Pозділ 15

Щастя у подружньому житті

Піднесене ставлення Церкви до шлюбу добре виражається словами, заnисаними у 49-му розділі книги Учення і Завіти: «Шлюб nризначено від Бога» (УЗ 49:15)¹.

Вступ

Де, ід О. Маккей та Емма Рей Рігс одружилися в Солт-Лейкському храмі 2 січня 1901 року, вони були першою парою, запечатаною в той рік. 69 років їхнього подружнього життя є взірцем безкінечної відданості чоловіка й дружини одне одному. Силу їхнього шлюбу відзначали і друзі, і сторонні люди. Сестра Маккей одного разу розповіла таку історію.

«Я супроводжувала чоловіка на освячення будинку зборів у Лос-Анджелесі. Ми зупинилися на бульварі Уілшир, щоб помити машину. Я сиділа на лавці, а Президент стояв біля машини. Раптом десь коло ліктя я почула тоненький голосочок: «Цей чоловік, здається, любить вас». Я здивовано повернулася і побачила симпатичного хлопчика років семи з темним кучерявим волоссям та великими карими очима.—Що ти сказав?

—Я сказав, що, здається, цей чоловік любить вас.

—О, так, він любить мене. Він мій чоловік. А чому ти так подумав?

—Через те, як він посміхається вам. Знаєте, я б усе на світі віддав, щоб мій тато так посміхався мамі»².

До того як Президент Маккей змушений був пересуватися в інвалідній колясці, він завжди підводився, коли дружина заходила в кімнату, підставляв їй стілець і відчиняв для неї дверцята машини. Він також завжди вітався і прощався ніжним поцілунком. Ця традиція не змінилася і коли обоє вони опинилися в інвалідному візку. Одного разу, коли Президента Маккея везли коляскою на збори, він вигукнув: «Ми мусимо повернутися. Я не поцілував на прощання Рей». Його відвезли назад, щоб він виконав цей ніжний ритуал, який став невід’ємною частиною їхніх стосунків³.

Данину шлюбу Маккеїв віддала молода пара, яка готувалася до одруження. Один із синів Президента Маккея Лоуренс Маккей розповідав про такий випадок.

«Коли батько і мати жили за адресою 1037 Іст-Саут-Темпл [у Солт-Лейк-Сіті], до їхнього будинку під’їхала молода папа-ра, вийшла з машини і сіла на газоні біля входу. Молодий чоловік освідчився молодій дівчині. Як він потім розповідав це комусь із сім’ї, він хотів, щоб їхнє подружнє життя було таким же ідеальним, як подружнє життя Президента Маккея і його дружини»⁴.

Учення Девіда О. Маккея

Завіт вічного шлюбу приносить радість і зміцнює любов.

В ученнях Церкви Ісуса Христа сім’я має провідну роль для розвитку особистості й суспільства. «Щасливі й тричі щасливі ті люди, які насолоджуються постійною єдністю і чия любов, незіпсована різними чварами, не зникне до останнього дня». Вона не зникне, якщо запечатана повноваженням Святого Священства на всю вічність. Шлюб, запечатаний у такий спосіб, приносить щастя і радість, які не дасть ніщо інше у світі. Тож, що Бог спарував, —людина нехай не розлучує!» (Марк 10:9)⁵.

Вічність шлюбного завіту є славетним одкровенням, яке дає серцям, скріпленим золотими узами любові й запечатаним владою Святого Священства, впевненість, що їхній союз триватиме вічно⁶.

Кілька слів про вічність шлюбного завіту… Давайте розберемося в цьому принципі. Згадайте, будь ласка, божественні якості людської душі. Найпрекраснішою з них є любов, і якщо ви приймаєте принцип безсмертя душі, тобто, якщо ви вірите, що людина продовжує жити після смерті, тоді ви повинні вірити, що любов також живе. Хіба це не логічно? І я запитую вас: кого ми любитимемо в наступному світі, коли впізнаємо цих людей?

Це правда, нам заповідано любити всіх. Так, ми повинні любити всіх, але нам з вами добре відомо, що ми любимо тих, кого найкраще знаємо… Коли ми зустрінемося з цими людьми у вічному царстві, то впізнаємо їх, бо пам’ятатимемо їх із земного життя. І єдність сердець закоханих буде нерозривною і після життя. Тому ми одружуємося—запечатуємося—на час і на вічність. Це не проста догма Церкви, це істина, на якій ґрунтується життя і щастя всього людства. Мудрим рішенням є прийти в Дім Господа, щоб у ньому принести завірення у своєму коханні та освятити ваші обітниці⁷.

