Книги й уроки
Розділ 39: Закон цнотливості

Розділ 39

Закон цнотливості

Зображення
Holding hands of a newly married couple.

Примітка для батьків

У цьому розділі є матеріал, до якого малі діти ще не готові. Найкращий вихід—почекати, коли діти стануть достатньо дорослими, щоб знати про статеві стосунки і процес дітонародження, а тоді вже навчати їх з цього матеріалу. Церковні керівники говорили, що навчати дітей щодо дітонародження (процесу зачаття й виношування дітей) є обов’язком батьків. Батьки повинні також навчати їх закону цнотливості, як пояснено в цьому розділі.

Батьки можуть почати це навчання з прищеплення змалку відповідного ставлення дітей до свого тіла. Відверто, але не вульгарно говорячи з ними про частини тіла та їхні функції і правильно називаючи їх, ви допоможете дітям зростати, не соромлячись свого тіла.

Діти за своєю суттю дуже допитливі. Їм цікаво, як працює їхнє тіло. Їм цікаво, звідки беруться діти. Якщо батьки відповідатимуть на такі запитання одразу ж і зрозуміло для дітей, вони й надалі будуть приходити до батьків із запитаннями. Однак якщо батьки дадуть таку відповідь, що може присоромити дітей, тоді вони відчують себе відринутими або залишаться невдоволеними відповіддю, і, мабуть, звернуться до когось іще з цими запитаннями й, можливо, отримають неправильні тлумачення і невідповідне ставлення.

Однак розповідати дітям про все одразу немудро, і в цьому немає необхідності. Батькам достатньо забезпечити їх лише тією інформацію, якою вони цікавляться і яку можуть засвоїти. Відповідаючи на подібні запитання, батьки можуть прищеплювати дітям повагу до свого тіла й тіла інших людей. Вони повинні навчати дітей одягатися скромно. Їм слід виправляти хибні ідеї та вульгарну мову, яких діти вчаться від інших.

Коли діти дорослішають, батьки повинні відверто поговорити з ними на тему дітонародження. Діти повинні розуміти, що ці сили хороші і що вони дані нам Господом. Він сподівається, що ми застосовуватимемо їх в окреслених Ним межах.

Малі діти приходять від Небесного Батька на землю чистими й невинними. Якщо батьки молитимуться про скерування, Господь надихне їх навчати дітей у належний час і належним чином.

Сила дітонародження

  • Чому батьки повинні навчати дітей про дітонародження і цнотливість? Як вони можуть робити це належним чином?

Бог наказав кожній живій істоті розмножуватися у своєму виді (див. Буття 1:22). Відтворення є частиною Його плану, щоб у такий спосіб усі форми життя могли постійно існувати на землі.

Потім Він помістив на землю Адама і Єву. Вони відрізнялися від усіх інших створінь тим, що були Його духовними дітьми. Бог одружив Адама та Єву в Еденському саду й повелів плодитися і розмножуватися, і наповнювати землю (див. Буття 1:28). Однак їхнє життя мало скеровуватися законами моралі, а не інстинктами.

Бог хотів, щоб Його духовні діти народжувалися в сім’ях, щоб їх належно доглядали і навчали. Подібно до Адама і Єви, ми надаємо фізичні тіла цим духовним дітям. Перше Президентство і Кворум Дванадцятьох Апостолів зробили заяву: “Ми проголошуємо, що шлях, яким створюється смертне життя, встановлено Богом” (“Сім’я: Проголошення світові”, Ліягона, жовт. 2004, с. 49). Бог заповідав, що статеві стосунки можливі виключно у шлюбі між чоловіком і жінкою. Ця заповідь називається закон цнотливості.

Закон цнотливості

  • Що таке закон цнотливості?

Ми повинні мати статеві стосунки лише з подружжям, з яким офіційно одружені. Жодна людина, чоловічої чи жіночої статі, не має права мати статеві стосунки до шлюбу. Після укладання шлюбу статеві стосунки можуть мати місце тільки зі своїм подружжям.

Господь сказав ізраїльтянам: “Не чини перелюбу!” (Вихід 20:14). Тих ізраїльтян, які порушували цю заповідь, піддавали суворому покаранню. Господь повторив цю заповідь в останні дні (див. УЗ 42:24).

Нам сказано, що закон цнотливості стосується не тільки статевих стосунків. Перше Президентство застерігало молодих людей про інші сексуальні гріхи:

До шлюбу не робіть нічого, що збуджує могутні відчуття, які повинні виявлятися тільки в шлюбі. Не беріть участі в пристрасних поцілунках, не лягайте на іншу людину та не торкайтеся особистих, священних частин тіла іншої людини або поверх одягу, або без нього. Не дозволяйте нікому робити це з вами. Не викликайте цих емоцій у власному тілі” (Заради зміцнення молоді [буклет, 2001], 27).

