Випробування смертного життя того варті!
Попри випробування, з якими усі ми стикаємось, наш люблячий Небесний Батько підготував план щастя таким чином, щоб ми не могли зазнати поразки.
Протягом кількох років я був домашнім учителем у літньої сестри з мого приходу. Її життя було нелегким. У неї було багато проблем зі здоров’ям, і все життя вона страждала від болю, після того як в дитинстві травмувалась на ігровому майданчику. Вона розлучилася, коли їй було 32 роки, маючи четверо малих дітей, яких їй треба було самій виховувати і забезпечувати. Вона знову вийшла заміж у 50 років. Її другий чоловік помер, коли їй було 66 років, і вже вдовою ця сестра прожила ще 26 років.
Незважаючи на труднощі, з якими вона стикалася протягом всього життя, вона залишалася вірною своїм завітам до самого кінця. Ця сестра завзято займалася генеалогією, відвідувала храм, а також збирала і записувала сімейні історії. Хоча вона пройшла через багато нелегких випробувань і, без сумніву, часом журилася й відчувала самотність, її обличчя випромінювало радість, і вона була дуже доброю і приємною людиною.
Через дев’ять місяців після її смерті один з її синів, відвідуючи храм, отримав важливий духовний досвід. Силою Святого Духа він дізнався, що у його матері є для нього послання. Вона спілкувалася з ним, але не у видінні та не словами, які можна почути. Цей син у своєму розумі отримав таке чітке послання від його матері: “Я хочу, щоб ти знав, що випробування смертного життя того варті, і я також хочу, щоб ти знав, що я зараз розумію, чому [у моєму житті] все сталося так, як сталося, — це все того варте”.
Це послання стає ще більш значущим, якщо ми візьмемо до уваги життєві обставини цієї сестри і труднощі, які вона пережила й подолала.
Брати і сестри, випробування смертного життя того варті! Його призначення — бути часом випробувань, які того варті! Попри випробування, проблеми і труднощі, з якими усі ми стикаємось, наш люблячий, мудрий і досконалий Небесний Батько підготував план щастя таким чином, щоб ми не могли зазнати поразки. Завдяки Його плану ми маємо можливість долати слабкості й недоліки, які є у нас в смертному житті. Господь сказав: “Це є Моя робота і Моя слава — здійснювати безсмертя і вічне життя людини”.
Однак, якщо ми хочемо отримати благословення, які приходять завдяки цій Господній “роботі і славі”, а саме “безсмертя і вічне життя”, то маємо очікувати, що нас дисциплінуватимуть і навчатимуть, і нам доведеться пройти через вогонь плавильника — іноді аж до самих меж наших можливостей. Якщо повністю уникати проблем, випробувань і труднощів, притаманних для цього світу, це б означало оминути процес, який вкрай необхідний для того, щоб це смертне життя принесло бажаний результат.
Отже нам не слід дивуватися, коли для нас настають важкі часи. Ми будемо опинятися у ситуаціях, які стануть для нас випробуваннями, і на нашому шляху будуть люди, завдяки яким ми навчимося виявляти щире милосердя і терпіння. Але нам потрібно долати наші труднощі і пам’ятати ці слова Господа:
“І той, хто покладає життя своє за Мою справу, заради Мого імені, знайде його знову, саме життя вічне.
Отже, не бійтеся ваших ворогів [або ваших проблем, труднощів чи випробувань у цьому житті], бо Я постановив… каже Господь, що Я випробую вас в усьому, чи перебуватимете ви в Моєму завіті… щоб вас було знайдено достойними”.
Коли ми відчуваємо збентеження або тривогу через наші проблеми, або відчуваємо, що на нашу долю, можливо, випадає більше життєвих труднощів, ніж іншим, ми можемо пригадати, що Господь сказав дітям Ізраїля:
“І будеш пам’ятати всю ту дорогу, що Господь, Бог твій, вів тебе нею по пустині ось уже сорок літ, щоб упокорити тебе, щоб випробувати тебе, щоб пізнати те, що в серці твоїм, чи будеш ти держати заповіді Його, чи ні”.
Легій навчав свого сина Якова:
“Ти зазнав багато бідувань і смутку… Проте… [Бог] освятить твої скорботи на твою користь… Отже, я знаю, що ти викуплений праведністю твого Викупителя”.
Оскільки це життя є часом випробувань і “наче хмари осінні, тривоги оточують нас”, то буде корисно пам’ятати пораду й обіцяння, наведені у Мосія 23, які стосуються життєвих труднощів: “Проте, хто покладає свою довіру на [Господа], той буде піднесений в останній день”.
Ще юнаком мені особисто довелося відчувати великий душевний біль та сором внаслідок неправедних дій іншої людини. Це багато років впливало на мою самооцінку та почуття гідності перед Господом. Втім я особисто свідчу, що Господь може зміцнити нас і підтримати під час будь-яких випробувань, через які ми маємо пройти на шляху нашого смертного життя.
Ми знаємо про випробування, яке спіткало апостола Павла:
“А щоб я через пребагато об’явлень [які я отримав] не величався, то дано мені в тіло колючку, — посланця сатани, щоб бив в обличчя мене, щоб я не величався.
Про нього три рази благав я Господа, щоб він відступився від мене.
І сказав Він мені: “Досить тобі Моєї благодаті, бо сила Моя здійснюється в немочі”. Отож, краще я буду хвалитись своїми немочами, щоб сила Христова вселилася в мене”.
