Pозділ 17

Свідчення про істину

Свідчення nро євангелію Ісуса Христа є найсвятішим, найдорогоціннішим даром у нашому житті, що здобувається лише дотриманням євангельських nринциnів і ніяк не дорогами світу ¹.

Вступ

президент Девід О. Маккей часто учив важливості здобуття особистого свідчення про євангелію, обіцяючи, що «Господь ніколи не залишить без уваги того, хто шукає Його». У дитинстві Девід О. Маккей сам прагнув отримати власне свідчення про істину. Згадуючи про цей період свого життя, він писав:

«У дитинстві я чомусь думав, що ми не можемо мати свідчення, якщо не мали якогось [божественного] прояву. Я читав про перше видіння пророка Джозефа Сміта і дізнався, що він знав, що це було від Бога. Я чув свідчення мого батька про голос, який звернувся до нього, і чомусь у мене склалося враження, що тільки так може здобуватися будь-яке свідчення. Ще в дитинстві я розумів, що найдорогоцінніше, що може мати в житті людина, це свідчення про божественність цієї роботи. Я прагнув його, я відчував, що якщо зможу отримати свідчення, все інше стане просто незначним.

Я ніколи не нехтував молитвами. Я завжди вважав, що потаємна молитва в кімнаті, у гаю чи на схилі буде саме тим засобом, через який прийде свідчення. Тому, коли я ще був хлопчиком, то не раз ставав на коліна й молився біля куща з істівними червоними ягодами, залишаючи коня біля дороги.

Я пам’ятаю, як одного дня пообідньої пори їхав схилами Хантсвілля, розмірковуючи про це, і вирішив, що тут, у тиші між гірськими схилами, настав час отримати це свідчення. Я зупинив коня, розгнуздав його, відійшов на кілька кроків і став на коліна під деревом. Повітря було чистим і свіжим, гріло сонце, трави і квіти наповнювали атмосферу прекрасними ароматами …

Я став на коліна і з усією палкістю серця вилив душу перед Богом, благаючи дати свідчення про цю євангелію. Я думав, що буде якесь видіння, що я побачу якийсь прояв, що не залишить в мене ніяких сумнівів.

Я підвівся, сів на коня і, коли вирушив далі, став зважувати всі свої відчуття, потім невільно покачав головою і сказав собі: «Ні, пане, ніяких змін. Я такий самий хлопчик, яким був до молитви». Сподіваного божественного прояву не було»².

І хоча він не мав якогось божественного прояву, як того очікував, Президент Маккей продовжував пошуки особистого свідчення. Потім він казав, що «духовний прояв, про який я молився у підліткові роки, став природним наслідком виконання обов’язку»³.

Президент Маккей учив зі свого власного досвіду, що слухняність євангельським принципам була ключем до отримання свідчення. Він свідчив: «Якщо ви захочете прийняти принципи вічного життя, то побачите, як у вашу душу проливається благословення Святого Духа, який дасть вам однозначне свідчення, що Бог живе, що Він дійсно є нашим Батьком і що це Його робота, запроваджена через пророка Джозефа Сміта. Таке моє свідчення—найцінніша річ у житті!»⁴

Учення Девіда О. Маккея

Свідчення про істину—це найдорогоцінніший скарб на світі.

Не існує нічого такого у світі, що людина могла б мати і що приносило б їй більше спокою, більше надії і віри, ніж свідчення про існування Небесного Батька, який любить нас, або про реальність Ісуса Христа, Його Єдинонародженого Сина, про те, що ці дві небесні особи явилися пророку Джозефу і встановили Церкву Ісуса Христа і що чоловіки вповноважені представляти Божество⁵.

Найдорогоцінніша річ на світі—це свідчення про істину… Істина ніколи не старіє, а істина в тому, що Бог є джерелом священства; … що Він живе, що Ісус Христос, великий Первосвященик, стоїть на чолі цієї Церкви⁶.

