Товариство допомоги: божественна організація жінок

“Якщо ви будете жити за своїми привілеями, ангелів не буде стримано, щоб бути вашими товаришами”.

З життя Джозефа Сміта

Ηавесні 1842 р. члени Церкви в Наву були зайняті роботою з будівництва храму. Серед цих членів Церкви були Сара Грейнджер Кімбол та її швачка Маргарет А. Кук, які в ході розмови одного дня вирішили поєднати свої зусилля, щоб допомагати робітникам, будівельникам храму. Сестра Кімбол сказала, що надасть тканину, аби сестра Кук могла шити для чоловіків сорочки. Ці дві жінки вирішили залучити інших сестер до новоствореного жіночого товариства, аби ті допомогли їм у їхній благородній справі. Сара Гренджер Кімбол пригадувала: “Сестри, що жили по сусідству, зібралися в моїй вітальні і прийняли рішення організуватися. Мені було доручено звернутися до сестри Елайзи Р. Сноу і попросити написати нам конституцію й устави, щоб передати Президенту Джозефу Сміту до зборів наступного четверга”.

Продивившись запропоновані конституцію та устави, пророк заявив, що кращих ще в житті не бачив, але додав: “Не це вам потрібно. Скажіть сестрам, що Господь прийняв їхнє приношення і має для них дещо краще, ніж письмова конституція. Я запрошую всіх їх зустрітися зі мною і кількома братами … наступного четверга пополудні”¹.

Тож 17 березня пророк, якого супроводжували старійшини Джон Тейлор і Уіллард Річардс, зустрівся з 20 жінками всіх вікових категорій у верхній кімнаті Червоноцегляної крамниці. Пророк офіційно організував “Жіноче товариство допомоги Наву” і виклав перед присутніми цілі цієї нової організації. Сестри вибрали Емму Сміт президентом Товариства допомоги, а Емма вибрала собі двох радниць. Потім пророк прочитав одкровення, яке отримав 12 років тому, де Господь доручав Еммі зібрати гімни для публікації і називав її “вибраною пані” (УЗ 25:3). Емма Сміт підвелася і сказала промову, наголошуючи на великому потенціалові товариства: “Ми вчинимо щось надзвичайне. … Ми чекаємо надзвичайних справ і невідкладних завдань”².

Емма Сміт, перший генеральний президент Товариства допомоги, завжди мала велике бажання служити людям і розбудовувати Боже царство, і одного разу заявила, що прагне бути “благословенням для всіх, кому я у будь-який спосіб можу допомогти”³. У штаті Нью-Йорк вона шила одяг для місіонерів, покликаних проголошувати євангелію ламанійцям. У Кертленді вона разом з іншими жінками збирала ковдри, їжу і одяг, які учасники Табору Сіону мали доставити постраждалим святим у Міссурі. Вона допомагала готувати обіди й шити панчохи, брюки і куртки для робітників на будівництві Кертлендського храму. Вони давали у себе притулок стільком працівникам на будівництві храму, що їм з Джозефом доводилося спати на підлозі. В перші дні Наву вона віддавала більшість свого часу і уваги догляду за численними жертвами малярії, які перебували в наметах по обидва береги Міссісіпі. У цьому та іншому вона була взірцем служіння, до якого залучилися багато сестер, її сучасниць. Поллі Енджел пригадувала, що коли пророк побачив групу жінок, що шили завіси для розділення приміщень Кертлендського храму, він сказав: “Що ж, сестри, … ви завжди під рукою. Сестри завжди перші й хуткіші в усіх добрих справах”⁴.

З тих перших днів існування Товариства допомоги жінки Церкви завжди були дивовижною силою на добро. На зборах через тиждень після організації Товариства допомоги Люсі Мак Сміт, мати пророка, дала сестрам пораду, яка поширюється на мільйони жінок у сучасній Церкві: “Ми мусимо плекати одна одну, пильнувати одна за одною, втішати одна одну і вчитися, щоб усі ми разом могли посісти на небесах”⁵.

