“Людям потрібно знати”, Ліягона, серп. 2024.
Портрети віри
Людям потрібно знати
Знання про те, що сім’ї можуть бути вічними, назавжди змінило моє життя.
Фотографії Хантера Вінтертона
Моя мама померла, коли мені було 12 років. Саме тоді у мене виникли запитання про те, що відбувається із сім’ями після цього життя. Священник у церкві, до якої я ходила, сказав, що коли ми помремо, в нас не буде сім’ї. Він сказав, що я знову побачу свою матір, але я не буду знати, що вона моя мама, і вона не знатиме, що я її дочка.
То була не та відповідь, якої я сподівалася. Я продовжувала ходити до церкви зі своєю сім’єю, але питання не зникали. Я також думала: “А де ж пророки? Де апостоли?”
Коли мені виповнилося 14 років, я шукала, що запропонує інтернет на запит “Ісус Христос”. Це вивело мене на вебсайт Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Невдовзі після того двоє місіонерів постукали у двері. Вони хотіли поділитися посланням про Ісуса Христа. Я запросила їх і попросила батька приєднатися до нас.
Перше питання, яке поставили мені місіонери, було таким: “Чи знаєш ти, що сім’ї можуть бути вічними?”
Я відповіла: “Ні, не можуть”. Тоді я розповіла їм про те, що дізналася від священника. Після того уроку я знайшла старійшин на фейсбуці. Я подивилася відео, де вони прощалися зі своїми сім’ями. Я хотіла дізнатися, чому вони залишили свої сім’ї, щоб приїхати в мою країну, і чому вони вірили в те, у що вірили. Я подзвонила за номером телефону, який вони мені залишили, і сказала: “Старійшини, мені потрібно в неділю піти до вашої церкви”.
Два роки я відвідувала церкву й зустрічалася з місіонерами. Утім моя сім’я не сприймала Церкву. Коли мені виповнилося 18, я сказала сім’ї, що хочу охриститися. Я намагалася ділитися з ними євангелією, але вони не були готові.
Готуйся до служіння на місії
У 2015 році я виконувала хрищення за померлих у храмі Сан-Паулу, Бразилія. Коли я була там, один чоловік запитав мене, чи я готуюся до служіння на місії. Я сказала, що сподіваюся, що колись служитиму. Тоді він сказав: “Думаю, тобі потрібно готуватися до служіння на місії і розмовляти французькою”.
Я подумала собі: “Чому французькою? Я з Бразилії. Як я служитиму у франкомовній місії?” Однак завдяки тому випадку в храмі я почала вивчати французьку.
Через кілька місяців я була на зупинці автобуса в Сан-Паулу і читала Книгу Мормона французькою. Коли жінка, яка сиділа поруч, побачила назву книги, вона заговорила зі мною французькою. Я вивчала мову лише кілька місяців, але чудово її зрозуміла!
На мій подив, вона знала про Книгу Мормона, бо зустрічалася з місіонерами в Парижі, де й жила. Вона ставила мені багато запитань про нефійців і відвідування Спасителем Американського континенту. Несподівано я була спроможна розмовляти з нею, нібито я розмовляла рідною мовою. Я радо подарувала їй Книгу Мормона.
На початку 2020 року за програмою обміну студентами я поїхала до Англії вивчати англійську мову. Там я познайомилася з дівчиною з Марокко. Після запитань про те, чому я не вживаю алкоголь, ми почали говорити про Слово мудрості, Церкву і Книгу Мормона. Я показала їй Книгу Мормона французькою, і знову я змогла відповідати на запитання про євангелію французькою мовою.
Я зрозуміла, що людям потрібно знати про євангелію та про цю особливу книгу їхньою рідною мовою і що я можу використовувати Книгу Мормона, аби стати знаряддям в руках Бога і допомагати іншим.
Інае Леандро (справа) зі своєю напарницею, сестрою Вонгсін Елісая, під час служіння на Храмовій площі в Солт-Лейк-Сіті, шт. Юта.
Дар мов
Пізніше, коли я відкрила своє місіонерське покликання, то дізналася, що їду на Храмову площу в Солт-Лейк-Сіті, щоб проповідувати португальською мовою.
“Справді? — подумала я. — Там усі вже й так знають про Церкву, і в Юті навіть не розмовляють французькою”.
Коли я розповіла про це своїй сім’ї, батько запитав: “Ти залишає роботу викладача у школі, свій дім, кар’єру — усе — заради місії? Скільки вони тобі заплатять?” Він був здивований, коли я сказала йому, що сама плачу за місію.
Спочатку я не розуміла, чому мене покликали служити в Юті, однак Небесний Батько знав, де мені потрібно було бути. На Храмовій площі я швидко дізналася, що якщо ти знаєш 10 мов — або лише 2 чи 3 — то зможеш навчати всіма десятьма. Разом з напарницями ми проводили екскурсії по Храмовій площі та Гуманітарному центру на Площі благополуччя іспанською, португальською та англійською. Ми також навчали різними мовами онлайн за допомогою вебсайту ComeuntoChrist.org.
Я особисто відчула, що таке дар мов. Коли ми з бажанням та ентузіазмом вивчаємо якусь мову, і якщо ми старанні в цьому, Бог благословляє нас дивовижним чином, роблячи здатними розмовляти і розуміти.
“Коли ми з бажанням та ентузіазмом вивчаємо якусь мову, і якщо ми старанні в цьому, — каже Інае, — Бог благословляє нас дивовижним чином, роблячи здатними розмовляти і розуміти”.
Я люблю читати Книгу Мормона іншими мовами. Це допомагає розвивати мовні навички і зміцнювати свідчення та поглиблювати розуміння євангельських принципів.
Вічні сім’ї
Кожного разу, коли у день підготовки я дзвонила додому, то розповідала подробиці про місіонерські успіхи й події. Я зосереджувалася на тому, що об’єднувало мене з членами сім’ї, а вони розповідали про те, куди їздили і що відбувається вдома. Вони навіть розповідали, що нагодували піцою місіонерів повного дня, бо чули історії про чудових людей в Солт-Лейк-Сіті, які дбали про мене і мою напарницю.
Минуло вже 16 років з того часу, як померла моя мама. То був важкий день, але я знаю, що сім’ї можуть бути вічними. Я знаю, що я побачу маму знову. Я знаю, що вона знатиме, що я її дочка. Багато людей не мають такого знання.
Ось чому я служила на місії. Ось чому я вивчала нові мови. І ось чому я все ще намагаюся допомагати іншим людям знаходити для себе відповіді на запитання про євангелію.