Члени Церкви, знаючи про високий ідеал шлюбу, яким він був відкритий пророку Джозефу Сміту, повинні мати одну мету—пам’ятати, що шлюб, оплот суспільства, «призначено від Бога» [УЗ 49:15], щоб створювати сім’ї, де діти будуть правильно виховані й навчені принципам євангелії⁸.

Замінимо існуючу тенденцію до приниження шлюбу вшануванням його, як його вшановує Бог. Учора я стояв біля олтаря у храмі, як робив це вже багато разів, і дивився, як два серця, дві душі з’єднуються в одну, мов дві росинки на стеблі троянди на світанку, що з’єднуються разом і стають одним. Той піднесений погляд нареченого на шлюб та розуміння святості шлюбу нареченою, на мою думку, є ледве не най-прекраснішим відчуттям у світі. Вони високо цінували значимість шлюбу, а не принижували його значення, вважаючи способом задовольнити свої пристрасті. Дивімося на шлюб як на священний обов’язок і завіт, який може стати вічним⁹.

Шлюбні узи мають бути вічними, як і любов, яка є божественною рисою людської душі. Тоді не виникає сумнівів, що ці узи триватимуть стільки, скільки любов буде рисою духа¹⁰.

Ми повинні оберігати шлюб від небезпеки.

Ознаки часів прямо вказують на те, що святість шлюбного завіту перебуває під серйозною загрозою. Існують такі установи, де шлюбна церемонія проводиться в будь-яку годину дня чи ночі без будь-якої попередньої домовленості. Свідоцтво виписується і церемонія проводиться у цей таки час. Шлюб багатьох подружніх пар, які спокусилися на таке, закінчився розчаруванням і крахом. Інколи такі установи є нічим іншим як шляхом легалізувати аморальність. О, як далеко вони від справжнього ідеалу! Ми повинні, наскільки це в наших силах, застерігати молоді подружні пари від таких потаємних і поспішних шлюбів.

Також важливо протидіяти несамовитому впливу, який справляють друковані видання, говорячи про «неспроможність шлюбу» і пропагуючи пробний шлюб, ставлячи позашлюбні стосунки на рівень з дружбою поза шлюбом¹¹.

Шлюб—це священні стосунки, в які вступають з добре відомими цілями, головною з яких є створення сім’ї. Деякі дбайливі спостерігачі заявляють, що ці цілі не відповідають тенденціям сучасного життя.¹²

Інколи чоловіки і жінки за відсутністю ідеалів та сили волі, наче розгнуздані коні, дозволяють своїм бажанням затьмарювати розсуд і самоконтроль і змушувати чинити гріх, який обпалює їхнє сумління і залишає в серці невгасимий жаль.

У наш час, коли скромність відходить на другий план, а цнотливість вважається старомодною, я благаю вас тримати душі незаплямованими і чистими від цього гріха, наслідки якого будуть мучити і переслідувати вас, поки сумління не виснажиться, а особистість не понівечиться… Також пам’ятайте про важливість слів Спасителя, що якщо якась людина вчинить перелюб навіть у своєму серці, вона не матиме Духа, але зречеться віри і житиме в страху [див. УЗ 63:16]¹³.

24 роки тому, коли пароплав «Марама» кинув якір за межами області коралових рифів, що оточують острів Раротонга, один з пасажирів, який дуже хотів зійти на берег, запитав капітана, чому той не підплив ближче до причалу. У відповідь досвідчений моряк розповів про підступну течію та показав на двигун одного корабля, «Маїтаї», і на ніс іншого корабля, який все ще стирчав із води; обидва були мовчазними доказами того, як небезпечно ставати на якір близько до берега острова, що в кораловому кільці. «Ми зупинилися тут, —сказав капітан, —бо так ми уникнемо катастрофи, а не попадемося, як ці два судна, уламки яких покояться на загрозливих рифах».

Легковажність у ставленні до шлюбу, безглузда ідея про «життя разом», мерзенна, диявольська теорія про «вільне статеве життя» і суди, які дають розлучення за лічені хвилини, —все це загрозливі рифи, на які налітають багато сімей¹⁴.

Чим більше ви будете разом зі своєю дружиною, тим щасливішими будете. Справи витягають вас із дому. Вона залишається сама. Не дозволяйте спілкуванню з іншими жінками вичерпати вашу ніжність до дружини, і цей принцип стосується як чоловіків, так і жінок. Колись я думав, що це не так, що тільки чоловік винний в неспокої, незгодах і стражданнях, які так часто можемо спостерігати, але мені довелося змінити свою думку. Дружнє спілкування дає можливість продовжуватися тій любові, яка привела вас до вашого союзу¹⁵.

