За завісою: життя у вічностях

“Померлі праведники піднімуться знов, щоб жити у нескінченному паланні безсмертної слави, щоб не тужити, не страждати і більше не помирати, але вони будуть спадкоємцями Бога і співспадкоємцями з Ісусом Христом”.

З життя Джозефа Сміта

Рзбота Джозефа Сміта з перекладу Біблії надихала найбільш дивовижні видіння життя у вічностях. 16 лютого 1832 р. пророк працював у будинку Джона Джонсона в Гайрамі, шт. Огайо, а Сідні Рігдон слугував йому писарем. Він перекладав Євангелію від Івана. “З різних одкровень, отриманих раніше,—згодом казав пророк,—було очевидно, що багато важливих моментів, що торкаються спасіння людини, було забрано з Біблії або втрачено ще до її складання. Із залишку істин здавалося зрозумілим, що якщо Бог винагороджує кожного відповідно до його вчинків у тілі, термін “Небеса” в сенсі вічного дому святих, має включати більше одного царства”¹.

Пророк приступив до перекладу Євангелії від Івана 5:29, що описує, як усі “повиходять” на воскресіння—“тих, що чинили добро, на воскресіння життя; а котрі зло чинили, на воскресіння Суду”. Коли він і Сідні розмірковували над цим писанням, їм відкрилося дивовижне видіння. Як записав пророк: “Силою Духа наші очі було відкрито і наше розуміння було просвітлено, так щоб побачити і зрозуміти справи Бога—саме те, що було від початку, до того, як світ був, що було призначено Батьком через Його Єдинонародженого Сина, Який був у лоні Батька від самого початку” (УЗ 76:12–13).

У цьому славетному видінні пророк і Сідні Рігдон побачили Сина Бога по праву руку від Батька і “отримали від Його повноти” (УЗ 76:20). Вони побачили три царства слави, підготовлені Богом для Його дітей, і дізналися, хто успадкує ці царства. Вони також побачили, як з присутності Бога було вигнано Сатану, і страждання тих, хто дозволяє Сатані перемогти їх.

Це видіння стало 76 розділом Учення і Завітів. Пророк казав: “Ніщо не могло бути більш приємним для святих щодо порядку царства Господнього, ніж те світло, яке пролилося на світ через згадане видіння. Кожний закон, кожна заповідь, кожне обіцяння, кожна істина і кожний момент стосовно долі людини, від Буття до Об’явлення, де чистота Писань залишилася незіпсованою людською оманою, … свідчать про те, що цей документ є дублікатом літописів вічного світу. Верховенство ідей, чистота мови, розмах дій, період виконання, коли спадкоємці спасіння можуть визнати Господа і прихилити коліно, нагороди за відданість і покарання за гріхи—все це настільки виходить за межі короткозорості людей, що кожний чесний чоловік не може не вигукнути: “Це від Бога!”²

Учення Джозефа Сміта

Бог підготував для Своїх дітей три ступеня слави

“Мій текст про воскресіння померлих, оригінал якого ви знайдете в 14-му розділі Івана: “Багато осель у домі Мого Отця” [Іван 14:2], має звучати так: “Багато царств у царстві Мого Батька”, щоб ви могли бути спадкоємцями Бога і співспадкоємцями зі мною. … Є оселі для тих, хто виконує целестіальний закон, а є оселі для тих, хто не виконує закону, кожна людина за своїм порядком”³.

“Але,—скаже хтось,—я вірю у одне глобальне небо і одне глобальне пекло, куди підуть усі, усі однаково, і будуть або однаково нещасними, або однаково щасливими”.

Що? Де всі скупчені разом: чесні, цнотливі і вбивці з перелюбниками, коли написано, що їх буде суджено кожного відповідно до його вчинків у тілі? Але Святий Павло розповідає нам про три слави і три неба. Він знав чоловіка, який був узятий до третього неба [див. 1 Коринтянам 15:40–41; 2 Коринтянам 12:2–4]. … Ісус сказав Своїм учням: “Багато осель у домі Мого Отця; а коли б то не так, то сказав би Я [вам. Я йду приготувати місце для вас]. А коли відійду й приготую вам місце, Я знову прийду й заберу вас до Себе, щоб де Я—були й ви”. [Див. Іван 14:2–3]”⁴.

