Pозділ 14
Підготовка до вічного шлюбу та сім’ї
Дійсно, жоден ідеал стосовно шлюбу не nовинен так nриваблювати молодь, як розуміння, що він є божественним інститутом1.
Вступ
Девід О. Маккей освідчився своїй майбутній дружині Еммі Рей Рігс на початку грудня 1900 року, і вона запитала: «Ви впевнені, що я—саме та?» Він відповів, що переконаний в цьому. У наступному листі до д-ра Обадаї X. Рігса, батька Емми Рей, Девід О. Маккей описував ті якості, які цінував у ній:
«Її прекрасний характер, її доброчесність, розум, любов до інших, коротше кажучи, її досконала натура завоювали моє серце. Коли вона повідомила мені, що ці почуття взаємні, моя радість не знала меж… Я запропонував вашій доньці вийти за мене, і тепер, д-ре Рігс, я прошу вас, її батька, дати свій дозвіл. Вона погодилася… В обмін на це я не можу нічого дати, окрім, щирої любові та відданого серця і розуму, єдине бажання яких зробити її щасливою».
Листи Девіда О. Маккея до Емми Рей в період їхнього заручення відображають благородство їхніх стосунків та якості, які вона надихнула в ньому. У листі від 11 грудня 1900 року він писав: «Знаєш, відколи я відчув, що мене по-справжньому люблять, я зрозумів, чому благородні рицарі давніх днів завжди мали боротися за коханих дам. Сама думка про те, щоб зробити обраницю щасливою, вселяла в них мужність, гартувала їхній меч і робила їх безстрашними. Кожен прагнув стати якнайміцнішим і робити все, щоб бути гідним пройти всі випробування і отримати схвалення своєї дами. Найкращі з них також цінували благородство характеру, щоб заслужити собі супутницю, яка, на їхній погляд, була щирої та чистої душі»2.
В іншому листі до Емми Рей від 22 грудня 1900 року Девід О. Маккей написав про союз, який вони удвох уявляли собі: «Ти кажеш, що наш союз буде вічним. Тільки вічність може дати ту любов, якої я прагну, і дозволити мені проявити мою любов… Мені самотньо без тебе, Рей, і я з нетерпінням чекаю часу, коли ти назавжди будеш поруч»3. Завдяки праведному життю і доброчесному і мудрому залицянню брат і сестра Маккеї змогли досягти своєї мети. За свого служіння Президент Маккей часто учив підготовці до вічного шлюбу та сім’ї.
Хоча вчення, вміщені в цьому Pозділі, адресуються молоді, що готується вступити до шлюбу, ці принципи також корисні для одружених людей, особливо тоді, коли вони навчають і дають поради своїм дітям та іншим молодим людям щодо побачень та залицяння.
Учення Девіда О. Маккея
Молодь необхідно навчити святості шлюбу та батьківства.
Навчайте молодь, що шлюб—це не просто створений людьми інститут, але він призначений Богом; це священна церемонія, і молоді, перед тим, як укласти завіт, що визначатиме їхнє щастя або нещастя до кінця життя, повинні добре все обміркувати. До вступу до шлюбу не можна ставитися легковажно … або розривати його при виникненні перших же можливих труднощів. Молодь щонайменше повинна підходити до цього з чесними намірами—створити домівку, яка стане оплотом благородного суспільства4.
Молоді люди обох статей повинні бути навчені обов’язкам та ідеалам, щоб вони розуміли, що шлюб означає виконання певних обов’язків і що він не є якоюсь угодою, що можна розірвати за першим же бажанням. їх треба навчати, що чиста любов між представниками різних статей є найблагороднішою річчю на землі і що народження і виховання дітей є найвищим обов’язком з-поміж всіх людських обов’язків. Відповідно, батьки зобов’язані самі вдома подавати приклад, щоб діти бачили його і проймалися святістю сімейного життя та супутніми йому обов’язками5.
