Те, що жінки-святі останніх днів роблять найкраще: стояти міцно й непорушно

Джулі Б. Бек

Генеральний президент Товариства допомоги

Ми мусимо стояти міцно й непорушно у вірі, міцно й непорушно у сім’ї, міцно й непорушно у допомозі.

Мої дорогі сестри, я з молитвою в серці беруся виконувати цей великий обов’язок. У мене є свідчення про істинну, відновлену євангелію Ісуса Христа. Спаситель є нашим провідником і взірцем, нашою скелею, нашою силою і нашим захисником. Будь-яка роль, в якій я можу допомогти Йому або висвяченому Ним пророку, є благословенням у моєму житті. Я завжди міцно любила і поважала сестер цього Товариства, і я вважаю жінок цієї Церкви найкращими, найздібнішими жінками на світі. Знайте, як я люблю вас—дивовижних жінок цієї Церкви.

Президент Хінклі сказав на Всесвітніх зборах навчання провідництва: “Я переконаний, що не існує жодної організації, яку б можна було порівняти з Товариством допомоги цієї Церкви. Вона налічує більш як п’ять мільйонів жінок по всьому світу. Якби вони об’єдналися і говорили в один голос, їхня сила була б невимірною. … Важко передати, наскільки важливо, щоб жінки Церкви залишалися сильними та не відходили від того, що, за планом Господа, є правильним і належним”¹.

Я розмірковувала над цим натхненним завданням, вивчала його і шукала відповідей, як саме жінки цієї Церкви можуть виконати заклик і обіцяння Президента Хінклі. Як вони можуть говорити в унісон і стояти міцно й непорушно за те, що є правильним і належним? У плані Господа є те, що жінки-святі останніх днів мають робити, будучи доньками Божими, обраними, щоби прийти на землю в час, який назвали “дуже складною порою в історії світу”².

Щоби ми, жінки, виконували свою частку за планом Господа, ми мусимо стояти міцно й непорушно у вірі, міцно й непорушно у сім’ї, міцно й непорушно у допомозі. Ми мусимо досягати висот у цих трьох важливих сферах, які виділяють нас як Господніх учнів. У Товаристві допомоги тренуються бути учнями Христа. Ми вчимося того, чого би Він хотів, робимо те, що би Він хотів, і стаємо тими, ким би Він хотів нас бачити. Коли ми збираємося, маючи це на меті, робота Товариства актуальна для вас за будь-яких обставин—чи вам 18 чи 88, чи заміжні ви чи ні, маєте дітей чи ні, живете в Баунтіфулі (шт. Юта) або Бангалорі (Індія).

Стійте міцно й непорушно у вірі

По-перше, жінки-святі останніх днів мусять бути міцні й непорушні у вірі. Вони можуть і мають досягати висот в житті в свідченні про Господа Ісуса Христа і про Його відновлену євангелію, і в проповідуванні. Ми робимо це, коли:

Укладаємо з Ним завіти і дотримуємося їх.
Є гідними і вклоняємося в Його храмах.
Вивчаємо Його вчення з Писань і слів пророків.
Робимо себе гідними Святого Духа, впізнаємо Його і йдемо за Ним.
Ділимося Його євангелією і захищаємо її.
Щиро молимося особисто і сім’єю.
Проводимо домашній сімейний вечір.
Живемо за принципами самостійності і бережливості.

Це те критично важливе, що має робитися перед не критично важливим. Ці прості, обов’язкові речі, які здаються майже мирськими, коли ми про них говоримо. Однак вони є ознакою учнівства, яке завжди було фундаментальним для сестер Товариства допомоги. За нас це ніхто не зробить—це особисті принципи і звички, які виділяють нас як міцних й непорушних в тому, що є правильним.

Наскільки іншими були би світ і Церква, якби кожна сестра-свята останніх днів успішно укладала, поновлювала і виконувала завіти; якби кожна сестра була гідною храмової рекомендації і частіше служила в храмі; якби кожна сестра вивчала Писання і вчення Христа і знала їх так добре, що могла б навчати і захищати ці вчення будь-коли і будь-де. Подумайте про нашу спільну силу, якби кожна сестра щиро молилася вранці і ввечері, чи навіть краще, молилася невпинно, як заповідав Господь. Якби кожна сім’я щодня молилася разом і проводила раз на тиждень сімейний вечір, ми були б сильнішими. Якби кожна сестра була достатньо самостійною, щоби вільно вділяти від свого знання, талантів і статків, і якби учнівство кожної сестри відбивалося в її мові та одязі, ми були б непорушними в тому, що є правильним.