У нас було свідчення Духа про те, що ми є дітьми нашого Батька Небесного. У нас було свідчення, що Бог є живою істотою. У нас було свідчення, що Христос, якого розіп’яли і який піднявся на третій день як воскресла істота, є главою цієї Церкви. У нас було свідчення Духа, що Він явив у цей розподіл часів євангелію Ісуса Христа, яка знов на землі у своїй повноті. Євангелія Ісуса Христа, відкрита пророку Джозефу Сміту, насправді є силою Божою на спасіння [див. Римлянам 1:16]. Вона приносить кожній людині довершене життя в цьому світі й, за умови дотримання євангельських принципів, життя вічне⁷.

Плекайте у серці свідчення про істину, робіть його настільки ж міцним, твердим і непохитним, як зірки на небі. Нехай до серця кожного і до кожної домівки прийде істинний Дух Христа, нашого Викупителя, існування якого і натхненний вплив якого є реальні—я знаю про це⁸.

Якщо ми слухняні, то можемо отримати свідчення Духа.

Чистота думки та щире серце, яке щодня прагне керівництва Спасителя, приведе до свідчення про істинність Христової євангелії, такого ж твердого і непохитного, яким було свідчення Петра після того як він побачив переобра-ження Христа і почув голос Бога, який свідчив про Його божественність [див. Матвій 17:1–5]⁹.

Мені було цікаво, чи багато хто з нас показує … [молоді], як вони можуть [отримати свідчення]. Чи достатньо ми наголошуємо на тому, що вони ніколи не матимуть його, якщо зариються у гріхах, вони ніколи не відчують його, якщо житимуть, щоб задовольняти пристрасті й бажання. «Не буде Мій Дух перемагатися в людині навіки» (Буття 6:3; УЗ 1:33; Мойсей 8:17). Його дух не перебуватиме в нечистій скинії. («Дух Господа не живе в несвятих храмах» Геламан 4:24). І ви не зможете отримати свідчення, не маючи Духа Божого …

Постає запитання: звідки мені знати? На нього дав відповідь Ісус, як показував у всьому, що ми повинні робити. Одного дня, коли Він свідчив про Своє божественне походження, про те, що Його вчення від Бога, фарисеї та інші люди навколо сказали: «Як Він знає Писання, не вчившись?» «Звідки нам знати, —запитували вони, —що Ти від Бога?» А Він просто відповів: «Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу Я» (Іван 7:15, 17). То була вичерпна відповідь, чітка і ясна… «Якщо виконуватимете волю, то пізнаєте». А «пізнати Бога та Ісуса Христа, що послав Він Його, —це вічне життя». [Див. Іван 17:3].¹⁰

«Декому дано, —каже Господь в книзі Учення і Завіти, — Святим Духом знати, що Ісус є Сином Бога і що Його було розіп’ято за гріхи світу» [див. УЗ 46:13]. Саме про таких я кажу, що вони міцно стоять на камені одкровення завдяки свідченню, яке несуть світові. Але далі Господь каже, що є такі, кому дано повірити свідченню слів інших людей, щоб вони могли також отримати спасіння, якщо залишаться вірними до кінця [див. УЗ 46:14]. Однак для всіх них свідчення здобувається також і в буденному житті.

Святі останніх днів по всьому світу, виконуючи свій обов’язок, знаходять підтвердження свого свідчення. Вони знають, що євангелія навчає їх бути кращими людьми, що слухняність її принципам зробить з них сильніших чоловіків та вірніших жінок. Це знання відкривається їм щодня, і вони не можуть заперечувати цього. Вони знають, що слухняність євангелії Ісуса Христа робить їх кращими і більш відданими чоловіками, вірними і шановними жінками, слухняними дітьми. Вони знають, що слухняність принципам євангелії робить їх ідеальними сім’янинами. В цьому ідеал, вони відчувають його, вони не можуть заперечувати це, бо знають це, і знають, що порушення цих принципів матиме негативний ефект на їхнє особисте життя і життя їхніх сімей. Вони знають, що слухняність євангелії створює справжнє братерство і дружбу, вони знають, що, дотримуючись законів та обрядів, вони стають більш порядними громадянами. Отже, у буденному житті, дотримуючись принципів релігії на роботі, вони стають уособленням євангельської істини в житті¹¹.

