Вибір
Наші завтрашні благословення і можливості залежать від вибору, який ми робимо сьогодні.
Мої улюблені брати у святому священстві Бога по всьому світі, я вітаю вас у дусі любові й братерства.
У цьому житті нам треба багато разів робити вибір. Деякі з цих виборів дуже важливі. Інші—ні. Нам часто треба вибирати між добром і злом. А зроблений нами вибір значною мірою визначає, будемо ми щасливі чи нещасливі, оскільки в житті обов’язково відчуємо наслідки свого вибору. Неможливо завжди робити досконалий вибір. Такого просто не буває. Але можливо робити правильний вибір, за яким ми можемо жити і завдяки якому зростати. Якщо Божі діти живуть гідно, щоб мати божественний провід, вони можуть стати «вільними назавжди, можуть відрізняти добро від зла; діяти самостійно, а не бути під впливом»1.
Іноді ми робимо поганий вибір, піддаючись тиску однолітків. Кіт Меррілл на собі відчув це в юності. Він з друзями стрибав з небезпечної скелі, щоб пірнути у водосховище Східного каньйону, яке на північний схід від Солт-Лейк-Сіті. Неможливо було уникнути змагання між підлітками, коли один з них заліз на дамбу і пірнув у глибоке водосховище з висоти 15 метрів. Усі інші хлопці також залізли на дамбу і зробили те саме. Одному з них цього здалося замало, і він сказав: «А я зроблю ще краще!» Він видерся по стрімкій скелі на 18 метрів. Кіт не хотів відстати від нього і теж заліз з ним на гору. Коли той хлопець пірнув у воду і, як здавалося, все обійшлося, Кіт набрався хоробрості, щоб і собі пірнути. Тепер змагання вже розгорілося між ними двома. Ось друг Кіта заліз на висоту 21 метр і шугнув звідти. Виходячи на берег, він сміявся, витираючи плечі й очі. І кинув Кіту: «А ти зможеш так?»
«Звичайно, зможу». На березі всі як один закричали: «Звичайно, зможе!»
І Кіт підплив до берега та поліз на скелю. Він знав: якщо він пірне з тієї ж самої висоти, 21 метра, його друг захоче вилізти ще вище, тому він і вибрався на саму верхівку скелі, на висоту 24 метри. Вище вже було нікуди. Він прийняв необережне рішення. Воно прийшло не тому, що йому хотілося пірнути з такої висоти чи він відчував, що це було правильним. Ні, він прийняв таке рішення, бо його підбили, підбурили на це з півдесятка хлопців, імена яких він зараз і не пам’ятає.
Він притиснувся спиною до скелі, відштовхнувся і щодуху погнав до обриву. Добігши до каменя, який перед цим обережно поклав на краю як позначку, він шугнув з гори. Падаючи вниз, він згадав, що батьки вчили його приймати рішення з великою обачністю, бо неправильне рішення може коштувати йому життя. І в нього промайнула думка: «Ось тобі і коштуватиме, бо коли ти впадеш у воду з такою швидкістю, вода буде як бетон». Коли він пірнув у воду, вона і здалася йому бетоном. Ой і вдячним же він був, коли нарешті його голова виринула з води!
Чому він стрибнув? Що він хотів довести? Хлопцям, які підбили його на це, було байдуже, що з ним буде, вони, можливо, вже й не пам’ятають той його нерозумний вчинок. Але сам Кіт після цього втямив, що прийняв рішення, яке ледь не стало для нього фатальним. Він піддався тиску друзів, які чекали, щоб він зробив те, чого він не хотів робити. Він вже знав, чому так сталося. Він сказав: «Я жив у світі, але в той момент я був не у світі, бо я вже не контролював себе. Не я приймав рішення стосовно свого життя. Світ прийняв ці рішення за мене… і [я] ледь уник того, щоб бути у світі приблизно на 2 метри під землею»2.
