Його рука готова нам допомогти
Якщо я звертатимуся до Ісуса Христа з вірою, Він зможе зцілити мене духовно.
Коли я був дитиною, наша сім’я вирушила у відпустку на пляж на узбережжі моєї рідної країни, Чилі. Я був дуже радий провести кілька днів, насолоджуючись літом зі своєю сім’єю. Я також був у захваті від думки, що нарешті приєднаюся до двох моїх старших братів і робитиму те, що вони зазвичай робили для розваги у воді.
Одного дня мої брати пішли гратися туди, де розбивалися хвилі, і я відчув себе достатньо великим і дорослим, щоб піти за ними. Наблизившись до того місця, я зрозумів, що хвилі були більшими, ніж вони здавалися з берега. Раптом до мене стрімко наблизилася хвиля і зненацька підхопила мене. Я відчув, як сила природи заволоділа мною і потягла у глибини моря. Коли мене кидало туди-сюди, я не міг побачити або відчути жодного орієнтиру. У мене промайнула думка, що мій земний шлях, можливо, добігає кінця, і в ту ж мить я відчув, як чиясь рука тягне мене до поверхні. Врешті-решт я побачив сонце і віддихався.
Мій брат Клаудіо бачив мої намагання наслідувати дорослих і прийшов мені на порятунок. Я був недалеко від берега. Хоча це була мілина, я був дезорієнтований і не усвідомлював, що міг би допомогти собі сам. Клаудіо сказав, що мені потрібно бути обережним, і якщо я хочу, він може мене навчити. Незважаючи на те, що я добряче наковтався води, мої рішучість і бажання поводитися так, як поводяться старші хлопчики, були сильнішими, і я відповів: “Так”.
Клаудіо сказав, що мені потрібно атакувати хвилі. Я сказав собі, що точно програю цю битву проти того, що здавалося величезною водяною стіною.
Коли набігла нова велика хвиля, Клаудіо швидко сказав: “Дивись на мене, ось як ти це робитимеш”. Клаудіо побіг до набігаючої хвилі й пірнув у неї, перш ніж вона розбилася. Я був настільки вражений цим зануренням, що втратив з поля зору наступну хвилю, яка накочувалась. Тож знову сили природи кидали мене і тягли в морські глибини. За кілька секунд чиясь рука схопила мою, і мене знову потягнули до поверхні та повітря. Полум’я моєї рішучості згасало.
Цього разу мій брат запросив мене пірнати разом з ним. Відгукнувшись на його запрошення, я пішов за ним, і ми пірнули разом. Мені здалося, ніби я долаю найскладніший виклик. Звісно, це було не дуже легко, але я зробив це завдяки допомозі та прикладу мого брата. Його рука двічі врятувала мене. Він своїм прикладом показав мені, як подолати цей виклик і стати того дня переможцем.
Президент Рассел М. Нельсон закликав нас мислити целестіально і я хочу дослухатися до його поради й застосувати її до моєї літньої історії.
Спаситель сильніший за супротивника
Якщо ми мислимо целестіально, то зрозуміємо, що протягом нашого життя ми будемо стикатися з труднощами, які здаватимуться нам більшими за нашу здатність їх долати. Протягом смертного життя ми неминуче зазнаємо нападів супротивника. І як перед хвилями, що мали владу наді мною того літнього дня, ми можемо почуватися безсилими і хотіти здатися на милість того, хто сильніший, підкорившись своїй долі. Ті “лихі хвилі” можуть штовхати нас від краю до краю. Але не забувайте, Хто має владу над тими хвилями, і, насправді, над усім. Це наш Спаситель, Ісус Христос. Він має силу допомогти нам вийти з будь-якого скрутного становища або виручити нас у будь-якій несприятливій ситуації. Незалежно від того, чи почуваємося ми близькими до Нього, Він все одно може допомогти нам там, де ми є, якими б ми не були.
Коли ми звертаємося до Нього з вірою, Він завжди буде поруч, і у визначений Ним час Він з готовністю і охоче схопить нас за руки й потягне вгору, туди, де безпечно.