[Мета шлюбу]—приводити на землю дітей і виховувати сім’ю. Не забуваймо про це. Сотні кажуть і ще сотні говоритимуть: «Як же я можу одружитися і забезпечувати кохану так, як вона до цього звикла? Як я зможу одночасно навчатися і забезпечувати сім’ю? У мене ж навіть немає де жити!»
Це дуже практичні запитання… Я готовий визнати, що такі та інші труднощі дійсно існують, і треба долати їх, пам’ятаючи, що Господь сказав: «Шлюб призначено від Бога для людини». [Див. УЗ 49:15]. І я повторюю, що справжньою метою шлюбу є виховання сім’ї, а не просто утіха чоловіка або жінки6.
Говорять, що найкращими і найблагороднішими є ті люди, чиї життя направлені до найвищих ідеалів. Дійсно, жоден ідеал стосовно шлюбу не повинен так приваблювати молодь, як розуміння, що він є божественним інститутом. Якщо молодь розуміє цей стандарт, він буде захистом для них в період залицяння, він завжди нагадуватиме їм, що слід утримуватися від усього, що може не дозволити їм стати гідними храму і зробити своє кохання довершеним у міцному і вічному союзі. Він спонукатиме їх прагнути божественного натхнення при виборі супутника чи супутниці, від вибору якого або якої багато в чому залежить їхнє щастя в цьому житті та житті прийдешньому. Він очищує і облагороджує їхні серця, підносить духовно до Батька Небесного. Таке щастя доступне більшості чоловіків і жінок, якщо вони живлять і плекають високі ідеали шлюбу й домівки7.
Молодь повинна готуватися до шлюбу і батьківства, ведучи чистий спосіб життя.
Часто здоров’я дітей, якими може бути обдарована подружня пара, залежить від того, як батьки жили до шлюбу. У пресі, з трибун та, особливо, вдома повинно більше наголошуватися на тому, що хлопчики і дівчата закладають основу щастя чи нещастя в майбутньому ще у своїй молодості. Кожен юнак особливим чином має готуватися до прийняття обов’язків батька, для чого повинен бути фізично чистим, щоб прийняти ці обов’язки не як боягуз чи обманщик, а з гідністю й готовністю заснувати сім’ю. Неготовий юнак, який бере на себе відповідальність бути батьком, гірший за обманщика. Щастя його майбутньої дружини та дітей залежить від того, як він жив у молодості.
Навчаймо також дівчат, що материнство є божественним за суттю, бо коли ми творимо життя, то піднімаємося на рівень божественності. Тому так важливо, щоб молоді жінки усвідомлювали, чому необхідно тримати своє тіло в чистоті… Жодна майбутня матір не має права прирікати дитину на страждання через неправильну поведінку у молодості, коли їй здається, що бавитись наркотиками або ще чимось іншим, робити те, що приносить їй задоволення, це її право8.
Щастя не починається біля олтаря, воно починається в період залицяння. Ці зародки щастя насаджується вашою здатністю опанувати пристрасть. Цнотливість повинна бути домінуючою рисою молоді—це ідеал, який не прийняв світ і який, на думку багатьох з цього світу, не існує взагалі і не підтримується молоддю9.
Поширеним злом сьогоднішнього світу є розпуста… Розпусний в молодості чоловік не виправдовує довіри батьків своєї дівчини, і розпусна в молодості дівчина не проявляє вірності майбутньому чоловікові і закладає основи нещастя, підозр та розбрату вдома… Просто не забувайте вічну істину, що цнотливість слід цінувати як одне з найблагородніших досягнень… Збереження її є ключовим фактором у створенні щасливої сім’ї. Ви не втратите престижу, гідно дотримуючись норм Церкви. Ви можете бути «в» цьому світі, але «не від світу». Нехай цнотливість буде для вас вище за все! Нам Бог заповідав бути цнотливими10.
