Чи ти отримав правильне послання?
Ми повинні тримати в порядку своє життя, щоб, отримавши послання,… яке скаже нам, що нам слід робити, згідно з бажанням Господа, ми були здатними відгукнутися.
Мої дорогі брати, і сестри, і друзі, я вітаю вас в дусі товариства і любові. Ми живемо в чудову епоху інформаційних магістралей. Кількість інформації, що її пересилають електронною поштою, факсом, стільниковими телефонами, є феноменальною. Справді, маємо надмір послань. Обсяг є настільки великим, що легко втратити важливе послання, а втрата послань може мати серйозні наслідки.
Наприклад, в часи війни, коли переривався зв’язок між командирами і солдатами на передовій, це призводило до великого замішання та значних людських втрат. Під час Першої світової війни 308-му піхотному батальйону було наказано вирушити на передову—це була відчайдушна спроба за будь-яку ціну взяти і утримувати частину Аргонського лісу. Битва була такою жорстокою, що підтримуючі частини на правому та лівому флангах відступили, і цей батальйон було оточено та відрізано. Оскільки у штабі втратили з ними зв’язок, цей батальйон стали називати «Загублений батальйон».
Батальйон підтримував зв’язок зі штабом через поштових голубів, які літали з повідомленнями від місця розташування батальйону до штабу. Однак як тільки випускали голуба, супротивники підстрелювали його. Своя артилерія, не знаючи, де знаходиться «Загублений батальйон», відкрила вогонь по їхніх позиціях і це призвело до важких втрат. У батальйоні закінчилася їжа і вода, але вони утримували позицію і не здавалися попри свої великі втрати. Зрештою один поштовий голуб, Шер Амі (дорогий друг), хоч і поранений, але долетів до штабу, доставивши послання, в якому повідомлялися координати батальйону. Тих з батальйону, що вижили, врятували завдяки одному надзвичайно важливому посланню, що було доставлено1.
Серйозні наслідки виникають щоразу, коли ми втрачаємо важливі послання, особливо якщо ці послання—від Бога. Протягом всієї історії світу Бог посилав послання різними шляхами. Мойсей дивився за вівцями свого тестя в пустині, коли знайшов «полум’[я] огнян[е] з-посеред тернового куща»2. Йому було цікаво, він хотів дізнатися, чому кущ не згорає3. Коли Мойсей обернувся, щоб побачити, «кликнув до нього Бог з-посеред тієї тернини і сказав: «Мойсею, Мойсею!» А той відказав: «Ось я!»4. Бог сказав йому: «Здійми взуття своє з ніг своїх, бо те місце, на якому стоїш ти,—земля це свята!»5. Бог вирішив говорити з Мойсеєм з-посеред полум’яного куща. Він сказав Мойсеєві, що має роботу для нього—а саме: вивести дітей Ізраїля з Єгипту «до Краю, що тече молоком та медом»6.
Слово Господа тільки один раз прийшло через палаючий та неопалимий кущ. У пророка Іллі був інший досвід. Він чекав, коли «переходитиме Господь, а перед Господнім лицем вітер великий та міцний, що зриває гори та скелі ламає. Та не в вітрі Господь. А по вітрі—трус землі, та не в трусі Господь. А по трусі огонь,—і не в огні Господь. А по огні—тихий лагідний голос»7.
Послання частіше приходить через «тихий лагідний голос», який звертається до нас через Писання, сучасних пророків та особисті одкровення.
Іноді ми не хочемо чути послання від Бога. Наприклад, слово Господа покликало Йону йти до Ніневії і проголошувати покаяння. Але Йона проігнорував послання і втік до Йоппії, де сів на корабель, що йшов до Таршішу, щоб втекти від присутності Господа. Однак Господь підняв велику бурю на морі. Моряки були налякані, і, намагаючись задовольнити Господа, кинули Йону в море. Велика риба проковтнула Йону, і він провів у череві риби три дні і три ночі. Йона молився про прощення та визволення, і риба вивергла його на сушу. Коли вдруге слово Господа прийшло до Йони, він послухався і пішов закликати народ Ніневії до покаяння8.