Учення Джозефа Сміта

Товариство допомоги, організоване під священством й у такий спосіб, є важливою складовою Церкви

Сара Грейнджер Кімбол пригадувала, що незадовго до організації Товариства допомоги пророк Джозеф Сміт сказав: “Я організую жінок під священством і за моделлю священства. … Церква ніколи не була організованою досконально, доки жінки не були так організовані”⁶.

У записі від 24 березня 1842р. у щоденнику пророка сказано: “Сьогодні відбулася організація [Жіночого товариства допомоги]. Місіс Емма Сміт посіла чільне місце; місіс Елізабет Енн Уітні та Сара М. Клівленд є її радницями; міс Ельвіра Коуелс служитиме скарбником, а наша відома й талановита поетеса міс Елайза Р. Сноу—секретарем”⁷.

Елайза Р. Сноу записала: “Президент Джозеф Сміт підвівся. Говорив про організацію Жіночого товариства допомоги; сказав, що дуже зацікавлений, щоб воно було створено у прийнятний для Всемогутнього спосіб”⁸.

Елайза Р. Сноу також записала: “Джозеф Сміт наставляв сестер завжди направляти свою віру і свої молитви заради … тих відданих чоловіків, яких Бог поставив на чолі Церкви, щоб вести Його народ, і покладати свою довіру на них; що ми повинні допомагати їм і підтримувати їх своїми молитвами. … Якщо члени цього Товариства будуть дослухатися до поради Всемогутнього, через голів Церкви вони отримають силу повелівати королевам”⁹.

“Це Товариство має отримувати настанови за порядком, запровадженим Богом, через посередництво тих, кого призначено керувати, і тепер я повертаю ключ за вас в ім’я Бога, і це Товариство радітиме, і знання і розум полинуть віднині— це початок кращих днів для цього Товариства”¹⁰.

Товариство допомоги дає жінкам можливість діяти відповідно до свого великодушного єства, піклуючись про нужденних

“Це милосердне Товариство, воно відповідає вашій природі; жінкам природно мати почуття милосердя і великодушності. Зараз ви поміщені в такі умови, коли ви можете діяти за цими почуттями, які Бог посадив у ваше нутро”¹¹.

“Ісус сказав: “Робіть те, що, як ви бачили, Я робив” [див. 2 Нефій 31:12]. Це є великим і ключовим твердженням, за яким має працювати товариство”¹².

Уіллард Річардс записав: “До Жіночого товариства допомоги звернувся Президент Джозеф Сміт і проілюстрував мету Товариства: Товариство сестер може спонукати братів чинити добрі справи, пильнуючи за потребами бідних, шукати тих, хто шукає милосердя, і задовольняти їхні потреби, допомагати, коригуючи громадську мораль і зміцнюючи суспільні чесноти”¹³.

“Мене попросили відвідати Жіноче товариство допомоги, чиїм завданням є допомагати бідним і нужденним, вдовам і сиротам і служити всім великодушним цілям. … Організацію Товариства відвідало дуже багато сестер, і людно було на наступних зборах, і серед них були наші найбільш інтелігентні, гуманні, милосердні й поважні жінки; і ми вельми впевнені на основі знання про ті чисті принципи благодійності, які спонтанно виливаються з їхнього гуманного і милосердного нутра, що з наявними ресурсами вони поспішатимуть допомогти незнайомцеві, вони литимуть оливи й вина на рани враженим, вони витиратимуть сльози сиротам і звеселятимуть серце вдови.

Наші жінки завжди відзначалися своїми вчинками великодушності й доброти; … в час, коли їх переслідували, коли жорстокі гнобителі відбирали від їхніх беззахисних нащадків хліб, вони завжди були готові відчинити двері стомленому мандрівнику, розділити свою вбогу їжу з голодними і віддати зі своїх розграбованих і жалюгідних запасів ще більш нужденним і враженим людям, і коли вони тепер живуть на кращій землі, серед менш варварського народу і мають засоби, яких раніше не було, ми впевнені, що спільними зусиллями вони покращать становище стражденних жебраків, блукачів і безбатченків”¹⁴.

Товариство допомоги заохочує жінок виявляти святість і навчати одне одного

“Жінки Товариства допомоги не тільки допомагають бідним, але й рятують душі”¹⁵.

