“Урок 3 Підготовчий матеріал для уроку: Набуття духовного знання”, Підґрунтя Відновлення. Матеріал для вчителя (2019)
“Урок 3 Підготовчий матеріал для уроку”, Підґрунтя Відновлення. Матеріал для вчителя
Урок 3 Підготовчий матеріал для уроку
Набуття духовного знання
Іноді ми знаходимо нову інформацію, яка дивує нас або викликає запитання стосовно доктрини, церемоній або подій в історії Церкви. Те, як ви формулюєте своє запитання і куди звертаєтеся по відповіді, може або зміцнити вашу віру, або послабити її. Вивчаючи те, як набути духовне знання, визначайте принципи, які можуть допомогти вам у пошуках відповідей у Господній спосіб.
Розділ 1
Чи це правильно мати запитання про Церкву?
Писання постійно заохочують нас ставити Богу запитання (див. Якова 1:5; Учення і Завіти 88:63). Служачи у Першому Президентстві, президент Дітер Ф. Ухтдорф навчав:
“Мої дорогі молоді друзі, ми є народом, який ставить запитання, бо ми знаємо, що запитання ведуть до істини. Саме таким шляхом розпочала своє існування Церква—з юнака, який мав запитання. Дійсно, я не впевнений, що людина може відкрити для себе істину, не поставивши запитання. Запитання—це місце народження свідчення. … Ставлення запитань—це не вияв слабкості. Це провісник зростання. (“Відображення на воді”, Духовний вечір Церковної системи освіти, [1 лист. 2009], broadcasts.ChurchofJesusChrist.org)
Небесному Батькові та Ісусу Христу приємно давати нам знання і розуміння. Ми зростаємо духовно, коли ставимо запитання і шукаємо відповіді щиро і з вірою. Пам’ятайте, що коли Господь допомагає нам навчитися мати віру в Нього, можливо, Він не даватиме відповіді на кожне наше запитання у цьому житті. Насправді, нам не потрібно знаходити відповіді на всі запитання, щоб отримати свідчення і бути свідком істини. Але постановка щирих запитань може допомогти нам продовжувати навчатися і зростати.
Записуйте свої думки
У порожніх рядках напишіть пару запитань, які ви чули або які у вас є стосовно релігії, духовності, євангелії або Церкви.
Студенти: Надішліть одне або два з цих запитань текстовим повідомленням або електронною поштою своєму вчителю інституту релігії. Він або вона збереже анонімність ваших запитань, але може використати їх на уроці, щоб попрактикуватися у пошуку відповідей у Господній спосіб. Ці запитання також допоможуть вашому вчителю краще зрозуміти ваші занепокоєння, а також як приділити їм увагу під час вивчення цього курсу. Продовжуючи навчатися, шукайте принципи, які можуть навчити вас, як шукати відповіді на важкі запитання.
Розділ 2
Як би Господь хотів, аби я шукав відповіді на запитання і набував духовні знання?
Наступні принципи можуть допомогти вам шукати відповіді на запитання і прибрати занепокоєння у Господній спосіб:
-
Діяти з вірою.
-
Розглядати поняття і запитання з точки зору вічної перспективи.
-
Прагнути подальшого розуміння з божественно призначених джерел.
Вивчаючи ці принципи набуття духовного знання, ви можете позначати важливі твердження або уривки, які є значущими для вас, щоб ви могли ділитися ними у класі і звертатися до них пізніше.
Діяти з вірою
Віра починається з переконання в тому, що Бог живе, що Він знає все і є джерелом усієї істини. Ми діємо з вірою, коли вибираємо довіритися Богу і звертаємося до Нього у щирій молитві, вивчаємо Його вчення і виконуємо Його заповіді. Господь запрошує нас: “Не сумнівайтеся, але вірте” (Мормон 9:27). Коли ми звикаємо діяти з вірою у своєму повсякденному житті, то зводимо надійний фундамент на Ісусі Христі, який допоможе нам залишатися сильними навіть тоді, коли у нас виникають важкі запитання або труднощі (див. Геламан 5:12).
Коли ви стикаєтеся з інформацією або заявами, які ви не розумієте або які випробовують ваші вірування, вам не слід сумніватися у своєму свідченні або духовному досвіді, отриманому в минулому. У такі моменти старійшина Джеффрі Р. Холланд радив: “Не панікуйте і не відступайте. Не втрачайте впевненості. Не забувайте, що ви колись відчували. Не ставте під сумнів ті [духовні] момент[и], які у вас були” (“Remember How You Felt”, New Era, Aug. 2004, 6). Натомість “міцно тримайтеся за те, що ви вже знаєте, і твердо стійте доти, доки не прийде додаткове знання” (Джеффрі Р. Холланд, “Вірую, Господи”, Ensign або Ліягона, трав. 2013, с. 94).
“Міцно трима[ючись] за те, що ви вже знаєте”, пам’ятайте, що ставлення і наміри, з якими ви ставите запитання і шукаєте відповіді, великою мірою впливатимуть на вашу здатність навчатися через Святого Духа. Цей процес вимагає смирення, щирості і справжнього наміру діяти за істиною, яку ми отримуємо від Господа.
Коли Джозеф Сміт опинився в релігійній атмосфері, сповненій “безладдя і супереч[ок] між конфесіями” (Джозеф Сміт—Історія 1:8), він легко міг опустити руки, дозволити сумнівам заволодіти його серцем і “залишитися у темряві й збентеженні” (вірш 13). Натомість він досліджував Писання і був глибоко вражений посланням, яке містилося в Якова 1:5: “просит[и] від Бога”. Діючи з вірою, він пішов у гай, “став навколішки і почав виливати бажання [св]ого серця Богові” (Джозеф Сміт—Історія 1:15). На його щиру молитву прийшла відповідь у небесному видінні. З гаю він пішов, отримавши відповіді на свої запитання (див. вірш 20).