Дехто з нас може потребувати чогось дивовижного, на кшталт палаючого куща, щоб пробудити своє почуття. У такому випадку важлива природа чогось—особи, ситуації або предмета—раптово розкривається для розуміння. Ми розуміємо це як натхнення. Здатність розпізнати через натхнення прості й пересічні речі життя в їхньому істинному значенні—це особливий дар. Багато людей не розпізнають таке натхнення, тому що Божа «велик[а] сил[а] … виглядає малою в розумінні людей,»9 або тому що вони «все менше і менше диву[ються] ознаці або дивові з небес»10.
Я пізнав у молоді роки, що натхнення може прийти до кожного з нас. Коли я вчився у неповній середній школі, один предмет був для мене важким і я не розумів більшості з того, що там викладалося. Одного дня вчитель поставив мені запитання. Я не зрозумів запитання, а що вже казати про мою здатність відповісти. Невідомо звідки, але відповідь прийшла в мою голову, і я повторив її вчителеві. Це була правильна відповідь, але я знав, що вона прийшла не від мене.
Отже, як ми можемо впізнати натхнення, коли воно приходить? Енош стверджував: «І під час того як я боровся в духові, ось, голос Господа дійшов до моєї свідомості»11. Голос духа одкровення не обов’язково має бути чутним, але він дає нам божественне підтвердження через наші думки і почуття. Як нам сказано в Ученні і Завітах, «Я скажу тобі в твоєму розумі і в твоєму серці Святим Духом, Який зійде на тебе і Який перебуватиме в твоєму серці»12. Ми маємо розвивати чутливість до цього божественного голосу.
Моїм першим радіо був детекторний приймач. Його було важко налаштувати на хвилю тієї чи іншої радіостанції. Я був змушений буквально шкрябати кінчиком дроту ресивера поверхню детекторного кристала, знаходячи правильне розміщення для прийому на підвищенні або заглибленні кристала. Лише один міліметр вбік від цієї точки—і я втрачав сигнал і чув [тільки] шум статичної електрики. Поступово, з терпінням і наполегливістю, гострим оком і твердою рукою, я навчився знаходити точку прийому на детекторі без особливих труднощів.
Так само відбувається з натхненням. Ми маємо налаштуватися на натхнення від Бога і не прислухатися до «шумів статичної електрики». Ми маємо працювати, щоб навчитися налаштовуватися. Більшості з нас потрібен тривалий час, щоб налаштуватися. Коли мене щойно покликали бути генеральним авторитетом, президент Меріон Г. Ромні, якому тоді було вже за 70, сказав нам: «Я знаю, коли працюю під впливом Духа, а коли—ні». Здатність розпізнавати, коли нас веде Дух, є небесним даром.
Якщо казати про сучасні комунікації, детекторні приймачі допомогли нам вийти з середньовіччя комунікацій. Просунуті технології дозволяють у наш час часто користуватися стільниковими телефонами. Однак іноді ми натрапляємо на мертві зони, куди не доходить сигнал мобільного зв’язку. Це може статися, коли користувач стільникового телефону знаходиться в тунелі, в каньйоні або там, де є інші перешкоди.
Те саме відбувається і з божественним зв’язком. Тихий лагідний голос, хоч він тихий і лагідний, є дуже могутнім. Він «нашіптує і пронизує все»13. Але, як і у випадку з моїм старим детекторним приймачем, послання може прийти, а ми можемо бути нездатні прийняти його. Можливо, щось у нашому житті не дає нам почути послання, тому що ми «поза почуттям»14. Ми часто поміщаємо себе в духовно мертві зони— місця і ситуації, які блокують божественні послання. Серед цих мертвих зон—гнів, порнографія, порушення встановлених правил, егоїзм та інше, що ображає Духа.
Послання приходять до нас особисто і безпосередньо з божественного джерела, а також через наших головуючих чинів Церкви. Дуже важливим також є послання, що йдуть від наших батьків, дідусів і бабусь. Послання батьків можуть сприйматися без [особливого] бажання. Але з досвідом і з часом ми починаємо розуміти, що натхненні послання від наших батька і матері є посланнями любові. Слідувати пораді батьків—це один із способів дотримуватися заповіді «Шануй свого батька та матір свою»15.