“Ідіть і почитайте видіння в [Ученні і Завітах 76]. У ньому чітко ілюструється слава над славою: одна слава сонця, інша слава місяця, а ще інша слава зірок; і як одна зірка відрізняється від іншої в славі, так і телестіальний світ відрізняється у славі, і кожна людина, яка править у целестіальній славі, є Богом для свого панування. …

Павло каже: “Інша слава для сонця, та інша слава для місяця, та інша слава для зір,—бо зоря від зорі відрізняється славою! Так само й воскресення мертвих”. [1 Коринтянам 15:41–42]”⁵.

Люди, які отримують свідчення про Ісуса, проходять обряди євангелії і долають у вірі, успадкують целестіальне царство

Пророк Джозеф Сміт бачив видіння, деталі якого були згодом записані в Ученні і Завітах 76:50–59, 62, 68–70: “І знову ми приносимо свідчення—бо ми бачили і чули, і це є свідчення євангелії Христа стосовно тих, хто вийде у воскресінні праведних—вони ті, хто сприйняли свідчення Ісуса і повірили в Його ім’я, і кого було хрищено за подобою Його поховання, кого було поховано у воді в Його ім’я, і це згідно з заповіддю, яку Він дав—щоб, дотримуючись заповідей, вони могли бути омитими й очищеними від усіх своїх гріхів і отримати Святого Духа рукопокладанням того, кого висвячено й запечатано в цю владу; і хто долає вірою, і кого запечатано Святим Духом обіцяння, Якого Батько проливає на всіх тих, хто є праведними та вірними.

Вони є ті, хто є церквою Першонародженого. Вони ті, у чиї руки Батько віддав усе—вони ті, хто є священиками й царями, хто отримав від Його повноти і Його слави; і є священиками Всевишнього, за чином Мелхиседека, що був за чином Еноха, що був за чином Єдинонародженого Сина.

Отже, як написано, вони є богами, саме синами Бога— отже, усе є їхнім, чи то життя, чи то смерть, чи теперішнє, чи прийдешнє, усе є їхнім, і вони є Христовими, а Христос є Божим. …

Ці будуть мешкати в присутності Бога і Його Христа на віки вічні. Це ті, чиї імена записано на небесах, де Бог і Христос є суддями для всіх. Це ті, хто є праведниками, які стали досконалими через Ісуса, посередника нового завіту, Хто виконав цю досконалу спокуту через пролиття Своєї власної крові. Це ті, чиї тіла є целестіальними, чия слава є славою сонця, саме славою Бога, найвищого з усіх, Чию славу символічно описано як славу сонця на тверді небесній”⁶.

Джозеф Сміт виклав це вчення в травні 1843 р., що згодом було записане в Ученні і Завітах 131:1–4: “У целестіальній славі є три неба, або ступені; і для того, щоб здобути найвищий, людина має ввійти в цей чин священства [що означає новий і вічний завіт шлюбу]; а якщо не ввійде, то не зможе здобути його. Вона зможе увійти в інший, але це кінець її царству; вона не зможе мати зростання”⁷.

“Отже у цьому полягає вічне життя—пізнати єдиного мудрого і правдивого Бога, і ви самі повинні навчитися бути богами, царями і священиками Богові, … просуваючись від одного малого ступеня до іншого, від малої здатності до великої, від благодаті до благодаті, від піднесення до піднесення, доки ви не отримаєте воскресіння померлих і не зможете жити у вічному паланні, і посісти у славі, як ті, хто отримав престол вічної сили і влади. …

[Померлі праведники] піднімуться знову, щоб жити у нескінченному паланні безсмертної слави, щоб не тужити, не страждати і більше не помирати, але вони будуть спадкоємцями Бога і співспадкоємцями з Ісусом Христом. Що це означає? Успадкувати ту ж силу, ту ж славу і те ж піднесення, доки ви не дійдете стану бога і не досягнете престолу вічної сили і влади, як і попередники”⁸.

“Ті, хто отримують славетне воскресіння з мертвих, є піднесеними далеко над владарюваннями, владами, престолами, пануваннями і ангелами і є проголошеними спадкоємцями Бога і співспадкоємцями з Ісусом Христом, маючи всю вічну силу і владу [див. Римлянам 8:17]”⁹.

“Шановані люди землі” і ті, хто не були доблесними у свідченні про Ісуса, успадкують террестріальне царство

Пророк Джозеф Сміт бачив видіння, деталі якого були згодом записані в Ученні і Завітах 76:71–79: “І знову, ми побачили террестріальний світ, і слухайте, і знайте, це є ті, хто від террестріального, чия слава відрізняється від слави церкви Першонародженого, що отримала повноту Батька, саме так, як місяць відрізняється від сонця на тверді небесній.