У Церкві Ісуса Христа Святих Останніх Днів існує лише один стандарт моралі. У юнака не більше прав бути розпусним, ніж у дівчини. Юнак, який просить дати йому перепустку, щоб привести чисту дівчину до олтаря, сам має бути настільки чистим, наскільки вимагає від неї11.
Цнотливість на противагу потуранню своїм бажанням в дошлюбний період—це джерело гармонії і щастя в домі і визначальний фактор збереження здоров’я і вічного продовження роду. Усі чесноти, які роблять характер прекрасним, —відданість, надійність, впевненість, довір’я, любов до Бога і вірність людині, —ось ті діаманти в короні цнотливих жінок і [справжніх] чоловіків. Господь сказав Церкві: «Себе берегти чистим від світу» (Яків 1:27; УЗ 59:9)12.
Нехай благословить вас Бог, щоб ви тримали своє життя незабрудненим, щоб ви могли у молитві наближатися до Бога і просити Його вести вас у виборі свого подружжя, а, коли виберете, щоб ви обоє жили так, щоб могли ввійти в дім Бога і щоб могли чесно відповісти Йому, якби Він був там і запитав вас: «Так, ми чисті». Шлюб, започаткований на такій основі, принесе вам щастя, найпрекраснішу радість в цьому житті та в усій вічності13.
Юнаки і дівчата повинні належним чином проводити час на побаченнях і ретельно зважувати свої почуття.
Молодь, дівчата-старшокласниці щодня ходять на побачення з хлопцями свого віку, цебто, ще вчора дітьми, не залишаючи собі можливості познайомитися з іншими, і під час таких щоденних побачень у їхньому юному віці вони стають близькими і дозволяють пристрасті неконтрольовано зростати, приносячи швидкоплинне задоволення і нещастя на решту свого життя. І це не вимисел! Ви, брати в президент- ствах колів та єпископатах приходів, і ви, батьки і матері декого з них, знаєте, що це не вимисел14.
Юначе, завжди пам’ятай, що коли ти ведеш дівчину на вечірку, її батько і мати довіряють її тобі. Для них вона є без цінним скарбом. Якби вони довірили тобі тисячу доларів, ти б навіть не подумав витратити їх не так або розбазарити. Вони довіряють тобі щось, що не можна виміряти в грошовому виразі, і ти будеш по-справжньому підлим, якщо не виправдаєш такої довіри… Я пам’ятаю, як батько застерігав мене, коли в підлітковому віці я став зустрічатися з дівчиною: «Девіде, стався до цієї дівчини так, як би ти хотів, щоб юнак ставився до твоєї сестри». Юнаки, прийміть цю пораду, і все життя ваша совість залишатиметься чистою, і в майбутньому ви зможете відверто сказати, що попри інші помилки ви ніколи не ображали жінки15.
Обираючи собі пару, необхідно вивчити … людину, яку збираєтесь зробити супутником життя. Ви знаєте, наскільки важливо придивлятися до таких якостей, як чесність, відданість, цнотливість та шанобливість. Але знайшовши їх, ви запитуєте: «А як тепер визначити, чи ми підходимо одне одному—чи є щось, що дасть можливість відчувати себе як мінімум приємно удвох? Чи є, —спитаєте ви, — для цього якесь мірило?» Хоча кохання не завжди є вірним мірилом, особливо якщо таке кохання невзаємне чи виникає до грубої або жорстокої людини, все ж правда те, що без кохання немає щастя. «Добре, —запитаєте ви, —а як дізнатися, чи я закоханий?» Це—дуже важливе запитання …
У присутності дівчини, яку дійсно кохаєте, ви не будете принижуватися; в її присутності ви не будете перейматися собою; в її присутності ви відчуваєте, що хочете стати зразковим чоловіком, бо вона надихатиме вас бути ідеальним. І я прошу дівчат використовувати те саме мірило. На що юнак надихає вас? Коли він проводжає вас після зборів або танців і проявляє схильність до того, щоб скористатися вами заради власного вдоволення, то знайте, це не кохання до вас надихає його.