Стійте міцно й непорушно в сім’ї

По-друге, жінки-святі останніх днів мусять бути міцними й непорушними у сім’ї. Вони можуть і мають займатися сім’ями краще, ніж будь-хто. Ми, учні Христа, можемо і маємо бути найкращими у світі з підтримки, виховання і захисту сімей. Це ми робимо, коли:

Розуміємо і захищаємо божественні ролі жінок.
Приймаємо благословення священства.
Формуємо вічні сім’ї.
Зберігаємо міцні шлюби.
Народжуємо і виховуємо дітей.
Проявляємо любов і турботу до домашніх.
Беремо на себе відповідальність виховати підростаюче покоління в праведності.
Знаємо вчення про сім’ю, живемо за ним і захищаємо його.
Розшукуємо імена померлих родичів і виконуємо храмові обряди за них.

Відповідальність підтримувати, виховувати і захищати сім’ї дана кожній жінці в цій Церкві як учневі Ісуса Христа. Жінки мають конкретні завдання, покладені на них ще до заснування світу. І ви, жінки-святі останніх днів, які виконують завіти, знаєте, як критично важливо здіймати свій голос на захист вчення про сім’ю заради зміцнення сімей³ по всьому світу.

Знання і захист небесами визначених ролей жінок є вкрай важливим у світі, де жінок бомбардують хибними посланнями щодо їхньої особистісності. Популярні постаті на радіо і телебаченні виставляють себе авторитетами і представниками всіх жінок. Хоча в цих посланнях у ЗМІ можуть бути крихти істини, більшість проповідують євангелію самореалізації і самопоклоніння, часто заплутуючи жінок щодо їхньої справжньої особистісності і цінності. Ці голоси пропонують підробне щастя, через що багато жінок залишаються нещасними, самотніми і збентеженими.

Єдине місце, де жінки-святі останніх днів можуть дізнатися повну правду про свою важливу роль у плані щастя, це в цій Церкві та її вченні. Ми знаємо, що під час великої доземної війни ми стали на бік нашого Спасителя Ісуса Христа, щоби зберегти потенціал належати до вічних сімей. Ми знаємо, що ми є дочками Бога і що нам слід робити. Жінки знаходять справжнє щастя, коли розуміють свою унікальну роль у плані спасіння і радіють їй. Те, що можуть і мають робити жінки, беззастережно і якнайкраще підтримується і навчається тут. Ми віримо у створення вічних сімей. Це означає, що ми віримо в заміжжя. Ми знаємо, що заповідь розмножуватися і наповнювати землю ще діє. Це означає, що ми віримо в народження дітей. Ми віримо, що з Господньою допомогою ми можемо успішно виховувати і навчати дітей. Це—невідкладні обов’язки за планом щастя, і коли жінки приймають ці ролі з усім серцем, вони стають щасливими! Знання і захист істини про сім’ї є привілеєм кожної сестри в цій Церкві.

Сім’ї є вічними, тому ми не можемо дозволити собі бути недбалими або самовдоволеними в цих стосунках. Велика частина роботи цього Товариства в минулому була зосереджена на тому, щоб допомагати жінкам-святим останніх днів зміцнювати сім’ї з акцентом на вдосконаленні навичок виховання—навичок домогосподарства, батьківства і подружнього життя. Сім’я—це праця, але це наша велична робота, а ми не боїмося роботи. Це те, що ми робимо найкраще. Ніхто не займається сім’ями краще, ніж сестри цього Товариства допомоги. Ми підтримуємо, виховуємо і захищаємо їх.

Стійте міцно й непорушно в допомозі

По-третє, жінки-святі останніх днів мають бути міцними й непорушними в допомозі. Ми—Товариство допомоги і ми повинні бути найкращими у світі жінками щодо надання допомоги. Від початку це була наша особлива компетенція. Слово relief (укр.—допомога) означає “здіймати, полегшувати”. Це означає “піднімати”. Ідея в тому, щоби “піднімати (когось) із проблем”⁴. Наше служіння і допомога, яку ми пропонуємо, є ознакою учнівства і членства в істинній, відновленій Церкві Господа. Це привілей—належати до цієї всесвітньої організації жінок, назва якої описує мету її існування: надавати допомогу.

Джозеф Сміт сказав, що жінки цієї Церкви організовуються, щоби надавати “допомогу бідним і нужденним, вдовам і сиротам і служити всім великодушним цілям”⁵, і “не тільки допомагати бідним, але й рятувати душі”⁶. Справа допомоги була далі описана старійшиною Джоном А. Уідтсоу як “полегшення тягарів бідності, хвороб, сумнівів, невігластва, звільнення від всього, що перешкоджає радості і розвитку жінки”⁷.

