Старійшина Лоуренс Е. Корбрідж

Сімдесятник

Старійшина Лоуренс Едвард Корбрідж визнає свою залежність від Господа.

“Христос—це наша єдина надія, і наша кожна надія, і тільки з Його допомогою ми можемо робити все, що Він просить нас робити,—каже він.—Ми можемо мати повну впевненість у тому, що Він допоможе нам мати успіх”.

Старійшина Корбрідж здобув своє свідчення за роки служіння в Церкві; він був єпископом, членом вищої ради колу, президентом колу і президентом Північної Сантьягської місії в Чилі з 2002 по 2005 рр.

Народжений 6 квітня 1949 р. в сім’ї Айвена Корбріджа та Агнес Хоу Корбрідж, старійшина Корбрідж виріс у Прово, Юта, США. З 1968 по 1970 рр. він служив на місії в Південній Аргентинській місії.

Отримав ступінь бакалавра з управління бізнесом і ступінь доктора права в Університеті Бригама Янга. Отримавши освіту, розпочав кар’єру в юриспруденції, і на час покликання до Першого кворуму сімдесятників був співвласником і головним повіреним в юридичній фірмі у Солт-Лейк-Сіті.

Одружився з Жаклін Шамо в храмі Прово, Юта, 21 грудня 1974 р. Молодим чоловіком старійшина Корбрідж влітку працював на ранчо в Айдахо і Юті, де полюбив природу—цю любов він поділяє з дружиною та п’ятьма синами; він любить скелелазіння, рафтинг, катання на лижах і сноуборд.

“Знання, характер і стосунки з людьми—особливо з сім’єю—ось кілька речей в житті, які справді мають значення,—каже він.—А ще—завжди пам’ятати про Христа”.

Старійшина Корбрідж продовжує: “Ми щотижня укладаємо завіт—робити те, що чуємо під час причастя. Ми іноді недопрацьовуємо в цьому. Але Господь сказав дивитися на Нього в кожній думці. І на роботі, заробляючи гроші, щоби утримувати сім’ю, і вдома, виконуючи обов’язки домогосподарки, і в лікарні, коли залишається жити шість місяців—наша важлива місія—це пам’ятати про Нього і робити те, що Він робив би на нашому місці”.