Розділ 41
Післяземний духовний світ
Життя після смерті
-
Що відбувається з нами після смерті?
Небесний Батько склав для нашого спасіння план. За цим планом Він послав нас зі Своєї присутності, щоб ми жили на землі й отримали фізичне тіло з плоті й крові. Врешті-решт фізичне тіло помре, а наші духи вирушать у духовний світ. Духовний світ—це місце очікування, праці, навчання, а для праведних ще й відпочинку від турбот і смутку. Наші духи мешкатимуть там до часу, коли ми будемо готові воскреснути. Тоді наші фізичні тіла знову з’єднаються з нашими духами, і ми приймаємо ступінь слави, до рівня якого є готовими (див. розділ 46 цієї книги).
Багатьом з нас цікаво, на що схожий духовний світ. Писання та пророки останніх днів дають нам деяку інформацію щодо цього.
-
Яку втіху вам приносить знання про те, що є життя після смерті? Як ми можемо застосовувати своє знання про духовний світ, щоб втішати інших?
Де знаходиться духовний світ?
Пророки останніх днів говорять, що духи тих, хто помер, недалеко від нас. Президент Езра Тефт Бенсон сказав: “Інколи завіса між цим життям та життям прийдешнім стає надзвичайно тонкою. Наші близькі, що померли, знаходяться недалеко від нас” (in Conference Report, Apr. 1971, 18; or Ensign, June 1971, 33). Президент Бригам Янг навчав, що духовний світ знаходиться на землі, навколо нас (див. Учення Президентів Церкви: Brigham Young [1997], 279).
Яка природа наших духів?
Духовні істоти мають форму людського тіла, тільки духовне тіло має довершений образ (див. Етер 3:16). Духи ідуть із земного життя, зберігаючи відданість або вороже ставлення до всього, що стосується праведності (див. Алма 34:34). У них залишаються ті самі пристрасті й бажання, що були й за земного життя. Усі духи мають вигляд дорослої людини. Вони були такими до земного життя і залишатимуться такими після смерті, навіть якщо помирають при народженні чи в дитинстві (див. Учення Президентів Церкви: Джозеф Ф. Сміт [1999], сс. 130–132).
-
Чому так важливо знати, що в духовному світі наші духи матимуть такі ж погляди, як і в земному?
Які умови в духовному світі?
Пророк Алма із Книги Мормона вчив, що духовний світ поділено на дві частини або на два стани:
“Духи тих, хто праведні, буде прийнято до стану щастя, який називається раєм, станом відпочинку, станом спокою, де вони будуть відпочивати від усіх своїх бід і від усіх турбот, і смутку.
І тоді станеться, що духи злочестивих, так, тих хто злий—бо ось, вони не мають ані частини, ані часточки від Духа Господа; бо ось, вони обрали злі діяння замість добрих; тому дух диявола увійшов у них і заволодів їхнім домом—а ці будуть викинуті у зовнішню темряву; там буде плач, і голосіння, і скрегіт зубів, і все через їхнє власне беззаконня, тому що вони були взяті в полон за волею диявола.
Тож таким є стан душ злочестивих, так, у темряві, і стан жахливого, страшного чекання палючого збурення гніву Бога на них; таким чином, вони залишаються в цьому стані, так само як праведні в раю, аж до часу їхнього воскресіння” (Алма 40:12–14).
Духи розрізняються за чистотою їхнього життя та слухняністю волі Господа під час земного життя. Праведних і злочестивих розділено (див. 1 Нефій 15:28–30), але духи можуть прогресувати, коли дізнаються про євангельські принципи і житимуть у відповідності до них. Духи в раю можуть навчати духів, що перебувають у в’язниці (див. УЗ 138).
Рай
Згідно зі словами пророка Алми праведні духи відпочивають від земних турбот і смутку. Однак вони зайняті виконанням Господньої роботи. Президент Джозеф Ф. Сміт бачив видіння, в якому Ісус Христос одразу після розп’яття відвідав праведних у духовному світі. Він призначив посланців, дав їм силу і повноваження й відрядив “нести світло євангелії тим, хто були в темряві, саме всім духам людським” (УЗ 138:30).
Церкву організовано в духовному світі, і носії священства продовжують там виконувати свої обов’язки (див. УЗ 138:30). Президент Уілфорд Вудрафф навчав: “Те саме священство існує й по той бік завіси… Кожен апостол, кожен сімдесятник, кожен старійшина і т.д., який помер у вірі, як тільки переходить за завісу, приєднується до роботи священнослужіння” (Deseret News, Jan. 25, 1882, 818).
Важливе значення також мають сімейні стосунки. Президент Джедедая М. Грант, радник Бригама Янга, бачив духовний світ і розповідав про його організацію Геберу Ч. Кімболу: “Він сказав, що люди, яких бачив, були організовані у сім’ї… Він говорив: “Коли я побачив сім’ї, то деякі з них відрізнялися від інших… адже я бачив сім’ї, яким не дозволено було зібратися і жити разом через те, що вони не шанували своїх покликань тут” (Deseret News, Dec. 10, 1856, 316–317).
Духовна в’язниця
Апостол Петро казав про духовний світ як про в’язницю, якою він і є для окремих духів (див. 1 Петра 3:18–20). У духовній в’язниці перебувають духи тих, хто ще не отримав євангелії Ісуса Христа. Ці духи зберігають свободу волі. Їх приваблює як добро, так і зло. Якщо вони приймуть євангелію, і за них у храмах буде виконано обряди, вони можуть залишити духовну в’язницю і жити в раю.
Крім того, у духовній в’язниці перебувають ті, хто відкинув євангелію, проповідувану їм на землі або в духовній тюрмі. Ці духи живуть у стані, що називається пеклом. Вони позбавили себе милості Ісуса Христа, Який сказав: “Бо знай, Я, Бог, вистраждав це за всіх, щоб їм не страждати, якщо покаються; але якщо вони не покаються, вони повинні страждати саме так, як Я; таким стражданням, яке примусило Мене, Самого Бога, найвеличнішого з усіх, тремтіти від болю і кровоточити кожною порою, та страждати і тілом, і духом” (УЗ 19:16–18). Коли вони відстраждають за свої гріхи, їм буде дозволено, завдяки Спокуті Ісуса Христа, успадкувати найнижчий ступінь слави, тобто телестіальне царство.
-
Чим саме умови в духовному світі нагадують умови земного життя?
Додаткові уривки з Писань
-
1 Петра 4:6 (євангелію було проповідувано померлим)
-
Мойсей 7:37–39 (для злочестивих приготовлена духовна в’язниця)
-
УЗ 76 (одкровення про три царства слави)
-
Лука 16:19–31 (доля бідного та багатія в духовному світі)