Послання президентства території
Бог буде допомагати нам у важкі часи
Я вірю, що наш Небесний Батько чує наші молитви. Я вірю, що Він відповідає на них у належний Йому час і в належний Йому спосіб. Я знаю, що Він любить нас, тому що ми Його діти, і нас не залишено самотужки проходити через випробування цього життя. Небесний Батько дав нам Спасителя, Свого Сина, Ісуса Христа, щоб через Нього ми могли отримати всі необхідні для нас життєві сили, щоб у Ньому і через Нього ми могли кожного дня у своєму житті знаходити втішення й підтримку.
В Ученні і Завітах 122:7 ми читаємо про слово Господа до пророка Джозефа Сміта і чуємо такі слова: “…все це додасть тобі досвіду і буде тобі на благо”. Господь говорить про те, що “всі” випробування додадуть нам досвіду, якщо ми приймаємо їх з вірою і проходимо через них разом з нашим Спасителем, Який має силу допомогти кожному.
Ми часто захоплюємося тим, що Нефій та багато хто з його сімʼї змогли подолати стільки труднощів і пройти стільки випробувань. Насправді ж вони не лише змогли зробити це, але й набули безцінного досвіду. Вони зміцнили своє свідчення про те, що Спаситель поруч з ними й чує їх. Вони краще пізнали свого Спасителя. Вони стали іншими, стали кращими, пройшовши через те, що Господь послав їм на життєвому шляху. Вони стали набагато ближче до Спасителя, бо проходили через випробування разом з Ним. Ось тому Нефій навчає нас у 2 Нефій 31:19: “І ось, мої улюблені браття, після того як ви ступили на цю тісну і вузьку путь, я спитаю вас, чи все зроблено? Слухайте, я скажу вам: Ні; бо ви б не зайшли так далеко, якби це не було через слово Христа з непохитною вірою в Нього, покладаючися повністю на заслуги Того, Хто владний спасати”. Слово Христове, непохитна віра і цілковита довіра до Господа давали їм ті сили й ту надію, які були їм необхідні, щоб рухатися вперед.
Багато що в нашому житті залежить від нашої здатності чути голос Господа у повсякденному житті. Ми чуємо цей голос тоді, коли знаходимося у присутності Святого Духа і прислухаємося до Його настанов.
Я знаю, що Господу подобається, коли Його діти турбуються одне про одного, коли вони простягають руку допомоги одне одному, моляться і постяться одне про одного. Наше життя буде іншим, у ньому буде сильніше відчуватися присутність Святого Духа, якщо ми будемо знаходити час, щоб підтримувати оточуючих нас людей.
Щоразу, коли ми допомагаємо комусь стати ближче до Спасителя, коли ми “підводимо” якусь людину до Ісуса, запрошуємо людину зробити щось, часом нехай і незначне, але важливе, щоб Дух Святий був з нею, то ми й самі стаємо ближче до Нього і ми й самі набуваємо необхідних сил, щоб рухатися вперед, проходячи через свої випробування.
Ось слова, якими в 3 Нефій 17:9 описано спілкування Спасителя зі Своїм народом: “І сталося, що коли Він так сказав, увесь натовп, одностайно, підійшов зі своїми хворими, і своїми страждаючими, і своїми кривими, і зі своїми сліпими, і зі своїми глухими, і з усіма тими, хто страждав від чогось; і Він зцілив кожного з тих, кого було приведено до Нього”. Господу подобається, коли ми допомагаємо одне одному йти за Ним, і наші тягарі стануть легшими і сили будуть дані нам, коли ми стараємося турбуватися про тих, хто оточує нас.