2007
Через мале й просте
Листопад 2007 р. року


Через мале й просте

Давайте знову виявимо для себе божественну силу щоденної молитви і відчуємо переконуючий вплив Книги Мормона та Священних Писань.

Кожний, хто щодня житиме за євангелією Ісуса Христа і витерпить до кінця, отримає вічне життя—таким є обіцяння Господа1. За своїми основними принципами євангелія проста й легка для розуміння і доступна для найслабших2. Алма, пророк з Книги Мормона, виразно сказав: “Отже, ти можеш вважати, що це є моє безглуздя; але … через мале й просте відбувається велике; і … дуже незначними засобами Господь примушує мовчати мудрих і досягає спасіння багатьох душ”3.

Зовсім недавно я мав задоволення спостерігати за цим процесом у житті одного брата на ім’я Стен, який був неактивним у Церкві років 45. Він жив порядним життям і підтримував дружину та сина, які були відданими членами Церкви. Однак для себе він вибрав залишатися поза Церквою. І все ж щомісяця він радо приймав домашніх вчителів.

У лютому 2006 року Стену були призначені нові домашні вчителі. І хоч їхній перший візит пройшов доволі приємно, усе ж Стен не виявив справжньої зацікавленості до євангелії або чогось духовного. Під час їхнього другого візиту мало що змінилося, хоч Стен і прийняв їх трохи гостинніше і дружелюбніше. А вже під час третього свого візиту вони побачили помітні зміни у виразі обличчя Стена і його поведінці. На їхній величезний подив, Стен, ще не давши розпочати урок, засипав їх дуже глибокими запитаннями. Зав’язалася бесіда, під час якої він розповів, що з ним сталося за останній місяць, коли вони з дружиною почали читати щодня по одному розділу з Книги Мормона.

Старійшина Брюс Р. Макконкі виразно описав таке нове пробудження, яке сталося зі Стеном. “Ось людина, яка отримує примірник цієї благословенної книги, вона починає її читати і продовжує… поки, прочитавши її всю, її зголодніла душа не насититься хлібом життя. Людина не може відкласти її в бік або проігнорувати її вчення. Ця книга, наче ті води життя, що течуть в безплідні пустині її душі, знищуючи те беззмістовне і пусте почуття, яке до цього відділяло її від її Бога”4.

Тим домашнім вчителям було нагадано про дивовижну силу Книги Мормона і те, наскільки сильним є вплив Духа Господа, коли ми читаємо її священні сторінки. Вони також краще зрозуміли твердження пророка Джозефа Сміта, “що Книга Мормона[—це] найбільш правильна з усіх книг на світі… і людина буде ближча до Бога, твердо дотримуючись її заповідей, ніж будь-якої іншої книги”5.

Невдовзі Стенова жага дізнатися більше про відновлену євангелію і знову відкрити її для себе привела до того, що він почав не лише читати більше одного розділу в день, але й палко молитися та ретельно аналізувати, що в нього в душі.

Тим, кого часом беруть сумніви, чи справді Господь чує їхні молитві, Господь нагадує:

“І котрий з нас, батьків, як син хліба проситиме, подасть йому каменя? Або, як проситиме риби, замість риби подасть йому гадину? …

Отож, коли ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати,—скільки ж більше Небесний Отець подасть Духа Святого всім тим, хто проситиме в Нього?”6.

Наш дорогий пророк, Президент Гордон Б. Хінклі, також порадив: “Ви не можете зробити це самі. … Вам потрібна Господня допомога,… і як це чудово, що ви маєте нагоду молитися, щоб ваші молитви були почуті і на них була відповідь. … Він стоїть, готовий допомогти”7.

У серпні 2007 року Стен відважився піти разом зі своєю дружиною, яка завжди була віддана євангелії, у свій приход на причасні збори—вперше за останні 45 років. Там він зі смиренним серцем, сповненим молитви, слухав прості причасні молитви, які промовляли юні священики. Почуваючи себе негідним і якоюсь мірою відчуваючи глибину і значення цього найсвященнішого обряду, він, багато думаючи і переживаючи болісні почуття, упродовж кількох тижнів не наважувався причаститися хлібом і водою.

Багато років тому Президент Джозеф Філдінг Сміт емоційно свідчив: “На мою думку, причасні збори—найсвященніші, найсвятіші з усіх церковних зборів. Коли я думаю про те, як Спаситель і Його апостоли зібралися разом того пам’ятного вечора, коли Він вперше провів причастя,… моє серце сповнюється надзвичайними почуттями і я відчуваю себе зворушеним. Я вважаю ті збори одними із самих урочистих і чудових від самого початку часу”8.

Стен продовжував вивчати євангелію, відвідувати церкву і отримувати належні поради та підтримку від своїх домашніх вчителів. І ось настав день, коли він з радістю відчув, що готовий простягнути свою руку, аби причаститися дорогоцінним причастям. Коли ми гідно, вдумливо і благоговійно причащаємося, то можемо стати “учасниками Божої Істоти”9 завдяки спокуті Христа і силі Святого Духа.

Стен, ставши активним членом Церкви, отримав покликання і, через кілька місяців, був висвячений у старійшини. У липні 2007 року Стен і його дружина стали одне проти одного біля вівтаря у домі Господа і владою та вічним законом Бога були одружені на час і на всю вічність10.

Брати і сестри, давайте знову виявимо для себе божественну силу щоденної молитви і відчуємо переконуючий вплив Книги Мормона та Священних Писань. Давайте кожної неділі, приймаючи причастя, робити це в дусі справжнього благоговіння перед Тим, Хто дає все11.

Завдяки нашим найкращим і дуже обмеженим старанням і завдяки Господній безмежній доброті “відбувається велике” через “мале і просте”.

І в кінці, стосовно цих священних справ, можу додати своє особисте свідчення і запевнення в ім’я Ісуса Христа, амінь.

Посилання

  1. Див. 3 Нефій 27:13–18; УЗ 14:7.

  2. Див. Матвій 11:28–30; Кн. Якова 4:14, Алма 37:44; УЗ 133:57–58.

  3. Алма 37:6–7.

  4. A New Witness for the Articles of Faith (1985), 414.

  5. History of the Church, 4:461.

  6. Лука 11:11, 13; див. Joseph Smith Translation in footnote 13a.

  7. Teachings of Gordon B. Hinckley (1997), 468.

  8. In Conference Report, Oct. 1929, 60–61.

  9. 2 Петра 1:3–4; див. також 3 Нефій 18:1–14.

  10. Див. Матвій 19:3–6; УЗ 131:1–4.

  11. Див. Мороній 6:1–9.