Спаситель і Його приклад служіння
Якщо ми мислимо целестіально, то побачимо, що Ісус Христос подає бездоганний приклад служіння. У Писаннях міститься зразок для нас, який полягає в тому, що Він або Його учні йшли до людей, які потребували допомоги, порятунку чи благословення, і власноруч допомагали, рятували, благословляли. Як у моїй історії — я знав, що мій брат був поруч, але того, що він поруч, аби наглядати за мною, було недостатньо. Клаудіо знав, що я в біді, і він вирушив на допомогу, щоб підняти мене з води.
Іноді ми вважаємо, що маємо просто бути поруч з тими, хто у нужді, але часто є багато того, що ми можемо зробити. Якщо ми дивимося з вічної перспективи, це може допомогти нам отримувати одкровення, щоб надавати вчасну допомогу іншим, які потребують цього. Ми можемо покладатися на скерування і натхнення від Святого Духа, щоб розпізнати, який вид допомоги потрібен: мирська допомога, така, як емоційна підтримка, їжа або допомога зі щоденними справами, чи духовне скерування, щоб допомогти іншим підготуватися до укладання священних завітів та укласти і дотримуватися їх.
Спаситель готовий врятувати нас
Коли Петро, старший апостол “став іти по воді, і пішов до Ісуса… [то] злякався, і зачав потопати”. Тоді він “скричав: “Рятуй мене, Господи!” Ісус знав, яку віру виявив Петро, щоб йти до Нього по воді. Він також знав і про страх Петра. Як сказано у Писаннях, Ісус “зараз… простяг руку й схопив його”, промовляючи такі слова: “Маловірний, чого усумнився?” Цими словами Він не дорікав Петру, але нагадував йому, що Він, Месія, був з ним та з учнями.
Якщо ми мислимо целестіально, то отримаємо в нашому серці підтвердження, що Ісус Христос дійсно наш Рятівник, наш Заступник перед Батьком і наш Викупитель. Якщо ми виявляємо віру в Нього, Він врятує нас із нашого занепалого стану, попри наші труднощі, слабкості й потреби, які у нас є в цьому смертному житті, і дасть нам найвеличніший з усіх дарів — вічне життя.
Спаситель не полишає надії щодо нас
Того дня мій брат не полишав надії щодо мене, але був наполегливим, щоб я міг навчитися робити все сам. Він був наполегливим, незважаючи на те, що для цього довелося двічі врятувати мене. Він був наполегливим, навіть коли я відразу не зміг все зробити. Він був наполегливим, щоб я міг здолати ці труднощі й досягти успіху. Якщо ми мислимо целестіально, то зрозуміємо, що наш Спаситель, буде поруч стільки разів, скільки потрібно, щоб допомогти, якщо ми хочемо навчитися, змінитися, подолати, впоратися чи досягти успіху в будь-чому, що принесе справжнє і вічне щастя у наше життя.
Руки Спасителя
У Писаннях увічнено символ і важливість рук Спасителя. Коли Він приносив Свою спокутну жертву, Його руки було пробито цвяхами, щоб розп’яти Його на хресті. Після Свого Воскресіння Він явився Своїм учням у досконалому тілі, але сліди на Його руках залишилися, як нагадування про Його нескінченну жертву. Оскільки Його було обрано нашим Небесним Батьком бути нашим Спасителем, Викупителем усього людства, Його рука завжди буде простягнута до нас, навіть якщо ми відразу не зможемо її побачити або відчути.
Якщо я мислю целестіально, то знаю, що нас у цьому житті не залишено на самоті. Хоч ми і маємо стикатися з проблемами та випробуваннями, наш Небесний Батько знає наш потенціал і знає, що ми в змозі знести або подолати наші труднощі. Ми повинні робити те, що залежить від нас, і, виявляючи віру, звертатися до Нього. Його Улюблений Син, Ісус Христос є нашим рятівником і завжди буде поруч. У Його ім’я, у священне ім’я Ісуса Христа, амінь.