Ласкаво просимо до Церкви радості
Завдяки викупительному життю і місії нашого Спасителя, Ісуса Христа, ми можемо — і маємо — бути найрадіснішими людьми на землі!
Я був охрищений у Церкві Ісуса Христа Святих Останніх Днів у Святвечір 1987 року, вже майже 37 років тому. Це був справді чудовий день у моєму житті і в моїй вічній подорожі, і я глибоко вдячний друзям, які підготували шлях і привели мене до вод цього нового народження.
Незалежно від того, чи відбулося ваше хрищення вчора або багато років тому, чи збираєтеся ви у великій будівлі, яка вміщує декілька приходів, або під солом’яним навісом, чи отримуєте ви причастя в пам’ять про Спасителя тайською мовою або суахілі, я хотів би сказати вам: ласкаво просимо до Церкви радості! Ласкаво просимо до Церкви радості!
Церква радості
Завдяки сповненому любові плану нашого Небесного Батька для кожного з Його дітей, а також завдяки викупительному життю і місії нашого Спасителя, Ісуса Христа, ми можемо — і повинні — бути найрадіснішими людьми на землі! Навіть коли життєві негаразди у цьому часто неспокійному світі обрушуються на нас, ми можемо плекати зростаюче і незмінне почуття радості і внутрішнього спокою завдяки нашій надії на Христа і розумінню нашого особистого місця в прекрасному плані щастя.
Старший апостол Господа, Президент Рассел М. Нельсон, майже в кожному своєму виступі, виголошеному відтоді, як він став Президентом Церкви, говорив про радість, яку приносить життя, зосереджене на Ісусі Христі. Він коротко підсумував це так: “Радість приходить від Нього і завдяки Йому… Для святих останніх днів Ісус Христос — це радість!”
Ми є членами Церкви Ісуса Христа. Ми є членами Церкви радості! І в жодній іншій обстановці наша спільна радість не має бути більш очевидною, ніж коли ми збираємось разом кожного Суботнього дня на причасних зборах, щоб поклонятися Джерелу всієї радості! Тут ми збираємося з членами наших приходів та філій, аби причаститися від Вечері Господньої та оспівувати наше визволення від гріха і смерті й могутню благодать Спасителя! Ми приходимо сюди, щоб відчути радість, захищеність, прощення, вдячність і належність, які можна знайти завдяки Ісусу Христу!
Чи відчуваєте ви цей дух спільної радості в Христі? Чи ви приносите цей дух із собою? Можливо, ви думаєте, що від вас мало що залежить, а може ви просто звикли до того, як все робилося завжди. Але ми всі, якими би не були наш вік чи наше покликання, можемо зробити свій внесок у те, щоб наші причасні збори були часом, якомога більш сповненим радості, зосередженості на Христі та привітності, і щоб на них панував дух радісного благоговіння.
Радісне благоговіння
Радісне благоговіння? “Чи існує взагалі таке поняття?” — можливо, запитаєте ви. Так, існує! Ми глибоко любимо, шануємо і поважаємо нашого Бога, і наше благоговіння лине з душі, що радіє безмежній любові та милосердю Христа і спасінню, яке Він дає! Це радісне благоговіння перед Господом має бути характерною ознакою наших священних причасних зборів.
Однак для багатьох благоговіння означає лише це: скласти руки навхрест на грудях, схилити голову, заплющити очі й сидіти так — нескінченно довго! Можливо, цього корисно навчати непосидючих маленьких дітей, але в міру того як ми ростемо і вчимося, давайте усвідомимо, що благоговіння означає набагато більше. Чи так мали би ми поводитися, якби Спаситель був з нами? Ні, адже “радість велика з [Ним]”!
Що ж, багатьом з нас потрібно буде навчитися поводитися по-іншому під час поклоніння на причасних зборах.
Відвідування або поклоніння
Ми збираємося в Суботній день не для того, щоб просто відвідати причасні збори і викреслити це зі свого списку справ. Ми збираємося, щоб поклонятися. Між цими двома поняттями існує суттєва різниця. Відвідувати означає бути присутніми. А поклонятися — це свідомо прославляти й шанувати нашого Бога так, щоб це змінювало нас!
На подіумі та в залі
Якщо ми збираємося в пам’ять про Спасителя і викуплення, яке Він уможливив, на наших обличчях мають відображатися наша радість і вдячність! Старійшина Ф. Ензіо Буше якось розповів історію про своє служіння президентом філії. Один хлопчик у залі подивився на те, як він сидить на подіумі, і голосно запитав: “Що там робить чоловік з таким непривітним обличчям?” Ті, хто сидять на подіумі — промовці, провідники, хористи — і ті, хто зібралися в залі, виразом своїх облич передають одне одному це послання: “Вітаємо у Церкві радості”!
Спів гімнів
Чи приєднуємося ми під час співу до інших, щоб разом прославляти нашого Бога і Царя, якими б не були наші голоси, чи ми просто бурмочемо слова чи взагалі не співаємо? У Писаннях сказано, що пісня праведних “є молитвою для [Бога]”, у якій Його душа втішається. Тож співаймо! І прославляймо Його!
Виступи і свідчення
Ми зосереджуємося у наших виступах і свідченнях на Небесному Батькові та Ісусі Христі, а також на плодах смиренного життя за Їхньою євангелією, плодах, які є “солодшим[и] над усе солодке”. Тоді ми дійсно будемо “бенкетувати… аж поки не насити[мо]ся, щоб не бути голодним[и] і не бути спраглим[и]”, і наші тягарі стануть легшими через радість в Синові.
