Як здобути свідчення про Бога, Вічного Батька, Його Сина Ісуса Христа і Святого Духа
Те, що було сказано мені, Святий Дух може сказати і вам відповідно до вашого послуху й бажань.
Так само, як і ви, я вдячний за участь у цьому урочистому зібранні. Але думаю, що можу поділитися одним ученням, яке стане у пригоді. Коли ми піднімали свої руки на цьому урочистому зібранні, ми не просто виявляли, що беремо на себе відповідальність. Ми укладали завіт підтримувати і зберігати закони, обряди, заповіді і пророка Божого, Президента Томаса С. Монсона. Я такий вдячний за те, що разом з вами піднімав руку на підтримку цього.
Любі брати й сестри! Протягом останніх кількох місяців я пережив подію, що дала мені можливість із вдячністю обдумати дар життя. Під час цієї події я постійно обмірковував своє свідчення про Бога, нашого Вічного Батька, і Його найстаршого Сина, нашого Спасителя і Викупителя Ісуса Христа, а також те, як я здобув свідчення про Батька і Сина.
Люди по всьому світу, якими б не були їхні погляди і переконання, намагаються зрозуміти: “Ким є Бог?”, “Який зв’язок між Ним та Ісусом Христом” і як ми пов’язані з Ними?
Я повністю переконаний, що Небесний Батько та Ісус Христос живуть. Спокута є реальною. Бог Батько та Ісус Христос—це окремі, самостійні, безсмертні істоти. Вони знають кожного з нас, і Вони чують наші щирі молитви й відповідають на них. Спаситель свідчив мешканцям Нового світу: “Я даю свідчення про Батька, а Батько дає свідчення про Мене, і Святий Дух дає свідчення про Батька і про Мене”1. Святий Дух свідчив мені, що це істина.
Моє свідчення почало з’являтися в юні роки, коли я розмірковував над тринадцятьма пророчими твердженнями, що називаються Уложеннями віри, написані Джозефом Смітом. Ще в Початковому товаристві ми вивчили їх напам’ять. Вони містять основоположні вірування відновленої євангелії Ісуса Христа. У першому з цих тверджень сказано: “Ми віримо в Бога, Вічного Батька, і в Його Сина Ісуса Христа, і в Святого Духа”2.
Джозеф Сміт пізнав природу трьох членів Божества завдяки особистому досвіду. Будучи 14-річним хлопцем, він хотів дізнатися, до якої з великої кількості християнських церков він має приєднатися. У Біблії, у Посланні Якова в Новому Завіті, він прочитав: “А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога”3. Він слухняно схилився на коліна в молитві, і побачив Бога Батька та Його Сина Ісуса Христа. Джозеф описав Їх як “двох Осіб, що стояли перед [ним] у повітрі, блиск і славу Яких неможливо описати. Один з Них [Бог Батько] звернувся до [нього], називаючи [його] ім’я, і сказав, указуючи на іншого: Це Мій Улюблений Син, слухай Його!”4.
Цей випадок з життя Джозефа Сміта ще з дитинства став для мене дороговказом. І він може бути дороговказом для всіх нас. Юний Джозеф пізнав істину про Небесного Батька і Його Сина Ісуса Христа, бо прагнув дізнатися з Писань, якою ж є воля Небесного Батька, а потім з вірою підкорився їй.
З Біблії ми бачимо, що цей взірець було встановлено й досконало проілюстровано Спасителем. Коли Ісус був 12-річним хлопчиком, Його мати Марія і Його земний батько Йосип знайшли Його у храмі, де Він навчав. Ісус запитав: “Хіба ви не знали, що повинно мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?”5 Але Ісус не мав на увазі Йосипа. Він казав про Свого Справжнього Вічного Батька на Небесах.
Важливим є те, як Бог Батько представляв Свого Сина в різних випадках: “І охристившись Ісус, зараз вийшов із води… І ось голос почувся із неба: “Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!”6 І знову на горі Переображення: “І почувся ось голос із хмари, який промовляв: “Це Син Мій Улюблений,—Його слухайтеся”7.
Коли Ісус приходив на Американський континент, Батько представив Його таким самим чином: “Ось Мій Улюблений Син, в Якому Я задоволений, в Якому Я прославив Своє ім’я—слухайте Його”8. А потім, майже через дві тисячі років, ті самі слова було сказано юному Джозефу Сміту: “Це Мій Улюблений Син, слухай Його!”9
Виняткове значення має те, що кожного разу, коли Небесний Батько представляє нам Свого Сина, Він наказує нам слухати—“чути” слова Ісуса.
Ким є цей Ісус? Разом з Батьком Він брав участь у Сотворінні світу й був відповідальний—під проводом Батька—за створення усього, що є на землі. “І світи без числа створив Я; і Я також створив їх для Моєї власної мети; і Сином Я створив їх, Який є Моїм Єдинонародженим”10. Ісус Христос—це Єдинонароджений від Батька у плоті. Він—Посередник між нами і Батьком. Він—наш Спаситель, Хто віддав Своє життя за нас і заступається за нас перед Батьком. Тому ми молимося Небесному Батькові у ім’я Його Сина Ісуса Христа. Ісус—Син. Він не та сама істота, що і Небесний Батько. Але він подібний до Небесного Батька. Він також є прославленою істотою, наділеною владою і повноваженнями.
