Молитва і довіра
Якось, коли літо вже добігало кінця, мої друзі запросили мене піти в ліс по гриби, і я, звісно, погодилася. Що може бути краще, ніж гуляти у лісі, слухати звуки природи, дихати свіжим повітрям і до того ж знайти гриби, які можна приготувати? Який прекрасний цей світ! Бог створив його для нас, щоб у ньому ми могли бачити не лише красу, але і те, що стоїть за цією красою …
Коли ми увійшли в ліс, я побачила, що сонце світить зі сходу, тому я знала, що повертаючись з лісу мені потрібно буде йти на захід. Мені подобається співати гімни чи якісь рядки з них, прогулюючись у лісі. Цього разу я зробила саме так. Я також подякувала Небесному Батькові за прекрасну природу і це життя. Раптом сонце сховалося за темними хмарами, і через дощ у лісі стало темно і незатишно. На мить темрява злякала мене, і якусь мить я відчувала страх. Я подумала, як же мені вийти з лісу, якщо я не бачитиму сонця? Мені спало на думку помолитися Небесному Батькові про Його допомогу. У дитинстві і юності мене вчили орієнтуватися на природі, і ці знання стали мені в нагоді. Іноді крізь хмари пробивалися сонячні промені, і я могла переконатися, що йду в правильному напрямку. З двома повними грибів відрами я змогла дійти до дороги і подумала про себе, як легко заблукати в лісі, коли у тебе немає жодного уявлення про орієнтири.
Так і з нашим життям, яке часто буває непередбачуваним. Іноді воно буває світлим, радісним і затишним, як сонце; але раптом усе може повністю змінитися, і тоді стає темно, холодно, незатишно і навіть страшно. Здається, що все руйнується на очах і ніхто не може допомогти, що немає ніякої надії. Коли ви не знаєте про орієнтири і не бачите їх, ви можете опинитися в складній ситуації у вашому житті і загубитися; а коли ви загубились, є небезпека загинути. Небесний Батько приготував для нас усі необхідні орієнтири. Через молитву та увагу до інших орієнтирів, які Він приготував для нас, ми можемо вийти на дорогу життя, яку шукали. Святі Писання, вчення провідників Церкви і, особливо, скерування від Святого Духа можуть пробитися крізь темні хмари життя і вказати нам вірний напрямок, подібно до сонця. Мій досвід прогулянки у лісі ще раз переконав мене в тому, що нам слід використовувати знання і дари, отримані нами на життєвому шляху. Сила молитви, довіра Богу та знання завжди перетворюють темряву на світло, холод на тепло, сум на радість