“Отже, мої любі сестри, … ми бажаємо, щоб ви виконували свою роботу, а ми будемо виконувати свою, бо ми прагнемо виконувати заповіді Божі в усьому, як їх було безпосередньо дано нам з небес, живучи за кожним словом, яке виходить з вуст Господа. Нехай Бог проллє Своє благословення на ваші голови і вестиме вас стежками чеснотності, чистоти і благодаті”¹⁶.

“Товариство [допомоги] процвітає: його принципи—творити святість. Бог любить вас, і ваші молитви заради мене дуже потрібні: нехай вони не припинятимуть і надалі підноситися до Бога заради мене”¹⁷.

“Ви повинні відкинути нечестивість і своїм гідним прикладом спонукати старійшин чинити добрі справи”¹⁸.

Уіллард Річардс записав: “Президент Джозеф Сміт прочитав одкровення до Емми Сміт з книги Учення і Завіти [УЗ 25]; і вказав, що вона має … відкривати Писання для всіх; і навчати жінок нашої спільноти; і не тільки сама вона, але й інші можуть мати такі ж благословення”¹⁹.

Елайза Р. Сноу записала: “Скориставшись цією нагодою, пророк Джозеф Сміт наставляв жінок цього товариства і окреслив спосіб, у який вони повинні поводити себе, щоб вони могли діяти відповідно до волі Бога. …

Якщо ви будете жити за цими принципами, якою великою і славною буде ваша нагорода в целестіальному царстві! Якщо ви будете жити за своїми привілеями, ангели не будуть стримуватися, щоб бути вашими товаришами. Жінки, якщо вони чисті й невинні, можуть увійти в присутність Божу; бо що є приємнішим Богові за невинність? Ви мусите бути невинними, або не зможете постати перед Богом: якщо ми хочемо постати перед Богом, то мусимо зберігати особисту чистоту, як Він чистий”²⁰.

Товариство допомоги заохочує жінок наслідувати приклад Спасителя в милосерді й запобіганні суперечок

“Якщо ви хочете, щоб Бог був милостивим до вас, будьте милостивими до інших. … Нас переповнює егоїзм; диявол тішить нас, мовляв, ми дуже праведні, коли ми пильнуємо за промахами людей. Ми будемо жити, лише якщо будемо вклонятися нашому Богу; кожен мусить робити це сам для себе; ніхто не зробить цього за вас. Як лагідно Спаситель сказав Петрові: “Ти ж колись, як навернешся, зміцни браттю свою!” [Лука 22:32]. Іншого разу Він сказав йому: “Чи ти любиш мене?”, і, почувши відповідь Петра, додав: “Паси вівці Мої!” [Іван 21:15–17]. Якщо сестри [люблять] Господа, нехай вони пасуть овець, а не знищують їх. …

Сестри Товариства, чи можуть бути серед вас суперечки? Я не допущу цього. Ви мусите покаятись і мати любов Божу. Геть фарисейство! Найкращий спосіб або принцип, щоб привести бідних до покаяння, це задовольнити їхні потреби”²¹.

Елайза Р. Сноу писала про такі слова пророка: “Незважаючи на те, що серед нас є негідні, чеснотливим не слід від особистої пихи безглуздо засмучувати й недоречно тиснути на цих нещасних, навіть таких слід заохочувати жити так, щоб бути шанованими цим Товариством, яке є найкращою частиною нашого суспільства. Він сказав, що рекомендує членам цього Товариства дві речі, щоб ті міцніше тримали язик за зубами: жодна організація не може існувати без цього. … Мета цього—спонукати не дуже гідних змінитися і повернутися на шлях чеснотності, щоб вони могли бути зачислені до гідних. …

Пильнуйте за собою, бо язик дуже непокірний член тіла, тримайте язика за зубами щодо всього безглуздого—маленька байка може підпалити світ”²².

“Лисенята маленькі ушкоджують виноградники—маленька вада завдає непоправної шкоди Церкві. Якщо у вас у душі злі почуття і якщо ви передаєте їх одне одному, вони можуть стати джерелом неприємностей”²³.

“Не завдавайте шкоди нічиїй репутації. Якщо члени Товариства будуть поводитися недостойно, розберіться з ними, і тримайте це між собою, і зберігайте репутацію священною”²⁴.