Ми не поступимося, ми не можемо поступитися
Живи за своїми нормами. Відстоюй те, у що віриш.
Разом з кожним з вас я з вдячністю підтримую Божу волю для Його народу. Дякую вам, Президенте Монсон, за чистоту вашого серця.
Коли молодий Джозеф Сміт розповів правду про священну подію, пережиту в гаю, його переслідували і ображали. Ворог використовував висміювання як зброю проти нього: “Я був непомітним хлопцем,.. [але] високопоставлені люди звертали на мене увагу, достатню, щоб підбурити проти мене громадську думку і розпочати жорстоке переслідування”1.
Джозеф Сміт стикався з переслідуваннями, але Господь нашіптував у його серці [слова] заспокоєння і підбадьорення. “Будь терпеливим; будь розсудливим… Будь вірним і старанним у виконанні заповідей Бога, і Я оточу тебе руками Моєї любові”. І невдовзі Бог дійсно оточив його руками Своєї любові. Кожний має те саме обіцяння.
Джозеф зростав у терпінні, стриманості й вірі попри присутність ворога з усіх боків. Як казав сам Джозеф: “Нечисті й підступні люди об’єдналися, щоб знищити невинних,.. але славетна Євангелія у своїй повноті поширюється”2. “Жодна нечиста рука не може зупинити прогрес цієї роботи”3.
Навіть сьогодні є ті, хто, не розуміючи наше вчення, кидає виклик незмінним цінностям, за якими нас запрошено жити.
Один мій юний друг, Етан, поставив своїй матері одне серйозне запитання. Як більшість юнаків, Етан хоче бути незалежним, самодостатнім і бути в колі добрих друзів. Він намагається сам приймати хороші рішення. Він є надзвичайно доблесним, він старанно вчиться в школі і щоденно вивчає Писання. Як і всі молоді люди, Етан стикається з сильними спокусами. Вони чатують на нього в школі, в Інтернеті, в кіно й музиці. Їх можна почути в брудній мові й побачити в провокуючому одязі. Те, що є неправильним, часто виглядає правильно. Неспокій і страх несприйняття [в своєму середовищі] є поширеним серед юнаків явищем. Тиск з боку ровесників часто стає приголомшливим. Етан відчував, що його бомбардують тими цінностями, що суперечать [його власним].
Ось про що він спитав свою матір: “Мамо, чи мені треба знизити свої норми, щоби не втратити друзів?”
Це глибоке запитання кожен з нас має розглядати в усі пори свого життя. Чи ми знижуємо наші норми, щоби не випадати з середовища, яке оточує нас? Чи ми змінюємо наші цінності, адаптуючись до ситуації на роботі або заради популярності в школі?
Любляча мати Етана відповіла йому твердим “Ні!”
Я також, не вагаючись, відповідаю: “Не роби цього, Етан. Ніколи не забувай, що ти є сином Бога. Він любить тебе. Живи за своїми нормами. Відстоюй те, у що віриш. Іноді це нелегко, і якийсь час ти можеш залишатися самотнім. Шукай друзів, які мають цілісність і характер, тоді йди до них і скажи, що ти цінуєш їхній приклад. Можливо, ти знайдеш тих, хто почувається таким же самотнім, як і ти. Молися про провід і захист Господа. Він підтримає тебе. Він стане вірним другом, і ти побачиш, що твій приклад приведе до тебе багатьох друзів, яких надихатиме сила твого характеру.
Нефій відкрив нам сильний у своїй простоті принцип, переповідаючи сон свого батька про дерево життя. Він описував тісну й вузьку путь, що веде до дерева, і велику й простору будівлю. Ця будівля була наповнена людьми в надзвичайно гарному й стильному одязі. Вони насміхалися і показували пальцями на тих, хто куштував від плоду. Вони намагалися збити людей з тієї путі і переконати їх увійти в будівлю. Усе вказувало на те, що ті люди всередині весело проводили час. Який нестаріючий образ спокуси! Старійшина Ніл А.Максвел так казав про це: “Сміх світу цього—це просто самотність, яка робить жалюгідні спроби бути більше упевненою в собі”4.
“Але й було багато людей, які увійшли-таки до тієї незвичайної будівлі… Вони показували пальцем презирства на мене і також на тих, хто скуштував цей плід; але ми не зважали на них”5.
У кінці цього вірша знаходиться могутній принцип, згаданий Нефієм, відповідь на небажаний тиск ровесників: “Але ми не зважали на них”.
Президент Бойд К. Пекер нещодавно наголошував на цьому керівному принципі: “Не має значення наскільки ми далекі від норм, встановлених суспільством, наскільки наші норми зневажаються, наскільки інші піддаються спокусі, ми не будемо піддаватися, ми не можемо піддаватися спокусі”6.
Чи ми розпізнаємо спокусу, коли вона закамуфльована настільки сильно?
Чи ми готові вести війну, що є непопулярною?
Павло з ясністю застерігав, щоб ми “не працю[вали] тільки про людське око, немов чоловіковгодники, але [були слугами] Христ[а], чин[ячи] від душі волю Божу”7.
Для нас настав час твердо стояти на своїй позиції. Ми маємо укріпити свій духовний фундамент, слухати пророків Бога і слідувати їхнім порадам.
Павло казав Тимофію: “Бо не дав нам Бог духа страху, але сили, і любови, і здорового розуму. Тож, не соромся засвідчення Господа нашого”8.
Прийняття правильних рішень вимагає сміливості, навіть коли інші навколо нас роблять інший вибір. Коли ми день у день ухвалюємо правильні рішення в малому, Господь зміцнить нас і допоможе нам вибирати правильно в найважчі часи.
Учення і цінності, які ми плекаємо найбільше, не сприймають у цьому світі. Щоби зберегти тверду позицію для себе і своїх дітей, ми маємо надійно вкоренити в наших серцях послання відновленої євангелії і навчати його в наших сім’ях.
Нефійський пророк Авінадій, як це описано лише на кількох сильних сторінках у книзі Мосії навчає нас незмінно актуальним урокам, які є досконалою відповіддю на проблеми 21-го століття.
Авінадій був людиною безкомпромісної сміливості, який відстоював істину, коли робити це було непопулярно. І, сміливо закликаючи людей до покаяння, він знав, що ризикує життям. Оком свого розуму ви можете побачити ту незабутню сцену, коли Авінадію щойно оголосили смертний вирок. Він мав нагоду спастися, зрікшись віри й свідчення, але натомість він безстрашно проголосив: “Я кажу тобі, що я не відмовлюся від слів, які я сказав тобі про цей народ, бо вони правдиві”9.
Ми можемо й не загинути, захищаючи істину, але ми можемо, як Авінадій, стати в повний зріст і від усього серця, з усією енергією, доблесно проголошувати, що Ісус Христос є нашим Спасителем. Він був і є Сином Всемогутнього. Він живе, і Він любить нас.
Слідуючи за Ним, ми зможемо йти на жертви і зберігати свої священні завіти. Господь сказав нам: “Отже, не бійся, черідко мала; творіть добро; нехай земля і пекло об’єднаються проти вас, а якщо вас збудовано на Моїй скелі, вони не зможуть подолати… Звертайтеся до Мене в кожній думці; не вагайтеся, не бійтеся”10.
Ми маємо укріпити себе. Це надійне духовне укріплення знаходиться в двох словах—Ісус Христос. Про Нього я смиренно свідчу. У священне ім’я Ісуса Христа, амінь.