Іншою загрозою для суспільства є все більша кількість розлучень і тенденція дивитися на шлюб як на звичайну угоду, що її можна розірвати при перших же можливих складнощах чи непорозумінні.

Найцінніше, що в нас є, це сім’ї. Стосунки з домашніми мають бути на першому місці і в цьому житті вони більш цінні, ніж будь-які інші соціальні зв’язки. Вони наповнюють серце почуттями і виявляють глибинні джерела його любові. Домівка є найкращою школою виховання людської доброчесності. Обов’язки, радості, страждання, посмішки, сльози, надії та переживання, що є в сім’ї, роблять людське існування життям…

Коли людина ставить бізнес чи розваги вище за сім’ю, з тієї миті вона тоне в слабкостях душі. Коли клуб для когось стає більш привабливим місцем, ніж дім, тоді для нього настав час у гіркому соромі визнати, що він не оцінив найважливішу можливість у своєму житті й провалив останній іспит на справжню зрілість… Найбідніша халупа, … де над сім’єю, яка живе в дусі єдності, панує любов, є набагато ціннішою в очах Бога і майбутніх поколінь людства, ніж будь-які інші багатства. У такому домі Бог може творити дива, і Він творитиме їх¹⁶.

Залицяння, старанність і відданість зроблять шлюб щасливим.

Я хочу заохотити вас продовжувати залицятися і застосувати цей принцип до дорослих. Надто багато подружніх пар приходять до шлюбного олтаря і дивляться на шлюбну церемонію як на крапку в їхньому залицянні, хоча це є відправною крапкою вічного залицяння. Не забуваймо, що в рутинному буденному житті, яке неодмінно настає, ніжні слова вдячності, люб’язність мають навіть більшу цінність, ніж під час веселих днів та місяців залицяння. Саме після весілля, у випробуваннях, що виникають щодня в сім’ї, коли чоловік або дружина каже «дякую», «вибач» або «будь ласка», зміцнюється любов, яка привела вас до олтаря. Добре пам’ятати, що любов можна заморити голодом до смерті, як і тіло, якщо його не підживлювати. Любов живиться добротою і люб’язністю. Неспроста перше речення в тексті, який всьому християнському світу відомий як псалом любові, звучить так: «Любов довготерпить, любов милосердствує». [Див. 1 Коринтянам 13:4]. Весільна обручка не дає жодному чоловіку право бути жорстоким чи бездушним, а жінці—неохайною, дратівливою чи впертою.

Ще одним фактором, який сприяє щасливому сімейному життю, я б сказав, є самоконтроль. Є дрібниці, які дратують вас, і ваша мова стає швидкою, гострою, гучною і може поранити серце супутника. Я не знаю іншої чесноти, яка так сприяє атмосфері щастя і спокою вдома, як уміння контролювати свої слова. Не кажіть гострого слова, яке вмить спливає в голові, якщо вас образили або ви бачите в супутникові щось, що ображає вас. Кажуть, що на побаченнях ми повинні ходити з широко розплющеними очима, але після шлюбу—наполовину заплющити їх…

«Шлюб—це такі стосунки, які не терплять егоїзму, нетерпіння, зверхності, приниження та неповаги. Шлюб—це такі стосунки, які розквітають з розумінням, повагою, бажанням ділитися, давати, з допомогою, підтримкою, спільним навчанням, гумором»¹⁷.

Не наголошуйте на помилках, підносьте чесноти. Після того як пройшов трепет медового місяця, подружжя часто починає бачити недоліки одне в одному і риси, які не помічали раніше. До жінки приходить обов’язок бути матір’ю. Виникають проблеми у сплаті боргів. І, ось, ми вже готові шукати помилки. Вчімося контролювати себе в цьому!..

Я вважаю безперечною істину, що в жодному шлюбному житті не знайти справжнього миру, любові, чистоти, цнотливості і щастя, якщо там не присутні дух Христа, щоденне, постійне прагнення дотримуватися Його небесних заповідей і, особливо, вечірні молитви, в яких виражається вдячність за отримані благословення.

Нехай Бог допомагає нам будувати домівки, де можна було б відчути дух небес на землі. Ви і я знаємо, що це можливо; це не нездійсненна мрія; не теорія. У чоловіка з дружиною може бути прекрасне подружнє життя, і з випробуваннями вони стають все ближчими і ближчими. У нас можуть бути сім’ї, де діти ніколи не почують суперечки чи сварки між батьками. Допоможи нам, Боже, … створити такі сім’ї і навчати наших підлітків, на яких чекає своє подружнє життя, плекати цей ідеал¹⁸.