Благословенні всі чисті серцем
Нехай Бог благословить наші щирі зусилля бути чистими серцем і розумом, щоб “чесноти [могли] прикрашати [наші] думки безупинно”.
Кілька років тому, одного сонячного ранку, прогулюючись із дружиною узбережжям Карибського моря, я побачив кілька рибальських човнів, витягнутих на пісок. Зупинившись біля човнів, щоб зазирнути в них, я дещо дізнався про ловлю риби і цього мені ніколи не забути. Місцеві рибалки замість сіток, волосіння чи гачків використовували прості капкани, виготовлені із дротяної сітки. Кожний капкан за формою нагадував коробку. Рибалки прорізали на кожній стороні капкану вертикальні отвори, завдовжки приблизно 20 см, а потім загинали розрізаний дріт усередину, завдяки цьому утворювалися вузькі отвори, через які риба могла запливати в нього.
Можливо ви здогадуєтеся, як працював такий капкан. Рибалки брали такий капкан з наживкою з собою у море і спускали його на дно. Коли риба підхожого розміру наближалася до капкану і відчувала наживку, вона могла знайти отвір на боці капкана і заплисти в нього, майже протискуючись між обрізаними дротинами. Потім, коли спіймана в капкан риба намагалась виплисти із нього, виявлялося, що одна справа протиснутися між обрізаними дротинами, щоб потрапити в капкан, і зовсім інша справа виплисти з нього через колючі дротини—так вона і ловилась. Коли рибалки поверталися, вони витягали капкан із води і спіймана в ньому риба скоро ставала свіжоприготовленою морською стравою.
У Старому Завіті є розповідь про людину, яка спіймалася подібним капканом. Нею був могутній цар Давид, і те, що з ним трапилося, є однією з найсумніших історій у Писаннях.
“І сталося… у час виходу царів на війну… послав Давид Йоава й своїх слуг із ним, та всього Ізраїля, і вони вигубили аммонітян. … А Давид сидів в Єрусалимі.
І сталося надвечір, і встав Давид із ложа свого, і проходжувався на даху царського дому. І побачив він із даху жінку, що купалася. А та жінка була дуже вродлива” (2 Самуїлова 11:1–2).
Давид довідався, що жінку звали Вірсавія. Її чоловік, Урія, воїн, знаходився далеко, воюючи проти аммонітян разом з військом, в якому і цар Давид мав би бути. Давид послав за Вірсавією, щоб її привели у палац. Вони вчинили перелюб, вона завагітніла, і Давид почав боятися, що про їхній перелюб можуть дізнатися. Сподіваючись приховати свій гріх, Давид наказав, щоб Урію послали назад в Єрусалим. Урія повернувся, але із принципу відмовився піти у свій дім, до Вірсавії. Тоді Давид підлаштував усе так, щоб Урію було вбито у бою (див. 2 Самуїлова 11:3–17). Цей ряд жахливих рішень призвів до загибелі Урії та нещасть Давида, Вірсавії і, зрештою, цілого царства. З великою стриманістю у Біблії сказано: “Та в Господніх очах була злою та річ, що оце зробив був Давид” (2 Самуїлова 11:27).
Ви бачите, як Давид потрапив у цей капкан? Він був на даху свого палацу і дивлячись вниз, на сусідське подвір’я, побачив те, на що не повинен був дивитися. Це була наживка диявола. Скромність, непорочність, здоровий глузд вимагали, щоб Давид негайно ж відвернувся і не дивився, але він не зробив ні того, ні того. Натомість він дозволив своєму розуму поринути у заборонені уявлення, а ці думки призвели до вчинків і справа закрутилася по низхідній спіралі—від поганого до гіршого і так аж до фатального. Давид спіймався у капкан, і це для нього мало вічні наслідки.
Сьогодні існує духовна пастка, яка називається порнографією, і багато тих, кого принаджують її провокативні послання, потрапляє у цей смертельний капкан. Як і в будь-який капкан, в неї легко потрапити, але важко вибратися. Деякі доводять, що вони можуть час від часу переглядати порноматеріали без жодних згубних для себе наслідків. Спочатку вони кажуть: “Тут же нічого поганого немає” або “У чому проблема? Це ніяк не може вплинути”, або “Мені просто цікаво”. Та вони помиляються. Господь попереджав: “А той, хто дивиться на жінку і пристрасно бажає її, той зречеться віри і не матиме Духа; і якщо він не кається, його слід вигнати” (УЗ 42:23). Саме так сталося з Давидом: він подивився на Вірсавію, пристрасно забажав її і втратив Духа. Яким би іншим міг бути залишок життя Давида, якби він просто відвів погляд!