Гомосексуальні вчинки, як і інші порушення закону цнотливості, є серйозним гріхом. Пророки останніх днів говорили про небезпеку гомосексуальної поведінки і про стурбованість Церкви про людей, які мають такі схильності. Президент Гордон Б. Хінклі сказав:

“Перше за все, ми віримо, що шлюб між чоловіком і жінкою висвячено Богом. Ми віримо, що шлюб може бути вічним завдяки використанню сили вічного священства в домі Господа.

Люди запитують про наше ставлення до тих, хто вважає себе так званими геями і лесбіянками. Моя відповідь—ми любимо їх, як синів і дочок Бога. Вони можуть мати певні схильності, які є сильними і які може бути важко контролювати. Більшість людей мають схильності того чи іншого роду у різний час. Якщо вони не діють за цими схильностями, то можуть прямувати вперед, як роблять всі інші члени Церкви. Якщо вони порушують закон цнотливості і моральні норми Церкви, то потребують покарання Церкви, так само, як і інші.

Ми хочемо допомогти цим людям, зміцнити їх, допомогти їм з їхніми проблемами і випробуваннями. Але ми не можемо бути бездіяльними, якщо вони дають собі волю в аморальній поведінці, якщо вони намагаються заохочувати, захищати і жити в так званих одностатевих шлюбах. Дозволити це—означатиме поставитися легковажно до дуже серйозної і священної основи дозволеного Богом шлюбу і самій його меті—утворенню сімей” (in Conference Report, Oct. 1998, 91; or Ensign, Nov. 1998, 71).

Сатана хоче, щоб ми порушували закон цнотливості

  • Як Сатана спокушає людей порушити закон цнотливості?

План Сатани в тому, щоб обманути якомога більшу кількість людей і не дати нам повернутися до життя з Небесним Батьком. Одне з найбільш руйнівних знарядь у його арсеналі—спокусити нас порушити закон цнотливості. Він підступний і сильний. Він хоче переконати нас, що порушувати цей закон—не гріх. Так було обмануто багато людей. Ми повинні стежити, щоб не підпасти під цей гріховний вплив.

Сатана нападає на норми скромності. Він намагається змусити нас вважати, що людське тіло треба виставляти напоказ і милуватися ним, адже воно красиве. Наш Небесний Батько хоче, щоб ми прикривали тіло, і щоб у інших людей не з’являлося негідних думок.

Сатана не тільки заохочує нас нескромно одягатися, але й також підкидає аморальні й неприйнятні думки. Він робить це з допомогою ілюстрацій, фільмів, історій, жартів, музики й танців, які пропагують аморальність. Закон цнотливості вимагає, щоб наші думки, так само, як і вчинки, були чистими. Пророк Алма учив, що коли ми постанемо перед судом Бога, “наші думки також викриватимуть нас; і в цьому жахливому стані ми не насмілимося глянути на нашого Бога” (Алма 12:14).

Ісус учив: “Ви чули, що сказано: “Не чини перелюбу”.

А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм” (Матвій 5:27–28).

Президент Гордон Б. Хінклі застерігав: “Ви живете у світі жахливих спокус. Бруд порнографії несеться над землею як потік зла, що поглинає. Це отрута. Не дивіться і не читайте її. Вона вас зруйнує. Вона позбавить вас самоповаги. Вона вкраде відчуття краси життя. Вона охопить вас і втягне у болото поганих думок і, можливо, поганих вчинків. Тримайтеся далі від неї. Уникайте, як заразної хвороби, бо вона смертельна. Будьте чеснотними в думках і справах. Бог наділив вас, з певною метою, божественним переконанням, яке може легко бути зруйновано злом і привести вас до знищення. Поки ви молоді, ще не час для серйозних стосунків. Коли почнете замислюватися над одруженням, тоді і прийде для цього час. Але вам, і хлопцям і дівчатам, які навчаються в середній школі, це ще не потрібно” (Gordon B. Hinckley, in Conference Report, Oct. 1997, 71–72; або Ensign, Nov. 1997, 51).

Інколи Сатана спокушає нас через душевні почуття. Він знає, коли ми самотні, розгублені або пригнічені. Він вибирає цей час нашої слабкості, щоб спокушати нас порушити закон цнотливості. Небесний Батько може дати нам силу пройти неушкодженими крізь ці випробування.

Писання розповідають про праведного юнака на ім’я Йосип, якому його господар Потіфар надзвичайно довіряв. Потіфар віддав в управління Йосипові все, що мав. Дружина Потіфара пристрасно бажала Йосипа і спокушала його вчинити з нею перелюб. Але Йосип опирався їй і втік від неї. (Див. Буття 39:1–18).

Півло навчав: “Досягла вас спроба не інша, тільки людська; але вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її” (1 Коринтянам 10:13). Алма наголошував на тому, що нас “не можна… спокусити понад те, що [ми] може[мо] витримати”, якщо ми “упокоримося перед Господом, [будемо] приклика[ти] Його святе ім’я, і пильнува[ти], і моли[тися] постійно” (Aлма 13:28).

