Церква зростає в силі
Багато ще треба зробити, але вже зроблене дійсно вражає.
Мої улюблені брати і сестри, щиро вітаємо вас на ще одній Всесвітній конференції Церкви. Ми тепер велика міжнародна сім’я, яка живе у різних країнах і говорить багатьма мовами. Для мене диво з див те, що ви по всьому світу можете бачити і чути нас.
У час, коли я був одним з Генеральних авторитетів, ми вважали дивом, що могли говорити в Скинії в Солт-Лейк-Сіті, а нас чули по радіо скрізь по штату Юта. Тепер же, коли ми зібралися у цьому великому й прекрасному Конференц-центрі, наші обличчя і слова можуть бачити і чути 95 відсотків членів Церкви.
Новітні технології стали доступними зараз, коли Церква зросла чисельно і стала сильнішою. Кількість членів Церкви досягла майже 12-ти мільйонів, більшість з них живе не в Північній Америці. Колись нас вважали церквою Юти. Сьогодні ж ми стали великою інтернаціональною Церквою.
Нам довелося здійснити дуже довгу подорож, щоб дійти до народів світу. Багато ще треба зробити, але вже зроблене дійсно вражає.
Це правда, що декого ми втратили, і таких надто багато. Я не знаю жодної організації, де б цього не було. Але я втішаюся тим, що у нас більший процент тих, хто залишається у Церкві активними, ніж у будь-якій іншій великій церкві, мені відомій.
Повсюди відчувається велика активність і неабиякий ентузіазм. По всьому світі ми маємо сильних і здібних провідників, які віддають свій час і кошти, щоб ця робота і надалі продовжувалася.
Так чудово знову і знову бачити віру і відданість нашої молоді. Вони живуть у часи, коли величезна хвиля зла заливає землю. Здається, це так скрізь. Від старих моральних норм відмовилися. Принципи порядності й доброчесності відкинули. Та все ж ми бачимо, що сотні тисяч з нашої молоді тримаються високих норм євангелії. Вони знаходять щастя і натхнення у спілкуванні з такими ж, як вони. Вони розвивають завдяки освіті свої розумові здібності, а навички—завдяки дисципліні, і їхній хороший вплив відчувається дедалі більше й більше.
Мені приємно повідомити, мої брати і сестри, що Церква знаходиться в гарному стані. Ми продовжуємо зводити храми, будувати доми для поклоніння, ведеться робота за багатьма проектами будівництва і перебудови, і все це можливо завдяки вірі наших людей.
Ми чимало робимо в гуманітарній сфері, і це благословляє життя багатьох, кому менш поталанило на землі і хто постраждав від природних катастроф.
Ми із задоволенням повідомляємо, що 1 квітня цього року палата представників штату Іллінойс одностайно прийняла резолюцію, в якій йдеться про вибачення за вигнання наших людей з Наву у 1846 році. Цей жест великодушності подібний до вчинку тодішнього губернатора штату Міссурі Кристофера С. Бонда, який в 1976 році відмінив жорстокий і неконституційний наказ про вигнання наших людей, виданий у 1838 році губернатором Лілбурном У. Боггсом.
Ці й інші події вказують на величезну зміну у ставленні до святих останніх днів.
Я відчуваю таку глибоку вдячність до кожного і всіх вас за ваше віддане служіння в святості. Я дякую за вашу велику доброту до мене, яку ви виявляли скрізь, куди б я не приїздив. Я стою як ваш слуга, готовий охоче допомагати вам у тому, що можу.
Нехай Бог благословить вас, мої дорогі товариші. Я дуже люблю вас. Якби ви знали, як я молюся про вас! Якби ви знали, як я вдячний вам!
Нехай небеса посміхнуться вам. Нехай у ваших домах панують любов і злагода, мир і доброта. Будьте захищені від образ і зла. Нехай Батьківський великий «план щастя» (Алма 42:8) стане нормою вашого життя. Я зі смиренням і вдячністю прошу це в святе ім’я Ісуса Христа, амінь.
Зараз ми із задоволенням послухаємо нашого дорогого друга, старійшину Девіда Б. Хейта, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів; йому вже 97 років. Старійшино Хейт, підійдіть-но сюди і зверніться до своїх численних друзів.