Генеральна конференція
Прийміть Господній дар покаяння
Жовтнева генеральна конференція 2024


11:35

Прийміть Господній дар покаяння

Не чекаймо, поки все буде надто складно, щоб звернутися до Бога. Не чекаймо кінця нашого смертного життя, щоб по-справжньому покаятися.

Я свідчу про люблячого Небесного Батька. На квітневій генеральній конференції 2019 року, через кілька хвилин після того, як мене підтримали в моєму новому покликанні як генерального авторитета сімдесятника, хор виконав гімн “О, як осягнути Ісусові милості!”, який зворушив моє серце і мою душу.

“Зійшов Він до мене з престолу небесного,

Я знаю, що в Ньому умру і воскресну я,

Душі бунтівної Він ніжно торкається,

І в прощенні Божім життя повертається”.

Коли я почув ці слова, я був дуже вражений. Я відчув, що попри моє відчуття своєї невідповідності і своїх недоліків, Господь благословив мене знанням про те, що “в Його силі я можу зробити все”.

Поширене відчуття своєї невідповідності, слабкості чи навіть непридатності — це те, з чим багато хто з нас іноді бореться. Я все ще й тепер борюся з цим; а відчув це я у день, коли мене було покликано. Я відчував це багато разів і все ще відчуваю це зараз, коли говорю з вами. Однак я дізнався, що не один я маю такі почуття. Справді, у Писаннях є багато розповідей про тих, хто, здається, мав подібні почуття. Наприклад, ми пам’ятаємо Нефія як вірного і доблесного слугу Господа. Інколи навіть він мав відчуття своєї непридатності, слабкості і невідповідності.

Він сказав: “Однак, незважаючи на велику доброту Господа, Який являє мені Свої великі і дивовижні діяння, серце моє вигукує: О нещасна я людина! Так, моє серце засмучене через мою плоть; моя душа горює через мої беззаконня”.

Пророк Джозеф Сміт говорив, що в молодості часто почувався “осудженим за [свої] слабкості й недоліки”. Але завдяки почуттям невідповідності і хвилювання, які мав Джозеф, він почав розмірковувати, вивчати, дізнаватися і молитися. Як ви, напевно, пам’ятаєте, він пішов молитися у гай біля дому, щоб знайти істину, спокій і прощення. Він почув, як Господь каже: “Джозефе, сину Мій, твої гріхи прощено тобі. Йди своїм шляхом, ходи за Моїми постановами і виконуй Мої заповіді. Ось, Я — Господь слави. Мене розіп’яли за світ, щоб усі, хто вірять у Моє ім’я, могли мати вічне життя”.

Щире бажання Джозефа покаятися і шукати спасіння для своєї душі допомогло йому прийти до Ісуса Христа й отримати прощення своїх гріхів. Ці постійні зусилля відкрили двері для Відновлення євангелії Ісуса Христа.

Цей надзвичайний досвід пророка Джозефа Сміта ілюструє, як почуття слабкості і невідповідності можуть допомогти нам розпізнати нашу занепалу природу. Якщо ми смиренні, це допоможе нам розпізнати нашу залежність від Ісуса Христа, і вони можуть викликати у нашому серці щире бажання звернутися до Спасителя і покаятися у своїх гріхах.

Мої друзі, покаяння приносить радість! Солодке покаяння є складовою щоденного процесу, в якому, “рядок за рядком, приписання за приписанням”, Господь навчає нас, як прожити життя, зосереджене на Його вченнях. Як робили це Джозеф і Нефій, ми можемо “вола[ти] до Нього за милістю; бо Він владний спасати”. Він може виконати будь-яке праведне бажання або прагнення і може зцілити будь-яку рану у нашому житті.

У “Книзі Мормона: Ще одному свідченні про Ісуса Христа” ми з вами можемо знайти безліч розповідей про людей, які дізналися, як прийти до Христа через щире покаяння.

Я хочу поділитися з вами одним прикладом про лагідні милості Господа через ситуацію, яка сталася на моєму улюбленому рідному острові Пуерто-Рико.

Вона сталася у моєму рідному місті Понсе; одна сестра з Церкви, Селія Крус Аяла, вирішила подарувати Книгу Мормона своїй подрузі. Вона загорнула її і вирушила, щоб принести цей подарунок, який, за її словами, був дорожчий для неї за діаманти чи рубіни. Дорогою до неї підійшов злодій, вихопив її сумочку і втік з особливим подарунком, що знаходився всередині.

Коли вона розповіла цю історію в церкві, її подруга сказала: “Хто знає? Можливо, це була для тебе нагода поділитися євангелією!”

Ну а знаєте, що сталося через кілька днів? Селія отримала листа. Сьогодні я тримаю в руці цього листа, який Селія передала мені. Тут написано:

“Пані Крус,

Простіть мені, простіть мені. Ви ніколи не дізнаєтеся, як я шкодую, що напав на вас. Але завдяки цьому моє життя змінилося і продовжить змінюватися.

