Книги й уроки
Розділ 8: Молитва до Небесного Батька

Розділ 8

Молитва до Небесного Батька

Зображення
A woman sitting at a desk with the scriptures open in front of her. She has her hands clasped and eyes closed in prayer.

Що таке молитва?

Ісус навчав: “Ви завжди повинні молитися Батькові в Моє ім’я” (3 Нефій 18:19).

Молитва—це одне з найбільших благословень у нашому житті на землі. Завдяки молитві ми можемо спілкуватися з Небесним Батьком і щодня шукати Його проводу.

Молитва—це щира, сердечна розмова з Небесним Батьком. Ми повинні молитися лише Богові і нікому більше. Ми не повинні молитися жодній іншій істоті або чомусь, створеному людиною чи Богом (див. Вихід 20:3–5).

Чому ми молимося?

Із самого початку світу молитва була важливою частиною євангелії. Ангел Господа наказав Адаму і Єві покаятися і прикликати Бога в ім’я Сина (див. Мойсей 5:8). Ця заповідь ніколи не відмінялася. Молитва допоможе нам наблизитися до Бога. Вона впливає на всі наші думки, слова і вчинки.

Нам слід молитися про силу протистояти спокусам Сатани і його послідовників (див. 3 Нефій 18:15; УЗ 10:5). Ми повинні молитися, щоб сповідуватися Богові у гріхах і просити у нього прощення (див. Алма 38:14).

Ми повинні молитися про Господній провід і допомогу у щоденному житті. Нам слід молитися про свої сім’ї та друзів, сусідів, про врожаї та худобу, про буденну роботу та інші справи. Ми повинні молитися про захист від ворогів. (Див. Алма 34:17–27).

Ми повинні молитися, щоб висловлювати любов до Небесного Батька й наближатися до Нього. Нам слід молитися Батькові, щоб висловити подяку за благополуччя та затишок, за все, що Він щодня дає нам (див. 1 Солунянам 5:18). Ми повинні молитися, щоб просити у Небесного Батька сили жити за євангелією.

Ми повинні молитися, щоб залишатися на тісній і вузькій путі, яка веде до вічного життя. Ми повинні молитися Богові, джерелу всієї праведності, щоб бути праведними в думках, словах і діях.

  • Як молитва допомагала вам наблизитися до Небесного Батька?

Коли нам слід молитися?

Ми можемо молитися, коли б не відчули потребу поговорити з Небесним Батьком, подумки чи вголос. Інколи нам потрібно бути на самоті, коли ми хочемо вилити Йому душу (див. Матвій 6:6). Крім того, ми можемо молитися під час виконання щоденних справ. Ми можемо молитися на церковних зборах, вдома, по дорозі, під час роботи, готуючи на кухні чи де б ми не були і що б не робили. Ми можемо молитися в будь-який час удень чи вночі. Ми можемо молитися, коли самі або з іншими людьми. Ми можемо завжди думати про Небесного Батька (див. Алма 34:27). Ми можемо “молитися завжди” (УЗ 10:5).

Інколи нам не буде хотітися молитися. Ми можемо бути розгніваними, розчарованими чи засмученими. У цьому випадку ми маємо докласти додаткових зусиль, щоб помолитися (див. 2 Нефій 32:8–9).

Молитися приватно нам слід принаймні щовечора і щоранку. Писання розповідають про молитви вранці, в обід і ввечері (див. Алма 34:21).

Нам заповідано проводити сімейні молитви, щоб сім’я була благословенною (див. 3 Нефій 18:21). Церковні провідники радять нам молитися сім’ями щоранку і щовечора.

У нас також є нагода молитися, щоб подякувати за їжу перед кожним її прийомом і попросити благословити її.

Ми відкриваємо і закриваємо всі церковні збори молитвою. Ми дякуємо Господу за благословення і просимо допомогти служити Йому так, як Йому до вподоби.

Як ми повинні молитися?

Не має значення, чи стоїмо ми на ногах, чи на колінах, чи молимося вголос, чи подумки, чи робимо це від себе, чи від імені групи людей—ми завжди повинні молитися з вірою, “з щирим серцем, із справжнім наміром” (Мороній 10:4).

Коли ми молимося Небесному Батькові, то повинні сказати Йому про справжні почуття свого серця, довіритися Йому, просити пробачити нас, благати Його, дякувати Йому, виражати любов до Нього. Нам не слід повторювати порожні слова і фрази (див. Матвій 6:7–8). Ми повинні завжди просити, щоб на все була Його воля, пам’ятаючи, що те, чого бажаємо собі, не завжди є найкращим для нас (див. 3 Нефій 18:20). Ми завершуємо молитву словами: “В ім’я Ісуса Христа” (див. 3 Нефій 18:19).

Як приходить відповідь на молитви?

  • Чому, на ваш погляд, відповіді на молитви не завжди приходять одразу ж? Чому вони не завжди приходять тоді, коли ми бажаємо, чи не так, як ми хочемо?

На щирі молитви завжди приходить відповідь. Іноді відповідь може бути “ні”, бо те, чого просимо, не є найкращим для нас. Інколи звучить відповідь “так”, і всередині розливається тепле, приємне почуття щодо того, що нам слід робити (див. УЗ 9:8–9). Час від часу є й така відповідь: “Почекай трохи”. На молитви завжди приходить відповідь у час і спосіб, які, за Господнім задумом, будуть найкориснішими для нас.

Інколи Господь відповідає на молитви через інших людей. Добрий друг, чоловік або дружина, хтось із батьків чи інших родичів, хтось із церковних провідників, місіонер—будь-хто з них може відчути спонукання зробити щось, що дасть відповідь на наші молитви. Прикладом цього може бути випадок, який стався з молодою матір’ю, чия дитина постраждала від нещасного випадку вдома. Вона не мала можливості відвезти дитину до лікаря. Лише нещодавно вона переїхала в цей район і не знала своїх сусідів. Молода мати молилася про допомогу. За кілька хвилин до її дверей підійшла сусідка і сказала: “У мене було відчуття, що я маю прийти і допомогти вам”. Сусідка допомогла матері дістатися з немовлям до лікаря.

Часто Бог дає нам силу, щоб самим відповісти на свої молитви. Молячись про допомогу, ми маємо зробити все, що у нашій силі, щоб самим досягти бажаного.

Якщо ми житимемо за євангелію Ісуса Христа і завжди будемо молитися, то будемо радісними і щасливими. “Будь смиренним; і Господь Бог твій вестиме тебе за руку і дасть тобі відповідь на твої молитви” (див. УЗ 112:10).

  • Яким чином Небесний Батько відповідав на ваші молитви?

Додаткові Писання та інші джерела

Роздрукувати