Відновлення всього: розподіл повноти часів

“Воістину це розподіл повноти часів, коли все, що в Христі Ісусі,—чи то на небесах, чи на землі,—буде зібрано докупи в Ньому, і коли все буде відновлено”.

З життя Джозефа Сміта

Пророк Джозеф Сміт любив храм у Наву і мріяв побачити завершення будівництва. Мешканка Наву Марта Корей була присутня під час одного виступу, де побачила, як пророк простягнув руку в напрямку храму і сказав з тугою в голосі: “Якщо на те буде … воля Бога, щоб я міг дожити до завершення будівництва і оздоблення цього храму, від фундаменту до верхнього каменю, то я скажу: “Господи, цього досить. Господи, нехай твій слуга відійде в мирі”¹.

Джордж К. Кеннон, який згодом став радником у Першому Президентстві, пригадував: “До своєї загибелі пророк Джозеф проявляв неабияке бажання побачити завершеним храм у Наву, як добре знають більшість із тих, хто були в Церкві за його часів. “Прискорюйте роботу, брати,—казав він,—добудуймо храм! Господь приготував для вас величний дар, і я хочу, щоб брати отримали ендаументи й прийняли повноту священства”. Він постійно підбадьорював святих на дії, проповідуючи їм важливість закінчення тієї споруди, щоб в ній виконувалися обряди життя і спасіння для всього народу, а особливо для кворумів святого священства. “Тоді,—казав він,—Царство буде встановлено, і мені байдуже, що зі мною станеться”².

Плани храму в Наву передбачали споруду, навіть більшу і ще прекраснішу, ніж храм у Кертленді. Розташований на верхівці схилів р. Міссісіпі, завершений храм у Наву мав стати однією з найпрекрасніших споруд в Іллінойсі. Він був побудований з вапняку, що видобувався з кар’єрів неподалік від Наву, і лісу, який спускали плотами з соснових борів Вісконсіна. Завершений храм був майже 40 метрів завдовжки, приблизно 27 метрів завширшки і понад 50 метрів до верхівки шпилю. Екстер’єр був оздоблений вигадливо вирізьбленими образами місяця, сонця і зірок, а сонце, що пробивалося крізь численні вікна, освітлювало інтер’єр.

Джозеф Сміт так і не побачив завершення храму в Наву, але після його смерті тисячі святих пройшли святі обряди храму під проводом Бригама Янга. Коли святих змусили покинути Наву, їхній прекрасний храм було знищено. Інтер’єр був випалений пожежею в 1848 р., а в 1850 р. ураган повалив кілька стін, залишивши решту стін такими послабленими, що їх довелося повалити. Приблизно через 150 років почалося будівництво нового храму в Наву на тому ж місці. Реконструйований храм був освячений 27 червня 2002 р., ставши одним з понад сотні храмів по світу. Кожен з цих храмів є символом повноти Божих благословень Своїм дітям, живим і померлим, що були відновлені в цей останній розподіл.

Пророк Джозеф Сміт був покликаний Богом, щоб відновити на землі ці величні благословення і стати на чолі розподілу повноти часів. За часів священнослужіння пророка, було відновлено все необхідне для закладання основи найвеличнішого за всі часи розподілу. Було відновлено священство з його необхідними ключами, було перекладено Книгу Мормона, організовано Церкву і явлено вчення, обряди і завіти, включаючи обряди і завіти ендаументу і запечатування шлюбу. Господь проголосив, що Він вручив Джозефу Сміту “ключі Мого царства і розподілу євангелії в останні часи; і у повноті часів, у які Я зберу разом усе в одному, і те, що на небесах, і те, що на землі” (УЗ 27:13).

Учення Джозефа Сміта

У цей останній розподіл було відновлено всю владу, обряди і знання попередніх розподілів

“Таким є небесний порядок, що Бог має завжди відкривати новий розподіл у світі, коли люди відступають від істини і втрачають священство”³.

