Свідчення про євангелію
Я хотів би поділитися трьома історіями про отриманий мною священний духовний досвід, який є складовою мого свідчення про євангелію.
По-перше, я знаю, що Небесний Батько живий і що Він любить мене. Одного разу я постився і вивчав Святі Писання на своєму ліжку. Моя дружина сиділа поруч і теж вивчала Писання. Раптом чіткий голос сказав мені: “Я люблю тебе!” Тоді я злякався, бо не знав, хто вимовив ці слова. Я встав, сів на ліжко і озирнувся, щоб подивитися, чи не чула дружина цих слів. Вона і далі мовчки читала Писання, і я зрозумів, що вона не чула голосу.
Через кілька секунд я знову почув голос, і він дуже чітко вимовив: “Я твій Батько, ти Мій син, і Я люблю тебе”. У цей момент я відчув присутність Небесного Батька дуже близько, немов Він був на краю ліжка і говорив зі мною. Я відчував Його любов, і це була дивовижна подія, якої я ніколи не забуду. Завдяки цьому та іншому досвіду я знаю, що Небесний Батько—мій Батько, що я Його син і що Він любить мене. Цей досвід і моє свідчення надавали мені силу і відчуття моєї цінності протягом багатьох років.
По-друге, я знаю, що Ісус Христос помер за мої гріхи та гріхи кожної людини, яка жила, живе або буде жити на землі. Він—мій Спаситель. Багато років тому я знову постився і був захоплений Духом. У своїх думках я побачив Спасителя в Гефсиманському саду, Який схилився над каменем і молився. Я зрозумів, що в цей момент Він спокутує гріхи всього світу. Спостерігаючи за Ним, я зрозумів, що Він страждає і платить за мої гріхи також—за кожен з них. Я також зрозумів, що Ісус Христос знав мене тоді так само, як Він знає мене зараз. Оскільки я дивився на Спасителя збоку, я міг бачити лише Його лівий бік. Коли я спостерігав за Його стражданнями, Він повернув голову вбік і подивився просто на мене. Мені стало соромно, і я відвів погляд. Я такий вдячний за Спокуту—за те, що отримав прощення своїх гріхів. Я знаю, що Ісус Христос помер за мене.
“Слухайте, я кажу вам, що коли Його душа буде принесена в жертву за гріх, то Він побачить Своє сім’я. А тепер, що ви скажете? І хто буде Його сіменем?
Слухайте, я кажу вам, що хто б не почув слова пророків, так, усіх святих пророків, які пророкували пришестя Господа,—я кажу вам, що всі ті, хто прислухався до їхніх слів, і повірив, що Господь викупить Свій народ, і чекав з нетерпінням того дня для прощення своїх гріхів, я кажу вам, що це Його сім’я, тобто вони є спадкоємцями царства Божого” (Мосія 15:10–11).
І, насамкінець, я знаю, що уклав завіти з Небесним Батьком ще до приходу на землю—в духовному світі. І знову під час посту—піст приносить великі благословення—я у своїх думках побачив, як стою десь високо над землею і дивлюся на неї. Мій Небесний Батько був праворуч від мене, сидячи на Своєму троні. Він нічого не промовляв, у цьому не було потреби. Йому не потрібно було говорити, тому що я прекрасно розумів Його. Він просто усміхався, і мені було приємно перебувати в Його присутності. Я прекрасно розумів, чого Він хоче від мене. Моїм єдиним бажанням було бути схожим на Нього і робити те, що робить Він—здійснювати безсмертя і вічне життя людини (Мойсей 1:39). Коли я дивився вниз, на землю, я бачив безліч осередків темряви. Я також зрозумів, що вони були щільнішими там, де було багато людей, наприклад, в містах, і не такі щільні там, де людей було менше, наприклад, в горах або в сільській місцевості. Тоді я сказав Небесному Батьку: “Я спущуся і допоможу людям, які живуть у темряві, знайти шлях до світла!” З цього досвіду я зрозумів, що уклав завіт займатися місіонерською роботою, і, ймовірно, більшість людей уклали подібні завіти.
Я дуже вдячний за своє свідчення. Я знаю, що євангелія є істинною, що Небесний Батько любить нас і що Спаситель помер за наші гріхи.