Підготовка до Другого пришестя

Старійшина Даллін Х. Оукс

З Кворуму Дванадцятьох Апостолів

Нам потрібно готуватися… духовно до подій, які, за пророцтвами, відбуватимуться під час Другого пришестя.

У сучасному одкровенні обіцяно: якщо ми підготовлені, нам не треба боятися (див. УЗ 38:30). Я дізнався про цей принцип 60 років тому, влітку, коли став бойскаутом і вивчив скаутський девіз «Будь підготовлений». Сьогодні я відчув підказку говорити про важливість підготовки до майбутньої надзвичайно важливої для кожного з нас події—Другого пришестя Господа.

У Писаннях багато сказано про Друге пришестя, подію, яку праведні чекають з нетерпінням, а злочестиві—з жахом або ж заперечують її. Справжні віруючі у всі віки задумувалися над порядком і значенням багатьох пророкованих подій, які мають статися до і після цього поворотного моменту всієї історії.

Для святих останніх днів незаперечними є чотири положення: (1) Спаситель повернеться на землю у силі і великій славі, щоб особисто правити впродовж тисячоліття у праведності й мирі. (2) Під час Його пришестя відбудеться знищення злочестивих і воскресіння праведних. (3) Ніхто не знає часу Його пришестя, але (4) справжні віруючі навчені, щоб зрозуміти, якими є ознаки пришестя і як підготуватися до нього. Я хочу говорити з вами про четверте з цих великих положень—про ознаки Другого пришестя і як нам слід підготуватися до нього.

I.

Господь проголосив: «Той, хто боїться Мене, буде чекати настання великого дня Господнього, так, ознак пришестя Сина Людини», ознак, які буде показано «на небесах угорі і на землі внизу» (див. УЗ 45:39–40).

Спаситель навчав про це у притчі про фігове дерево, чиї ніжні молоді гілочки вказують, що скоро літо. «Так і» коли Божі обранці побачать ознаки Його пришестя, «вони знатимуть, що Він близько,—під самими дверима» (Джозеф Сміт—Maтвій 1:38–39; див. також Maтвій 24:32–33; див. УЗ 45:37–38).

Біблійні й сучасні пророки називають багато ознак Другого пришестя, серед них:

1. Євангелія у своїй повноті буде відновлена і проповідана по всьому світу як свідчення всім народам.

2. Лже-христи і лже-пророки обмануть багатьох.

3. Війни і чутки про війни, коли народ повстане на народ.

4. «Землетруси настануть місцями».

5. Голод і мор.

6. Величезне лихо, пошесті прийдуть на землю.

7. Пануватиме беззаконня.

8. Уся земля буде в неспокої.

9. «Люди будуть мертвіти від страху».

(Див. Maтвій 24:5–15; Джозеф Сміт—Maтвій 1:22, 28–32; див. УЗ 45:26–33).

В іншому одкровенні Господь заявляє, що серед ознак є і те, що Він Своїм голосом закликає Свій народ покаятися:

«Слухайте ви, о народи землі, і почуйте слова Бога, Який створив вас…

Я часто закликав вас вустами Cвоїх слуг і священнослужінням ангелів, Моїм голосом і голосом громів, і голосом блискавиць, і голосом землетрусів і великим градом, і голосом голоду і різних моровиць… і спаслися б ви у вічному спасінні, та ви не схотіли!» (див. УЗ 43:23, 25).

Ці всі ознаки Другого пришестя—навколо нас і, з усього видно, стають дедалі частішими і помітнішими. Наприклад, з переліку найбільших землетрусів, який вміщено в The World Almanac and Book of Facts (2004 р.), видно, що за десятиліття, 1980–1990 роки, сталося стільки ж землетрусів, скільки їх було у попередні двадцять років (сс. 189–190). З цього переліку також видно, як стрімко збільшилася кількість землетрусів за кілька перших років уже цього століття. Перелік великих повеней, цунамі, а також перелік ураганів, тайфунів, сніжних буранів по всьому світі вказує, що вони в останні роки теж почастішали (сс. 188–189). Це почастішання у порівнянні з тим, що було 50 років тому, можна було б і проігнорувати, якби воно було лише звітними даними, однак тенденція до збільшення природних катастроф в останні кілька років є зловісною.

II.

Ще однією ознакою цих часів є збирання вірних (див. УЗ 133:4). У перші роки цього останнього розподілу збирання в Сіон відбувалося до різних місцевостей Сполучених Штатів: до Кертленда, до Міссурі, до Наву і до вершин гір. Завжди збирання було до місць, де мали бути храми. З утворенням колів і побудовою храмів у більшості тих країн, де є значна кількість вірних, заповіддю тепер є не збиратися до одного місця, а збиратися в колах на своїх рідних землях. Там вірні можуть мати всі благословення вічності в домі Господа. Там, на своїх рідних землях, вони можуть слухатися заповідей Господа, щоб розширити межі Його народу і зміцнити коли Сіону (див. УЗ 101:21; 133:9, 14). І тоді коли Сіону стають «захистом і прихистком від грози і гніву, коли вони невідворотно прийдуть на всю землю» (див. УЗ 115:6).