6 вересня 1842 р. пророк Джозеф Сміт написав святим таке послання, згодом записане в Ученні і Завітах 128:18: “Необхідно для введення розподілу повноти часів, того розподілу, що вводиться зараз, щоб відбувся і відкрився від днів Адама аж до теперішнього часу повний, і закінчений, і довершений, союз і зв’язок розподілів, і ключів, і сил, і слав. І не тільки це, але й те, що ніколи не відкривалося від заснування світу, але приховувалося від премудрих і розумних, буде відкрито немовлятам і грудним дітям у цьому розподілі—розподілі повноти часів”⁴.

“Істинно, це день, який довго пам’ятатимуть святі останніх днів,—день, коли Бог небес почав відновлювати давній порядок Свого царства для Своїх слуг і Свого народу; день, коли все співпадає, щоб привести до завершення повноти євангелії, повноти розподілу розподілів, саме повноти часів; день, коли Бог почав являти і встановлювати за порядком у Своїй Церкві все те, що було, і те, чого давні пророки і мудреці прагнули мати, але померли, так і не побачивши; день, коли почало являтися те, що було сховано ще до початку світу і що Єгова обіцяв зробити відомим у Свій належний час Своїм слугам, щоб підготувати землю до повернення Його слави, саме слави целестіальної, і царства Священиків і царів Бога і Агнця, навіки на Горі Сіон”⁵.

“Розподіл повноти часів явить на світло все те, що було відкрито в усі попередні розподіли; а також все, що ще не було відкрито. Він пошле Іллю пророка тощо, і відновить усе в Христі”⁶.

“Об’явивши нам таємницю волі Своєї за Своїм уподобанням, яке постановив у Самому Собі, для урядження виповнення часів, щоб усе об’єднати в Христі,—що на небі, і що на землі” [Ефесянам 1:9–10].

Отже, Божа мета в розгортанні останнього розподілу полягає в тому, щоб усе, що стосується цього розподілу, було виконано у суворій відповідності до попередніх розподілів.

І знову. Бог поставив мету, що не повинно бути вічної повноти, доки кожен розподіл не буде виконаний і зібраний в одне, і щоб усе, що має бути зібрано в одне в ці розподіли до повноти і вічної слави, мало бути в Христі Ісусі. …

Усі обряди й обов’язки, що будь-коли вимагалися священством під проводом і за повеліннями Всемогутнього в будьякий з розподілів, мають бути і в останньому розподілі, тому все, що було під владою священства в будь-який попередній період, буде знову, здійснюючи відновлення, про яке говорилося устами всіх святих пророків”⁷.

Джозеф Сміт тримає ключі розподілу повноти часів

“Я … тримаю ключі останнього царства, в якому є розподіл повноти всього, про що говорилося устами всіх святих пророків від початку світу, відповідно до запечатувальної сили Мелхиседекового священства”⁸.

“Кожна людина, яка має покликання священнослужити мешканцям світу, була висвячена на це на Великій нараді небесній до початку цього світу. Я припускаю, що був висвячений в цей самий чин на тій Великій нараді. Я прагну саме свідчення, що я є Божим слугою, а цей народ—Його народ. Давні пророки проголошували, що в останні дні Бог небес установить царство, яке не буде ані повалено, ані дістанеться іншому народу.

Я розраховую бути одним зі знарядь для встановлення царства Даниїла за словом Господа, і я хочу закласти основу, яка переверне цілий світ”⁹.

“Переді мною весь план царства, і більше не перед ким”¹⁰.

Люсі Мак Сміт була присутньою на проповіді Джозефа Сміта в Кертленді, шт. Огайо, в 1832 р. Вона пригадала такі слова пророка: “Сам я тримаю ключі цього останнього розподілу, і завжди триматиму їх—в часі і у вічності. Тож нехай заспокояться ваші серця, бо все гаразд”¹¹.