У такому випадку, дівчино, якою б ти не була зачарованою ним, як би не любила його, нехай гору візьме розум, і будь господинею своїх почуттів! Твої кроки всупереч велінню серця можуть принести біль, але краще нехай поболить трохи в юності, ніж потім прийдеться терпіти невимовні страждання16.
Тих, хто належним чином готується до вічного шлюбу, чекають величні благословення.
Для молодих чоловіків і молодих жінок, які хочуть мати найщасливіше життя, буде правильним підготувати себе, щоб бути гідними шлюбу, який встановив Бог—союзу чоловіка і жінки, гідних того, щоб їхній шлюб відбувся в храмі Всевишнього. Там, коли вони стануть на коліна, щиро кохаючи одне одного, … кожен може плекати впевненість, що:
По-перше, їхній шлюб розпочинається з чистоти. Дітям, якими благословляється цей союз, гарантовано царське народження, оскільки народжуються з чистого тіла.
По-друге, що їхні релігійні уподобання однакові. Коли батько й мати мають різні погляди на вчення і належать до різних церков, виникає багато труднощів у вихованні дітей…
По-третє, що вони з’єднуються узами вічного союзу, який не може бути розірваний через дрібні непорозуміння чи труднощі.
По-четверте, що завіт укладається в присутності Бога і запечатується Святим Священством, що зобов’язує більше, ніж будь-які інші узи.
По-п’яте, що започаткована так сім’я є вічною, як любов— найпрекрасніша риса людської душі.
По-шосте, що сім’я залишатиметься єдиною всю вічність17.
Рекомендації для вивчення і обговорення
-
Як ми можемо допомогти молоді усвідомити, яка священна відповідальність приходить із шлюбом? (Див. сс. 140–141). Що ми можемо зробити, щоб молодь підготувалася до випробувань, з якими вони неодмінно зустрінуться у шлюбному житті?
-
Чому умовою підготовки до вічного шлюбу та сім’ї є цнотливість? (Див. сс. 141–143). Як розпусність впливає на здатність людини мудро вибрати вічного супутника? Які кроки має здійснити людина, щоб повністю покаятися в порушенні закону цнотливості? Які благословення даються за цнотливість?
-
Президент Маккей учив, що на дітей часто впливає спосіб життя батьків, який вони вели до шлюбу (див. сс. 141–143). Про що, крім моральної чистоти, слід подумати молоді і батькам, щоб зберегти життя чистим і захистити майбутніх дітей?
-
Як засоби масової інформації намагаються вплинути на наше розуміння про залицяння і шлюб? Чому, на вашу думку, Президент Маккей застерігав від серйозних стосунків у ранньому віці? Про що ще слід пам’ятати під час побачень? (Див. сс. 143–144).
-
Що б ви порадили юнакові й дівчині, які не можуть визначити для себе, закохані вони чи ні? (Див. с. 144). Які особисті якості мають значення у стосунках?
-
У чому мета шлюбу? (Див. сс. 140–141). У чому небезпека швидкого одруження? Чому небезпечно відкладати одруження? Як пара може дізнатися, чи настав час одружитися?
-
Президент Маккей учив, що люди, які дивляться на шлюб як на «божественний інститут», будуть зміцнені й ведені в період залицяння. Чому, на вашу думку, це так? Які благословення отримують люди, які дотримувалися євангельських норм під час побачень?
-
Що схожого між настановами Президента Маккея молоді та нормами, що містяться в брошурі Заради зміцнення молоді? Як пояснити дітям, що норми, яких були навчені ви, залишаються актуальними і для них?
Відповідні уривки з Писань: Яків 2:28; Алма 37:37; 39:3–5; УЗ 132:15–19