Ця книга [Книга Мормона] допомогла мені у житті. Сон тієї людини Бога дуже вплинув на мене… Я повертаю вам ваші п’ять [доларів,] бо не можу використати їх. Я хочу, аби ви знали, що ви, здавалося, випромінювали світло. Здається, що це світло не дозволило мені [завдати вам шкоди, тому] я просто втік.

Я хочу, щоб ви знали, що ви знову побачите мене, але коли ви побачите, то не впізнаєте, бо я буду вашим братом… Тут, де я живу, я маю знайти Господа і ходити у Церкву, до якої належите ви.

Написане вами послання в цій книзі змусило мене плакати. З вечора середи я не можу припинити її читати. Я молився і просив Бога простити мені, [і] я прошу вас простити мені… Я думав, що зможу продати загорнутий вами подарунок. [Натомість] він змусив мене захотіти [змінити] моє життя… Простіть мені, простіть мені, я благаю вас.

Ваш відсутній друг”.

Брати і сестри, світло Спасителя може досягти нас усіх, незважаючи на наші обставини. “Ви не можете зійти нижче тієї глибини, до якої сяє нескінченне світло Спокути Христа”, — сказав президент Джеффрі Р. Холланд.

Що ж до ненавмисного одержувача подарунка Селії, Книги Мормона, то цей брат став свідком більшої милості Господа. Хоча цьому брату знадобилося багато часу, щоб простити самому собі, він все ж знайшов радість у покаянні. Яке ж це чудо! Одна вірна сестра, один примірник Книги Мормона, щире покаяння і сила Спасителя — все це привело до радості отримання повноти благословень євангелії і укладання священних завітів у домі Господа. Інші члени сім’ї наслідували його приклад і прийняли священні обов’язки у Господньому винограднику, у тому числі й через служіння на місії повного дня.

Коли ми приходимо до Ісуса Христа, наш шлях щирого покаяння зрештою приведе нас до святого храму Спасителя.

Яка ж це праведна мотивація намагатися бути чистими — щоб бути гідними повноти благословень, які наш Небесний Батько і Його Син зробили доступними через священні храмові обряди! Регулярне служіння у домі Господа і прагнення дотримуватися укладених нами там священних завітів збільшить наше бажання і нашу здатність відчути переміну в серці, силі, розумі і душі, необхідну для того, щоб ми могли ставати більше схожими на нашого Спасителя. Президент Рассел М. Нельсон свідчив: “Ніщо не відкриє небеса з більшою силою[, ніж поклоніння в храмі]. Ніщо!”

Мої дорогі друзі, чи відчуваєте ви свою невідповідність? Чи відчуваєте себе непридатними? Чи сумніваєтеся в кожному прийнятому вами рішенні? Можливо, ви хвилюєтеся і запитуєте себе: “Чи відповідаю я вимогам? А може, вже надто пізно для мене? Чому я продовжую зазнавати невдач, коли викладаюся по максимуму?”

Брати і сестри, безсумнівно, ми робитимемо помилки у нашому житті на цьому шляху. Але, будь ласка, пам’ятайте, що, як навчав старійшина Герріт У. Гонг: “Спокута Спасителя є безкінечною і вічною. Кожен з нас сходить на манівці і помиляється. Ми можемо на якийсь час загубити шлях. Бог з любов’ю запевняє нас — якими б ми не були або що б ми не робили, — що немає точки неповернення. Він чекає і готовий розкрити нам обійми”.

Як мене навчала моя дорога дружина, Карі Лу, — нам усім потрібно каятися, заспокоюватися і починати з нуля кожного дня.

Перешкоди з’являтимуться. Не чекаймо, поки все буде надто складно, щоб звернутися до Бога. Не чекаймо кінця нашого смертного життя, щоб по-справжньому покаятися. Натомість, незважаючи на те, де саме ми знаходимося на шляху завітів, зосереджуймося на викупній силі Ісуса Христа і на бажанні Небесного Батька допомогти нам повернутися до Нього.

Дім Господа, Його святі Писання, Його святі пророки і апостоли надихають нас намагатися йти вперед до особистої святості через учення Христа.

Нефій сказав: “І ось, слухайте, мої улюблені браття, це є шлях; і нема ніякого іншого шляху чи імені під небесами, якими людина може бути спасенною в царстві Бога. І ось, слухайте, це є вчення Христа, і єдине й істинне вчення Батька, і Сина, і Святого Духа”.

Наш процес поєднання з Богом може здаватися складним. Але ми з вами можемо зупинитися, заспокоїтися, подивитися на Спасителя і спробувати знайти те, що Він хотів, аби ми змінили, і зробити це. Якщо ми робитимемо це з щирими намірами, то станемо свідками Його зцілення. І подумайте лише, як наші нащадки будуть благословенні, коли ми приймемо Господній дар покаяння!

Мій батько навчав, що Майстер-гончар виліпить і вдосконалить нас, що може бути складно. Однак Майстер-цілитель також очистить нас. Я відчував цю зцілюючу силу і продовжую її відчувати. Я свідчу, що вона приходить завдяки вірі в Ісуса Христа і щоденному покаянню.