Причастя
Важливою подією на наших богослужіннях є благословення і прийняття причастя — хліба і води, які символізують спокутний дар нашого Господа. Ця радісна подія є основною метою наших зборів. Це “священний час духовного відновлення”, коли ми наново засвідчуємо, що готові взяти на себе ім’я Ісуса Христа і знову укладаємо завіт завжди пам’ятати про Спасителя і дотримуватися Його заповідей.
У деякі періоди життя ми можемо приходити причаститися, відчуваючи, що нам важко на серці і що ми обтяжені надмірними тягарями. В інші часи ми приходимо вільними від турбот і проблем, і не обтяженими ними. Коли ми уважно слухаємо молитви благословення хліба і води і приймаємо ці священні символи, у нас може виникнути бажання замислитися про жертву Спасителя, Його муки в Гефсиманії, Його страждання на хресті, а також про скорботи, яких Він зазнав, і болі, які Він витерпів заради нас. Якщо ми усвідомимо, що Його страждання і наші страждання пов’язані, це принесе полегшення нашим душам. А інколи у нас може виникнути бажання розмірковувати із благоговійним і повним вдячності захопленням про “гостру і солодку” радість, яка приходить від розуміння того, що величний дар Ісуса уможливив у нашому житті та для нас у вічностях! Ми будемо радіти тому, що ще попереду: нашій омріяній зустрічі з нашим улюбленим Батьком і воскреслим Спасителем.
Можливо, ми звикли вважати, що мета причастя полягає в тому, щоб сидіти на лаві й думати лише про те, яких помилок ми накоїли за минулий тиждень. Але давайте це докорінно змінимо. Спокійно сидячи, ми можемо поміркувати про те, як Господь багатьма способами невтомно огортав нас Своєю дивовижною любов’ю протягом цього тижня! Ми можемо розмірковувати, що означає “знайти радість у щоденному покаянні”. Ми можемо дякувати за ті часи, коли Спаситель підтримував нас у наших випробуваннях і наших перемогах, і за ті випадки, коли ми відчували Його благодать, прощення й силу, що давало нам змогу долати труднощі та нести наші тягарі з терпінням і навіть радістю.
Так, ми розмірковуємо над стражданнями і несправедливим ставленням, яких зазнав Викупитель через наші гріхи, і це дійсно змушує серйозно замислитися. Але іноді ми зупиняємось і затримуємося там — в саду, біля хреста, всередині гробниці. Ми не робимо необхідних кроків, щоб відчути радість, яка приходить від усвідомлення того, що гробниця розкрилася, смерть зазнала поразки, і Христос переміг усе, що може завадити нам знайти мир і повернутися до нашого небесного дому. Незалежно від того, проливаємо ми гіркі сльози чи сльози вдячності під час причастя, нехай це буде у благоговійному захопленні, яке викликає усвідомлення доброї звістки про Ба́тьків дар — Його Сина!
Батьки маленьких дітей або дітей із особливими потребами
Для батьків маленьких дітей або дітей з особливими потребами часто не існує такого поняття, як хвилини тиші і спокійних роздумів під час причастя. Але протягом тижня, коли ви постійно піклуєтеся про цих маленьких Спасителевих ягнят, ви можете коротко навчати їх своїм прикладом, показуючи, яку любов ви відчуваєте до Спасителя та як ви вдячні й раді Йому, і як Він любить вас і вдячний та радий вам. Жодні зусилля у цій справі не витрачаються даремно. Бог дуже добре знає про вас.
Сімейна рада і рада приходу або філії
Вдома ми також можемо почати підвищувати планку наших сподівань та очікувань щодо часу, проведеного в церкві. На сімейних радах ми можемо обговорити, як кожен може зробити свій вагомий внесок у те, щоб різними способами щиро вітати всіх у Церкві радості! Ми можемо планувати і передбачати, як зробити наш досвід перебування у церкві радісним.
Рада приходу або філії може продумати, що потрібно для створення атмосфери радісного благоговіння на причасній годині, та визначити практичні кроки і візуальні підказки, що допоможуть запровадити культуру такої поведінки, яка сприятиме її підтриманню.
Радість
Для різних людей ознаки того, що їм раді можуть бути різними. Для когось це можуть бути радісні дружні вітання на порозі. Інші, можливо, побачать це в тому, що люди, усміхаючись їм і сидячи поруч із ними з добрим і щирим серцем, тихо допоможуть їм почуватися затишно. Це буде надзвичайно важливо для тих, хто відчуває себе покинутим або опинився поза увагою. Зрештою, ми можемо запитати себе, якими Спаситель хотів би бачити наші причасні збори. Як Він хотів би, щоб вітали кожного з Його дітей, як піклувалися про них, насичували їх і любили? Як Він хотів би, щоб ми почувалися, коли приходимо, аби оновитися, згадуючи Його і поклоняючись Йому?
Висновок
На початку мого шляху віри радість в Ісусі Христі була моїм першим великим відкриттям, і вона змінила мій світ. Якщо ви ще не відкрили для себе цю радість, вирушайте на її пошуки. Це запрошення прийняти Спасителів дар миру, світла і радості, щоб насолоджуватися ним, думати про нього й радіти йому кожного Суботнього дня.
Аммон у Книзі Мормона виражає почуття мого серця такими словами:
“Тож чи не маємо ми причини радіти? Так, я кажу вам, ніколи не було людей, у яких була така велика причина радіти, як у нас, з тих пір як світ почався; так, і моя радість підлітає аж до вихваляння через мого Бога; бо Він має всю силу, всю мудрість, і все розуміння; Він розуміє все, і Він милостива Істота, навіть до спасіння, для тих, хто покається і повірить в Його імʼя.
Тож якщо це вихваляння, тоді я буду вихвалятися; бо це моє життя і моє світло… моя радість і моя велика молитва подяки”.
Ласкаво просимо до Церкви радості! В ім’я Ісуса Христа, амінь.