Ті, хто захоплюються порнографією, не лише втрачають Дух, а й перспективу і гармонію. Подібно до царя Давида, вони намагаються приховати свій гріх, забуваючи, що від Господа нічого неможливо приховати (див. 2 Нефій 27:27). Реальні наслідки починають відчуватися, коли поволі зникає самоповага, псуються прекрасні стосунки, чахнуть шлюби, починає збільшуватися кількість невинних жертв. Виявивши, що їх вже більше не задовольняє те, що вони проглядають, вони експериментують з більш відвертими зображеннями. Поступово у них виникає залежність від порнографії, навіть якщо вони й не знають про це, або відмовляються від цього, і, як у Давида, їхня поведінка дедалі погіршується, бо їхні моральні стандарти суттєво змінюються.
Оскільки загальнопоширена культура по всьому світі погіршується, аморальність все більше пронизує засоби масової інформації, вистави, рекламу та Інтернет. Але популярність, відповідно до норм, яким віддає перевагу світ, є дуже небезпечною шкалою, щоб використовувати її для визначення, що є правильним або навіть того, що не є небезпечним. Кінофільм або якась телепрограма можуть бути широковідомими і дуже подобатися мільйонам глядачів, але в них можуть показуватися образи чи поведінка, які є порнографічними. Якщо в кінофільмі є щось “не надто погане”, то це автоматично означає, що це і не надто хороше. Отже, той факт, що інші дивляться кінофільми або відкривають веб-сайти, які не є доречними,—це нам не виправдання. Життя носіїв священства повинно відповідати нормам Спасителя і Його Церкви, а не нормам світу.
Спаситель навчав: “Благословенні всі чисті серцем, бо вони побачать Бога” (3 Нефій 12:8). Обіцяння євангелії стосуються звеличення, облагородження і навіть піднесення. Ми отримуємо ці обіцяння через завіти, за якими від нас вимагається жити чистим і моральним життям. Коли ми живемо праведно і прагнемо чистоти наших сердець, ми більше наближуємося до Бога і Духа. Стан нашого серця визначає, як багато проявів Божества ми бачимо у світі тепер і наскільки ми готові зрештою осягнути обіцяння, що чисті “побачать Бога”. Нам треба прагнути чистоти. Апостол Іван написав:
“Улюблені,—ми тепер Божі діти, але ще не виявилося, що ми будемо. Та знаємо, що, коли з’явиться, то будем подібні до Нього, бо будемо бачити Його, як Він є.
І кожен, хто має на Нього надію оцю, очищає себе так же само, як чистий і Він” (1 Івана 3:2–3).
Якщо ви вже потрапили в капкан порнографії, зараз час звільнитися за допомогою Спасителя. Вихід є, але щоб вибратися, вам потрібна буде Його допомога. Ваше повне одужання залежить від вашого повного розкаяння. Негайно йдіть до свого єпископа. Шукайте в нього натхненного проводу. Він допоможе вам скласти план покаяння, після якого у вас знову з’явиться самоповага і Дух знову повернеться у ваше життя. Зцілюючої сили спокути Господа Ісуса Христа достатньо, щоб визволити з усіх бід, навіть і з цієї. Якщо ви повернетеся до Спасителя всім своїм серцем і прислухаєтеся до поради свого єпископа, ви знайдете зцілення, якого потребуєте. Господь допоможе вам знайти силу, щоб не піддаватися спокусі, і могутність, щоб подолати згубну звичку. Як навчав Мороній, треба:
“… приходити до Христа і сприймати кожний добрий дар, і не торкатися злого дару, ані чогось нечистого.
Так, прийдіть до Христа, і вдосконалюйтеся в Ньому, і відриньте від себе всю безбожність; і якщо ви відринете від себе всю безбожність і любитимете Бога з усією вашою могутністю, розумом і силою, тоді Його благодаті буде достатньо вам, щоб через Його благодать ви могли бути досконалими в Христі” (Мороній 10:30, 32).
Нехай Бог благословить наші щирі зусилля бути чистими серцем і розумом, щоб “чесноти [могли] прикрашати [наші] думки безупинно” (D&C 121:45). Я свідчу про викупну любов Спасителя і очищувальну силу Його спокути, в ім’я Ісуса Христа, амінь.