“Як осягнуть мені, що Він зробив для нас?

Життя віддав за нас!”

Я свідчу про Божу любов і про безкінечну силу Спокути Його Сина. Ми можемо глибоко її відчувати, коли щиро і від усього серця каємося.

Мої друзі, я свідчу про славетне Відновлення євангелії через пророка Джозефа Сміта і сучасне божественне скерування Спасителя через Його пророка і промовця, Президента Рассела М. Нельсона. Я знаю, що Ісус Христос живий і що Він є Майстром-цілителем наших душ. Я знаю і свідчу, що все це є істинним, у святе ім’я Ісуса Христа, амінь.

Посилання

  1. “О, як осягнути Ісусові милості!”, Гімни, № 110.

  2. Алма 26:12.

  3. 2 Нефій 4:17; див. також вірші 18–19.

  4. Джозеф Сміт — Історія 1:29.

  5. Joseph Smith, “History, circa Summer 1832”, 3, josephsmithpapers.org; spelling and punctuation standardized.

  6. Див. Мосія 4:11–12.

  7. Президент Рассел М. Нельсон навчав: “Коли ми вирішуємо покаятися, ми вирішуємо змінитися! Ми дозволяємо Спасителю перетворити нас на кращу версію самих себе. Ми вибираємо духовно зростати і мати радість — радість викуплення у Ньому. Коли ми вибираємо покаятися, ми вибираємо стати більше схожими на Ісуса Христа!” (“Ми можемо чинити краще і бути кращими”, Ліягона, трав. 2019, с. 67).

  8. 2 Нефій 28:30.

  9. Алма 34:18.

  10. “Мої брати і сестри, наскільки дорогоцінною для вас є Книга Мормона? Якби вам запропонували діаманти чи рубіни або Книгу Мормона, що б ви вибрали? Чесно, що має для вас більшу цінність?” (Рассел М. Нельсон, “Книга Мормона: яким би було ваше життя без неї?”, Ліягона, лист. 2017, с. 61).

  11. In F. Burton Howard, “Missionary Moments: “My Life Has Changed”, Church News, Jan. 6, 1996, thechurchnews.com; див. також Saints: The Story of the Church of Jesus Christ in the Latter Days, vol. 4, Sounded in Every Ear, 1955–2020 (2024), 472–474, 477–479.

  12. Джеффрі Р. Холланд, “Робітники у винограднику”, Ліягона, трав. 2012, с. 33.

  13. Зупинімося на хвилинку і подумаймо про наших нащадків. Через свою короткозорість ми не бачимо цього зараз, але наша готовність звернутися до Господа зі щирими намірами в серці — змінитися, покаятися і прийняти євангелію Ісуса Христа — може вплинути на покоління! Уявіть додаткові благословення, які можуть бути результатом смиренності, лагідності і віри однієї душі в Ісуса Христа навіть у найнезручніших обставинах!

  14. Ці подробиці були розказані сестрою Селією Крус під час особистої розмови зі старійшиною Хорхе М. Альварадо 10 вересня 2024 року.

  15. Рассел М. Нельсон, “Радіймо дару ключів священства”, Ліягона, трав. 2024, с. 122.

  16. Коли ми ставимо собі такі запитання, важливо пам’ятати слова апостола Павла:

    “Хто нас розлучить від любови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?…

    Але в цьому всьому ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив.

    Бо я пересвідчився, що ні смерть, ні життя, ні Анголи, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили,

    ні вишина, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!” (Римлянам 8:35, 37–39).

  17. Герріт У. Гонг, “Багаття нашої віри”, Ліягона, лист. 2018, с. 41.

  18. Нефій є хорошим прикладом цього. Він вигукнув:

    “Прокинься, душе моя! Не схиляйся більше під гріхом. Радій, о серце моє, і не впускай більше ворога душі моєї…

    О Господи, викупи Ти душу мою! Визволь Ти мене з рук ворогів моїх! Зроби Ти так, аби я тремтів, побачивши гріх!” (2 Нефій 4:28, 31).

  19. Президент Даллін Х. Оукс навчав: “Коли людина пройшла через процес [покаяння]… то Спаситель робить дещо більше, ніж просто очищує її від гріха. Він також дає їй нову силу. Це підсилення є дуже необхідним для нас, щоб зрозуміти мету цього очищення, а вона в тому, щоб повернутися до нашого Небесного Батька. Щоб бути допущеними у Його присутність, ми повинні бути не лише чистими. Ми також повинні перетворитися з людини морально слабкої, яка грішила, на людину сильну, духовно зрілу, щоб жити у присутності Бога” (“Спокута і віра”, Ліягона, квіт. 2008, сс. 33–34).

  20. 2 Нефій 31:21.

  21. Ми шануємо нашу сім’ю і Небесного Батька, коли приймаємо покаяння і намагаємося прожити хороше життя.

  22. Гімни, № 110.