Ви, безсумнівно, бачили людей, які … дивуються, як Церкві вдається бути такою живою і так швидко зростати. Секрет полягає в тому, що справжні святі останніх днів особисто переконані, що це робота Бога, та ж влада, яка дала Петру й Івану силу стояти перед обвинувачами і відверто й сміливо проголошувати Синедріону, кажучи, що Ісус, якого вони розіп’яли, є силою, якою цей чоловік уздоровився, що Його ім’я—це єдине ім’я під небом, яким люди можуть спастися [див. Дії 4:10, 12].

Секрет полягає у свідченні, яким володіє кожна вірна своєму членству в Церкві Христа людина, що євангелія складається з вірних принципів… Це свідчення було дано кожному щирому чоловікові і кожній щирій жінці, які прийняли принципи євангелії Ісуса Христа, прийняли обряди і отримали право на дар Духа Божого, Святого Духа, щоб вести їх. Кожна людина незалежна у своєму свідченні, як тисячі яскравих ліхтарів, що роблять Солт-Лейк-Сіті … таким прекрасним ввечері, кожен перебуває і світить у своїй сфері, однак, його світло породжено тією ж силою, тією ж енергією, що і світло інших ліхтарів¹².

Якщо ми приймаємо свідчення людини, так свідчення ж Бога є більшим, бо саме свідченням Бога було проголошено про Його Сина: «Хто вірує в Божого Сина, той свідчення має в собі» [1 Івана 5:10]. Існує свідчення Духа. Бог продовжує являти людським душам реальність воскресіння Господа, божественність цієї величної роботи, істину, божественну й вічну істину, що Бог існує—не як якась сила, як щось, як твердь, як електрика, а Він є нашим Батьком Небесним… Бог являє кожній душі Своє існування. Він являє божественність Господа Ісуса Христа, який прийшов на землю, щоб довести людям існування Бога і Сина¹³.

Маючи істину своїм дороговказом, супутником, союзником, натхненням, зрозуміймо своє споріднення з Вічним, і всі незначні випробування, смуток і страждання цього життя розтануть як короткий сон. Це можливо завдяки Божим благословенням і керівництву, якщо ми у буденному житті будемо користуватися благословеннями і привілеями євангелії Ісуса Христа¹⁴.

Свідчення про євангелію є якорем для душі.

Свідчення про євангелію є якорем для душі в бурхливому і неспокійному житті… Знання про Бога та Його закони приносить стабільність, заспокоєння, мир і з цим наповнене любов’ю серце лине до ближніх, пропонуючи ті ж благословення, ті ж привілеї¹⁵.

Ми не можемо по-справжньому вірити, що є дітьми Бога і що Бог існує, не вірячи в остаточний і безумовний тріумф істини євангелії Ісуса Христа. Якщо ми віримо в це, то будемо менше переживати через нищення у світі та занепад цивілізації, адже Бог установив Свою Церкву, яку ніколи не буде повалено і не буде віддано іншому народу. І як Бог живе, поки його люди будуть вірними Йому та одне одному, нам нема чого сумніватися в остаточному тріумфі істини.

Якщо з вами є свідчення [про істину], ви можете безстрашно йти темною долиною злослів’я, перекручування правди і наклепу, наче ви зодягнені у магічні лати, які не проб’є жодна куля і не простромить жодна стріла. Ви можете безстрашно і високо тримати голову, спокійно і не моргаючи дивитися прямо в очі кожній людині… Ви знатимете, що все врешті-решт стане на свої місця, що так і буде, що всі тікатимуть від величного яскравого світла істини, як тане темрява при появі сонячного світла¹⁶.