Останній розподіл є настільки важливим, що від святих вимагається повна і безкорислива відданість

У вересні 1840р. Джозеф Сміт і його радники в Першому Президентстві поширили таке проголошення до членів Церкви: “Робота Господа в останні дні є роботою незбагненної величі й майже поза розумінням смертних. Її слави переважають будь-які описання, її велич неперевершена. Це тема, яка зворушувала серця пророків і праведників від створіння світу, в усі наступні покоління і до цього часу; це дійсно є розподілом повноти часів, коли все, що в Христі Ісусі,—чи на небесах, чи на землі,—буде зібрано в Нім, і коли все буде відновлено, як говорилося про це всіма святими пророками від початку світу; бо в ньому здійсняться славетні обіцяння, дані батькам, і прояв сили Всевишнього буде величним, славним і неперевершеним. …

Ми маємо намір іти вперед, об’єднувати сили для розбудови Царства і встановлення священства в його повноті і славі. Робота, яку необхідно виконати в останні дні, має величезну значущість, і вона затребує енергії, навичок, талантів і здібностей святих, щоб просуватися у славі й величі, описаній пророком [див. Даниїл 2:34–35, 44–45]; і зрештою вимагатиме від святих зосередження, щоб виконати діяння такої значущості й величі.

Робота зі збирання, про яку говориться в Писаннях, буде необхідною, щоб принести слави останнього розподілу. …

Дорогі брати, прагнучи досягати цілей Бога, до чого нас було покликано, і бути співпрацівниками з Ним в цьому останньому розподілі, ми відчуваємо необхідність одностайного єднання святих по всій цій землі та на морських островах. Святим буде необхідно прислухатися до слова поради і звернути свою увагу на Церкву, організацію Царства, і відкласти вбік всі корисливі принципи, все нице і ганебне; і стояти прямо в справі істини, і допомагати з усієї своєї сили тим, кому було дано план і задуми. …

Отож, любі браття, ця робота, що кличе нас, гідна архангелів—робота, яка відтінить все, що було досягнуто донині; робота, якої шукали, чекали і щиро прагнули царі, пророки і праведники минулих віків, але померли, так і не побачивши; і добре буде тим, хто допоможе здійснювати могутні задуми Єгови”¹².

“Будівництво Сіону є справою, яка цікавила людей Божих у кожну добу; це тема, про яку пророки, священики і царі говорили з особливою радістю; вони з нетерпінням і радістю чекали того дня, в який ми живемо; і збуджені небесним і радісним очікуванням, вони співали, писали і пророкували про цей наш день; але вони померли, не побачивши його; ми вподобані люди, яких Бог обрав, щоб явити славу останніх днів; вона залишена нам, щоб ми брали участь в ній і допомагали просувати вперед славу останніх днів, “урядження виповнення часів, коли Бог збере все докупи, що на небі, і що на землі, саме воєдино” [див. Ефесянам 1:10], коли святі Божі будуть зібрані з кожної нації, кожного коліна, народу і язика, коли Юдеї зберуться воєдино, злочестиві також зберуться разом, щоб бути їм знищеними, як говорилося пророками; Дух Божий також перебуватиме з Його народом, і буде забраний з решти народів, і все, чи то на небесах, чи то на землі, буде одним, саме в Христі.

Небесне священство з’єднається із земним, щоб досягти тих величних цілей; і доки ми так об’єднані спільною справою, просуванням царства Божого, небесне священство не є бездушним спостерігачем, Дух Божий буде пролито згори, і Він перебуватиме в нашому середовищі. Благословення Всевишнього починуть на наших скиніях, і наше ім’я передаватиметься у майбутніх віках; наші діти підведуться і назвуть нас благословенними; і ще ненароджені покоління говоритимуть з особливою радістю про події, крізь які ми пройшли, позбавлення, які пережили, невтомну старанність, яку проявляли, всі неймовірні труднощі, які ми знесли, закладаючи основи роботи, що принесла радість і благословення, відчутні для них; роботу, про яку Бог і ангели з радістю думали цілі покоління тому; яка запалювала серце давніх патріархів і пророків; роботу, яка повинна принести знищення сил темряви, оновлення землі, славу Бога і спасіння людської сім’ї”¹³.