даллін Х. Оукс, перший радник у Першому Президентстві, навчає: “Ми кажемо, що Писання дають відповідь на кожне запитання, тому що Писання можуть скерувати нас до отримання відповіді на всі запитання. Вони (Писання) дають нам можливість отримати натхнення, аби відповісти на будь-яке доктринальне або особисте запитання, незалежно від того, чи стосується це запитання теми, яку ми безпосередньо вивчаємо в Писаннях. Це велика істина, яку мало хто розуміє”.
Як маяк під час бурі, храм є незмінним джерелом світла і символом безпеки. Незмінне вчення про храмове поклоніння забезпечує постійність і стійкість у світі, сповненому сум’яття й непевності. Завіти, які ми укладаємо у храмі, обдаровують нас силою, Божою силою, і наповнюють нас Господнім світлом. Ми виходимо з храму, маючи на собі Його ім’я, Його славу навколо нас і Його ангелів, які беруть нас під опіку.
Президент Рассел М. Нельсон навчав, що “укладаючи завіт з Богом, ми назавжди змінюємо з Ним свої стосунки. Завдяки цьому на нас проливається ще більше любові й милості. Це впливає на те, ким ми є і як Бог буде допомагати нам ставати такими, якими ми можемо стати”. Дійсно, укладати такі завіти і дотримуватися їх — це наче “вкласти свою руку в руку Бога”. Якщо храм ще не наповнює вас світлом і спокоєм, я закликаю вас ходити туди частіше. Шукайте Бога в Його святому домі. Бо “Те, що від Бога, є світлом; і той, хто сприймає світло і залишається в Богові, сприймає більше світла; і те світло яскравішає і яскравішає аж до дня досконалого” (Учення і Завіти 50:24).
Цей дорогоцінний уривок з Писань стосується всього світла євангелії. Якщо ви “вкладете свою руку в руку Бога”, шукатимете Христа, вдумливо вивчатимете Писання і укладете священні завіти у храмі, світло “вранішньої зорі”, того “дня досконалого” поступово зростатиме. Дійсно, ви самі станете частиною того світла.
Життя, присвячене служінню
Вірш, на який я посилався сьогодні, став відомим завдяки різдвяному посланню короля Великої Британії Георга VI. У грудні 1939 року Європа поринула в конфлікт, і відлуння війни звучало в серцях мільйонів людей. Громадяни роздумували про новий рік, який мав принести нормування їжі, відключення світла і повітряні тривоги. Багато людей вже оплакували втрати, і майбутнє, здавалося, не несло нічого, крім темряви.
Саме в цьому контексті король Георг VI звернувся до свого народу і поділився словами Мінні Луїзи Хаскінс: “Вийди в темряву і вклади свою руку в руку Бога. Це буде для [вас] краще, ніж світло, і безпечніше, ніж знайома дорога”. Ці слова короля принесли втіху, мужність і почуття національної єдності, задавши тон духу воєнного часу, який визначив прийдешні роки. У 1939 році майбутнє дійсно несло серйозні труднощі й невизначеність людям в Європі і, безсумнівно, наше майбутнє також несе виклики і можливості для нашого зростання. Але євангелія обіцяє нам, що, якщо нас веде Бог, тримаючи нашу руку в Своїй, то ми отримаємо скерування у життєвих випробуваннях і труднощах, яке приведе нас до Його постійно зростаючого світла.
Король Георг VI вів свій народ через один з найтрагічніших конфліктів в історії. Його служіння своїй країні вимагало великої особистої жертви — він неохоче взяв на себе обов’язки престолу після зречення свого старшого брата. Лідерство, а особливо публічні виступи, не були його вродженими дарами. Лише завдяки тривалим зусиллям, у тому числі подоланню вади мовлення — заїкання, він зміг настільки ефективно служити своєму народові.
Вести інших людей так, як вів Спаситель, у спосіб, який Він хотів би, щоб ми вели, — це означає служити їм. Часто таке служіння вимагає від нас жертвування і зростання. Таке служіння завжди допомагатиме нам вдосконалюватися й освячуватися, змінюючи наші серця і формуючи наш характер, щоб ми стали більше схожими на наш Взірець — Ісуса Христа, найвеличнішого з усіх служителів.
Президент Генрі Б. Айрінг, другий радник у Першому Президентстві, навчав:
“Наш з вами ключ до досягнення свого потенціалу як слуг полягає в тому, щоб знати нашого Вчителя, робити для Нього все, що ми можемо, і бути вдоволеними тим, що залишаємо решту в Його руках. Дозвольте мені навести вам приклад ситуації, яка виникне перед вами у майбутньому. Ви розриватиметеся між вимогами забезпечити хліб на столі і дах над головою, подбати про потреби сім’ї, відгукнутися на плач вдів чи сиріт навколо вас і в той же час задовольнити вимоги покликання, яке ви прийняли в Церкві. Коли це станеться, у вас буде сильна спокуса нарікати, можливо, навіть скаржитися.
Але пам’ятайте, що ви служите Учителю, Який любить і знає вас, і Який є всемогутнім. Він створив не вимоги до вашого служіння, а можливості для вашого зростання. Ви можете впевнено молитися Йому і запитувати: “Що наступне Ти б хотів, аби я зробив?” Якщо ви слухатимете смиренно і з вірою, то відчуєте відповідь. І якщо ви будете мудрими і добрими, то почнете робити те, що наказав вам Учитель. А решту ви залишите в Його руках”.
Коли ви йдете “у невідоме”, міцно тримаючись чистих джерел істини та світла, нехай вашим девізом буде: “Кому я можу послужити?” Пам’ятаєте, що Христос радив: “Хто між вами найбільший, хай слугою вам буде!” (Maтвій 23:11.) В очах Господа велич вимірюється не нашими особистими досягненнями, а милосердям, з яким ми ставимося до Його дітей.
Ваш Небесний Батько вірить у вас
Я свідчу про реальність нашого люблячого Небесного Батька, Який чує кожну вашу молитву; Його живого Сина, нашого Спасителя, Ісуса Христа; і про нескінченний спокутний дар нашого Викупителя. Відбулося відновлення вічних знань та істини. Це триває зараз і буде тривати до того славетного дня, коли повернеться Ісус Христос. Кожного з вас люблять так, як ви не можете цього осягнути.
Який же я вдячний за знання про те, що майбутнє формуватиметься такими вірними провідниками-служителями, як ви. Скількома незліченними способами кожен з вас “підніма[тиме] руки, що опустилися” (Учення і Завіти 81:5)? Я вірю у вашу здатність служити людству. Що більш важливо, ваш Небесний Батько вірить у вас. Він знає кожного з вас особисто, і Він наближається до вас, простягаючи Свою руку, щоб вести вас до “вранішньої зорі”. Ідіть, мої друзі, з радістю, “вкладіть свою руку в руку Бога і дозвольте Йому вести вас “безпечно у невідоме”.