Дуже повчальним і зворушливим для мене є те, як Ісус розмовляє зі Своїм Батьком. У Своїй великій Заступницькій молитві, що міститься в Біблії в Євангелії від Івана, безпомилково видно, що Ісус визнає Себе Сином Божим. Прислухайтеся до Його слів, коли Він каже про те, як слухняно виконав Свою земну місію, доручену Небесним Батьком.
“Я прославив Тебе на землі,—довершив Я те діло, що Ти дав Мені виконати”.
“…Бо слова, що дав Ти Мені, Я їм [учням] передав,… і ввірували, що послав Ти Мене”.
“Як на світ Ти послав Мене, так і Я на світ послав їх”.
“А ту славу, що дав Ти Мені, Я їм передав, щоб єдине були, як єдине і Ми”11.
Протягом часу, коли Спаситель служив на землі, учні дійсно стали одним—не одним фізичним тілом. Вони стали єдиними у своїй меті й любові. Саме про цю єдність Бога Батька і Його Сина, Ісуса Христа, кажуть Писання. Вони також є окремими істотами, але Їх об’єднує мета, любов до нас і робота, яку Вони заради нас виконують.
Спаситель також молився:
“І тепер прослав, Отче, Мене… тією славою, яку в Тебе Я мав, поки світ не постав”.
“…Щоб пізнав світ, що послав Мене Ти, і що їх полюбив Ти, як Мене полюбив.
…Бо ти полюбив Мене перше закладин світу”12.
О, як же Ісус хотів, що ми пізнали Батька так само, як і Він. Він молився:
“Отче Праведний! Хоча не пізнав Тебе світ, та пізнав Тебе Я. І пізнали вони [учні], що послав Мене Ти.
Я ж Ім’я Твоє їм об’явив й об’являтиму, щоб любов, що Ти нею Мене полюбив, була в них, а Я в них!”13
Ісус показав Свою велику любов до тих, хто вирішив іти за Ним, коли молився про їхній захист: “Не благаю, щоб Ти їх зі світу забрав, але щоб зберіг їх від злого”14. Він молився за нас, брати і сестри.
А потім Спаситель лагідно просить їх, маючи на увазі також і нас, щоб бути з Ним знову: “Бажаю Я, Отче, щоб і ті, кого дав Ти Мені, там зо Мною були, де знаходжуся Я”15.
Готуючись принести спокутну жертву, беручи на Себе гріхи, смуток і страждання усього людства, Ісус молився Батькові в Гефсиманському саду. У ті години, полишений на самоті, Він знову чітко вказав, що виконує не Свою власну роботу. Він молився: “Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене… Та проте,—не як Я хочу, а як Ти”16. У цей вирішальний для Нього і всіх нас момент Він не звертався до Себе і не покладався на Свою власну силу. Він звертався до Свого Батька, Всемогутнього Бога, просячи підтримки у виконанні волі Свого Батька; і Батько послав ангела “з неба”, який “додав Йому сили”17. Мене так вражає любов Батька до Свого Сина і до всіх нас.
З часу заснування світу й до останнього моменту на хресті Спаситель виконував завдання Батька. Він завершив роботу, для виконання якої був посланий. Тому ми не сумніваємося, до Кого Він звертався, коли на хресті “промовив: “Звершилось!”18 “і, скрикнувши голосом гучним…: “Отче, у руки Твої віддаю Свого духа”19. Ми знаємо, що Він молився Своєму Небесному Батькові.
Я свідчу, що наш Спаситель живий. Він—Єдинонароджений від Батька, і Він знову прийде на цю землю, щоб царювати. Він—Ісус Христос, Святий Ізраїлів, “сповнений благодаті, і милості, й істини… Він прийде забрати гріхи світу, так, гріхи кожної людини, хто твердо вірить в Його ім’я”20. Він дійсно Син Божий, який на третій день піднявся з мертвих і цим уможливив воскресіння всіх людей, які прийдуть на землю. Я також свідчу, що Бог, наш Вічний Батько, живий і любить кожного з нас, бо ми є Його дітьми. Його любов настільки велика, що Він послав Свого Єдинонародженого Сина у світ, аби “кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне”21.
Як апостол Господа Ісуса Христа я свідчу про істинність того, що міститься в Писаннях. Те, що було сказано мені, Святий Дух може сказати і вам відповідно до вашого послуху й бажань. Під час свого земного служіння Спаситель навчав нас цій великій істині, яку можна застосувати до всіх нас: “І чого б ви не попросили у Батька в Моє ім’я, того, що є правильним, віруючи, що отримаєте, ось, це буде дано вам”22. Я свідчу, що дійсно знаю про істинність того, про що казав, і я знаю з упевненістю, що все сказане мною є істиною. Я молюся, щоби ви могли здобути таку ж саму впевненість, у ім’я Ісуса Христа, амінь.