III.

Оскільки ми не в силі відмінити факт Другого пришестя і не знаємо, коли саме це станеться, ми можемо пришвидчити власне підготування і старатися залучити до цього тих, хто навколо нас.

Притча, яка містить важливе й спонукальне вчення стосовно цього питання,—це притча про десятьох дів. Про цю притчу Господь сказав так: «І в той день, коли Я прийду у славі Своїй, виконається притча, розказана Мною про десятьох дів» (див. УЗ 45:56).

Уміщена в 25-му розділі від Матвія ця притча порівнює умови п’яти мудрих і п’яти нерозумних дів. Усі вони були запрошені на весілля, але коли прибув молодий, тільки у половини з них була олія для їхніх каганців. Ті п’ятеро, які підготувалися, пішли на весільний бенкет, і двері зачинилися. А ті п’ятеро, які зволікали зі своїм підготуванням, запізнилися. Двері вже були зачинені, і Господь відмовився їх впустити, сказавши: «Не знаю я вас» (вірш 12). «Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли прийде Син Людський!» (вірш 13).

Арифметика цієї притчі засмучує. Ясно, що десять дів символізують членів Церкви, усі вони були запрошені на весільний бенкет і всі вони знали, що вимагалося від них на час, коли прибуде молодий. Та лише половина була готова, коли він прибув.

Сучасне одкровення містить це вчення, сказане Господом провідникам Церкви у ранній її період:

«І після вашого свідчення гнів та обурення зійдуть на людей.

Бо після вашого свідчення прийде свідчення землетрусів…

І … свідчення голосу громів, і голосу блискавиць, і голосу ураганів, і голосу хвиль морських, що здіймаються вище своїх меж.

І все буде в сум’ятті; і, істинно, серця людські заніміють; бо страх огорне всіх людей.

І ангели будуть літати посеред неба і будуть закликати гучним голосом і лунатимуть, як Божа труба, кажучи: Підготуйтеся, підготуйтеся, о ви, жителі землі, бо настає суд Бога нашого. Ось дивіться, Молодий іде, виходьте зустрічати Його» (див. УЗ 88:88–92).

IV.

Брати і сестри, як вчить Книга Мормона: «… це життя є часом для людей підготуватися до зустрічі з Богом; … цей день цього життя є днем для людини чинити діяння свої» (Aлма 34:32). Ви готуєтеся?

У Своєму вступі до нашої збірки сучасних одкровень Господь проголошує: «Підготуйтеся, підготуйтеся до того, що має прийти, Господь вже близько» (див. УЗ 1:12).

Господь також попередив: «І нехай піде заклик до всіх народів: Пробудіться і встаньте, і вийдіть на зустріч Молодому; гляньте і дивіться, Молодий іде, виходьте зустрічати Його. Підготуйтеся до великого дня Господнього» (див. УЗ 133:10; див. також УЗ 34:6).

Для нас завжди є застереження, що ми не можемо знати день або час Його пришестя. У 24-му розділі від Матвія Ісус навчав:

«Отже, стережіться, бо не знаєте ви години, коли прийде Господь.

Знайте ж це, що коли б знав господар, о котрій сторожі прийде злодій, то він пильнував би, і підкопати свого дому не дав би» (Матвій 24:42–43). «Але був би готовий» (Джозеф Сміт—Maтвій 1:47).

«Тому будьте готові й ви,—бо прийде Син Людський тієї години, коли ви не думаєте!» (Maтвій 24:44; див. також УЗ 51:20).

А що, як день Його пришестя буде завтра? Якби ми знали, що зустрінемо Господа завтра—через свою раптову смерть або Його несподіваний прихід,—то що ми повинні були б зробити сьогодні? У чому нам треба було б зізнатися? Що нам треба було б припинити робити? Що нам треба було б привести до порядку? Кого нам треба було б простити? Яке свідчення нам треба було б скласти?

Якщо ми зробили б це тоді, то чому не зробити б це зараз? Чому не прагнути миру, коли він досяжний? Якщо наші каганці приготування майже сухі, давайте відразу ж почнемо наповнювати їх.

Нам потрібно готуватися матеріально і духовно до подій, які, за пророцтвами, відбуватимуться під час Другого пришестя. Цілком імовірно, що підготовка, про яку забувають і яка менш видима, але яка є важчою —це підготовка духовна. 72-годинний набір найнеобхідніших речей допоможе у земних труднощах, але, як навчилися нерозумні діви із свого сумного досвіду, 24-годинний набір духовного підготування має все ж більшу і тривалішу цінність.

V.

Ми живемо у пророкований час, «коли мир буде забрано із землі» (див. УЗ 1:35), коли «все буде у сум’ятті» і «серця людські заніміють від страху» (див. УЗ 88:91). Є багато земних причин сум’яття, у тому числі й війни та природні катастрофи, але причина сучасного «сум’яття» все ж здебільшого духовна.