Ось, це є ті, хто помер без закону; і також ті, хто є духами людей, які утримувалися у в’язниці, кого відвідав Син і кому проповідував євангелію, щоб їх можна було судити, як людей у плоті; хто не сприйняв свідчення Ісуса у плоті, але отримав його згодом.

Це ті, хто є шанованими людьми землі, кого було засліплено лукавством людей. Це ті, хто отримує від Його слави, але не від Його повноти. Це ті, хто отримує від присутності Сина, але не повноти Батька.

Отже, вони є тілами террестріальними, а не тілами целестіальними, і відрізняються в славі, як місяць відрізняється від сонця. Це ті, хто не є доблесними у свідченні про Ісуса, отже, вони не отримують вінця над царством нашого Бога”¹⁰.

Люди нечестиві й ті, які не приймають євангелію чи свідчення про Ісуса, успадкують телестіальну славу

Пророк Джозеф Сміт бачив видіння, деталі якого були згодом записані в Ученні і Завітах 76:81–85, 100–106, 110–112: “І знову, ми побачили славу телестіальну, славу, яка є меншою славою, саме так, як слава зірок відрізняється від слави місяця на тверді небесній.

Це ті, хто не сприйняв ні євангелію Христа, ні свідчення Ісуса. Це ті, хто не зрікається Святого Духа. Це ті, кого скинуто до пекла. Це ті, кого не буде викуплено у диявола аж до останнього воскресіння, доки Господь, Сам Христос-Агнець, не закінчить Свою роботу. …

Це ті, які кажуть, що деякі з них від одного, а деякі від другого—деякі від Христа, а деякі від Івана, а деякі від Мойсея, а деякі від Еліяса, а деякі від Ісайяса, а деякі від Ісаї, а деякі від Еноха; але не сприйняли ні євангелію, ні свідчення про Ісуса, ні пророків, ні вічний завіт.

Найостанніше, це всі ті, кого не буде зібрано зі святими, і не буде взято до церкви Першонародженого, і не буде взято в хмару.

Це ті, хто є брехунами, і чаклунами, і перелюбниками, і розпусниками, і всі, хто любить і чинить неправду. Це ті, хто зазнає на собі гнів Божий на землі. Це ті, хто зазнає на собі відплату вічного вогню. Це ті, кого скинуто до пекла, і хто зазнає на собі гнів Всемогутнього Бога до повноти часів, коли Христос підкорить усіх ворогів під Свої ноги і завершить Свою роботу. …

І [ми] почули голос Господа, Який говорив: Усі ці схилять коліно і кожний язик сповідається Тому, Хто сидить на престолі на віки вічні; бо їх буде суджено згідно з їхніми діяннями, і кожна людина отримає згідно зі своїми власними діяннями своє власне владарювання в оселях, які приготовлено; і вони будуть слугами Всевишнього; але туди, де Бог і Христос мешкають, вони у всі віки не зможуть прийти”¹¹.

Муки нечестивих посягатимуть у тому, що вони знатимуть, що не дістали слави, яку могли б мати

“Бог постановив, що всі, хто не будуть слухатися Його голосу, не зможуть уникнути прокляття пекла. Що таке прокляття пекла? Залишитися в суспільстві, яке не виконувало Його заповіді. … Я знаю, що всі люди будуть прокляті, якщо вони не підуть шляхом, відкритим Ним, і це є шлях, описаний словом Господа”¹².

“Причиною великого смутку для духів, що перебувають у світі духів, куди вони вирушають після смерті, є розуміння, що вони не досягли слави, яку мають інші і яку вони самі могли мати, і вони є самі для себе обвинувачами”¹³.

“Немає болю страшнішого, ніж біль невизначеності. Таким є покарання для нечестивих: їхні сумніви, страхи і невизначеність змушують їх ридати, стогнати і скреготіти зубами”¹⁴.

“Сама ж людина є мучителем себе і засуджує себе. Звідти і фраза: “їхня частина в озері, що горить огнем та сіркою” [див. Об’явлення 21:8]. Муки розчарування людини є настільки ж нещадними, як озеро, що горить вогнем та сіркою. Кажу вам, таким є мучення людини. …

Дехто воскресне на вічне палання Боже, бо Бог живе у вічному паланні, а дехто воскресне на прокляття своєї ж брудноти, що є жахливим мученням, подібним до озера вогню і сірки”¹⁵.