Одним із послань, що його багато хто втрачає в наш час, є слово Господа, яке наказує нам «тримати [себе] не заплямованими світом»16. Нам сказано, що є багато покликаних, «але мало обраних», і причиною цього є те, що «їхні серця зосереджені так сильно на тому, що від цього світу»17.
Величне послання Спасителя в Проповіді на горі має для всіх нас важливість «палаючого куща»: «Але шукайте перше, як розбудовувати царство Бога і встановлювати Його праведність»18. Це послання має проникнути в наші серця і душі. Приймаючи це послання, ми знаходимо своє місце в цьому житті. Регулярне відвідування храму допоможе нам постійно прагнути розбудовувати царство Бога. Тепер у нас 117 храмів у світі, і ніколи раніше так багато людей не мало доступу до священних домів Господа.
Ще одне важливе послання—про потреби зміцнювати та охороняти наші сім’ї. Надто багато сімей розпадається. Ця тенденція розриває серце, і вона має нескінченний ланцюжок наслідків. Щастя у шлюбі починається з того, що чоловік і дружина живуть в любові, доброті та взаємній повазі, ходячи праведно і смиренно перед Господом. Це залежить від вірності всім клятвам і завітам. Коли сім’ї все ж розпадаються, з будь-якої причини, батькам потрібно докладати особливих зусиль, щоб підтримувати членів сім’ї, які в цьому невинні, і допомагати їм.
Ще одне важливе послання—ми маємо бути чесними з Господом, чесними з собою і чесними з усіма іншими. Ми маємо сплачувати чесну десятину, жити відповідно до своїх достатків і відкладати на чорний день. Борг є неволею, бо «боржник раб позичальника»19. Деякі борги можуть бути необхідними, наприклад, позика на придбання дому або на освіту. Господь радить з цього приводу: «сплати борг… [і] звільни себе з неволі»20.
Бог дає нам послання або підбадьорення, щоб дати нам змогу виконувати Його волю. Часто це робиться, щоб підготувати нас до якогось завдання. Так було з Мойсеєм у випадку з палаючим кущем. Ми повинні тримати в порядку своє життя, щоб, отримавши послання «з палаючого куща», яке скаже нам, що нам слід робити, згідно з бажанням Господа, ми були здатними відгукнутися. Нам треба бути певними, що ми зможемо розпізнати його і слідувати за ним.
У наш час нас закидають посланнями зі стількох джерел, і богохульних, і духовних. Як нам визначити ті, що є найважливішими для нас? Я раджу подивитися на джерело послань і на те, заради чого вони відправлені. Господь дав нам дороговказ через пророка Алму: «Усе, що є добро, походить від Бога, а все, що є зло, походить від диявола»21. Ми маємо докладати зусиль, щоб бути гідними, щоб ми не втратили важливі послання, які приходять від Бога. Зрештою, ці послання містять у собі «загальну суму» євангелії Ісуса Христа.
Я мав великий привілей зустрічатися з більш як половиною Президентів Церкви після Пророка Джозефа і до тієї чи іншої міри мати з ними спілкування. Я зустрічався з Президентом Гебером Дж. Грантом, коли був священиком в Аароновому священстві. Я відчував любов до нього, яку я маю до всіх інших Президентів після нього. Я бажав жити в гармонії з їхніми порадами.
За дев’ять років, що ми з президентом Томасом С. Монсоном служимо радниками Президента Гордона Б. Хінклі, я прийшов до повного і безсумнівного пізнання й відчуття, що Президент Хінклі є натхненним Президентом Церкви і пророком нашого часу. Я свідчу, що він пізнав, і отримав, і продовжує отримувати задум і волю Господа для Його народу і для всього світу. Ми повинні завжди чекати пророчих послань, що приходять до нинішнього Президента Церкви, і прислухатися до них. Я молюся, щоб ми могли робити це, в ім’я Ісуса Христа, амінь.