Вимагається певна сміливість, щоб вистояти, а не йти бездумно за кимось, коли ми приймаємо рішення. Нам легше буде встояти, якщо ми маємо чітке уявлення, що ми Божі сини і носії святого священства, які мають великий потенціал для великого майбутнього.
На жаль, деякі з наших невдалих виборів виправити не можна, але багато—можна. Часто ми можемо змінити свій курс і повернути на правильний шлях. Щоб повернутися на правильний шлях, можливо, треба буде дотриматися принципів покаяння: по-перше, визнати зроблені помилки; по-друге, відмовитися від неправильної поведінки; по-третє, ніколи не повертатися до неї; по-четверте, зізнатися3 у своїх провинах і, де це можливо, відшкодувати збитки. Навчання з власного досвіду є цінним, але «школа болючих стусанів» не даремно так називається. Швидше й легше вчитися від батьків, які люблять нас, і вчителів. Ми можемо також вчитися з помилок інших, спостерігаючи за наслідками їхнього неправильного вибору.
Буває, що вибір, яким би він не був, дає нам гарні можливості, наприклад, коли ми вирішуємо, яку кар’єру вибрати або в яку школу ходити. Я знаю тямущого й здібного молодого чоловіка, який хотів стати лікарем, але цьому не судилося збутися; і він вибрав законодавство. Він став дуже успішним юристом, але я впевнений, він міг би стати і не менш успішним лікарем.
Деякі з наших важливих виборів треба робити вчасно. Якщо ми відкладаємо свої рішення, можливість зникає назавжди. Буває, що наші сумніви заважають зробити вибір, який вимагає певних змін. І тоді цю можливість можна й пропустити. Як хтось сказав: «Коли ми повинні зробити вибір і не робимо його, це теж вибір»4.
Дехто вважає, що приймати рішення важко. Психіатр якось спитав пацієнта: «Чи буває так, що вам щось заважає прийняти рішення?» Пацієнт відповів: «Ну, і так, і ні». Я сподіваюся й молюся, щоб ми були такими рішучими, як Ісус Навин, коли він заявив: «Виберіть собі сьогодні, кому будете служити. … А я та дім мій будемо служити Господеві»5.
Наслідки одного вибору можуть бути більшими за наслідки іншого. У житті немає важливішого свідомого вибору, ніж обрання собі пари. Цей вибір може принести вічне щастя і радість. Щоб шлюб сповна виконав своє призначення, обидва партнери мають бути повністю відданими шлюбу.
Вибір у деяких важливих питаннях, від яких залежить досягнення мети і щастя, треба робити тільки один раз, а потім, зробивши його, вдруге вже не робити. Наприклад, нам треба лише один раз прийняти тверде й остаточне рішення не палити, не вживати алкоголь і препарати, що впливають на здатність мислити.
У 1976 р. старійшина Роберт С. Оукс, тоді полковник Військово- повітряних сил США, був членом делегації на переговорах з приводу інцидентів на морі. Вони були запрошені на обід, влаштований Ленінградським військово-морським округом. Там були присутні приблизно 50 вищих офіцерів Радянського Союзу та Сполучених Штатів, і керівник приймаючої сторони почав проголошувати перед обідом тост. Всі встали для першого тосту і підняли свої келехи, у більшості з яких була російська горілка. У брата Оукса був налитий рожевий лимонад, і це відразу помітив адмірал, який промовляв тост. Він зупинився і почав наполягати, щоб брат Оукс налив у свій келех горілки, кажучи, що не буде продовжувати, доки той не наллє. Брат Оукс відмовився, пояснивши, що його повністю задовільняє те, що є в його келеху.
Виникло помітне напруження, і навіть колегам старійшини Оукса, більшість з яких були старші за званням, ставало дедалі ніяковіше, вони відчували, що справа зайшла в глухий кут. Радянський колега брата Оукса прошипів йому на вухо: «Та налийте собі горілки!» Брат Оукс промовив у душі найкоротшу у своєму житті молитву: «Боже, допоможи мені!»
