“Це є Моя євангелія” — “Це Моя Церква”
Це — євангелія Спасителя, і це — Його Церква (див. 3 Нефій 27:21; Мосія 26:22; 27:13). Поєднання їх обох є могутнім і приносить зміни.
Упродовж століть чорний порох був речовиною з найпотужнішою вибуховою силою. За його допомогою можна було стріляти ядрами з гармат, але він був малопридатним для більшості робіт у гірничому промислі та при будівництві доріг. Сила його вибуху була надто малою, щоб розтрощити каміння.
У 1846 році італійський хімік Асканіо Собреро синтезував нову вибухову речовину — нітрогліцерин. Сила вибуху цієї маслянистої рідини була щонайменше в тисячу разів потужнішою, ніж у чорного пороху. Сила її вибуху могла розтрощити каміння. На жаль, нітрогліцерин легко вибухав. Якщо його кинути з невеликої висоти, він вибухне. Якщо його нагріти до дуже високої температури, він вибухне. Якщо його охолодити до дуже низької температури, він вибухне. Навіть якщо його помістити в холодну темну кімнату і залишити там, він врешті-решт вибухне. Більшість країн заборонили його транспортування, а багато країн заборонили його виробництво.
У 1860 році шведський учений Альфред Нобель почав працювати над тим, щоб зробити нітрогліцерин менш вибуховим. Після сімох років експериментування він таки досяг своєї мети завдяки тому, що нітрогліцерин абсорбувався майже нічого невартою речовиною, відомою як діатомова земля або кізельгур. Кізельгур — це пориста порода, яку можна розтерти у дрібний порошок. Якщо кізельгур змішати з нітрогліцерином, то він абсорбує в себе нітрогліцерин і утвориться паста, з якої можна сформувати “шашки”. У такій формі сила вибуху нітрогліцерину значно зменшувалась. Його можна було безпечно зберігати і транспортувати, а при його використанні сила вибуху не ставала меншою. Поєднання нітрогліцерину з кізельгуром Нобель назвав динамітом.
Динаміт змінив світ. Він також зробив Нобеля багатієм. Як виявив Асканіо Собреро, використовувати нітрогліцерин без стабілізатора було надто небезпечно, щоб йому мати комерційну цінність. Але сам по собі, як я сказав, кізельгур, мав невелику цінність. Але поєднання цих двох компонентів зробило динаміт трансформуючим чинником і дуже цінним.
Так і поєднання євангелії Ісуса Христа і Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів дає нам могутній і трансформуючий результат. Євангелія — досконала, а божественно вповноваженій церкві була дана відповідальність проповідувати її, підтримувати її чистоту й виконувати її священні обряди владою, наданою Спасителем.
Розгляньмо поєднання євангелії Спасителя та Його Церкви, як про це сказано пророком Алмою у Книзі Мормона. Церкві було наказано, що їй не слід проповідувати “нічого іншого, окрім покаяння і віри в Господа, Який [викупить] Свій народ”. Маючи повноваження від Бога, Церква мала обовʼязок виконувати обряд хрищення “в імʼя Господа, як свідчення того перед Ним, що ви увійшли в завіт з Ним… служити Йому і виконувати Його заповіді”. Охрищені люди брали на себе імʼя Ісуса Христа, приєднувалися до Його Церкви, і їм була обіцяна велика сила завдяки впливу Духа.
Люди юрбами пішли до вод Мормона, щоб почути, як Алма проповідував євангелію. Хоч вони шанобливо ставилися до тих вод та навколишніх лісів, усе же Господня Церква не була якимсь місцем чи якоюсь будівлею, як вона не є й тепер. Ця Церква — це просто звичайні люди, учні Ісуса Христа, які зібрані й організовані у божественно призначені структури, що допомагає Господу в досягненні Його цілей. Ця Церква є тим інструментом, завдяки якому ми дізнаємося про центральну роль Ісуса Христа у плані Небесного Батька. Ця Церква пропонує надійний шлях для людей брати участь в обрядах та укладати вічні завіти з Богом. Дотримання цих завітів наближує нас до Бога, дає нам доступ до Його сили і перетворює нас на тих, ким Він хоче, щоб ми стали.
Як динаміт без нітрогліцерину не є чимось особливим, так і Церква Спасителя не є Його Церквою, якщо вона не збудована на Його євангелії. Без євангелії Спасителя та влади виконувати її обряди Церква не є винятковою.
Без стабілізуючого ефекту кізельгуру нітрогліцерин як вибухова речовина мав би обмежену цінність. Як показує історія, без Церкви Господа розуміння людством Його євангелії було так само нестабільним: існувала схильність до доктринальних дрейфів та підпадання під вплив різних релігій, культур і філософій. Поєднання цих впливів проявлялося в кожному розподілі — і аж до цього останнього. І хоча спочатку євангелію було відкрито в її чистоті, тлумачення і застосування цієї євангелії поступово набуло форми благочестя, якому не вистачало сили, оскільки була відсутня божественно встановлена структура.
Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів дає доступ до Божої сили, оскільки вона уповноважена Ним навчати доктрини Христа і пропонувати євангельські обряди для спасіння і піднесення. Спаситель прагне простити наші гріхи, допомогти нам отримати доступ до Його сили і перетворити нас. Він страждав за наші гріхи і прагне звільнити нас від покарання, на яке ми заслуговуємо, якщо не покаємось. Він хоче, щоб ми стали святими і були досконалими в Ньому.
Ісус має силу зробити це. Він не просто співчував нам через наші слабкості й оплакував наше вічне засудження, що приходить внаслідок гріха. Ні, Він вийшов за межі цього, безмірно далі за межі цього, і відновив Свою Церкву, щоб дати доступ до Його сили.
