Відкриваючи своє серце
Давайте щодня докладати певні зусилля, щоб відкривати своє серце Духу.
Сьогодні я хотів би говорити про те, як важливо відкривати своє серце Святому Духу.
Після хрищення нас конфірмують і дають Святого Духа. Це божественний дар. Святий Дух втішає, навчає, попереджає, просвітлює і надихає нас. Нефій ясно сказав: “Ящо ви ввійдете цим шляхом, і отримаєте Святого Духа, це покаже вам усе, що вам слід робити”1. Нам потрібна допомога Святого Духа, якщо ми хочемо йти безпечним шляхом через те, що апостол Павло назвав “тяжкими часами”2, в які ми тепер живемо.
Святий Дух є “духовною особою”, це дозволяє Йому перебувати в нашому серці і безпосередньо спілкуватися з нашим духом3. Голос Духа описується як тихий і лагідний, такий, що шепоче4. Як цей голос може бути тихим? Чому він схожий на шепіт? Тому що Дух майже завжди говорить до нашого розуму і нашого серця5, а не до наших вух. Президент Бойд К. Пекер сказав: “Святий Дух промовляє голосом, який ви більше відчуваєте, ніж чуєте”6.
Щось ми відчуваємо серцем. У Писаннях пророки навчають, що особисте одкровення невіддільне від серця. Ось приклади.
Мормон навчав: “Через лагідність і невибагливість серця приходить відвідування Святого Духа”7.
Алма сказав: “Той, хто закам’яніє серцем своїм, той отримає меншу частину слова; а той, хто не закам’яніє серцем своїм, тому дано більшу частину слова”8.
Мормон написав про нефійців: “Наповнило їхні душі радістю і втіхою,… через те, що вони віддають свої серця Богові”9.
А Псалмоспівець просто написав: “Господь зламаносердим близький”10.
Чи не цього ми всі прагнемо, брати і сестри,—щоб Дух Святий відвідував нас, щоб Господь наблизився до нас, щоб знайти радість і втішення у своєму житті? Якщо так, тоді ретельна оцінка стану нашого серця—ось що є однією з найважливіших справ, яку ми можемо зробити у цьому житті.
Серце—вразливе місце. Воно чутливе до багатьох впливів, як позитивних, так і негативних. Його можуть образити інші люди. Гріх може зробити його нечутливим. Любов може його пом’якшити. З ранніх літ ми вчимося оберігати своє серце. Можна сказати, ми зводимо навколо свого серця огорожу з брамою в ній. Ніхто не може ввійти в ту браму без нашого дозволу.
Трапляється, що огорожа, яку ми ставимо навколо свого серця, може нагадувати низенький частокіл з написом “Ласкаво просимо!” на брамі. А інші серця настільки скривджені або ж настільки омертвілі через гріх, що навколо них огорожа заввишки 2,5 м, яка укріплена ланцюгами, а зверху по ній натягнуто колючий дріт. Брама замкнена на висячий замок, і на ній великий напис: “Стороннім вхід заборонено!”.
На образі брами покажемо, як в серце приходить особисте одкровення. Нефій навчав: “Коли людина говорить силою Святого Духа, сила Святого Духа доносить це до сердець дітей людських”11. Старійшина Девід А. Беднар звернув увагу на слово до. “Будь ласка, зауважте, що сила Духа несе послання до, і зовсім необов’язково в серце. … Зрозуміло, що… зміст послання і свідчення Святого Духа входять в серце лише тоді, коли отримувач дозволяє їм туди увійти”12.
Чому саме до серця? Свобода вибору кожної людини настільки священна, що Небесний Батько, при всьому тому, що Він має всю безмежну владу, ніколи не буде змушувати до чогось серце людини. Людина може це спробувати робити, але не Бог. Інакше кажучи, Бог дозволяє нам бути охоронцями, тобто сторожею, наших сердець. Ми повинні—за своєю власною волею—відчиняти своє серце Духові, бо Сам Він не буде примушувати нас до цього.
То як же нам відкривати своє серце?
У проповіді на горі Спаситель сказав: “Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога”13. Якщо щось є чистим, то воно не забруднене або не зіпсоване тим, що йому не належить. Чистота серця—саме вона є однією з найважливіших характеристик для отримання натхнення від Бога. І хоч ніхто з нас досконалого серця не має, усе ж чим старанніше ми будемо позбуватися нечистоти, тобто викидати з нього все те, що йому не належить, тим більше ми будемо відкривати своє серце Святому Духу. Візьміть до уваги чудове обіцяння пророка Якова: “О всі ви, хто чистий серцем, підніміть свої голови і отримайте приємне слово Бога , і бенкетуйте Його любов’ю”14.
Перебуваючи у в’язниці Ліберті, пророк Джозеф Сміт отримав одкровення, яке описує стан деяких сердець:
“Ось, багато покликаних, та вибраних мало. А чому їх не вибрано?
Тому що їхні серця так сильно прикипіли до речей цього світу і жадають почестей людських”15.
Зараз багато людей у світі живе в умовах процвітання і миру. У книзі Мормона написано, що процвітання часто відводить людей від Господа. Мормон попереджав: “Ми можемо бачити в той самий час, коли Він дає процвітання Своїм людям, так, збільшуючи їхні поля, їхні отари, і їхні стада, і їхнє золото, і срібло, і всілякі коштовності кожного виду і роду… вони кам’яніють серцями своїми і забувають Господа Бога свого”16.
Господь назвав три природні наслідки того, коли людина серцем прикипає до речей цього світу. Перший—ми прагнемо приховати свої гріхи, замість того, щоб розкаятися в них. Наступний—ми прагнемо потурати своїй гордовитості і суєтному честолюбству, замість того, щоб прагнути того, що від Бога. І останній—ми починаємо у неправедності примушувати до чогось інших людей17.
Зверніть увагу, що гордість—це природний наслідок того, що ми прикипаємо серцем до речей цього світу. Гордість швидко робить наше серце нечутливим до духовних підказок. Наприклад, Господь сказав: “Я, Господь, не задоволений Моїм слугою Сідні Рігдоном; він підніс себе у своєму серці і не сприймав пораду, а засмутив Духа”18. Порівняйте це з таким обіцянням: “Будь смиренним; і Господь Бог твій вестиме тебе за руку і дасть тобі відповідь на твої молитви”19.
В одкровенні, яке було одержане у в’язниці Ліберті, Господь описав, до чого призводить такий стан серця. “Ось, небеса віддаляються; Дух Господа засмучується;… [і ось] він збагне, що його залишено на самоті”20. Брати і сестри, у ці важкі часи ми не можемо дозволити собі засмучувати Духа і залишатися на самоті.
Я знову кажу, що стан нашого серця безпосередньо впливає на нашу чутливість до духовного. Давайте щодня докладати певні зусилля, щоб відкривати своє серце Духу. Оскільки ми є охоронцями свого серця, то можемо це зробити. Ми вибираємо, що впускати в нього, а що ні. На щастя, Господь дуже хоче допомогти нам вибрати правильно.
Я завершую своє свідчення двома обіцяннями, які Він дав тим, хто прагне прийти до Нього: “Отже, мої улюблені браття, моліться Батькові з усією енергією вашого серця, щоб вас було сповнено [Його] любов’ю, … щоб нас було очищено саме так, як Він є чистим”21.
І, зрештою, хвилююча заява апостола Павла: “Я все можу в Тім, Хто мене підкріпляє,—в Ісусі Христі”22.
Давайте ж завжди просити Христа, щоб Він зміцнював наше серце і наповнював його Своєю любов’ю, про це моя молитва, в ім’я Ісуса Христа, амінь.