  • Як взаємопов’язані скромність і цнотливість? Як батьки можуть навчати своїх дітей скромності в одязі, мові й поведінці?

  • Як ми можемо боротися з поширенням і впливом порнографії?

  • Які обіцяння дав нам Господь, щоб допомогти нам долати спокуси Сатани?

Порушення закону цнотливості є надзвичайно серйозним гріхом

Пророк Алма горював через одного зі своїх синів, який порушив закон цнотливості. Алма казав йому, Коріантонові: “Хіба ти не знаєш, сину мій, що це мерзота в очах Господа; так, наймерзотніший серед усіх гріхів, крім пролиття невинної крові або зречення Святого Духа?” (Алма 39:5). Більш серйозним гріхом за порушення закону цнотливості є лише вбивство.

Якщо чоловік і жінка порушують закон цнотливості і це веде до зачаття дитини, вони можуть мати спокусу вчинити інший жахливий гріх: аборт. Аборт рідко можна виправдати. Керівники Церкви сказали, що аборт можуть виправдати такі виключні обставини, як вагітність в результаті кровозмішення чи згвалтування, або якщо, на думку компетентного медичного фахівця, життю чи здоров’ю матері загрожує серйозна небезпека, або якщо за висновками компетентного медичного фахівця плід має серйозні вади, які не дозволять немовляті вижити після народження. Але навіть ці обставини автоматично не виправдовують аборту. Ті, хто стикаються з подібними обставинами, повинні приймати рішення щодо аборту лише після консультації зі своїми місцевими провідниками Церкви і після отримання підтвердження через щиру молитву.

“Коли чоловік і жінка зачинають дитину поза шлюбом, необхідно докласти всіх зусиль, щоб сприяти їх одруженню. Коли вірогідність успішного шлюбу малоймовірна через вік або інші обставини, неодруженим батькам слід порадити звернутися до Служби сім’ї святих останніх днів, що допоможе в усиновленні дитини, щоб пересвідчитися, що дитину буде запечатано до батьків, гідних відвідування храму” (Лист Першого Президентства, 26 червня 2002 р. і 19 липня 2002 р.).

Для Небесного Батька дотримання Його дітьми закону цнотливості має величезне значення. Члени Церкви, які порушують цей закон або спонукають інших зробити це, підлягають церковним дисциплінарним діям.

Порушники закону цнотливості можуть знайти прощення

Порушники закону цнотливості можуть отримати спокій. Господь каже нам: “А коли б несправедливий відвернувся від усіх гріхів своїх, яких наробив, і виконував усі устави Мої,… усі його гріхи, які наробив він, не згадаються йому” (Єзекіїль 18:21–22). Душевний спокій здобувається тільки через прощення.

Президент Кімбол сказав: “На кожне прощення є своя умова. … Піст, молитви, смирення мають бути рівнозначними гріху чи переважати його. Має бути скрушене серце і впокорений дух. … Мають бути сльози і щира зміна в серці. Необхідно визнати гріх, перестати чинити лихе, сповідатися в гріху перед відповідними уповноваженими представниками Господа” (The Miracle of Forgiveness [1969], 353).

Для багатьох людей сповідь є найважчою частиною покаяння. Ми повинні сповідуватися не тільки Господу, але й особі, якій завдали шкоди, наприклад, чоловікові або дружині, а також відповідним провідникам священства. Провідник священства (єпископ або президент колу) визначить наше становище в Церкві. Господь сказав Алмі: “Хто б не грішив проти Мене,… якщо він зізнається у своїх гріхах перед тобою і переді Мною, і покається у щирості свого серця, того ви прощатимете, і Я його прощу” (Мосія 26:29).

Але Президент Кімбол попереджав: “Хоча обіцяння стосовно прощення є щедрими, немає жодного обіцяння чи натяку на прощення будь-якій душі, яка не повністю кається… Навряд чи ми можемо занадто часто нагадувати людям, що неможливо грішити, отримувати прощення, а тоді знов і знов грішити й сподіватися на прощення” (The Miracle of Forgiveness, 353, 360). Ті, хто здобувають прощення, а тоді знов чинять той самий гріх, будуть відповідати і за колишні гріхи (див. УЗ 82:7; Eтер 2:15).

Ті, хто дотримуються закону цнотливості, отримують великі благословення

  • Які благословення ми отримуємо, коли дотримуємося закону цнотливості?

Коли ми дотримуємося закону цнотливості, то можемо жити без почуття провини чи сорому. Зберігаючи себе чистими й незаплямованими перед Господом, ми благословляємо своє життя і життя своїх дітей. Діти можуть дивитися на нас як на приклад і наслідувати його.

Додаткові уривки з Писань

Роздрукувати