Дивлячись на те, що відбувається навкруги через лінзи віри і з розумінням вічної перспективи, ми побачимо навколо нас виповнення пророцтва, що «диявол матиме силу над своїм царством» (див. УЗ 1:35). У нашому гімні співається: «…вороги без числа шикуються у лави гріха» («Hope of Israel,» Hymns, no. 259), так воно і є.

Зло, яке раніше зосереджувалося і приховувалося, наче чиряк, десь в одному місці, тепер легалізується і красується, наче прапор. Найважливіші основи і бастіони цивілізації піддаються сумнівам або нападкам. Народи зрікаються свого релігійного спадку. Від шлюбних і сімейних обов’язків відмовляються, бо, бачте, вони заважають насолоджуватися життям. У фільмах, журналах і телепередачах, які формують нашу позицію, є багато історій чи образів, що змальовують дітей Бога як хижих звірів або, у кращому випадку, як нікчемних створінь, яким нічого не потрібно, крім власного задоволення. І надто багато хто з нас приймає це просто як розвагу.

Чоловіки і жінки, які принесли героїчні жертви, борючись із злочинними режимами в минулому, виросли на цінностях, що зникли з нашого громадського навчання. Хороше, істинне і прекрасне замінилося чимсь поганим, «ніяким» або ж якимсь пустим кормом особистих примх. І не дивно, що багато хто з нашої молоді і дорослих захопилися порнографією, поганять тіло пірсінгом, гоняться за задоволеннями, поводяться нечесно, вбираються нескромно, говорять непристойності і деградують у статевій вседозволеності.

Усе більше людей, які формують суспільну думку, а також їхні послідовники заперечують існування Бога Авраама, Ісака і Якова, вони благоговіють лише перед богами світу. Багато з можновладців і впливових людей не погоджуються з божественним визначенням того, що є правильним, а що—хибним. Навіть серед тих, хто визнає і погоджується, що правильне є правильним, а хибне—хибним, знаходяться такі, «хто називає зло добром, а добро—злом» (Iсая 5:20; 2 Нефій 15:20). Також є багато і тих, хто не хоче виконувати свої обов’язки, залежить від інших, прагнучи, як і ті нерозумні діви, жити на позичену олію і позичене світло.

Усе це гірко бачити нашому Небесному Батькові, Який любить всіх Своїх дітей і забороняє все, що заважає їм повернутися до Нього.

В якому стані зараз наша підготовка до вічного життя? Божий народ завжди був завітним народом. Якою мірою ми виконуємо свої завіти, у тому числі й священі обіцяння, дані нами у водах хрищення, під час отримання святого священства і в Божих храмах? Ми що—обіцяємо й не виконуємо? Ми що—віруючі, які не вірять?

Чи виконуємо ми Господній наказ: «Стійте на святих місцях, будьте непохитні, поки не настане день, коли прийде Господь; бо, дивіться, він настане скоро»? (Див. УЗ 87:8). Що це за «святі місця»? Безумовно, це—храми і завіти, які ми там складаємо і які віддано виконуємо. Безумовно, це—сім’я, де діти виховуються, а батьки поважаються. Безумовно, це—наші обов’язки, дані повноваженням священства, у тому числі служіння на місії і старанне виконання покликань у філіях, приходах і колах.

Як Спаситель вчив у Своєму пророцтві про Друге пришестя, благословенним є «вірний і мудрий раб», якщо виявиться, що він виконуватиме свій обо’язок, коли прийде Господь (див. Maтвій 24:45–46). Як вчив пророк Нефій, того дня «праведним нема чого боятися» (1 Нефій 22:17; див. також 1 Нефій 14:14; див. УЗ 133:44). І в сучасних одкровеннях є обіцяння, що «Господь матиме силу над Своїми святими» (див. УЗ 1:36).

На нас тиснуть з усіх сторін (див. 2 Коринтянам 4:8–9). Але, з вірою в Бога, ми довіряємо благословенням, які Він пообіцяв тим, хто виконує Його заповіді. Ми віримо в майбутнє, ми готуємося до цього майбутнього. Порівнюючи те, що відбувається у нашому світі, із спортивною грою, ми не знаємо, коли ця гра скінчиться, і не знаємо, яким буде фінальний рахунок, але ми знаємо, що коли гра нарешті закінчиться, наша команда переможе. Ми будемо продовжувати йти вперед, «аж поки не досягнемо Божих цілей і поки Великий Єгова не скаже, що роботу завершено» (History of the Church, 4:540).

«А тому,—каже нам Спаситель,—будьте вірними, завжди молячись, слідкуючи, щоб ваші світильники були заправленими й горіли, і була олія з вами, щоб вам бути готовими до приходу Молодого—Бо істинно, істинно, кажу вам, що Я скоро прийду» (див. УЗ 33:17–18).

Я свідчу про Ісуса Христа, я свідчу, що Він прийде, як Він обіцяв. І я молюся, щоб ми були підготовлені зустріти Його, в ім’я Ісуса Христа, амінь.