Лише в цифровому форматі
Як ми можемо бути “єдиними” у Господній спосіб?
Я хочу мати безпеку, яка приходить завдяки єднанню у Христі.
Чи ви, як і я, колись запитували себе: “Як я можу відчувати більше радості у своєму житті?”
Хоча є багато речей, які приносять радість, мене недавно зворушили слова президента Генрі Б. Айрінга, другого радника у Першому Президентстві: “Радість приходить, коли ми благословенні єдністю”. З часів Адама і Єви Божі діти прагнули більшої єдності з Ним та між собою, в той час як Сатана прагнув зруйнувати єдність.
Упродовж років у мене було багато випадків, коли я відчувала радість єдності й біль розбрату. Мене сповнюють надією ці слова президента Айрінга: “Коли ми молимося про [єдність] тягнемося до неї у Господній спосіб… наші серця будуть скріплені у єдності. Бог пообіцяв це благословення кожному вірному святому, звідки б він не походив і які б суперечності не вирували навколо”.
Отже, як ми можемо бути “єдиними” у спосіб, який наказав Господь (Учення і Завіти 38:27)? Старійшина Д. Тодд Крістофферсон, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав нас, що є три способи досягнути цього: “Ми станемо людьми одного серця і розуму, коли кожен з нас поставить Спасителя в центрі свого життя і буде слідувати за тими, кого Він уповноважив вести нас. Ми можемо об’єднатися… в любові й турботі одне про одного”.
Ось як я працюю, щоб дотримуватися цих істин у своєму житті:
Приділяю Спасителю центральне місце у житті
В Євангелії від Івана 17 Спаситель благає Батька про нас у Своїй заступницькій молитві: “Щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я у Тобі, щоб одно були в Нас і вони”(Іван 17:21). Слово Спокута буквально означає “об’єднатися” або примиритися. Мене вражає те, що Спаситель так сильно бажає, аби у нас була єдність з Ним і з Небесним Батьком, що Він був готовий кровоточити кожною порою, аби це стало можливим.
Для мене зрозуміло те, що я хочу бути єдиною з Ними. Однак мене дивує те, що Вони хочуть бути єдиними зі мною. І все ж, Святий Дух свідчив мені багато разів, що це так.
Моя єдність з Ними є найбільшим джерелом радості й безпеки в моєму житті. Завдяки цій єдності я більш повно відчуваю скеровуючий, захищаючий і освячуючий вплив Святого Духа у своєму житті. Я молюся кожного ранку, щоб Святий Дух був зі мною і працював через мене того дня. Я дійсно намагаюся зосереджувати своє життя на Ісусі Христі і слухати Його.
Чи роблю я це досконало? Авжеж ні! Але чи докладаю я зусиль щодня? Звичайно! У всіх нас можуть бути різні потреби і різні обставини, але Дух буде скеровувати нас, якщо ми будемо намагатися щодня наслідувати вчення і приклад Спасителя.
Що б там не було, мене мотивує знання, що Христос благає, аби кожен з нас став єдиним з Ним і з Небесним Батьком.
Йти за тими, кого Ісус Христос уповноважив вести мене
У міру того як я навчилася зосереджуватися у своєму житті на Спасителі, я помітила, що моя здатність бути єдиною з Його обраними пророками зросла, і Дух свідчив мені, що вони були уповноважені вести мене. Слово “уповноваження” має таке значення: “влада діяти за, від імені або замість іншої особи”.
Мосія 18 є чудовим прикладом того, як люди досягають єдності з Богом, дослухаючись до пророків. Алма старший був недавно навернений після того, як почув послання Авінадія. Тоді він почав навчати людей, які хотіли пройти через землю, яка “кишіл[а], в деякі часи або пори року, дикими звірями” (Мосія 18:4), щоб дізнатися про Бога і Його досконалий план для них.