Розмірковуйте, готуючись до уроку
Подумайте про одне із запитань, які ви записали раніше. Як ви або інша людина, яка має це запитання, можете діяти з вірою, прагнучи отримати відповіді і подальше скерування?
Розглядати поняття і питання з точки зору вічної перспективи
Аби дослідити доктринальні поняття, питання та соціальні проблеми з погляду вічної перспективи, ми розглядаємо їх в контексті плану спасіння та вчень Спасителя. Ми прагнемо допомоги Святого Духа, щоб бачити речі так, як їх бачить Господь (див. 1 Коринтянам 2:5, 9–11). Цей підхід допомагає нам побачити речі очима Господа, а не світу. Ми можемо це робити, ставлячи, наприклад, такі запитання: “Що я вже знаю про Небесного Батька, Його план і те, як Він веде справи зі Своїми дітьми?” та “Які євангельські вчення стосуються цього поняття чи цієї проблеми або прояснюють їх?”
Запитання, пов’язані з історичними подіями, також повинні бути досліджені з точки зору вічної перспективи. Це може також допомогти досліджувати історичні питання в належному історичному контексті через розгляд культури та норм тогочасного періоду, а не нав’язування сучасних поглядів та підходів. Наприклад, якщо ви знайшли предка, який жив у 19-му столітті і уклав шлюб у 14 або 15 років, ви можете вважати це надзвичайно раннім шлюбом, поки не зрозумієте, що в той період часу, це не було чимось незвичайним.
Важливо памʼятати, що історичні подробиці не мають в собі спасительної сили обрядів, завітів та доктрини. Відволікатися на малозначні подробиці, не помічаючи чудо Відновлення, яке розгортається, це те саме, що гаяти час, розглядаючи подарункову коробку та ігноруючи дивовижність самого подарунка.
Записуйте свої думки
Прагнути подальшого розуміння з божественно призначених джерел
Уявіть, що незнайомець звинуватив одного з рідних вам людей у тому, що той зробив щось погане. Як ви зрозумієте, що вони сказали правду, або ж, що вони помиляються? Яка небезпека криється в тому, щоб повірити незнайомцю без подальшого дослідження цієї справи?
Завдяки Інтернету ми маємо безпрецедентний доступ до хорошої інформації. У той самий час Інтернет виставляє нас під шквал недостовірної інформації. Оскільки Інтернет автоматично не відфільтровує оманливу, брехливу або хибну інформацію для нас, ми повинні самостійно відфільтровувати її. Президент Даллін Х. Оукс, з Першого Президентства застерігав: “Нам потрібно бути обачними у своєму пошуку істини та виборі джерел для цього пошуку” (“Істина та план”, Ensign або Ліягона, лист. 2018, с. 25).
Господь визначив, що для процесу отримання духовного знання є встановлені Ним джерела, через які Він відкриває істину Своїм дітям та направляє їх. Ці божественно призначені джерела включають в себе Світло Христа, Святий Дух, Писання, провідників Церкви і вірних Господу членів сім’ї. Перше Президентство та Кворум Дванадцятьох Апостолів—Господні пророки на землі сьогодні—є надзвичайно важливим джерелом істини. Господь вибрав та висвятив цих людей говорити від Його імені.
Також ми можемо дізнатися істину з інших гідних довіри джерел. Проте щирим шукачам істини слід остерігатися ненадійних джерел інформації. Уміння розпізнавати ненадійні джерела й уникати їх може уберегти нас від дезінформації та від тих, хто прагне зруйнувати віру. Наступні запитання і настанови можуть допомогти вам під час визначення надійних джерел:
Запитання для оцінювання джерел
-
Якими є кваліфікація, наміри і можливі схильності автора?
Президент Даллін Х. Оукс, з Першого Президентства, навчав, що ми повинні бути “обережними щодо мотивації того, хто надає інформацію. … Наші особисті рішення повинні ґрунтуватися на інформації, що походить з джерел, які є компетентними у даній темі та вільними від егоїстичних мотивів” (Даллін Х. Оукс, “Істина та план”, Ensign або Ліягона, лист. 2018, с. 25).
-
Наскільки тісно пов’язаний автор з подіями, які описуються?
Коли в джерелі обговорюється щось з історії Церкви, запитайте себе, наскільки далеко джерело знаходиться від події, яку описує. Історії, які основуються на розповідях з других або третіх рук, часто є менш надійними.
-
Чи навмисно автор ігнорує доступні факти, щоб увести в оману?
Деякі автори свідомо упускають важливі факти та ігнорують важливі дані на підтримку саме своєї точки зору.
-
Чи представлені вчення і події в цьому джерелі в належному контексті свого часу, місця і обставин?
Деякі вчення й історичні події можуть бентежити, коли їх забрано з контексту свого часу і місця. Історичний контекст також включає інші події, які відбуваються в той час (такі як: війни, економічні кризи та соціальний і політичний рух), і культуру й демографічну ситуацію певного часу і обстановки.
-
Чи підтверджуються вчення і події додатковими надійними джерелами?
Підтримка інших надійних джерел допомагає встановити точність вчення та історичних подій.
Запитання для оцінювання джерел
Розмірковуйте, готуючись до уроку
Приділіть кілька хвилин тому, щоб дослідити церковний веб-сайт, євангельську бібліотеку або Писання, аби знайти матеріали, які можуть допомогти вам або знайомій вам людині здобути краще розуміння щодо запитань, які ви записали раніше. Подумайте, яку роль відіграв Святий Дух у вашому особистому житті, коли ви оцінювали джерела і шукали істину.