Послання провідництва території
Прощення
Коли Спаситель жив на землі, Він виявляв любов до людей, служачи їм. Він ділився мудрістю і знаннями, навчаючи їх про план щастя Небесного Батька. Він запрошував усіх прийти до Нього, кажучи: “Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою!” Це запрошення залишається в силі і воно звернене до кожного з нас, щоб ми могли пізнати Його і стати більше схожими на Нього.
Ісус Христос є для нас досконалим прикладом прощення. Він навчав своїх учнів, скільки разів вони повинні прощати братові, якщо той продовжує чинити неправильно: “Не кажу тобі до семи раз, але аж до семидесяти раз по семи!” Це означає постійне прощення. Христос вчив нас молитися нашому Небесному Батьку: “І прости нам наші гріхи, бо й самі ми прощаємо кожному боржникові нашому”. Найвищим прикладом здатності Спасителя прощати було Його благання до Бога, коли Його розіп’яли і Він сказав: “Отче, відпусти їм, бо не знають, що чинять вони!”
“Прощати — це божественна риса. Вона означає пробачити або відпустити образу за чиюсь провину чи проступок. У Писаннях згадується про прощення у двох випадках. Господь повеліває нам покаятися у своїх гріхах і прагнути Його прощення. Він також велить нам прощати тих, хто ображає або кривдить нас”. Христос навчав: “прощайте, то простять і вам”. “Я, Господь, прощатиму того, кого прощатиму, але від вас вимагається прощати всіх людей”.
Ми народилися на світ, щоб отримати фізичне тіло, яке дає нам можливість вчитися, рости і розвиватися. Відповідно до плану Небесного Батька, ми стикаємося з протилежностями і маємо свободу вибору. Навіть роблячи все можливе, ми всі помиляємося, грішимо і робимо неправильний вибір. Завдяки Спокуті Ісуса Христа ми можемо отримати прощення за наші гріхи через щире і повне покаяння, яке включає в себе скрушене серце, упокорений дух і відчуття смутку для Бога.
“Прощення вимагає покаяння в наших гріхах і водночас зростання та зміцнення нашої віри в Ісуса Христа. Коли ми каємося і приходимо до Нього, ми на шляху до прощення”.
Старійшина Ніл Л. Андерсен навчав: “Однак нам слід пам’ятати, що божественний дар прощення неможливо заслужити; його можна лише отримати. Так, необхідно виконувати заповіді та дотримуватися даних під час обрядів обіцянь, щоб отримати прощення, втім особисті зусилля, незалежно від того, якими б великими вони не були, завжди будуть мізерними у порівнянні з ціною викуплення. Насправді, їх навіть неможливо порівнювати.
Прощення — це дар, і тільки Викупитель і Спаситель світу, Ісус Христос, — Єдиний, Хто може дати цей дар. Він охоче пропонує Свій безцінний дар усім, хто звертається до Нього, щоб його отримати”.
Документ “Сім’я: Проголошення світові” нагадує нам, що одним із важливих принципів щасливого життя є прощення, незалежно від того, скільки людей належить до нашої сім’ї: “Щастя в сімейному житті найпевніше досягають, коли воно засновано на вченнях Господа Ісуса Христа. Щасливі шлюби й сім’ї засновуються й зберігаються на принципах віри, молитви, покаяння, прощення, поваги, любові, співчуття, праці, а також здорового відпочинку”.
Президент Нельсон звернувся до нас із проханням: “Мій заклик сьогодні, мої дорогі брати і сестри,—покласти край конфліктам, які вирують у вашому серці, вашому домі та у вашому житті… Я повторюю свій заклик: покладіть край конфліктам у своєму житті. Виявляйте смирення, відвагу і силу, необхідні як для того, щоб прощати, так і для того, щоб отримати прощення. Спаситель пообіцяв, що “як людям [ми] прости[мо] прогріхи їхні, то простить і [нам] [наш] Небесний Отець”. “Ось, хто покаявся в гріхах своїх, тому прощається, і Я, Господь, не пам’ятаю їх більше”.
Так само і ми повинні прощати і забувати образи, які нам заподіяли. Прощення — один з найбільших дарів, які дав нам наш Небесний Отець. Через спокутну силу Ісуса Христа ми можемо отримати радісне диво прощення — переживши потужну зміну серця, ставши “святою ..., як дитина, смиренною, лагідною, покірною, терпеливою, сповненою любові”, відчувши мир і впевненість, а також отримавши втішення і силу радісно просуватися шляхом завітів.
Саме тому “ми говоримо про Христа, ми втішаємося у Христі, ми проповідуємо Христа, ми пророкуємо про Христа, і ми записуємо наші пророцтва, щоб наші діти могли знати, до якого джерела їм звертатися за прощенням їхніх гріхів”.