Через лічені секунди радянський перекладач, армійський капітан, з яким він до цього мав розмову на релігійні теми, прошепотів адміралу, який виголошував тост: «Це через його релігійні переконання». Адмірал кивнув, напруженість миттєво зникла, і далі все пішло за програмою6.
Старійшина Оукс багато років тому вирішив, що ніколи не візьме в рот алкоголю, і навіть в момент такого випробування йому не треба було знову приймати рішення з цього приводу. Старійшина Оукс був переконаний, що йому більше, ніж випита горілка, зашкодить те, що він скомпрометує одну з заповідей свого віросповідання. Між іншим, така вірність своїм релігійним принципам зовсім не зашкодила його кар’єрі. Після цього випадку йому дали ще одну, четверту, зірку на генеральські погони.
Дивно, але часто здається, що неправильні вчинки мають виправдання, можливо, це тому, що вибирати неправильно—найлегше. Часто ми чуємо таке виправдання неправильної поведінки: «Усі так роблять!» Це—диявольське пересмикування істини, його автор—Сатана. Нефій каже нам: «І таким чином диявол ошукує їхні душі і веде їх старанно до пекла»7.
Не має значення, скільки людей у нашому суспільстві замішані у чомусь, нікому немає виправдання за нечесність, брехню, шахрайство, богохульство, особливо— прикликання імені Господа надаремно, за аморальні статеві стосунки або нешанування Господнього дня.
Дії інших людей—не мірило того, що є правильним, а що ні. Одна людина, маючи сміливість робити правильний вибір, може вплинути й на багатьох інших також вибирати з мудрістю. Я хочу підписатися під словами з брошури Заради зміцнення молоді:
«Ви відповідальні за вибір, який робите. Ви не повинні нарікати на обставини, сім’ю або друзів, якщо вибрали слухатися Божих заповідей. Ви—діти Бога, і вам дано велику силу. У вас є здатність вибирати праведність і щастя, незважаючи на обставини»8.
Як же ми робимо правильний вибір? Аби щось вибрати, треба прийняти свідоме рішення. Аби прийняти розумне рішення, нам треба оцінити всі за і проти справи. Але цього не досить. Правильне рішення приймається з молитвою і через натхнення. Розділ 9-ий Учення і Завітів дає нам важливу підказку. Господь каже Оліверу Каудері:
«Ось ти не зрозумів; ти вважав, що Я дам це тобі, тоді як ти не взяв на думку нічого, крім того, щоб просити Мене.
Але, ось, Я кажу тобі, що ти повинен з’ясувати це повністю своїм розумом; потім ти повинен спитати Мене, чи це правильно, і якщо це правильно, Я зроблю так, щоб твої груди запалали зсередини; отже, ти відчуєш, що це правильно.
Але якщо це не правильно, в тебе не буде таких відчуттів, а буде заціпеніння думки, яке зробить так, що ти забудеш те, що неправильно»9.
Дивлячись у майбутнє, ми розуміємо, що треба ставати сильнішими і більш відповідальними за свій вибір у світі, де люди «назива[ють] зло добром, а добро—злом»10. Ми не робимо мудрий вибір, якщо використовуємо свою свободу волі всупереч Божій волі або пораді священства. Наші завтрашні благословення і можливості залежать від вибору, який ми робимо сьогодні.
Брати, це моє переконання і свідчення, що всі разом ми маємо відповідальність встановити приклад праведності для всього світу. Під великим керівництвом Президента Гордона Б. Хінклі ми повинні визначити шлях своїм вибором, який робимо через натхнення. Влада вибирати—ваша. Давайте ж усі як один мудро користуватися Богом даною свободою волі, вибираючи те, що є важливим для вічності. В ім’я Ісуса Христа, амінь.