Благословення за мою чесність

Соломон Оладапо Сонола, Лагос, Нігерія

Я мав спокусу залишити надлишкові гроші, але потім згадав пораду єпископа.

У 2012 році я втратив роботу. Усі мої зусилля знайти роботу були безуспішними. Зрештою мені довелося взяти позику, приблизно 28 доларів в нігерійській валюті, аби задовольнити свої мирські потреби.

Цю суму було надіслано на мій рахунок у місцевому банку. Як тільки я отримав повідомлення про транзакцію, то пішов до банку. Я заповнив квитанцію і передав її касирці. Касирка перевірила інформацію про транзакцію в своєму комп’ютері й чемно попросила мене зачекати.

Приблизно за п’ять хвилин вона викликала мене і за допомогою машини для рахування грошей перерахувала мої купюри. Потім вона вручила мені не 28 доларів, а 280! Спантеличений я на мить остовпів, у той час як у моїй голові пронеслося безліч думок.

Помітивши мою нерішучість, касирка сказала: “Тепер мені необхідно зайнятися іншим клієнтом”. Усміхаючись, як сказав: “Ви дали мені на 252 долари більше”. Потім я повернув їй надлишкові гроші.

Вона була дуже вдячна. Вона сказала, що якби я залишив гроші, то надлишкову суму вирахували б з її зарплати.

Я попрощався з нею, але коли вийшов з банку, з’явилася думка: “Ти такий дурень. Повернутими грошима ти міг би оплатити частину своїх рахунків”.

Але потім я згадав пораду єпископа. Він казав: “Коли виникає випробування чи спокуса, співай свої улюблені гімни”. Тож я почав співати “Спокутар Ізраїля”, “Слава людині, що чула Єгову” і “Я Божеє дитя”.

Минуло кілька тижнів, і я отримав листа від організації, в якій три місяці тому проходив співбесіду на посаду комірника. Вони вирішили взяти мене на роботу. Маючи цю нову роботу, я міг оплатити свої рахунки і попіклуватися про свої мирські потреби.

Ісус сказав: “Хто вірний в найменшому, і в великому вірний; і хто несправедливий в найменшому, і в великому несправедливий” (Лука 16:10). Я свідчу, що, виявляючи наполегливість, віру в Господа Ісуса Христа і цілісність, ми стаємо гідними отримати щедрі благословення.