Мільйони підтримують нових провідників Церкви на урочистому зібранні
5 квітня 2008 р. члени Церкви з різних куточків світу зібралися в будинках зборів і у своїх домівках, щоби за допомогою супутникового зв’язку, телебачення, радіомовлення або Інтернету взяти участь в урочистих зборах підтримки нового Президента і Першого Президентства Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів.
Призначення Президента Томаса С. Монсона та його радників у Першому Президентстві, президента Генрі Б. Айрінга і президента Дітера Ф. Ухтдорфа, були анонсовані 4 лютого 2008 р. після того як 27 лютого помер Президент Гордон Б. Хінклі. Однак 178-а щорічна генеральна конференція Церкви, скликана 5 і 6 квітня 2008 р., надала загалу членів Церкви першу нагоду підтримати своїх нових провідників.
Під час урочистого зібрання, яке проводилося і транслювалося з Конференц-центру, що в Солт-Лейк-Сіті, були також підтримані члени Кворуму Дванадцятьох Апостолів. Найновішим членом цього кворуму був підтриманий старійшина Д. Тодд Крістофферсон. Члени Церкви підтримували й інших генеральних авторитетів і генеральних провідників допоміжних організацій Церкви.
З огляду на покликання старійшини Крістофферсона, вакантну посаду в Президентстві сімдесятників було покликано зайняти старійшину Л. Уітні Клейтона, з Першого кворуму сімдесятників.
15 чоловік отримали підтримку як нові члени Першого і Другого кворумів сімдесятників, а також нове Генеральне президентство Товариства молодих жінок. (Див. супровідну біографічну інформацію). Двоє членів Другого кворуму сімдесятників, старійшини Крейг К. Крістенсен і Уільям Р. Уолкер, були підтримані в Першому кворумі сімдесятників. Крім того, 38 нових територіальних авторитетів було покликано служити у своїх територіях Церкви. (Повний перелік покликаних і відкликаних на генеральній конференції див. на сс. 4–7).
Президент Монсон—перший Президент Церкви, підтриманий на урочистому зібранні в Конференц-центрі. Як повідомив старійшина Марлін К. Дженсен, сімдесятник, історик і літописець Церкви, Пророк Джозеф Сміт і його президентство були підтримані на урочистому зібранні в Кертлендському храмі 27 березня 1836 р. Бригам Янг і його президентство були вперше підтримані 27 грудня 1847 р. в Кейнсвільській скинії в м. Каунсіл-Блаффс, шт. Айова. Починаючи з Президента Джона Тейлора (10 жовтня 1880 р.), кожен Президент до Президента Монсона підтримувався на урочистому зібранні в Солт-Лейкській Скинії.
“Участь у перших урочистих зібраннях могли брати тільки ті, хто був присутнім у Скинії,—каже старійшина Дженсен,—а в останні роки це роблять громади по всьому світу за допомогою супутникової трансляції, в той час як президентства колів стежать за голосуванням зібрання. Починаючи з 1945 р., членів Церкви, які стежили за перебігом конференції вдома, просили підтримувати нового Президента зі свого місця”.
У Старому Завіті перше згадування про урочисте зібрання пов’язане з настановою Господа до ізраїльтян щодо свята Пасхи (див. Вихід 23:14–17; Повторення 16:8, 16), а також свята Кучок, або свята Врожаю чи Суккот (див. Левит 23:33–36; Неемія 8:18).
“Підтримка церковних чинів для членів Церкви—це не байдуже волевиявлення,—зазначає старійшина Дженсен.—Підтримка на урочистому зібранні є проявом готовності вірити новому Президенту Церкви, молитися за нього і підтримувати його”.
За словами старійшини Дженсена, урочисте зібрання—це не єдиний раз, коли членів Церкви просять підтримати провідників Церкви. Голос підтримки виявляється під час генеральних конференцій, конференцій колів, а також приходів або філій.
“Якщо члени Церкви будуть регулярно підтримувати провідництво Церкви, вони матимуть нагоду поновлювати своє зобов’язання, дане на цих урочистих зборах”,—підкреслює старійшина Дженсен.
Понад 100 тисяч відвідувачів побувало на сесіях у Конференц-центрі. Мільйони переглядали трансляцію або слухали ефір у трансляції засобами телебачення, радіомовлення, супутникового зв’язку та Інтернет.
Сесії квітневої генеральної конференції перекладалися і транслювалися 92 мовами—це більше, ніж будь-яка генеральна конференція в минулому