Незважаючи на важливу роботу з допомоги в минулому, найбільша і найважливіша робота для жінок цієї Церкви ще попереду. Земля повинна підготуватися, щоби прийняти Господа Ісуса Христа, і ми мусимо допомагати в цій підготовці серед війн, галасу, стихійних лих і зльоту злочестя. В історії світу ще не було часу, коли б повномасштабна допомога була би більш потрібною. Ми—учні Ісуса Христа і ми уклали з Ним завіти, і тому ми вже зобов’язані за завітом брати участь у роботі з надання допомоги.

Кожна з вас є неповторною і дорогоцінною. Кожна з вас має свої тягарі і труднощі, які благословляють вас бажанням звернутися до Господа по допомогу. Ми також маємо можливість допомагати Господу допомагати іншим, що є найкращим і найшвидшим рішенням проблеми самотності і безнадійності і вірним способом отримати Духа за супутника. Все, що треба, аби почати допомагати, це стати на коліна і запитати: “Кому потрібна моя допомога?” Кожна сестра, заміжня чи ні, юна чи літня, потрібна в цій роботі з надання допомоги, і це те, що ми повинні вміти робити краще за всіх.

Міцні й непорушні провідники

А тепер кілька слів до вас, прекрасні президентства Товариства допомоги, які так віддано служать. На вас лежать прекрасний обов’язок і священна довіра у веденні роботи Товариства допомоги. Ваш обов’язок—допомагати жінкам-святим останніх днів досягати висот у світі в питаннях віри, сім’ї та допомоги. Ви маєте допомогти зробити євангелію великим інтересом і мотивацією для жінок Церкви. Ви маєте допомогти жінкам удосконалити навички домогосподарства, батьківства і подружнього життя, щоб вони могли повністю жити за євангелією вдома.

Кожен покликаний і рукопокладений провідник Товариства допомоги має право і повноваження бути веденою у виконанні її натхненного завдання, щоби найкраще відповісти на потреби тих, кому вона служить⁸. Ви матимете допомогу Святого Духа, якщо зосередитеся на головному, і матимете мужність утримуватися від несерйозного.

Кожен провідник знає, що бурі цього світу нещадно б’ють по сім’ї— це згубні звички, борг, невірність і непослух. Спаситель бачив наш день як “початок терпінь”⁹, коли багатьох буде обмануто. Він говорив про війни і чутки про війни, голод, землетруси і пошесті. Це описання світу, в якому ми сьогодні живемо, і важливо, щоб жінки цієї Церкви виконували свій обов’язок бути підготовленими в усьому.

Ви, провідники Товариства допомоги, можете допомогти кожній сестрі в кожному домі кожного приходу і кожної філії стати самозабезпеченими. Вони повинні відкласти запас грошей, продуктів і вмінь, які підтримають їх та їхні сім’ї в тяжкі часи. Церква надає вам допомогу у вигляді чудових брошур, щоби почати цей процес. Це—частина вашої роботи.

У вас є можливість радитися в дусі єдності з провідниками священства, щоби спланувати захист і притулок від таких бур і надати допомогу щодо конкретних потреб вашим людям. Дружба і спілкування, які можуть зробити життя набагато кращим, будуть природним додатковим результатом наших зусиль. Зосередження на допомозі завжди створить товариськість, у той час як товариськість не завжди дасть допомогу.

Коли ми збираємося з будь-якої мети під знаменами Товариства допомоги, то мусимо витрачати дорогоцінний час і священні кошти на допомогу сестрам в тому, що ми маємо робити найкраще. На недільних зборах Товариства допомоги вступна частина має бути короткою і запрошувати Духа. Нам потрібна кожна хвилина, щоби разом вивчати євангелію, аби бути найкращими у своїх обов’язках. Усі конференції, заходи, зібрання і збори Товариства мусять зосереджуватися на тому, щоб допомогти сестрам робити те, що вони мають робити найкраще. Президент Хінклі закликає нас:

“Перед нами стоять більші виклики життя, ніж ми усвідомлюємо. …

“Робіть все, що ви можете”. Але я хочу підкреслити, що [це “все” слід розуміти “дійсно все”]. … Ми можемо робити набагато краще. …

Ми маємо стати навколішки і благати Господа про допомогу, і силу, і керівництво. Ми маємо після цього підвестися на ноги і йти вперед”¹⁰.

Мої дорогі сестри, наш пророк, якого я підтримую всім своїм серцем, сказав, що є кращий шлях, аніж шлях світу. Він закликав жінок Церкви разом стояти за праведність. Він сказав, що якщо ми об’єднаємося і говоритимемо в один голос, наша сила буде невимірною. Я висловила в розмові з ним упевненість, що жінки цієї Церкви стоятимуть міцно й непорушно за нашу віру в Ісуса Христа і Його відновлену євангелію, за підтримку, виховання і захист наших сімей, за надання допомоги. Нехай Господь благословить нас у виконанні цієї найважливішої роботи жінок. Про це моя молитва, в ім’я Ісуса Христа, амінь.