Ми не знаємо, чим саме була Павлова “колючка в тілі”. Він вирішив не розповідати, чи то була фізична хвороба, психічний чи емоційний недуг або якась спокуса. Але нам не потрібно знати ці подробиці, щоб розуміти, що він страждав і благав Господа про допомогу, і що зрештою саме зміцнення від Господа і Його сила допомогли йому долати цю проблему.
Подібно до того, як це сталося з Павлом, я, завдяки допомозі від Господа, зрештою зміцнився емоційно й духовно і потім через багато років зрозумів, що я завжди був гідною людиною і гідним благословень євангелії. Спаситель допоміг мені подолати моє почуття негідності й від щирого серця пробачити кривднику. Я нарешті зрозумів, що Спасителева Спокута була особистим даром для мене і що мій Небесний Батько і Його Син люблять мене досконалою любов’ю. Завдяки Спасителевій Спокуті випробування смертного життя того варті.
Хоча зрештою я був благословенний розумінням того, як Спаситель врятував мене і підтримував мене, коли я проходив через ті випробування, я чітко розумію, що неприємна ситуація, в якій я опинився у підлітковому віці, була частиною моєї особистої подорожі життям і набуттям особистого досвіду, і її вирішення й кінцевий результат не можуть бути перенесені на життя тих, хто страждав і продовжує страждати внаслідок неправедної поведінки інших людей.
Я розумію, що з життєвого досвіду — доброго і поганого — ми можемо навчитися важливих уроків. Тепер я знаю і свідчу, що випробування смертного життя того варті! Я сподіваюся, що завдяки всьому, що сталося зі мною у житті — доброму і поганому — я маю співчуття до невинних жертв дій інших людей і співпереживаю пригніченим.
Я щиро сподіваюся, що завдяки всьому, що сталося зі мною у житті — доброму і поганому — я виявляю більше доброти до інших, ставлюся до людей так, як це робив би Спаситель, краще розумію грішників і відчуваю себе абсолютно цілісною людиною. Якщо ми навчимося покладатися на благодать Спасителя і будемо дотримуватися наших завітів, то зможемо бути прикладами далекосяжної дії Спокути Спасителя.
Я поділюся останнім прикладом того, що випробування смертного життя того варті.
Тітка старійшини Хейлза, Лоіс ВанденБош, і його мати, Клеа ВанденБош.
Для моєї матері подорож смертним життям була нелегкою. Мати не отримала ніяких нагород чи мирських почестей і не мала можливості навчатися після закінчення середньої школи. У дитинстві вона перехворіла на поліомієліт, внаслідок чого її протягом усього життя тривожили біль і дискомфорт у лівій нозі. У дорослому віці вона пройшла через багато труднощів і випробувань, пов’язаних з її фізичним і фінансовим станом, але залишалася вірною своїм завітам і любила Господа.
Коли моїй матері було 55 років, моя старша сестра померла, залишивши по собі осиротілим восьмимісячне немовля — мою племінницю. З різних причин сталося так, що упродовж наступних 17 років моя мати здебільшого займалася вихованням моєї племінниці, часто будучи у дуже скрутних обставинах. Однак попри всі ці випробування вона радо й охоче служила своїй сім’ї, сусідам і членам приходу, а також протягом багатьох років була обрядовою працівницею у храмі. Останні кілька років свого життя мама страждала на деменцію, часто не розуміла, що відбувається і жила у будинку для літніх людей, де за нею доглядали. На жаль, вона була на самоті, коли раптово померла.
Через кілька місяців після її смерті мені наснився сон, який я ніколи не забуду. У моєму сні я сидів у себе в кабінеті, в Будинку Церковної адміністрації. Мама зайшла в кабінет. Я знав, що вона прийшла з духовного світу. Я завжди пам’ятатиму ті свої почуття. Вона нічого не сказала, але випромінювала духовну красу, якої я до цього ніколи не бачив і яку мені важко описати.
Її обличчя і вигляд були дійсно вражаючими! Я пам’ятаю, що сказав їй: “Мамо, ти така прекрасна!”, маючи на увазі її духовну силу і красу. Вона подивилася на мене, знову нічого не кажучи. Я відчув її любов до мене і зрозумів, що мама щаслива і зцілена від її мирських проблем і випробувань, і з нетерпінням чекає на “славетне воскресіння”. Я знаю, що для мами випробування смертного життя були того варті — і вони того варті і для нас.
Божа робота і слава — це здійснювати безсмертя і вічне життя людини. Події, які відбуваються з нами у смертному житті, є невід’ємною складовою нашої подорожі і завдяки набутому досвіду ми зростаємо і просуваємося до безсмертя і вічного життя. Ми були послані сюди не для того, щоб зазнати невдачі, а для того, щоб сягнути успіху, живучи за планом, підготовленим Богом для нас.
Цар Веніямин навчав: “І більше того, я б хотів, щоб ви зважили на благословенний і щасливий стан тих, хто виконує заповіді Бога. Бо знайте, вони благословенні в усьому, як у тлінному, так і в духовному; і якщо вони вистоять вірними до кінця, їх приймуть на небесах, щоб завдяки цьому вони могли жити з Богом у стані нескінченного щастя”. Іншими словами випробування смертного життя того варті!
Я свідчу, що коли ми отримуємо обряди євангелії, укладаємо завіти з Богом і дотримуємося їх, каємося, служимо іншим та терпимо до кінця, ми теж зможемо мати впевненість і цілковито довіряти Господу, що випробування смертного життя того варті! Я свідчу про Ісуса Христа і свідчу що наше славетне майбутнє з нашим Небесним Батьком уможливлене завдяки благодаті і Спокуті Спасителя. В ім’я Ісуса Христа, амінь.