Сама суть євангелії полягає в ученнях Церкви про те, що Ісус Христос “немочі наші узяв і наші болі поніс за наші провини Він мучений був”. Він поклав на “[Себе] беззаконня всіх нас”. Він “перетерпів хреста”, розірвав “пута смерті”, “зійшов на небеса і посів місце праворуч Бога, предʼявляючи Батькові Свої права на милість”. Ісус Христос зробив усе це, бо Він любить Свого Батька і Він любить нас. Він вже сплатив нескінченну ціну, тому Він може “предʼявля[ти] права на всіх тих, хто має віру в Нього, [і захищати]” їх — і нас. Ісус Христос не бажає нічого, крім того, щоб ми покаялися і прийшли до Нього, аби Він міг виправдати й освятити нас. У цьому бажанні Він невпинний і непохитний.
Доступ до Божої сили, який є можливим завдяки завітам та завдяки Його любові за завітом, відбувається через Його Церкву. Поєднання євангелії Спасителя та Його Церкви змінює наше життя. Воно змінило життя моїх дідуся і бабусі по материнській лінії. Мій дідусь, Оскар Андерссон, працював на верфі на Хьоґмарсе, одному з островів Стокгольмського архіпелагу. Його дружина, Альбертина, та їхні діти жили на материковій частині Швеції. Раз на два тижні, у суботу, Оскар веслував на човні додому на вихідні, а потім повертався на Хьоґмарсе в неділю ввечері. Одного дня, перебуваючи на Хьоґмарсе, він почув, як два американські місіонери проповідували відновлену євангелію Ісуса Христа. Оскар відчув, що почуте ним — чиста істина, і його сповнила невимовна радість.
Наступного разу, повернувшись додому, Оскар схвильовано розповів Альбертині про місіонерів. Він пояснив, що повірив тому, чого вони його навчали. Він попросив її прочитати брошури, які дали йому місіонери, і висловив думку, що жодна їхня майбутня дитина не буде охрищена ще немовлям. Альбертина була розлючена і викинула брошури у смітник. Перед тим як Оскар у неділю ввечері вирушив на роботу, вони мало говорили між собою.
Щойно він пішов, Альбертина витягла ті брошури із смітника. Вона ретельно порівняла викладену в них доктрину з вченнями у своїй вже добре потертій Біблії. Вона була здивована, відчувши, що прочитане нею було правдою. Наступного разу, коли Оскар повернувся додому, і його, і Книгу Мормона, яку він приніс із собою, тепло зустріли. Альбертина охоче читала її, знову порівнюючи викладену в ній доктрину з написаним у Біблії. Як і Оскар, вона розпізнала чисту істину й була сповнена невимовної радості.
Оскар, Альбертина та їхні діти переїхали на Хьоґмарсе, щоб бути ближче до небагатьох членів Церкви, які були там. Через тиждень після того як Оскар і Альбертина охристилися в 1916 році, Оскара було покликано стати провідником групи святих на Хьоґмарсе. Як і багатьох новонавернених, Оскара і Альбертину критикували через їхню нову віру. Місцеві фермери відмовлялися продавати їм молоко, тому Оскар щодня на човні перетинав фіорд, щоб купити молоко у більш толерантного фермера.
Однак упродовж наступних років кількість членів Церкви на Хьоґмарсе зросла, частково завдяки переконливому свідченню Альбертини та її палкому місіонерському запалу. Коли група стала філією, Оскара було покликано бути її першим президентом.
Члени цієї філії на Хьоґмарсе дуже любили цей острів. Тут були їхні води Мормона. Саме тут вони пізнали свого Викупителя.
Протягом багатьох років Оскар і Альбертина дотримувалися свого завіту хрищення, і вони були змінені силою Ісуса Христа. Вони прагнули укласти більше завітів та отримати свої храмові благословення. Щоб отримати ці благословення, вони в 1949 році назавжди залишили свій дім у Швеції і перебралися до Солт-Лейк-Сіті. Оскар служив провідником членів Церкви на Хьоґмарсе 33 роки.
Поєднання нітрогліцерину та кізельгуру зробило динаміт цінним; поєднання євангелії Ісуса Христа та Його Церкви є безцінним. Оскар і Альбертина почули про відновлену євангелію, тому що пророк Бога покликав, призначив і послав місіонерів до Швеції. За божественним дорученням місіонери навчали доктрини Христа і владою священства охристили Оскара і Альбертину. Будучи членами Церкви, Оскар і Альбертина продовжували навчатися, розвиватися і служити іншим. Вони стали святими останніх днів, тому що дотримувались укладених ними завітів.
Спаситель називає Церкву Ісуса Христа Святих Останніх Днів “Моя Церква”, тому що Він божественно доручив їй досягнути Його цілей: проповідувати Його євангелію, виконувати Його обряди, укладати з Ним завіти, таким чином надаючи можливість Його силі виправдати й освяти нас. Без Його Церкви немає влади, немає проповідування відновлених через одкровення істин в Його імʼя, немає обрядів і завітів, немає прояву сили божественності, немає перетворення нас в тих, ким Бог хоче, щоб ми стали, і Божий план для Його дітей зводиться нанівець. Церква в цьому розподілі є невід’ємною частиною Його плану.
Я запрошую вас повніше присвятити себе Спасителю, Його євангелії та Його Церкві. Роблячи це, ви побачите, що поєднання євангелії Спасителя та Його Церкви приносить силу у ваше життя. Ця сила набагато потужніша за силу динаміту. Вона розтрощить каміння на вашому шляху і перетворить вас на спадкоємців Божого царства. І ви будете “сповнені такої радості, яка є невимовною і повною слави”. В ім’я Ісуса Христа, амінь.