Послідовники Алми в цій розповіді допомагають нам зрозуміти, що, хоча іноді нам може здаватися, що ми проходимо через складні обставини, аби слідувати за нашими провідниками (див. Матвій 5:10), єдність з Божими пророками дає нам безпеку, оскільки вони завжди вестимуть нас до Ісуса Христа. Коли люди отримали істину і уклали завіти з Богом, їхні “серця [були скріплені] у єдності і в любові один до одного” (Мосія 18:21).
Завдяки дару технологій пророки були для мене чудовими напарниками — особливо в часи моєї самотності. Я часто слухала їхні послання, коли косила газон, прибирала в будинку, розчищала сніг і ходила на прогулянки. Я добре знаю їхні серця і голоси.
І навіть тоді, коли їхні поради були для мене важкими, вони допомогли мені поставити Спасителя в центр мого життя. Я маю більшу єдність з Божеством завдяки тим, кого Христос уповноважив вести мене.
Об’єднуватися в любові й турботі одне про одного
З власного досвіду я знаю, що наслідування Ісуса Христа і Його пророків завжди веде нас до турботи одне про одного. Президент Айрінг навчав: “Радість єдності, яку Він надзвичайно прагне дарувати, не для затворників. Разом з іншими ми маємо прагнути її і бути гідними цього”. У моєму повсякденному житті є так багато відмінностей між людьми, що я не завжди знаю, як діяти, аби сприяти єдності. А іноді я просто почуваюся дуже втомленою, і моє бажання єднатися не дуже сильне.
Пам’ятаючи про те, що “гординя є великим ворогом єдності”, ми можемо прагнути Господньої допомоги у розвитку єдності. 1 Коринтянам 12 допомогло мені усвідомити, що кожна дитина Бога має різні духовні дари і що дари кожного є важливими у моєму житті. Я також зрозуміла, що відмінності в Його дітях роблять життя більш захоплюючим і прекрасним.
Хоча я знаю, що нам не слід порівнювати себе з іншими, на жаль, іноді я дуже добре порівнюю свої слабкості з сильними сторонами інших людей. Часом такі почуття заважали мені розвивати єдність з іншими людьми, оскільки я судила їх неправедно (див. Matthew 7:1).
Господь ясно сказав, що Він бажає, “щоб поділення в тілі не було, а щоб члени однаково дбали один про одного” (1 Коринтянам 12:25).
Тож я запитувала: “Що я можу робити, щоб перестати відокремлювати себе від інших у своєму розумі та серці?”
Я молилася, щоб бачити інших такими, якими їх бачить Христос. Я молилася, щоб розпізнати їхній дар, який задовольнив мою потребу того дня. І, що не менш важливо, я дозволила собі бути вдячною за це.
Потім я почала запитувати себе: “Чого я можу навчитися від інших, хто має досвід, якого у мене ніколи не буде?” Це допомогло мені по-іншому побачити свою сім’ю, працівника автозаправки, підлітків, колег та всіх навколо мене і налагодити з ними більш змістовний зв’язок.
Мені також доводилося покладатися на сильні сторони інших, щоб бути успішною у своїй сім’ї, на роботі, у покликаннях або в командах. У більшості випадків замість того, щоб змагатися, ми доповнювали одне одного і покладалися одне на одного. Наші спільні зусилля і розбіжності, звеличені Небесним Батьком, привели до чудес — чудес, які може здійснити лише досконалий Бог, Якому вдається поєднувати бажання, відмінності і дари так, щоб це благословляло Його дітей.
Я знаю, що моє ставлення і вчинки можуть або створювати єдність, або руйнувати її. Я також знаю, що хочу її створювати. Я хочу мати безпеку, яку приносить єднання у Христі. Я хочу відчувати себе ближче до Небесного Батька та Ісуса Христа і дозволити пророкам вести мене до Них. І я хочу допомагати іншим й отримувати допомогу від інших у моїй подорожі тут, у смертному житті.
Я хочу обирати єдність у Христі. Я впевнена, що це принесе більше радості!