Господь приготував дивовижний план для Своїх дітей
“Але Господь знає все від початку; і тому Він готує шлях звершення всіх діянь Своїх серед дітей людських; бо знайте, Він має всемогутню силу для здійснення всіх Своїх слів” (1 Нефій 9:6).
Це мій улюблений вірш з Книги Мормона, моя гавань, де все на своїх місцях, усе так, як треба, де я завжди можу знайти спокій, відпочити; мій дім, де я в повному взаєморозумінні зі своєю сімʼєю. Жити перед Небесним Батьком і Спасителем з відкритим серцем—моя природна потреба, можливість стати кращою версією себе, розкрити й реалізувати в земному житті всі таланти, які я мала у доземному житті, доповнивши їх новими, цінними для мене, земними.
Для мене дуже важливо відчувати безпеку у своєму житті. “Організуйтеся, приготуйте все необхідне”—це звичайний для мене порядок перед будь-якою дією: спочатку я уявляю, чого хочу досягнути, який це буде мати вигляд по завершенні, передчуваю задоволення від виконаної роботи, стараюся передбачити й зробити все на совість. В ідеалі хочеться відчувати радість і приносити її оточуючим. Жити у злагоді з собою й відчувати самоповагу—це те, чого я прагну, і це те, чого я завжди прагну у взаєминах з Небесним Батьком та Господом.
“Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!” (Притчи 3:5–6)—це другий вірш із Священних Писань, який став для мене відправною точкою при виборі дій. Він допомагає зосередитися, поставити пріоритети, вірити, що допомога прийде з небес.
Я стараюся виконувати те, що каже Господь. Шість років тому я відчула, що буду щасливою, якщо закінчу навчання у медичному коледжі. Мені вже йшов 51-й рік, за плечима було навчання в двох інститутах—зовсім іншого профілю. Зрозумівши, що здати ЄДЕ (єдиний державний екзамен) вже не встигаю, я полишила думку про вступ. Але покликання з ювелірною точністю коригують моє життя. Я служила місіонером за програмою благополуччя у колі, вивчала з групами всі напрямки діяльності і під час виконання домашнього завдання дізналася, що можу вступити до коледжу за конкурсом атестатів. Еврика! Ніяких перепон більше не існувало. Було нелегко упродовж чотирьох років поєднувати роботу і навчання, вивчати латинь і анатомію. Однак на кожний іспит я йшла з вірою в те, що цей шлях до щастя вказаний Господом. Ця думка додавала сил. 28 червня 2021 року мені вручили червоний диплом. Для мене це є схваленням від Господа за мій послух і те, що я довірила Йому своє життя.
Кожна мить перебування на Землі дарована нам Господом, і від того, чим ми наповнюємо її тепер, залежить наше майбутнє.