Істини, які допомогли мені довіряти силі Спасителя, здатній змінити мене

Кахілані Бетем Скенлан

Авторка живе на Самоа.

Його зцілююча сила може допомогти нам зростати і змінюватися.

Чи було у вас коли-небудь відчуття, що ви помилялися надто багато разів? Що наче немає сенсу починати все спочатку і рухатися далі, тому що ви просто продовжуватимете робити ті самі помилки?

Я пам’ятаю один день, коли почувалася безнадійно і думала, що не можу йти далі. Зі сльозами я розповідала своїй найкращій подрузі про свою слабкість. Слабкість, яку, мені здається, я завжди мала.

Вона постійно послаблювала мене, і, чесно кажучи, я навіть не хотіла намагатися продовжувати з нею боротися. Кілька років я працювала над тим, щоб отримати ендаумент і служити на місії, але мої труднощі не давали мені цього зробити. Я не відчувала, що була гідною навіть старатися бути членкинею Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів.

Того вечора мені просто хотілося здатися. Але любов і підтримка моєї подруги нагадали мені про кілька принципів, завдяки яким моє свідчення залишається сильним і допомагає мені довіряти силі Спасителя, яка може змінити мене.

Можливо, вони можуть допомогти і вам.

Покаяння — це ключ до розвитку

Я маю чесно сказати — я не завжди вірила обіцянню Ісуса Христа, що Він може вчинити так, щоб “слабке стало сильним” (Етер 12:27). Я відчувала, що помилялася надто багато разів і Його обіцяне прощення недоступне для мене.

Але те, що я дізналася більше про дар покаяння, змінило мій підхід до подолання слабкостей. Президент Рассел М. Нельсон навчав, що “покаяння — це ключ до розвитку”. Покаяння — це не те, що ми робимо, коли набралися сил і готові полишити наші труднощі; це те, як ми запрошуємо силу Господа в наше життя.

Я часто відчувала, що Сатана точно знає, як мене знеохотити. Але Президент Нельсон також навчав: “Будь ласка, не бійтеся і не відкладайте покаяння. Сатана радіє, коли ви нещасні. Не дайте йому такого шансу… Спаситель любить нас завжди, а найбільше тоді, коли ми каємося”.

Минуло багато часу, але я нарешті навчилася вірити в те, що Спаситель хоче, аби я покаялася. Він хоче, аби я повернулася, щоб жити з Ним вічно.

Розуміння чистої любові Христа

Нескінченні запрошення Спасителя покаятися допомогли мені поглянути на інші євангельські принципи в новому світлі, наприклад, на милосердя. У Церкві ми визначаємо милосердя як “найвищий, найблагородніший, найсильніший вид любові, а не просто прихильність; чисту любов Христову”. Я завжди вірила у важливість милосердя, але не думаю, що розуміла, як почати його розвивати, доки не усвідомила, що обіцяння Спасителя прощати мої гріхи стільки, скільки я каюся, є виявом Його досконалої любові до мене.

І коли я почала вірити, що Спаситель дійсно дасть мені нескінченні можливості покаятися і прийти до Нього, я почала по-іншому дивитися на людей навколо себе. Я зрозуміла, що можу наслідувати Його приклад, виявляючи милосердя до тих, хто завдав мені болю. Я могла прощати і розуміти тих, хто неправедно засуджував мої недосконалості.

Основа для зміни

Ці два принципи покаяння і милосердя стали основою моїх зусиль дозволити Ісусу Христу змінити мене. Я почала розуміти, що ці принципи взаємопов’язані та доповнюють один одного.

Президент Генрі Б. Айрінг, другий радник у Першому Президентстві, навчав, що “вдячність за відпущення гріхів є зерном милосердя”. Так сталося і в моєму житті, оскільки я змінилася завдяки покаянню і відчула вдячність за Божу любов і прощення. І тепер я хочу, щоб інші відчули Божу любов, як і я.

Тому в дні, коли я втрачаю мотивацію і у мене виникає спокуса пропустити церкву або не зробити важливі справи, я згадую, що можу підтримати ще когось. Я можу бути прикладом для тих, хто поряд зі мною і також проходить через випробування.

Любов, яку я відчуваю до мого Спасителя, і милосердя, яке я відчуваю до оточуючих, додають мені сили. Це нагадує мені про милосердя, яке Він має до мене. Я все ще працюю над подоланням своїх слабкостей, але знаю, що віра в Його зцілюючу силу допоможе мені продовжувати зростати і ставати більше схожою на Нього.